Рішення № 6452242, 19.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313

РІШЕННЯ

Іменем України

19.10.2009 Справа №2-24/4494-2009

За позовом Акціонерного банку "Київська Русь" (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088) в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку "Київська Русь" ( 98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Революційна, 16, ідентифікаційний код 26400754) До відповідача - Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (98100,АДРЕСА_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 40 207,71 грн.

Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова

представники:

Від позивача Сошнєв І.В.. довіреність № 70 від 20.02.2009 р., у справі

Від відповідача не зявився

Обставини справи: Акціонерний банк "Київська Русь" в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку "Київська Русь" звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суми боргу за кредитним Договором №01/07-12-63 від 25.12.2007р. і додатковим угодам до нього в розмірі 40 207,71 гривень.

Позивач просить суму боргу перерахувати на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії АБ «Київська Русь» на рахунок, відкритий в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь» №3739090301, ОКПО 26400754, МФО 384793.

У пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь» " витрати по оплаті державного мита в розмірі 402,08 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення умов договору про надання кредитних коштів № 01/07-12-63 від 25.12.207р. та додаткових угод до нього від 21.05.2008р., 20.06.2008р., 25.09.2008р., 20.11.2008р., відповідачем порушені взяті на себе зобовязання щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування вказаними коштами.

Таким чином, як вказує позивач, станом на 1 липня 2009 року загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 40 207,71 гривень, з яких: 26 666,00 грн. - основна заборгованість за кредитним договором; 4 946,65 гривень - заборгованість за несплаченими відсотками; 4 908,77 грн. - тридцять відсотків річних від простроченої суми кредиту сумарно за всі випадки прострочення сплати відсотків; 3 082,39 грн. - подорожчання суми прострочених платежів за кредитом за рахунок інфляції сумарно за всі випадки прострочення сплати відсотків;547,30 грн. - пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день простроченого виконання сумарно за всі випадки прострочення сплати відсотків; 384,38 грн. подорожчання сум прострочених платежів за відсотками за рахунок інфляції сумарно за всі випадки прострочення сплати відсотків. Позивач у судовому засіданні надав заяву про уточнення та збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму боргу за кредитним Договором №01/07-12-63 від 25.12.2007р. і додатковим угодам до нього в розмірі 42348,25 грн. та стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь» " витрати по оплаті державного мита в розмірі 423,48 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень, а також витрати на оплату отримання витягу з ЄДРПОУ 54,40 грн. Підставою для збільшення позовних вимог став факт збільшення суми штрафних санкцій у звязку із перерахуванням їх станом на 01 вересня 2009 року. У судовому засіданні позивач пояснив, у редакції пункту 3 прохальної частини позовної заяви допущено описку у найменуванні відповідача та просив вказану вимогу не розглядати.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 08.09.2009 р. збільшені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Позивачем у судовому засіданні 05 жовтня 2009 р. була надана заява у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Акціонерний банк "Київська Русь" в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку "Київська Русь" просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму боргу за кредитним Договором №01/07-12-63 від 25.12.2007р. і додатковим угодам до нього в розмірі 43688,93 грн. та перерахувати суму боргу на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь» на рахунок, відкритий в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь» № 3739090301, ОКПО 26400754, МФО 384793, стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь» витрати по оплаті державного мита в розмірі 436,89 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень, а також витрати на оплату отримання витягу з ЄДРПОУ 54,40 грн.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 05.10.2009 р. збільшені позовні вимоги прийняті судом до розгляду.

Позивачем у судовому засіданні 19 жовтня 2009 р. була надана заява у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про збільшення позовних вимог, відповідно до якої Акціонерний банк "Київська Русь" в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку "Київська Русь" просить стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 суму боргу за кредитним Договором №01/07-12-63 від 25.12.2007р. і додатковим угодам до нього в розмірі 44679,52 грн. та перерахувати суму боргу на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь» на рахунок, відкритий в Сімферопольській філії АБ «Київська Русь» № 3739090301, ОКПО 26400754, МФО 384793, стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь Феодосійського відділення №1 Сімферопольської філії Акціонерного банку «Київська Русь» витрати по оплаті державного мита в розмірі 446,80 гривень та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 гривень, а також витрати на оплату отримання витягу з ЄДРПОУ 54,40 грн.

До заяви були додані докази доплати державного мита у звязку зі збільшенням розміру позовних вимог. Також із заяви вбачається, що її копія була отримана відповідачем особисто під розпис.

Оскільки стаття 22 Господарського процесуального кодексу України надає позивачеві право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд вважає можливим прийняти заяву позивача про збільшення позовних вимог до розгляду та подальший розгляд справи здійснювати в межах збільшених позовних вимог від 19.10.2009 р.

Відповідач явку представника у судове засідання жодного разу не забезпечив, вимоги суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Розгляд справи відкладався згідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ :

22.12.2007 р. між АБ «Київська Русь» в особі Феодосійського відділення № 1 СФ АБ «Київська Русь» (Банк) і Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 01/07-12-63 (а.с. 45-46).

Згідно з пунктом 1.1 предметом Кредитного договору є надання банком Позичальнику грошових коштів (кредиту) у вигляді відзивної поновлюваної кредитної лінії на наступних умовах: ліміт кредитної лінії 40000,00 грн.; на строк до 24.12.2008 р.; процента ставка за користування кредитною лінією 20 % річних; фіксована плата за надання кредитної лінії 400,00 грн.; цільове призначення кредитної лінії: поповнення оборотних засобів.

Грошові кошти перераховуються банком зі позичального рахунку на банківській (поточний) рахунок Позичальника (або інший рахунок, вказаний Позичальником у заяві на перерахування коштів) після підписання з Банком договору відносно забезпечення виконання зобовязань Позичальником по Кредитному договору та на підставі письмової заяви Позичальника про перерахування грошових коштів в 5 (пяти) денний строк від дня отримання Банком заяви (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору до обовязків банку входить надання грошових коштів (кредиту) у розмірі 40000,00 грн. та на строк до 24.12.2008 р.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору Позичальник зобовязаний повернути Банку отриманий кредит у повному обсязі, у строк та у порядку, встановленим кредитним договором, а також сплатити Банку плату за користування кредитом.

Плата за користування кредитом нараховується кожного місця, за період включно з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця, виходячи з календарної кількості днів та суми отриманих коштів (п. 7.2 Договору).

Перерахування банку плати за користування кредитом на рахунок у розмірі, встановленим п. 1.1 Кредитного договору, здійснюється кожного місця у строк з 25 числа по останній робочий день поточного місяця за виключенням останнього місяця, коли сума нарахованих процентів сплачується разом із основною сумою кредиту (п. 8.1 Договору).

Зменшення ліміту кредитної лінії здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку Позичальника на рахунок банку відповідно до графіку: липень 2008 р. ліміт кредитної лінії 33333,00 грн.; серпень 2008 р. 26666,00 грн.; вересень 2008 р. 19999,00 грн.; жовтень 2008 р. 13332,00 грн.; листопад 2008 р. 6665,00 грн.; 24.12.2008 р. 0,00 грн. (п. 8.3 Договору).

Строк дії договору встановлений п. 10.1 Договору та становить з моменту підписання до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Договором від 21.01.2008 р. про внесення змін у Кредитний договір № 01/07-12-63 від 25.12.2007 р. сторони погодили п. 7.2 договору викласти у наступній редакції: «Плата за користування кредитом нараховується кожного місця з 25 числа по останній робочий день місяця за період включно з 01 числа по 30 (31) число поточного місяця, виходячи з календарного кількості днів та суми отриманих коштів» (а.с.41).

Договором від 20.06.2008 р. про внесення змін у Кредитний договір № 01/07-12-63 від 25.12.2007 р. сторони погодили збільшити процентну ставку за користування кредитною лінією до 22 % річних (а.с.19).

Договором від 25.09.2008 р. про внесення змін у Кредитний договір № 01/07-12-63 від 25.12.2007 р. сторони погодили внести зміни до п. 8.3 Договору та викласти його у наступній редакції: «Зменшення ліміту кредитної лінії здійснюється шляхом перерахування грошових коштів з банківського (поточного) рахунку Позичальника на рахунок банку відповідно до графіку: липень 2008 р. ліміт кредитної лінії 33333,00 грн.; серпень 2008 р. 26666,00 грн.; 24.12.2008 р. 0,00 грн. (а.с.16).

Договором від 20.11.2008 р. про внесення змін у Кредитний договір № 01/07-12-63 від 25.12.2007 р. сторони погодили збільшити проценту ставку за користування кредитною лінією до 26 % річних (а.с.13).

Матеріали справи свідчать, що Банк на виконання своїх обовязків за договором за відповідними заявами відповідача перераховував на рахунок відповідача кредитні кошти на загальну суму 40000,00 грн. (а.с.22-32, 34-40,42-44).

Проте відповідач у порушення умов договору своєчасно не повертав отримані кошти та не сплачував нараховані проценти, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 26666,00 грн. та 5759,56 грн. по нарахованим процентам.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 339 Господарського кодексу України до основних банківських операцій відносяться також кредитні операції, які полягають в розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб і громадян. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі (стаття 345 Господарського кодексу України).

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України)

Також, відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Судом встановлено, що відповідач всупереч умовам Договору та вимогам чинного законодавства зобовязання за договором по поверненню отриманого кредиту та процентів за користування ним не виконав належним чином у повному обсязі та своєчасно, у звязку з чим за ним утворилась заборгованість по тілу кредиту у розмірі 26666,00 грн. та 5759,56 грн. по процентам, яка встановлена судом, належним чином підтверджена, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Також позивач на підставі п. 9.1 договору відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 19.10.2009 р. просить суд стягнути з відповідача 6686,50 грн. 30 % річних та індекс інфляції у розмірі 3229,55 грн. та 1664,63 грн., нарахований на тіло кредиту та на проценти.

Так, п. 9.1 Договору кредиту встановлено, що у випадку несвоєчасного повернення кредиту Позикодавець зобовязаний сплатити суму заборгованості із урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 30 процентів річних від простроченої суми.

Суд вважає, що зазначені умови договору кореспондуються із ст. 625 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлення судом факту прострочення з боку відповідача повернення кредиту та процентів за користування ним, перевіривши розрахунок річних та індексу інфляції, суд визнає його обґрунтованим та таким, що відповідає дійсним обставинам справи.

Враховуючи викладене, суд задовольняє збільшені вимоги позивача про стягнення 6686,50 грн. 30 % річних та 4894,18 грн. індексу інфляції.

Крім того, позивач відповідно заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.10.2009 р. на підставі п. 9.2 договору просить суд стягнути з відповідача 673,28 грн. пені за прострочення повернення процентів, нарахованих за користування кредитом.

Так, п. 9.2 Договору передбачає, що у випадку несвоєчасної (неналежної) уплати плати за користування кредитом, Позичальник платить банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобовязань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобовязання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобовязань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобовязувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 1 статті 231 названого Кодексу законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами пункту 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобовязань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” N 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року.

Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розглянувши розрахунок пені, нарахованої за прострочення сплати процентів, нарахованих за користування кредитом, суд визнає його таким, що відповідає дійсним обставинам справи, а сума пені у розмірі 673,28 грн. задоволенню.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача.

На підставі викладеного позивач відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 19.10.2009 р. просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати у розмірі 54,40 грн., понесені позивачем для отримання витягу з ЄДРПО України на відповідача.

Дійсно, до матеріалів справи позивачем був наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців на відповідача, проте доказів того, що для отримання зазначеного витягу позивач поніс витрати у розмірі 54,40 грн., до матеріалів справи додано не було.

Відсутність доказів понесення витрат у розмірі 54,40 грн. виключає можливість віднесення зазначених витрат на відповідача, а тому в цій частині суд відмовляє у задоволені позову.

У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний згідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 23.10.2009 р.

З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (98100,АДРЕСА_1,ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного банку "Київська Русь" (04071 м. Київ, вул. Хорива, 11-А, ідентифікаційний код 24214088) в особі Феодосійського відділення № 1 Сімферопольської філії Акціонерного банку "Київська Русь" (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул. Революційна, 16, ідентифікаційний код 26400754; р/р 3739090301 Сімферопольська філія АБ «Київська Русь», МФО 384793) 44679,52 грн. заборгованості, 446,80 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 54,40 грн. судових витрат у задоволені позову відмовити.

Видати наказ після набуття судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримКолосова Г.Г.