Ухвала суду № 64514365, 06.02.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/8035/16-к

Провадження №1-кп/592/108/17

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

06 лютого 2017 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

за участю секретаря судового засідання Дегтяренко В.М.,

сторін кримінального провадження:

прокурора Іваненка С.О.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

потерпілого ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Ковпаківського районного суду м.Суми кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у тому, що вони 30.06.2016 року, близько 05:00 год., діючи за попередньою змовою між собою, незаконно заволоділи автомобілем ВАЗ - 2103 д.н.НОМЕР_1, належним ОСОБА_3 у дворі багатоповерхового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

В судовому засіданні прокурор заявив письмове клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою на 60 днів зазначивши, що на даний час існують ризики, передбачені п.5 ч.1 ст.177 КПК України, крім того, докази сторони обвинувачення досліджені не у повному обсязі, а саме залишаються не допитаними двоє свідків та не досліджені письмові докази, а строк тримання обвинувачених під вартою закінчується 17.02.2017 року і до його спливу всі докази дослідити не можливо із-за об'ємності.

Потерпілий ОСОБА_3 повністю підтримав клопотання прокурора.

Захисники просять відмовити в задоволенні даного клопотання прокурора, оскільки на їх думку стаття 289 КК України має матеріальний склад злочину, тому обов'язковою умовою є завдання матеріальної шкоди. В даному випадку потерпілий по справі відсутній, оскільки угнаний автомобіль ОСОБА_3, який визнаний потерпілим не належить, тому вважають, що обвинувачених доведеться виправдовувати.

Обвинувачені повністю підтримали думку своїх захисників.

Суд, заслухавши думку прокурора, пояснення потерпілого, обвинувачених та захисників дослідивши наявні матеріали кримінального провадження дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, ухвалою суду від 20.12.2016 року строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був продовжений по 10:00 годину - 17.02.2017 року.

У відповідності з вимогами ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Після застосування запобіжного заходу у виді взяття під варту і при вирішенні питання про його продовження суд повинен встановити чи не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України і чи не має підстав для зміни запобіжного заходу на більш м'який або його скасування.

Вирішуючи ці питання суд зазначає, що обвинувачений ОСОБА_5 користуючись своїм правом на захист не визнає своєї вини в пред'явленому обвинуваченні, зазначивши, що він взагалі не причетний до вчинення інкримінованого злочину, а обвинувачений ОСОБА_4 визнав свою вину частково, пояснивши, що він сам заволодів транспортним засобом.

Тому для вирішення питання про наявність або відсутність в їх діях інкримінованого злочину суд повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення і сторони захисту.

На даний час докази сторони обвинувачення досліджені не в повному обсязі, а саме залишаються не допитаними двоє свідків на допиті яких наполягає сторона обвинувачення і які за викликом суду не з'явились, крім того, потрібно дослідити всі наявні письмові докази, без дослідження яких неможливо прийняти законне і обґрунтоване рішення по даному кримінальному провадженню, а дослідити їх до закінчення строку тримання під вартою як зазначив прокурор не можливо із-за необхідності забезпечення явки свідків та значного об'єму письмових доказів, крім того, за наслідками розгляду кримінального провадження потрібно буде прийняти рішення по суті, для прийняття якого потрібен буде час у декілька днів із-за складності кримінального провадження, а раніше зазначені ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачені можуть ухилитись від суду із-за побоювання суворості покарання, яке їм може загрожувати у виді позбавлення волі строком від 5 до 8 років у випадку визнання їх винними у вчиненні інкримінованого злочину, а також зможуть незаконно вплинути на потерпілого з метою зміни показань на їх користь, оскільки обвинувачений ОСОБА_5, будучи особою раніше судимою за тяжкі умисні злочини, користуючись презумпцією невинуватості вину свою в інкримінованому злочині не визнав взагалі, а обвинувачений ОСОБА_4 на даний час засуджений вироком іншого суду, і за цих обставин потерпілий побоюється тиску на його сім'ю та малолітню дитину, тому за таких обставин у суда є всі законні підстави для продовження строку тримання обвинувачених під вартою ще на 60 днів, тобто по 10:00 годину - 06.04.2017 року, оскільки жоден з більш м'яких запобіжних заходів за вищеперелічених причин не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п.1 і 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Керуючись ст.331 КПК України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів, тобто по 10:00 год. - 06.04.2017 року включно.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 на 60 днів, тобто по 10:00 год. 06.04.2017 року включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору та направити уповноваженій службовій особі Сумського слідчого ізолятору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті справи.

Суддя О.І. Чернобай