Ухвала суду № 64506112, 01.02.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" лютого 2017 р. м. Київ К/800/51933/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів Рецебуринського Ю.Й.,

Олексієнка М.М.,

Штульман І.В.

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3 до Державної фінансової інспекції України, Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Державної фінансової інспекції України, Державної фінансової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, позов задоволено частково.

Зобов'язано Державну фінансову інспекцію України запропонувати ОСОБА_3 вакантні посади з метою її працевлаштування. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

З'ясувавши обставини справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права згідно статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Задовольняючи позов частково, суди дійшли висновку, що відповідачем не була дотримана процедура звільнення, не надано доказів того, що позивачу пропонувалися вакантні посади, на які вона могла претендувати з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також належних доказів, що позивач відмовилася від вакантних посад.

Судами встановлено, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 липня 2012 року, наказом Державної фінансової інспекції України від 23 червня 2015 року № 416-о "Про поновлення ОСОБА_4", ОСОБА_3 звільнена з посади начальника Держфінінспекції в Хмельницькій області у зв'язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував таку роботу відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у разі поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу.

Згідно з ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених в п. 1, 2, 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника за його згодою на іншу роботу.

Отже, звільнення на підставі п. 6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України можливо, якщо роботодавцем вжито всіх заходів щодо переводу працівника на іншу посаду шляхом запропонування працівнику, що звільняється, всіх вакансій, на які може претендувати особа з урахуванням її фаху, кваліфікації, досвіду трудової діяльності, а також у випадках, коли неможливо перевести працівника з його згоди на іншу роботу, або коли працівник відмовився від такого переведення.

Частиною 1 ст. 235 КЗпП України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Суди попередніх інстанцій встановили порушення прав позивача та охоронюваних законом інтересів при її звільненні, проте не скасували протиправний наказ в частині звільнення позивача та не вирішили питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

В матеріалах справ відсутня довідка про середній заробіток позивача.

Згідно зі статтею 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки неповноту встановлення обставин у справі допущено обома судовими інстанціями, то справа направляється до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2015 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Ю.Й. Рецебуринський

М.М. Олексієнко

І.В. Штульман