Ухвала суду № 64504812, 01.02.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

01.02.2017 Справа №910/20164/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Мальченко А.О.

Жук Г.А.

розглянувши матеріали апеляційних скарг Державної іпотечної установи та Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

на рішення Господарського суду міста Києва

від 12.01.2017 (суддя Павленко Є.М.)

у справі № 910/20164/16

за позовом Державної іпотечної установи

до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»

про визнання договору недійсним

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору

Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»

до 1) Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестком»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»

про визнання договору недійсним

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.01.2017 у справі № 910/20164/16 у задоволенні позову Державної іпотечної установи відмовлено. В задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, - Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відмовлено.

Не погодившись із вищезгаданим рішенням, Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» оскаржило його в апеляційному порядку, просило скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити повністю.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями, справу №910/20164/16 за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

Не погодившись із вищезгаданим рішенням, Державна іпотечна установа також оскаржила його в апеляційному порядку, просила скасувати та прийняти нове, яким визнати недійсним договір відступлення права вимоги за договором банківського рахунку між ТОВ «Танк Транс» як новим кредитором та ТОВ «Інвестком» як первісним кредитором від 11.02.2015.

Згідно пп. 2.3.44. п. 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, апеляційну скаргу Державної іпотечної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 12.01.12017 у справі № 910/20164/16 передано раніше визначеному автоматизованою системою складу суду: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді Жук Г.А., Мальченко А.О.

01.02.2017 головуючим суддею Дикунською С.Я. подано заяву про самовідвід у справі № 910/20164/16, яка мотивована тим, що під її головуванням в складі суду з Алдановою С.О. та Зубець Л.П. раніше здійснювався перегляд в апеляційному порядку законності рішення Господарського суду міста Києва від 22.12.2015 у справі № 910/29598/15, яке постановою від 23.06.2016 залишене без змін. Згадані рішення та постанова залишені без змін постановою Вищого господарського суду України від 27.09.2016. Крім цього, під головуванням судді Дикунської С.Я. в складі суду Коршун Н.М. та Смірнова Л.Г. здійснено перегляд в апеляційному порядку законності рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2015 у справі № 910/25491/15, яке постановою від 13.09.2016 залишено без змін. Згадані рішення та постанова скасовані 16.01.2017 року Вищим Господарським судом України з надісланням справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Оскільки думку по спорам за участю, зокрема, Державної іпотечної установи, ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Танк Транс» суддею Дикунською С.Я. вже висловлювалось, вона є сталою не зважаючи на те, що у справі № 910/25491/15 з нею не погодився Вищий господарський суд, який скасував постановлену під її головуванням постанову та рішення суду першої інстанції з надісланням справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва, головуючий суддя Дикунська С.Я. вважала за необхідне заявити самовідвід у справі №910/20164/16 на підставі ст. 20 ГПК України.

У відповідності до ч. 1-2 ст. 20 ГПК України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами. При наявності зазначених підстав суддя повинен заявити самовідвід.

Пунктом 1.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 №18 роз'яснено, що з усіх учасників судового процесу лише сторони, треті особи і прокурор, який бере участь у процесі, наділені правом заявити відвід судді за наявності підстав та в порядку, зазначених у ст. 20 ГПК України. Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ. Питання про відвід судді вирішується судом у тому складі, який розглядає справу. У такому ж порядку вирішується питання про самовідвід суддів. Форми заявленого самовідводу судді процесуальним законом не передбачено. Отже, достатнім є зазначення про це у відповідній ухвалі, винесеній згідно з ч. 5 ст. 20 ГПК України та з урахуванням вимог ст. 86 названого Кодексу. У разі колегіального розгляду справи винесенню ухвали може передувати відповідна письмова заява судді з наведенням мотивів самовідводу. Задоволення заяви про відвід судді повинно обґрунтовуватися посиланням на обставини, про які йдеться в ч. 1 ст. 20 ГПК України, із зазначенням та поданням доказів, які їх підтверджують.

Разом з тим, згідно зі статтею 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним відповідно до закону. Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи відповідно до Конституції та в порядку, встановленому законами України.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

В пункті 66 рішення Європейського суду з прав людини від 10.12.2009 у справі «Мироненко і Мартиненко проти України» (заява №4785/02) зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, №255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява №33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII).

З численної практики Європейського суду з прав людини вбачається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи навіть тоді, коли у стороннього спостерігача лише могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Розглянувши заяву про самовідвід головуючого судді Дикунської С.Я., з метою усунення сумнівів сторін в неупередженості головуючого судді Дикунської С.Я. при перегляді судового рішення, прийнятого місцевим господарським судом у даній справі, та забезпечення довіри учасників процесу до судових актів Київського апеляційного господарського суду, апеляційний суд дійшов висновку, що заява головуючого судді Дикунської С.Я. про самовідвід у справі №910/20164/16 підлягає задоволенню на підставі статті 20 ГПК України.

Частиною 6 статті 20 ГПК України встановлено, що у разі задоволення відводу (самовідводу) одному з суддів або всьому складу суду справа розглядається в тому самому господарському суді тим самим кількісним складом колегії суддів без участі відведеного судді або іншим складом суддів, який визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу.

З огляду на наведене, матеріали справи №910/20164/16 підлягають передачі для визначення складу суду відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України.

Керуючись статтями 2-1, 20, 86 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід головуючого судді Дикунської С.Я. у справі № 910/20164/16 задовольнити.

Матеріали справи № 910/20164/16 передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді А.О. Мальченко

Г.А. Жук