Постанова № 64504807, 31.01.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2017 р. Справа№ 910/17464/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Сітайло Л.Г.

Жук Г.А.

при секретарі Матюхін І.В.

за участю

представників сторін: від ДВС - не з'явився.

від позивача - не з'явився.

від відповідача - Гордієнко Л.М.

від третьої особи - не з'явився.

від прокуратури - не з'явився.

розглянувши

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна

компанія "Укррічфлот"

на ухвалу

Господарського суду міста Києва

від 15.11.2016 року

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Судноплавна

компанія "Укррічфлот"

на дії Подільського районного відділу Державної виконавчої

служби міста Київ Головного територіального

управління юстиції у місті Києві

стягувач Державне підприємство "Адміністрація річкових

портів"

боржник Публічне акціонерне товариство "Судноплавна

компанія "Укррічфлот"

у справі № 910/17464/14 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Державного підприємства "Адміністрація річкових

портів"

до Публічного акціонерного товариства "Судноплавна

компанія "Укррічфлот"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Міністерство інфраструктури України

за участю Прокуратури міста Києва

про повернення майна із управління та стягнення

223258,69 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 року відмовлено повністю в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство "Судноплавна компанія "Укррічфлот" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 року у справі №910/17464/14 скасувати. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на постанову державного виконавця від 11.07.2016 року про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні №51539873 задовольнити. Визнати недійсною Постанову від 11.07.2016 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, винесену Головним державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко Ольгою Олександрівною у виконавчому провадженні №51539873.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 року Публічному акціонерному товариству "Судноплавна компанія "Укррічфлот" відновлено строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 року у справі №910/17464/14, прийнято її до розгляду та порушено апеляційне провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Баранець О.М.; судді: Пашкіна С.А., Сітайло Л.Г.; розгляд справи призначено на 20.12.2016 р.

20.12.2016 року розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням головуючого судді Баранця О.М.. на лікарняному.

26.12.2016 р. головуючий суддя Баранець О.М. вийшов з лікарняного.

Розпорядженням начальника відділу забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду № 09-52/6668/16 від 26.12.2016 р. справу №910/17464/14, у зв'язку із перебуванням судді Пашкіної С.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, відповідно до підпунктів 2.3.25, 2.3.49 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено до повторного автоматизованого розподілу.

Згідно із протоколами автоматичної зміни складу колегії суддів та передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 26.12.2016 р., справу № 910/17464/14 було передано для розгляду колегії суддів у складі: Баранець О.М., судді: Жук Г.А., Сітайло Л.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2016 р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" прийнято до свого провадження колегією суддів у новому складі та призначено її до розгляду на нову дату, а саме - на 10.01.2017 року.

10.01.2017 року розгляд справи не відбувся у зв'язку із перебуванням головуючого судді Баранця О.М. у відпустці.

У зв'язку із виходом 19.01.2017 р. головуючого судді Баранця О.М. з відпустки, розгляд справи № 910/17464/14 призначено на 31.01.2017 року.

В судове засідання 31.01.2017 р. представники позивача, третьої особи, прокуратури та відділу Державної виконавчої служби з'явились.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників представники позивача, третьої особи, прокуратури та ВДВС, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання та вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" надійшла скарга на дії Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої скаржник просить суду визнати недійсною постанову Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві "Про стягнення з боржника витрат пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій" ВП№51539873 від 11.07.2016 р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 року відмовлено повністю в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на дії Подільського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Дана ухвала мотивована тим, що витрати, пов'язані з організацією а проведенням виконавчих дій, не стягуються лише у разі отримання ВДВС документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання. Згідно із оскаржуваною постановою, державним виконавцем було встановлено шестиденний строк від дня винесення постанови, що відповідає вимогам ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження». Натомість оплату було здійснено 27.07.2016, тобто на сьомий день, а не на шостий, як того вимагалося постановою про відкриття виконавчого провадження. Строк на добровільне виконання був реальний та узгоджувався зі строками, встановленими законом. Скаржник мав би знати про наявність обов'язку сплатити грошові кошти у зв'язку із набранням судом рішенням законної сили.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Колегія суддів вважає, що скарга пiдлягає задоволенню з наступних пiдстав.

04.07.2016 року була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Згідно із цією постановою, АСК «Укррічфлот» (як боржнику) було запропоновано самостійно погасити заборгованість у строк до 10.07.2016 року. Копії останови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше вступного робочого дня стягувачу та боржникові (ч. 5 ст. 25 ЗУ «Про виконавче (ювадження»). Тобто, постанова про відкриття виконавчого провадження мала бути направлена на адресу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" «Укррічфлот» не пізніше 05.07.2016 року.

Водночас, зазначена вище постанова була передана до поштового відділення відправника (Київ 208) лише 12.07.2016 року та фактично отримана поштовим відділенням отримувача (Київ 71) 18.07.2016 року, що підтверджується штемпелями відділень поштового зв'язку на конверті, а також роздруківкою із сайту УДППЗ «Укрпошта». Фактично ж, відправлення було отримане АСК «Укррічфлот» лише 20.07.2016 року, тобто через п'ятнадцять днів від настання граничного терміну відравлення, встановленого законом.

Оплату заборгованості здійснено в повному обсязі 27.07.2016 року. Заходи примусового стягнення державним виконавцем не вживалися.

Згідно із ч. 2 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), виконавчий збір стягується незалежно від вчинення державним виконавцем заходів примусового виконання, передбачених им Законом.

Водночас, аналогічна норма щодо стягнення з боржника витрат на виконавче провадження - відсутня.

Перелік витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, чітко визначений законодавчо зокрема, до витрат належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату перевезення, зберігання і реалізації майна боржника, послуги експертів, суб'єктів оціночної діяльності тощо.

Виконавчі дії після 20.07.2016 року тобто дати, коли боржнику (скаржнику) стало відомо про існування виконавчого ровадження), не проводилися.

Суд першої інстанції посилається на ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», згідно із якою державний виконавець у постанові про відкриття провадження зазначає про можливість стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Тобто, згідно із постановою державного виконавця (п. 3) обов'язковою передумовою стягнення витрат виконавця є факт примусового виконання судового рішення.

Проте, як зазначалося вище, жодні виконавчі дії (включаючи примусове стягнення) державним виконавцем не здійснювались з того дня, коли боржник дізнався про існування виконавчого провадження.

Відповідно до статей 45, 46 Закону №606-ХІV витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово. Суд може визнати стягнення виконавчого збору необгрунтованим, якщо встановлений державним виконавцем строк для добровільного виконання рішення не узгоджувався зі строками, встановленими в ч. 2 ст. 24 Закону №606-ХІV, і був нереальним.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що неможливо було виконати до 10.07.2016 року постанову, яка була направлена на адресу боржника лише 12.07.2016 року.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.11.2016 року у справі №910/17464/14 скасувати.

2. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Судноплавна компанія "Укррічфлот" на постанову державного виконавця від 11.07.2016року у виконавчому провадженні №51539873 задовольнити.

3. Визнати недійсною постанову від 11.07.2016 року про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, винесену Головним державним виконавцем Подільського районного відділу Державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Бабенко Ольгою Олександрівною у виконавчому провадженні №51539873.

4. Матеріали справи № 910/17464/14 повернути до Господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам, відділу Державної виконавчої служби та прокуратурі.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Л.Г. Сітайло

Г.А. Жук