Постанова № 6450446, 14.10.2009, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 жовтня 2009 р. № Б-24/232-07

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Ткаченко Н.Г. (головуючий),

Катеринчук Л.Й. (доповідач),

Яценко О.В.

розглянувши касаційну скаргупублічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»

на ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2009 року у справі

господарського суду№ Б-24/232-07

Харківської області

за заявоюприватного підприємства «Вівальді»

про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецруда»

ліквідатор П’янов С.В.

в судовому засіданні взяли участь представники :

від скаржника:Альошин В.В. (дов. від 03.07.09р. №010-01/4901),

Гончаренко А.В. (дов. від 28.11.07р. № 010-01/7252),

від заявника:не з'явилися,

від боржника:не з'явилися. В С Т А Н О В И В : Ухвалою господарського суду Харківської області від 12.11.2007року порушено провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю “Укрспецруда”(далі –боржника) за заявою приватного підприємства “Вівальді”, провадження здійснюється за загальною процедурою відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою підготовчого судового засідання 10.12.2007 року визнано вимоги ініціюючого кредитора на суму 153000 грн., зобов'язано його здійснити офіційну публікацію про порушення справи про банкрутство боржника, визначено дати попереднього судового засідання (06.02.2008 року) та судового засідання на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи прийнято постанову про визнання його банкрутом та введено ліквідаційну процедуру (на 18 лютого 2008 року об 10 год.) (том 1, а.с.97-99).

Ухвалою попереднього судового засідання 07.02.2008р. затверджено реєстр вимог кредиторів на загальну суму 3 751 498, 77грн. (том 1 а.с. 152-153).

Постановою господарського суду Харківської області від 03.07.2008 року відмовлено голові комітету кредиторів ВАТ "Укрексімбанк" в задоволенні клопотань про продовження процедури розпорядження майном на 6 місяців, про відсторонення директора боржника від виконання обов'язків керівника боржника та покладення їх на арбітражного керуючого П’янова С.В., про зупинення провадження у справі, про призначення та проведення експертизи визначення фінансового стану боржника, боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено П’янова С.В. (том 4, а.с. 134-141).

                    Не погоджуючись з прийнятою постановою, відкрите акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України” в особі філії ВАТ “Укрексімбанк” в місті Харкові (далі –банк) та державна податкова інспекція у Київському районі міста Харкова (далі –інспекція) звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати постанову суду від 03.07.2008 року.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2008року апеляційні скарги банку та інспекції залишено без задоволення, постанову господарського суду Харківської області від 03.07.2008року залишено без змін. Постановою Вищого господарського суду України від 26.11.2008року зазначена постанова апеляційного суду залишена без змін (том 5, а.с. 167-171).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.06.2009 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, ліквідовано юридичну особу –товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецруда», провадження у справі припинено (том 8, а.с.47-48).

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, публічне акціонерне товариство «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк» звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу суду першої інстанції, аргументуючи порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 24-32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(далі –Закону), статей 4-2, 4-3, 4-7, 22, 32, 41, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частин 1, 4 статті 32 Закону після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: показники виявленої ліквідаційної маси (дані її інвентаризації); відомості про реалізацію об’єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна; реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу. У разі, якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів, він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами цього Закону.

Отже, законодавцем передбачено необхідність вчинення певних дій в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із звітом ліквідатора та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів).

Ухвала суду про ліквідацію юридичної особи банкрута виноситься за наслідком проведеної ліквідаційної процедури тільки тоді, коли всі активи боржника реалізовано і залишились незадоволеними грошові вимоги кредиторів, визнаних у процедурі банкрутства та включених до реєстру вимог кредиторів, або майна банкрута залишилося менше, ніж передбачено для функціонування юридичної особи банкрута згідно із законодавством (частини 2, 3 Закону). Отже, в ухвалі про затвердження ліквідаційного балансу та ліквідацію юридичної особи необхідно зазначати про те, вимоги яких саме кредиторів боржника залишились незадоволеними за наслідком проведеної ліквідаційної процедури.

Згідно з частиною 1 статті 26 Закону до складу ліквідаційної маси боржника входять усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута.

За приписами частин 1, 2, 6 статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. Уступка вимог банкрута здійснюється в порядку, передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету кредиторів. Ліквідатор має право виставити на відкриті торги вимоги банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог не встановлено комітетом кредиторів.

Згідно з абзацом 5 пункту 8 статті 16 Закону до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про відкриття процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість. А згідно частини 11 статті 30 Закону ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність.

Таким чином, законодавець передбачає залучення до ліквідаційної процедури комітету кредиторів боржника, як сторони у справі про банкрутство, погодження з ним ряду дій ліквідатора, в тому числі звітів ліквідатора про хід ліквідаційної процедури. Відтак, підсумковий звіт ліквідатора, який подається разом з ліквідаційним балансом боржника також повинен розглядатися та погоджуватися або заперечуватися комітетом кредиторів.

За змістом оскаржуваної ухвали суду вбачається , що суд дійшов висновку про наявність дебіторської заборгованості боржника станом на момент порушення провадження у справі на суму 58 069 700грн. (том 8 а.с. 47-52), яка також підтверджена Аудиторським звітом щодо результатів фінансового становища Товариства з обмеженою відповідальністю Укрспецруда" №16/08 від 04.10.2008року (том 3, а.с. 97-104).

Відповідно до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

          Матеріалами справи (додатками до звіту ліквідатора) підтверджується відсутність даних про прийняття рішення комітету кредиторів про порядок відступлення прав вимоги дебіторської заборгованості боржника (її продаж або списання за погодженням з комітетом кредиторів) в порядку, визначеному статтею 30 Закону. Відтак, висновки суду першої інстанції про повне виконання повноважень ліквідатора в ході ліквідаційної процедури є передчасними та такими, що суперечать положенням статей 26, 30, 32 Закону про порядок проведення ліквідаційної процедури боржника.

В матеріалах справи відсутні дані про попередній розгляд Звіту ліквідатора від 27.03.2009року компетентним складом комітету кредиторів боржника.

Також судом не дано оцінки Протоколу №12 засідання комітету кредиторів боржника від 05.06.2009року (том 8, а.с. 37) на предмет компетентності складу комітету кредиторів, які володіють меншістю голосів у комітеті кредиторів на прийняття рішення про погодження звіту ліквідатора.

          Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, даних реалізації майнових прав боржника або списання (прощення) за погодженням з комітетом кредиторів дебіторської заборгованості боржника, не встановлює переліку кредиторів, чиї вимоги виявились незадоволеними за наслідком проведеної ліквідаційної процедури, .

Виходячи з вимог частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв’язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого, якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

З огляду на зазначене, колегія суддів Вищого господарського суду України, діючи в межах повноважень суду касаційної інстанції згідно приписів статей 111-5, 111-7 Господарського процесуального кодексу України, вважає, що ухвалу суду першої інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд на стадії ліквідаційної процедури в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду першої інстанції необхідно врахувати викладене та прийняти судовий акт за наслідками ліквідаційної процедури з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5,111-7,111-9,111-11 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України»в особі філії АТ «Укрексімбанк»задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду Харківської області від 17.06.2009 року скасувати, справу № Б-24/232-07 передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області на стадії ліквідаційної процедури.

3. Державному реєстратору внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування ухвали господарського суду Харківської області від 17.06.2009 року у справі № Б-24/232-07 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецруда»(код ЄДРПОУ 24279202).

Головуючий                                                                                           Н. Ткаченко

Судді                                                                                                              Л. Катеринчук

О. Яценко