Ухвала суду № 64503119, 16.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

Справа № 761/12598/15-ц Головуючий у суді першої інстанції: Притула Н.Г.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/560/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2017 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Кирилюк Г.М.

при секретарі Крічфалуши С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича до ОСОБА_4 , третя особа - Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за кредитним договором, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про припинення поруки.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації звернулось до суду з позовом до Спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила», ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 09.07.2010 між ПАТ «Банк «Київська Русь» (далі - Банк) та Спільним українсько-німецьким підприємством «Марком» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №30321-20/10-1, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію з лімітом 10 000 000,00 грн., який був потім зменшений до 8 950 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту з врахуванням додаткових угод до 26.12.2014 зі сплатою 25,0% річних та у випадку невиконання п.6.1.15 кредитного договору у розмірі 28% річних. Для забезпечення виконання умов кредитного договору від 02.07.2010 між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_4 15.07.2010 було укладено Договір поруки №29759-20/10-5 зі змінами та доповненнями згідно з яким останній поручився перед кредитором відповідати солідарно з боржником у повному обсязі його зобов'язань за належне виконання зобов'язань за кредитним договором. Банком належним чином виконані зобов'язання за договором та надані кошти, проте позичальник свої зобов'язання в строки, визначені договором не виконав та не повернув кредитні кошти внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 24.04.2015 складається із: основної суми заборгованості за кредитом - 7 743 565,04 грн., нарахованих процентів за період з 01.03.2015 по 23.04.2015 - 290 383,69 грн., пеня за несвоєчасну сплату процентів - 6 302,70 грн.; пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1 107 860,18 грн.; 28% річних за несвоєчасне погашення процентів - 2 941,26 грн., 28% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 713 378,34 грн.; прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції - 1 579 383,70 грн., а всього 11 443 814, 91 грн.

Ухвалою суду від 25.08.2015 закрито провадження в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова ОлександраЮрійовича до Спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Товариства з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп», Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича, треті особи - Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю, Товариство з обмеженою відповідальністю «Поляна Україна Груп», ОСОБА_4 про припинення договору поруки.

Під час слухання справи Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю було залучено як третя особа за позовом ПАТ «Банк «Київська Русь».

06.07.2015 відповідач ОСОБА_4 подав зустрічний позовом до ПАТ «Банк «Київська Русь» (з врахуванням прийнятої ухвали про закриття провадження у справі) про припинення договору поруки. Свої вимоги обґрунтовував тим, що на даний час відбулись істотні зміни обставин, а саме: в даний час він не працює, не має будь-яких інших джерел доходу, на вказані обставини він не розраховував при укладенні договору і не міг передбачити їх настання. Якби він міг передбачити вказані обставини, то не підписав би вказаний договір. На даний час він не має можливості сплачувати суми передбачені договором. Зазначав, що договір підлягає припиненню з тих підстав, що збільшився обсяг його відповідальності в розумінні зміни обставин, які визнані істотними, а саме: накладення арешту на рахунки СП «Марком» призвело до неможливості виконання зобов'язань за кредитним договором. Також посилався на припинення поруки з тих підстав, що в договорі поруки не встановлено строк її дії - п.4.2.1, тому порука припинена оскільки кредитор протягом 6 місяців не звернувся до суду з позовом з моменту настання строку виконання основного зобов'язання - 26.12.2014.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року позов Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації Волкова Олександра Юрійовича до ОСОБА_4 , третя особа - Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення заборгованості за кредитним договором, задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» заборгованість за Кредитним договором №30321-20/10-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 09.07.2010 року станом на 24.04.2015 у розмірі: заборгованість за кредитом - 7 743 565 (сім мільйонів сімсот сорок три тисячі п'ятсот шістдесят п'ять) гривень 04 копійки, нараховані проценти за період з 01.03.2015 по 23.04.2015 - 290 383 (двісті дев'яносто тисяч триста вісімдесят три) гривни 69 копійок, пеня за несвоєчасне повернення процентів - 6 302 (шість тисяч триста дві) гривни 70 копійок, пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1 107 860 (один мільйон сто сім тисяч вісімсот шістдесят) гривень 18 копійок, інфляційну складову заборгованості за кредитним договором в сумі - 1 579 383 (один мільйон п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят три) гривни 70 копійок. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 6 090 (шість тисяч дев'яносто) гривень 00 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» про припинення поруки - відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач порушує питання призначення почеркознавчої експертизи для з'ясування належності підпису ОСОБА_4 на договорі про внесення змін до Договору поруки № 29759-20/10-5 від 15 липня 2010 року, що датовано 26 грудня 2013 року та про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову ПАТ «Банк Київська Русь», мотивуючи тим, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не досліджено належним чином всіх доказів у справі; не надано оцінки доводам відповідача щодо недійсності підпису в останньому Договорі про внесення змін № 6 «Договору поруки № 29759-20/10-5 від 15 липня 2010 року. Даною угодою внесенні зміни щодо пені за несвоєчасну сплату процентів, пені за несвоєчасне повернення, 28% річних за несвоєчасне погашення процентів, 28 % річних за несвоєчасне погашення кредиту, розрахованого індексу інфляції, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності поручителя та змінено дату остаточного погашення кредиту, процентів за його користування та інших платежів. Оскільки Договір про внесення змін № 6 до Договору поруки № 29759-20/10-5 від 15 липня 2010 року є основним письмовим доказом, який містить відомості про обставини, які мають значення щодо правомірності стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя, то слід встановити чи дійсно даний підпис належить саме поручителю. Вважає, що до вирішення дійсності спірного Договору про внесення змін № 6 від 26 грудня 2013 року до Договору поруки 10-5 від 15 липня 2010 року, справа не могла бути розглянута по суті.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги. Представник позивача ОСОБА_8 - заперечувала, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Третя особа: Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю в судове засідання не з'явилась, про час і місце розгляду справи судом повідомлена у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у її відсутність.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.07.2010 між Акціонерним банком «Київська Русь» (правонаступником якого є ПАТ «Банк «Київська Русь», далі - Банк) та Спільним українсько-німецьким підприємством «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позичальник) був укладений Кредитний договір №30321-20/10-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті), за умовами якого Банк відкрив Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти з лімітом кредитування 10 000 000,00 грн. строком з 09.07.2010 по 28.02.2011 включно для поповнення обігових коштів зі сплатою 24,5% річних, процентна ставка у випадку невиконання Позичальником п.6.1.12 Договору становить 28,0% річних.

Пунктом 4.1 та 4.4 Договору визначено порядок повернення кредиту (перерахування коштів з поточного рахунку Позичальника в строк до 31.01.2011- зменшення ліміту кредитування на 5 000 000,00 грн., в строк до 28.02.2011 - зменшення ліміту кредитування на 5 000 000,00 грн.) та сплати відсотків, які мають сплачуватись щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця.

В подальшому до вказаного договору були підписані договори про внесення змін, а саме: додатковим договором №1 від 28.01.2011 - викладено в новій редакції п.4.1 кредитного договору - порядок погашення кредиту; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 2 від 25.02.2011 змінено строк повернення кредитних коштів - до 28.02.2012 та з 01.03.2011 року зменшено відсоткову ставку за користування коштами до 20% річних, змінено графік повернення грошових коштів; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 3 від 31.01.2012 - Кредитний договір був викладений в новій редакції за умовами якого змінено строк повернення кредитних коштів до 28.12.2012, визначено відсотки за користування коштами - 24,5% річних, з 01.03.2011 - 20% річних, а з 01.02.2012 - 23,0% річних; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 4 від 15.03.2012 визначено новий графік зменшення ліміту кредитної лінії; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 5 від 06.12.2012 було зменшено розмір кредитної лінії до 9 550 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення кредиту до 27.12.2013 зі сплатою 24,5% річних, з 01.03.2011 - 20% річних, з 01.02.2012 - 23% річних, з 01.12.2012 - 28% річних та було змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 6 від 11.02.2013 змінено розмір кредитного ліміту до 9 450 000,00 грн., строком повернення до 27.12.2013 зі сплатою 24,5% річних, з 01.03.2011 - 20% річних, з 01.02.2012 - 23% річних, з 01.12.2012 - 28% річних, з 15.02.2013 - 25,0% річних; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 7 від 16.05.2013 змінено ліміт кредитної лінії до 9 300 000,00 грн. строком повернення до 27.12.2013 зі сплатою 24,5% річних, з 01.03.2011 - 20% річних, з 01.02.2012 - 23% річних, з 01.12.2012 - 28% річних, з 15.02.2013 - 25,0% річних, з 15.05.2013 - 23,0% річних; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 8 від 23.08.2013 викладено в новій редакції п.6.1.15 Кредитного договору; додатковим договором про внесення змін та доповнень № 9 від 26.12.2013 - зменшено розмір кредитного ліміту до 8 950 000,00 грн. строком користування до 26.12.2014 зі сплатою 25% річних та змінено графік зменшення ліміту кредитної лінії (а.с. 15-29 том 1).

З метою забезпечення належного виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором між банком та ОСОБА_4 15.07.2010 був підписаний договір поруки №29759-20/10-5, відповідно до умов якого поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань за кредитним договором №30321-20/10-1 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (в національній валюті) від 09.07.2010, укладеним між кредитором і боржником

З урахуванням внесення змін до кредитного договору, вносились відповідні зміни до Договору поруки (а.с. 30-36 том 1).

Відповідальність позичальника за неналежне виконання умов кредитних договорів передбачена у пункті 8.1 Кредитного договору. Так, у випадку порушення строків (термінів) повернення Кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним та/або комісій Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення.

У зв'язку з порушенням позичальником строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом, що встановлені кредитним договором із змінами та доповненнями, та виникненням заборгованості кредитор 27 квітня 2015 року звернувся до суду, пред′явивши позов про стягнення суми заборгованості.

Згідно розрахунку заборгованості, станом на 24 квітня 2015 року заборгованість за кредитним договором від 09 липня 2010 року становить 11 443 814,91 грн., яка складається із залишку основної сума заборгованості за кредитом - 7 743 565,04 грн., процентів за період з 01.03.2015 по 23.04.2015 - 290 383,69 грн., пені за несвоєчасну сплату процентів - 6 302,70 грн., пені за несвоєчасне повернення кредиту - 1 107 860,18 грн., 28% річних за несвоєчасне погашення процентів - 2 941,26 грн., 28% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 713 378 34 грн., прострочена заборгованість за кредитом з урахуванням індексу інфляції - 1 579 383,70 грн.

Перевіряючи доводи сторін, надаючи оцінки зібраним у справі доказам, судова колегія виходять з такого.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що згідно п. 1 кредитного договору в редакції від 26 грудня 2013 року сторони визначили, що позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом в сумі 8 950 000,00 грн. в строк до 26 грудня 2014 року із щомісячним погашенням згідно графіку, викладеного у додатковому договорі № 9. Сплата процентів за користування кредитом за процентною ставкою 25 % річних та 28% річних у випадку невиконання. 6.1.15 кредитного договору здійснюється щомісячно з 25 числа по останній робочий день поточного місяця (п.п. 4.6. договору).

Факт укладення договору на зазначених умовах, отримання кредиту та існування заборгованості не заперечував в судовому засіданні представник Спільного українсько-німецького підприємства «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (позичальник).

Із наданих сторонами доказів та пояснень сторін встановлено, що позичальник (Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю) своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконав. Останній платіж по сплаті кредиту здійснено позичальником в грудні 2014 року, по сплаті процентів за користування кредитом - 13 березня 2015 року. Станом на 24 квітня 2015 року залишок основної сума заборгованості за кредитом становить 7 743 565,04 грн., за процентами - 290 383,69 грн..

З позовом до суду кредитор звернувся 27 квітня 2015 року (а.с. 68 том 1 поштовий конверт).

Солідарним боржником перед кредитором за належне виконання позичальником своїх зобов'язань за вказаним кредитним договором виступив ОСОБА_4 на підставі договору поруки №29759-20/10-5 від 15 липня 2010 року з наступними змінами. В редакції від 26 грудня 2013 року сторонами визначено, що дія договору поруки припиняється з моменту погашення в повному обсязі боржником та/або поручителем зобов'язань за кредитним договором (п.п.4.2.1.); якщо кредитор протягом 36 місяців з дати 26 грудня 2014 року, не пред'явить позову до поручителя - п.п. 4.2.2.

Таким чином, встановивши у ході розгляду справи, що позичальник згідно кредитного договору №30321-20/10-1 від 09 липня 2010 року взяті на себе зобов'язання не виконав, у передбачений в договорах термін грошові кошти не повернув, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що з відповідача ОСОБА_4, як солідарного боржника, слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором, пеню за порушення строків виконання зобов'язань, яка передбачена п. 8.1. кредитного договору, а також відшкодувати матеріальні витрати кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних відсотків.

Перевіряючи доводи відповідача щодо спливу позовної давності та визначаючи розмір заборгованості, який підлягає стягненню з поручителя ОСОБА_4, суд першої інстанції правильно виходив із того, що позивач звернувся до суду з вимогою про захист свого цивільного права в межах строку позовної давності, а тому заявлена позивачем основна вимога у вигляді залишку заборгованості за кредитом в сумі - 7 743 565,04 грн., нараховані та несплачені проценти за користування кредитом за період з 01.03.2015 по 23.04.2015 в розмірі 290 383,69 грн. та додаткова вимога - пеня за несвоєчасну сплату процентів за період з 01.04.2015 по 23.04.2015 в розмірі 6 302,70 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту за період з 27.12.2014 по 23.04.2015 - 1 107 860,18 грн. підлягає стягненню з відповідача. Також відповідає вимогам статті 625 ЦК України висновок суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь банку інфляційної складової боргу в сумі 1 579 383,70 грн., оскільки боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відмовляючи в задоволенні вимог про стягнення 28% річних за несвоєчасне погашення процентів та кредиту, суд першої інстанції правильно виходив із того, що банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов'язання, так як банком за невиконання зобов'язань в частині своєчасного повернення кредиту та сплати процентів нарахована пеня у відповідності до п.8.1 кредитного Договору. Такі вимоги суперечать частині 1 статті 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в частині вирішення вимог зустрічного позову ОСОБА_4. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 про припинення договору поруки, суд першої інстанції правильно виходив із того, що за змістом статті 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строкувиконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

Із змісту договорів поруки вбачається, що ОСОБА_4 згідно договорів поруки від 15 липня 2010 року, з наступними змінами та доповненнями, взяв на себе зобов'язання у випадку неналежного виконання боржником (Спільне українсько-німецьке підприємство «МАРКОМ» у формі товариства з обмеженою відповідальністю) зобов'язань за основними договорами відповідати перед банком нарівні з боржником як солідарний боржник. Сторонами договорів поруки 15 липня 2010 року, з наступними змінами та доповненнями від 26 грудня 2013 року визначено порядок припинення договору, а саме: дія договору поруки припиняється з моменту погашення в повному обсязі боржником та/або поручителем зобов'язань за кредитним договором (п.п.4.2.1.); якщо кредитор протягом 36 місяців з дати 26 грудня 2014 року, не пред'явить позову до поручителя - п.п. 4.2.2.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, що кредитор з позовом до суду звернувся протягом чотирьох місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання, а укладені та підписані сторонами умови додаткових угод до кредитного договору та договору поруки не свідчать про збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_4, а тому дійшов законного висновку про те, що обов′язок поручителя ОСОБА_4 за договорами поруки не припинився і він залишається відповідальним перед кредитором за порушення боржником зобов'язання як солідарний боржник.

Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції зроблені на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів та в повній мірі відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо недійсності підпису в останньому договорі про внесення змін № 6 «Договору поруки № 29759-20/10-5 від 15 липня 2010 року були предметом перевірки судом першої інстанції. Як вірно встановлено судом першої інстанції, що відповідач у ході розгляду справи та в обґрунтування підстав зустрічного позову про припинення поруки не заперечував факт підписання договору поруки та змін до нього.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий:

Судді: