Ухвала суду № 64503118, 26.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/2012/2017 Головуючий в 1-й інстанції - Остапчук Т.В.

757/16016/16-ц Доповідач-ЧобітокА.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого -Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В., Соколової В.В.

при секретарі - Казанник М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну на рішення Печерськогорайонного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету технології та дизайну про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення,-

в с т а н о в и л а:

У квітні 2016 року позивач пред»явив позов до Київського національного університету технологій та дизайну про визнання незаконним та скасування наказу про дисциплінарне стягнення. Зазначав, що працює у вказаному навчальному закладі на посаді декану факультету економіки та бізнесу на підставі контракту № 157 від 27.10.2014 року з 27 жовтня 2014 року по 30 червня 2019 року.

15.03.2-16 року наказом за № 92 о.с. йому було оголошено догану.

Посилаючись на безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності та порушення чинного трудового законодавства, позивач просив визнати вказаний наказ незаконним та скасувати його.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року позов задоволено. Ухвалено скасувати наказ Київського національного університету технологій та дизайну від 15 березня 2016 року №92 о.с. про оголошення догани ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що судом неправильно застосовані норми трудового законодавства при вирішенні спору та порушено норми процесуального права.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явились в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи, колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 27 жовтня 2014 року між відповідачем та позивачем було укладено трудовий договір - Контракт № 157, за умовами якого ОСОБА_2 призначається на посаду декана факультету економіки та бізнесу Київського національного університету технологій та дизайну на строк з 27.10.2014 року по 30.06.2019 року. Декан факультету виконує покладені на нього Київським національним університетом технологій та дизайну обов»язки на умовах, викладених в контракті, у відповідності з чинним законодавством України, Статутом Київського національного університету технологій та дизайну та посадовою інструкцією. Декан вирішує всі питання управління (керівництва) діяльністю факультету за винятком тих, які законодавством віднесені до компетенції ректора, проректорів, загальних зборів (конференції) колективу, Вченої Ради університету, факультету (п.п.1.1. , 2.2.Контракту).

Умовами вказаного Контракту визначено права декана факультету, його обов»язки, оплата праці та соціально-побутове забезпечення декана факультету, обов»язки відповідача, зміни та умови розірвання контракту, а також визначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання обов»язків, передбачених цим контрактом, сторони несуть відповідальність згідно з законодавством України та цим контрактом.

Розділом ІІІ Контракту , «Обов»язки декана факультету», визначено умови настання відповідальності декана.

Посадовою інструкцією декана факультету також визначено сферу діяльності останнього з зазначенням його завдань та обов»язків, прав, відповідальності, кваліфікаційних вимог, взаємовідносин (зв»язків) за посадою, з якою ОСОБА_2 ознайомлений 27.02.2015 року ( а.с.14-20).

Наказом № 92 о.с. від 15.03.2016 року , за порушення вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти», ОСОБА_2 - декану факультету економіки та бізнесу , оголошено догану на підставі протоколу засідання ректорату КНУТД від 14.03.2016 р..

Відповідно до витягу із протоколу № 24 засідання ректорату Київського національної університету технологій та дизайну від 14.03.2016 року , ректорат ухвалив у тижневий термін у п.п. 2.5 «За порушення вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти» персональну відповідальність несе проректор ОСОБА_6, але оскільки вона сьогодні на «лікарняному» , то оцінку її роботи і питання про особисту відповідальність розглянути пізніше відповідно до її контракту та функціональних обов»язків»; п.п. 2.6. «Декану факультету економіки та бізнесу ОСОБА_2 та колишньому завідувачу кафедри менеджменту сфери послуг ОСОБА_7 оголосити догану за допущені порушення».

Пред»явивши даний позов ОСОБА_2 зазначав, що в порушення ст. 149 КЗпП України до винесення оскаржуваного наказу відповідач письмових пояснень від нього не вимагав. Крім того, ні Контрактом , ні Посадовою інструкцією декану факультету, ні внутрішніми наказами, статутами, положеннями на жодного працівника Київського національної університету технологій та дизайну не покладений обов»язок по дотриманню вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, звертаючи увагу на те, що Ліцензійні умови стосуються виключно суб»єктів освітньої діяльності щодо надання освітніх послуг, якими є заклади освіти.

Заперечуючи проти позову ОСОБА_2 відповідач зазначав, що підставою для оголошення догани позивачу є порушення останнім Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти». При цьому відповідач послався на умови Контракту, укладеного між сторонами та Посадову інструкцію останнього та зазначив, що ОСОБА_2 допущено порушення п. 2.1.3. Положення про Навчальний центр «Школа бізнесу на Печерську» Київського національного університету технологій та дизайну, затвердженого наказом від 27.03.2014 № 95; п.4, 23 Ліцензійних умов; п. 3.4, 2.2.5. Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2003 № 847, вказавши, що позивач відмовився надавати пояснення під час засідання ректорату 14.03.2016 року ( а.с.36-34 письмові заперечення).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що при притягненні позивача до дисциплінарної відповідальності відповідачем порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень, передбачений ст. 149 КЗпП України, встановивши при цьому, що оспорюваний наказ не містить посилань про порушення ОСОБА_2 умов контракту , а при обранні виду стягнення ступінь тяжкості вчиненого проступку та попередня робота останнього відповідачем взагалі не враховувались.

Перевіряючи відповідність рішення суду, ухваленого в даній справі нормам матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що при видачі оспорюваного наказу відповідачем порушено умови Контракту, укладеного між сторонами та ст. 149 КЗпП України, внаслідок чого рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, висновків якого доводи апеляційної скарги не спростовують з наступних підстав.

Відповідно до статті 21 Кодексу законів про працю України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору можуть встановлюватись угодою сторін.

Згідно із ст..147 КЗпП України дисциплінарне стягнення у вигляді догани застосовується власником до працівника за порушення трудової дисципліни.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов»язків, що проявилися в порушенні: правил внутрішнього трудового розпорядку;посадових інструкцій;положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер, а за умов укладення трудового договору у вигляді контракту і порушення та/або невиконання його умов.

Статтею 149 КЗпП України, на власника або уповноважений ним орган до застосування дисциплінарного стягнення покладено обов»язок зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Системний та логічний аналіз вказаної норми закону свідчить про те, що до застосування дисциплінарного стягнення власник повинен зажадати від працівника письмові пояснення. Якщо працівник відмовився від цього, власник повинен скласти акт про відмову від дачі пояснень і провести дисциплінарне розслідування порушення трудової дисципліни.

З наказу відповідача від 15.03.2016 року № 95 о.с. вбачається, що позивачу оголошено догану за порушення вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти».

Підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності зазначено - протокол засідання ректорату КНУТД від 14.03.2016 р..

При цьому пояснення ОСОБА_2 з приводу порушення ним, як про це зазначає відповідач, Ліцензійних умов зазначених вище не відбиралися та дисциплінарне розслідування з вказаного приводу не проводилось.

Аналізуючи даний наказ у його сукупності з вищевказаними нормами трудового законодавства, умовами контракту та посадової інструкції декана факультету ,колегія суддів вважає, що останній видано без законних підстав та з порушенням порядку притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Так , застосовуючи певний вид дисциплінарного стягнення, роботодавець, видаючи відповідний наказ, повинен в обов»язковому порядку зазначити мотиви застосування стягнення.

Проте , оспорюваний наказ не містить посилань на порушення позивачем трудової дисципліни, якою відповідно до трудового законодавства є невиконання або неналежне виконання з вини працівника покладених на нього трудових обов»язків, що проявились в порушенні : правил внутрішнього трудового розпорядку; посадових інструкцій; положень, наказів та розпоряджень власника, якщо вони мають законний характер, умов контракту ( його порушення та/або невиконання ) .

Так, оспорюваний наказ містить посилання на порушення позивачем Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти», проте протокол засідання ректорату КНУТД від 14.03.2016 р. , який став підставою для видачі наказу про накладення дисциплінарного стягнення ОСОБА_2 , посилань на порушення вказаних Ліцензійних умов саме ОСОБА_2 не містить, а навпаки у його п.п. 2.5 зазначено, що «За порушення вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти» персональну відповідальність несе проректор ОСОБА_6, але оскільки вона сьогодні на «лікарняному» , то оцінку її роботи і питання про особисту відповідальність розглянути пізніше відповідно до її контракту та функціональних обов»язків».

До того ж , наданий відповідачем на підтвердження своїх заперечень витяг з протоколу засідання ректорату КНУТД від 14.03.2016 р. не містить посилань на те, які саме пункти контракту та/або посадової інструкції було порушено та/або не виконано або виконано неналежно ОСОБА_2, як не містить і конкретно встановлених обставин проступку останнього, які б можна було розцінити як порушення трудової дисципліни відповідно до покладених на позивача обов»язків умовами контракту та посадовою інструкцією .

Колегія суддів звертає увагу на те, що у оспорюваному наказі йдеться про порушення позивачем , на думку відповідача, Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти», проте у своїх запереченнях на позов відповідач вже посилається на порушення ОСОБА_2 і умов контракту, і посадової інструкції, і Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2003 № 847, посилань на які ні оспорюваний наказ, ні протокол засідання ректорату від 14.03.2016 року не містять.

Проте, заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_2 та зазначаючи про те, що останнім було порушено і умови контракту, і посадова інструкція, і Ліцензійні умови надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 24.12.2003 № 847, відповідач будь-яких доказів того, що саме вказані обставини стали підставою до притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, за умов вказівки у оспорюваному наказі на порушення позивачем Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. №1187, не надав.

Крім того слід зазначити, що притягнувши ОСОБА_2 15.03.2016 року до дисциплінарної відповідальності за порушення Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти», відповідач не зазначив , які конкретно пункти вказаних умов та конкретно до яких обставин, на його думку, порушено позивачем, що має значення у даному випадку, зважаючи на те, що пунктом 1 зазначеної Постанови КМУ установлено, що:кадрові вимоги щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти за спеціальностями, за якими на момент набрання чинності цією постановою вищі навчальні заклади мають ліцензію на освітню діяльність, набирають чинності з 1 вересня 2017 року. В зазначений період кадрове забезпечення освітньої діяльності у сфері вищої освіти за такими спеціальностями здійснюється відповідно до Ліцензійних умов надання освітніх послуг у сфері вищої освіти, затверджених наказом Міністерства освіти і науки від 24 грудня 2003 р. № 847.

При цьому правовий аналіз Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 р. № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності і закладів освіти» свідчить про те, що суб»єктом правовідносин за ними є заклад освіти, в даному випадку відповідач - Київськийнаціональний університет технологій та дизайну , безпосереднє управління діяльністю якого відповідно до Статуту, затвердженого 09.07.2015 р. МОН України, здійснює ректор, який є представником Університету у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами і діє без довіреності в межах повноважень, передбачених Законом України «Про вищу освіту» та Статутом , зокрема і організовує діяльність Університету ( п. 7.1. Статуту).

Крім зазначеного, відповідачем не дотримано порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності , оскільки не надано доказів про проведення дисциплінарного розслідування порушення ОСОБА_2 трудової дисципліни, яке передує ухваленню рішення про застосування до працівника догани та відібранням пояснень останнього, що є прямим порушенням ст. 149 КЗпП України.

Будь-яких доказів того, що ОСОБА_2 відмовився надати письмові пояснення, а в данному випадку це є акт про відмову від дачі пояснень, відповідачем не надано та на наявність такого не вказано.

Крім того, особливе значення при визначенні діяння працівника як дисциплінарного проступку має наявність у вчиненні цього діяння вини працівника, під якою розуміється певне психічне ставлення особи до своїх протиправних дій і їх шкідливих наслідків.

При цьому слід зазначити, що саме при проведенні дисциплінарного розслідування порушення працівником трудової дисципліни встановлюються обставини та збираються докази, які свідчать про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку, висновки якого і є підставою застосування заходів дисциплінарного стягнення, яке до речі є правом, а не обов»язком власника (роботодавця)

Таким чином, накладення на ОСОБА_2 дисциплінарного стягнення у виді догани відбулось з грубим порушенням норм трудового законодавства .

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення суду, ухваленого в даній справі, підстави до скасування якого відсутні .

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Київського національного університету технологій та дизайну відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -