Вирок № 6450007, 30.07.2009, Апеляційний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2009 року. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого: судді Стадника О.Б.

судді : Вавріва І.З.

народних засідателів: Чепіги І.Р.

Кушніра В.С.

Гринченка В.С.

при секретарі: Любчик Л.В.

з участю прокурора Маслюка О.П.

захисника ОСОБА_1 .

потерпілої ОСОБА_2 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Тернополі справу про обвинувачення:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року

народження, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2

району Полтавської області, гр. України, з середньою

освітою, без постійного місця проживання, судимого:

• 10 грудня 2001року апеляційним судом Запорізької

області за ст.69, п. п. “а, б, в, г, е, з, і” ст.93, ч.2 ст.17, п.п.

“а, б, в, г, е, з, і, и” ст.93, ч.3 ст.142, ч.2 ст.86, ч.1 ст.89 КК

України в редакції 1960 року та ч.2 ст.187, ч.2 ст.190, ч.1

ст.358, ч.1 ст.89, ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.358, ст.15, ч.2

ст.187, ч.3 ст.27, ч.2 ст. 187, ч. 2 ст.263, ч.1 ст. 187, ч.1

ст.122, ч.2 ст.358, ст.14, ч. 4 ст. 187, ч.4 ст.187, ч.1 ст.263

КК України в редакції 2001 року до довічного позбавлення

волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю ;

- 21 квітня 2008 року апеляційним судом Тернопільської

області за п. «з» ст. 93, ч.2 ст.17, п. “з” ст.93, ч.2 ст.17, п. п.,

“е”, «з» ст.. 93 КК України в редакції 1960 року, ч.1 ст.263

КК України в редакції 2001 року до довічного позбавлення

волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю

за ч. 2 ст. 17, п. «е»,»ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України в редакції 2001 року ,-

в с т а н о в и л а :

Підсудний ОСОБА_3 . з квітня 1998 року по серпнь 1999 року тимчасово проживав у м. Тернополі і вчинив ряд розбійних нападів на осіб, які займалися обміном іноземної валюти за які в подальшому був засуджений та відбуває покарання, а саме: 22 травня 1998 року на квартиру ОСОБА_4 ., ОСОБА_5 ., 30 серпня 1998 року на ОСОБА_6 ., 22 листопада 1998 року на ОСОБА_7 ., в кінці лютого 1999 року на ОСОБА_8 ., 20 червня 1999 року на ОСОБА_9 ., 13 липня 1999 року на ОСОБА_10 ., 29 липня 1999 року на квартиру ОСОБА_11 .. В цей період часу підсудному ОСОБА_3 . стало відомо, що раніше неодноразово судимий житель м. Тернополя ОСОБА_12 ., особисто намагається встановити хто вчиняє розбійні напади на осіб, які займалися обміном іноземної валюти. Зважаючи на це, ОСОБА_3 . зрозумів, що може бути викритий у вчиненні вказаних злочинів, втратити частину викраденого майна чи можуть настати інші негативні наслідки, а тому в кінці вересня 1998 року вирішив вбити ОСОБА_12 ..

Реалізовуючи свій злочинний намір, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 ., підсудний ОСОБА_3 . в одній із квартир на масиві «Канада», що в м. Тернополі, де він тимчасово проживав, маючи навики виготовлення вибухівки та поводження з нею, виготовив саморобний вибуховий пристрій, в якості заряду якого використав, бризантну вибухову речовину, до складу якої входили: тротил, аміачна селітра та сполуки класу нітроефірів. Вибухові речовини: тротилову шашку масою 200 грам, військовий електродетонатор та калієву селітру ОСОБА_3 . придбав у невстановленому слідством місці в невстановлених осіб без відповідного на це дозволу. Крім цього на ринку м. Тернополя він придбав двохжильний телефонний кабель довжиною 30 метрів та елемент живлення «Крона» - 9 вольт, необхідні для приведення в дію вибухового пристрою.

Протягом певного періоду часу підсудний ОСОБА_3 . вів спостереження за потерпілим ОСОБА_12 . та встановив його місце проживання і режим дня. Близько 4 год. 30 вересня 2008 року підсудний ОСОБА_3 ., на автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3 державний номерний знак НОМЕР_1 , яким він керував по дорученню, приїхав на вулицю Руську в м. Тернополі, де залишив його біля будинку №16а. Взявши з автомобіля раніше виготовлений ним саморобний вибуховий пристрій, підсудний ОСОБА_3 . пішов до будинку АДРЕСА_1 . Там піднявся на 5 поверх до вхідних дверей квартири НОМЕР_2 у якій проживав потерпілий ОСОБА_12 . та на підлозі впритул до вхідних дверей розмістив виготовлений ним вибуховий пристрій, приєднавши до проводів електродетонатора двохжильний телефонний кабель довжиною 30 метрів, який через вікно між 4 та 5 поверхами провів в двір будинку до 2-го під’їзду. Після цього, підсудний ОСОБА_3 . з метою вбивства ОСОБА_12 . кілька разів натиснув кнопку електричного дзвінка квартири НОМЕР_2 щоб викликати його в зону ураження вибухового пристрою, а потім підбіг до кінців телефонного кабелю, приєднав до них елемент живлення «Крона» - 9 вольт та викликавши вибух з місця вчинення злочину втік. На момент приведення саморобного вибухового пристрою в дію у квартирі ОСОБА_12 . знаходилася його дружина ОСОБА_13 .. і застосовуючи такий спосіб вбивства потерпілого підсудний ОСОБА_3 . допускав, що створює небезпеку ще й для її життя, а також для інших осіб, які могли в той час з’явитися в зоні ураження саморобного вибухового пристрою. Свій намір на вчинення вбивства підсудний ОСОБА_3 . не довів до кінця по незалежних від нього причинах, оскільки потерпілий ОСОБА_12 . не підійшов до вхідних дверей квартири.

Разом з тим, в результаті вчиненого ОСОБА_3 . вибуху знищено та пошкоджено майно потерпілих:

- ОСОБА_2 ., а саме знищено вхідні двері її квартири вартістю 400 гривень та два дверні врізні замки вартістю 25 грн кожен на суму 50 гривень, а з врахуванням вартості робіт по встановленню дверей квартири у 150 грн, всього спричинено шкоди на суму 600 грн.

- ОСОБА_14 ., а саме пошкоджено петлі вхідних дверей та їх обшивку і з врахуванням вартості ремонтних робіт спричинено шкоди на суму 150 грн..

- ОСОБА_15 ., а саме вибито дві віконні шиби розміром 30х40 см., вартістю 12 гривень кожна на суму 24 грн., одну віконну шибу розміром 120х40 см., вартістю 20 грн., дзеркало площею 1,2 м2. вартістю 70 гривень, пошкоджено вхідні двері квартири вартістю 100 доларів США, що по курсу НБУ станом на 30 вересня 1998 року становить 340 грн та з врахуванням вартості ремонтних робіт у 50 грн. спричинено шкоди на суму 504 грн.

- ОСОБА_16 ., а саме пошкоджено петлі вхідних дверей вартістю 20 гривень та дверний врізний замок вартістю 30 грн і з врахуванням вартості ремонтних робіт у 70 грн. спричинено шкоди на суму 120 грн.

ОСОБА_17 ., а саме знищено вхідні двері квартири з коробкою вартістю 420 грн та два дверних врізних замки вартістю 25 грн. кожного на суму 50 грн., а з врахуванням вартості ремонтних робіт у 150 грн. всього спричинено шкоди на суму 620 грн., а також пошкоджено майно потерпілого ОСОБА_12 .

Всього в результаті вибуху пошкоджено майно жильців квартир ІІІ-го під’їзду будинку АДРЕСА_1 в м. Тернополі на загальну суму більш ніж на 1994 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 . винним себе за ч. 2 ст. 17, п. «е»,»ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України в редакції 2001 року визнав повністю та показав, що в квітні 1998 року приїхав в м. Тернопіль, де знаходився до моменту його затримання працівниками міліції 2 серпня 1999 року. В цей же період в м. Тернополі ним була створена група осіб з якими він вчиняв розбійні напади на осіб, які займалися операціями з валютою. Під час готування нападів під приводом обміну валюти умисно спілкувався з цими особами і вияснив, що вони зв’язані з раніше неодноразово судимим жителем м. Тернополя ОСОБА_12 . на прізвисько « ІНФОРМАЦІЯ_4 » і дізнався, що той самостійно намагається встановити хто вчиняє розбійні напади. Знаючи які можуть бути наслідки, якщо ОСОБА_12 . встановить, що саме він причетний до розбійних нападів, щоб уникнути цьому вирішив вбити його. Дізнавшись, де проживає ОСОБА_12 . він близько 3-4 днів слідкував за його будинком з метою встановлення розпорядку його дня. Вибравши спосіб вбивства ОСОБА_12 . з застосуванням вибухових речовин він одного разу заходив в під’їзд його будинку та піднімався на 5-ий поверх до дверей квартири, щоб оцінити де саме краще розмістити вибуховий пристрій, куди провести кабель щоб детонувати його. Навики поводження з вибухівкою він отримав в Молдові під час придбання вогнепальної зброї та вибухових речових які зберігав за місцем проживання. В кінці вересня 1998 року, точного числа не пригадує, по місцю свого проживання в м. Тернополі виготовив вибуховий пристрій наступним чином: взявши пластикову пляшку ємкістю 2 л. він відрізав в ній дно, горловину пляшки закрутив пробкою. В середину пляшки помістив стандарту 200-грамову тротилову шашку, до якої приєднав військовий електродетонатор. До електродетонатора він приєднав двохжильний мідний телефонний кабель довжиною 30 метрів, після чого в пляшку насипав селітри. Була це селітра калієва чи аміачна не знає, оскільки не відрізняє одну від одної. Попередньо придбав селітру і вважав, що це калієва селітра. Крім того, він на ринку м. Тернополя придбав двохжильний телефонний кабель довжиною 30 метрів та елемент живлення «Крона» - 9 вольт. Наступного дня після виготовлення вибухового пристрою він взяв його з собою та біля 4 год. ранку на автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3 , яким керував за дорученням, приїхав на вул. Руську в м. Тернополі і зупинився за перехрестям на відстані 50-60 метрів від нього. Вдягнувши на руки рукавиці для того, щоб не залишати відбитків пальців рук, взяв з собою вибуховий пристрій та направився до будинку по АДРЕСА_1 і піднявся на 5-ий поверх під’їзду, де розміщена квартира НОМЕР_2 ОСОБА_12 . Підійшовши до вхідних дверей його квартири розмістив виготовлений ним вибуховий пристрій на підлозі впритул до вхідних дверей після чого протягнув телефонний кабель від вибухового пристрою через вікно на сходовій клітці між 4 та 5 поверхами, скинувши кінець кабелю через вікно на вулицю. Далі спустився по сходах вниз протягнув кінець кабелю до сусіднього під’їзду цього ж будинку. Потім декілька разів натиснув на електричний дзвінок вхідних дверей квартири щоб ОСОБА_12 . підійшов до дверей та потрапив в зону ураження та відразу побіг сходами вниз. Вибігши з під’їзду та підійшовши до місця, де закінчувався телефонний кабель він до його оголених кінців приєднав елемент живлення «Крона»-9 вольт. За якусь мить почув дуже сильний вибух, після чого відразу побіг в напрямку вул. Руської до свого автомобіль та поїхав до квартири у якій тимчасово проживав.

Пізніше дізнався, що потерпілий ОСОБА_12 . від вибуху не постраждав, але більше спроб його вбити не вчиняв.

Крім повного визнання вини самим підсудним ОСОБА_3 ., винність у вчиненні інкримінованих йому злочинів доведена й іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні:

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_12 . з яких вбачається, що у серпні - вересні 1998 року він проживав по АДРЕСА_1 НОМЕР_2 м. Тернополя зі своєю дружиною ОСОБА_13 . О 5 год. 25 хв. ранку 30 вересня 1998 року він перебував по місцю свого проживання за даною адресою і почув один довгий дзвінок у вхідні двері квартири, від якого прокинувся. Це його насторожило, тому до дверей квартири він не пішов. Через 1-2 хвилини після цього він почув у загальному коридорі вибух і подумав, що хтось підірвав вхідні двері квартири з метою вбити його, тому заховався в кімнаті за каміном та очікував нападу. Ще через 2-3 хвилини після цього вийшов в коридор і побачив, що внутрішні дерев’яні двері його квартири повністю розлетілися на щепки, а зовнішні броньовані лежали в загальному коридорі з отвором у нижній частині. Крім того, в результаті вибуху були пошкоджені внутрішньокімнатні двері: двері в кімнату та двері в кухню, в коридорі впала на підлогу підвісна стеля. В коридорі побачив, що від площадки біля його квартири був проведений електричний тонкий провід з темною оболонкою, який йшов до вікна між 4 та 5 поверхами і дальше тягнувся на вулицю. Тоді він спустився по сходах на вулицю, щоб перевірити закінчення цього проводу, який він побачив між першим та другим під’їздами. В місці закінчення проводу побачив якийсь предмет, схожий на елемент живлення. (т. 2 а.с.68-69).

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_13 . з яких вбачається, що 30 вересня 1998 року о 5 год. 20 хв., коли вона разом з чоловіком ОСОБА_12 . спала в себе в квартирі по АДРЕСА_1 почула сильний вибух. Вийшовши у коридор побачила, що металеві вхідні двері їхньої квартири лежать на землі, а в нижній частині містився отвір. В самій квартирі було повно диму і чути було запах горілого. (т.1 а. с. 40)

Показами в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_2 ., яка ствердила, що проживає за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_1 НОМЕР_3 , що знаходиться на 4 поверсі будинку. В ніч з 29 на 30 вересня 1998 року на 5-му поверсі під’їзду стався вибух на 5-му поверсі, біля дверей квартири НОМЕР_2 , в якій на той час проживав ОСОБА_12 зі своєю дружиною. Після вибуху побачила, що вхідні двері її квартири перекошені, злетіли з верхнього завісу та повисли на нижньому. Тоді їй прийшлося замінити повністю двері з коробкою, оскільки пошкоджені в результаті вибуху двері ремонту не підлягали. За заміну вхідних дверей вона заплатил 600 гривень, з яких 400 гривень – вартість самих дверей із дверною коробкою, 50 гривень – вартість двох врізних замків (по 25 гривень кожен) та 150 гривень – вартість робіт по встановленню дверей квартири. Крім вхідних дверей квартири більше нічого пошкоджено не було. ( т. 2 а.с. 79-80)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_18 . з яких вбачається, що він прокинувся 30 вересня 1998 року о 5 год. 20 хв. За декілька хвилин після цього почув сильний вибух, внаслідок якого вхідні двері його квартири НОМЕР_3 зірвало з петель та вони впали в середину квартиру. Відразу після цього він викликав міліцію та службу газу, оскільки подумав, що вибухнув газ. В коридорі стояв запах горілого. Коли він перебував в коридорі, то бачив, як з-під дверей квартири НОМЕР_2 до вікна між 4-им та 5-им поверхами тягнувся двохжильний провід. Внаслідок вибуху було пошкоджено вхідні двері його квартири на суму 600 гривень. (т. 1 а. с. 47-48)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_15 ., з яких вбачається, що вона проживає у квартирі НОМЕР_4 по АДРЕСА_1 в м. Тернополі. Вночі 30 вересня 1998 року прокинулася від шуму та звуку розбитого кімнатного вікна. У квартирі був дим. Вхідні двері в квартиру були відсутні, а їх обломки знаходяться в коридорі квартири. Від диму зразу важко було розібратися, що сталося. Через деякий час приїхали пожежники і працівники міліції. В коридорі вона побачила, що вхідні двері квартири НОМЕР_2 лежали на підлозі і також були пошкоджені - містили отвір в нижній частині, оскільки самі були металеві. Другі двері квартири НОМЕР_2 були дерев’яні, тому розлетілися в щепки. В інших квартирах НОМЕР_5 та НОМЕР_6 вхідні двері позлітали з петель і знаходилися в квартирах. З розмов їй стало відомо, що стався вибух, внаслідок якого і були пошкоджені двері на 5-му поверсі їх під’їзду. Внаслідок вибуху було пошкоджено її майно, а саме: вибито дві віконні шиби розміром 30х40 см., вартістю 12 гривень кожна на суму 24 гривні, одну віконну шибу розміром 120х40 см., вартістю 20 гривень, дзеркало площею 1,2 м2, вартістю 70 гривень, пошкоджено вхідні двері квартири вартістю 100 доларів США, з врахуванням вартості ремонтних робіт 50 гривень, а всього їй завдано матеріальної шкоди на загальну суму 564 гривні. ( т. 1 а.с. 43-44).

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_14 ., з яких вбачається, що у 1998 році в квартирі НОМЕР_7 по АДРЕСА_1 проживала її мати ОСОБА_19 ., яка померла у 2001 році. Вона кожного дня приходила до своєї пристарілої матері, за якою доглядала і 30 вересня 1998 року, прийшовши додому до матері в 11 год. не змогла відчинити вхідних дверей її квартири. Це було пов’язано з тим, що завіси дверей були викривлені в результаті вибуху, який мав місце в ніч з 29 на 30 вересня 1998 року, про що вона дізналася від сусідів з квартири НОМЕР_3 . На момент самого вибуху її мати перебувала на стаціонарному лікуванні в Психоневрологічному диспансері, а в самій квартирі нікого не було. Фактично власником квартири була її мати, але ремонтом вхідних дверей займалася вона особисто. На ремонт нею було затрачено 150 гривень, а саме було замінено завіси дверей, оббивку та витрати на самі ремонтні роботи оплата роботи столяра. ( т. 2 а.с. 75-76).

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_16 . з яких вбачається, що у 1998 році за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_1 НОМЕР_5 проживала його покійна мати ОСОБА_20 . На даний час за вказаною адресою ніхто не проживає. В кінці вересня 1998 року до нього зранку зателефонувала мати, яка повідомила, що на 5-му поверсі під’їзду в якому вона проживала стався вибух, в результаті якого вхідні двері її квартири злетіли з петель та впали в середину квартири. Він відразу приїхав в м. Тернопіль та побачив, що були пошкоджені всі вхідні двері квартир на 5-му поверсі, в тому числі і двері квартири НОМЕР_5 , в якій проживала його мати. Зкрема, були пошкоджені петлі, на яких висіли вхідні двері та в результаті вибуху зірвало врізний замок. Обшивка самих вхідних дверей та дверна коробка пошкоджені не були. Тоді він особисто відремонтував вхідні двері квартири своєї матері, а саме замінив петлі та поставив новий врізний дверний замок. За заміну петель дверей він заплатив 20 гривень, 30 гривень – вартість врізного замка та 70 гривень – вартість ремонтних робіт по встановленню дверей квартири. Таким чином в результаті вибуху йому спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 120 гривень. (т. 2 а.с. 84-85)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілого ОСОБА_17 ., з яких вбачається, що за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_1 кв. НОМЕР_6 він проживає з моменту народження. На даний час являється власником квартири. В кінці вересня 1998 року він прокинувся зранку біля 5 год. 30 хв. від сильного поштовху та шуму розбитого скла. Вийшовши в коридор своєї квартири побачив, що вхідні двері разом з коробкою знаходяться в коридорі. Через 5 хв. в коридор вийшов сусід з квартири НОМЕР_2 ОСОБА_12 який запитав чи всі живі. Відразу хтось викликав міліцію та службу газу, оскільки вони ще не знали що сталося. По приїзду міліції він дізнався, що хтось підірвав двері квартири ОСОБА_12 В результаті вибуху, який стався на 5-му поверсі його під’їзду, були пошкоджені всі вхідні двері квартир на цьому поверсі та деякі вхідні двері на 4-му поверсі. Особисто в його квартирі крім вхідних дверей, які вже не підлягали ремонту, більше нічого пошкоджено не було. Тоді він особисто відремонтував вхідні двері квартири своєї квартири, а саме, замінив їх на нові, та поставив нові замки. За заміну дверей з коробкою він заплатив 420 гривень, 50 гривень – вартість двох врізних замків та 150 гривень – вартість ремонтних робіт по встановленню дверей квартири. Таким чином в результаті вибуху йому спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 620 гривень. (т.2 а. с. 88-89).

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_21 . з яких вбачається, що 30 вересня 1998 року після 5 год. він прокинувся від шуму. Вийшовши. побачив густий дим в коридорі своєї квартири. Вхідних дверей практично не було, їх залишки знаходилися на сходовій площадці. На підлозі також лежало багато штукатурки, щепок. На вулицю не виходив. (т.1 а. с. 187)

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_22 ., з яких вбачається, що за адресою: м. Тернопіль, АДРЕСА_1 НОМЕР_4 вона проживає з серпня 2008 року. Раніше за даною адресою проживала її сестра ОСОБА_15 та її син ОСОБА_21 . В кінці вересня 1998 року сестра зателефонувала їй додому та повідомила, що в них в під’їзді стався вибух внаслідок якого пошкоджені вхідні двері квартири НОМЕР_4 та віконні шиби в вітальній кімнаті та дзеркало в коридорі. Її сестра попросила, щоб вона прийшла до неї додому та допомогла їй все прибрати. Тому в цей же день вона приїхала до сестри додому та побачила пошкодження після вибуху, про які їй розповіла сестра. Крім того, побачила, що інші троє дверей квартир, що знаходяться на площадці 5-го поверху також були пошкоджені, фактично вибиті з коробок та знаходилися в коридорах квартир. На даний час її сестра ОСОБА_15 . з 2005 року разом із своєю сім’єю проживає в м.Празі Чеської республіки. ( т. 2 а. с. 91-94).

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_23 . та ОСОБА_24 ., з яких вбачається, що 12 березня 2009 року вони були запрошені працівниками міліції в якості понятих для участі в проведенні слідчої дії - відтворення обстановки та обставин події злочину з участю обвинуваченого ОСОБА_3 . На місці події обвинувачений ОСОБА_3 . детально показав та добровільно дав показання з приводу вчиненого злочину, замаху на життя потерпілого ОСОБА_12 . шляхом вибуху. ( т. 2 а. с. 97-98, 99-100)

Показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_25 ., який ствердив, що працює на посаді начальника вибухо – технічного відділу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області і 12 березня 2009 року з його участю проводилося відтворення обстановки та обставин події вибуху в житловому будинку АДРЕСА_1 , що мав місце в 1998 році. з обвинуваченим ОСОБА_3 .. Під час відтворення обстановки та обставин злочину ОСОБА_3 . детально розповів яким чином виготовив та привів у дію саморобний вибуховий пристрій за допомогою якого намагався позбавити життя потерпілого ОСОБА_12 .. Як спеціаліст у цій галузі вважає, що ОСОБА_3 . має відповідні навики та знання для виготовлення саморобного вибухового пристрою. Перевіривши показання ОСОБА_3 . і оцінивши їх у сукупності з іншими здобутими у справі доказами, вважає, що його показання про виготовлення саморобного вибухового пристрою та обставини вчинення вибуху є достовірними, такими, що відповідають дійсним обставинам справи, оскільки вони співпадають у дрібних деталях з даними огляду місця події, підтверджені вилученими речовими доказами та пошкодженнями спричиненими вибухом. Як один з компонентів цього вибухового пристрою ОСОБА_3 . назвав калієву селітру, проте при вчиненні даного злочину у саморобному вибуховому пристрої використовувалася аміачна селітра. При виготовленні саморобного вибухового пристрою для підсилення його дії може бути однаково використана як калієва так і аміачна селітра. Відрізнити на вигляд одну від другої практично неможливо, а тому коли ОСОБА_3 . купував її на ринку, він може помилятися у її назві бо йому могли продати аміачну селітру, назвавши її калієвою. Вважає, що ОСОБА_3 . міг за обставин, які він розповідає спричинити вибух біля квартири потерпілого ОСОБА_12 ., а компоненти виготовлення саморобного пристрою та деталі спричинення вибуху біля квартири ОСОБА_12 . могли бути відомі тільки особі, яка вчинила даний злочин.

Вина підсудного ОСОБА_3 . доведена також іншими доказами, зібраними у справі та дослідженими в ході судового розгляду, зокрема:

Протоколом огляду місця події від 30 вересня 1998 року з якого вбачається, що на 5 поверсі цегляного будинку по АДРЕСА_1 виявлено пошкодження внаслідок вибуху, направленого на двері квартири НОМЕР_2 . Металеві вхідні двері даної квартири лежали на землі. В нижній їх частині виявлено, що матеріал з якого вони зроблені розірвано всередину квартири діаметром 65 см. В коридорі всередині квартири виявлено уламки меблів та куски штукатурки, другі вхідні двері розламані навпіл, пошкоджено майно всередині квартири. З місця події вилучено: два обривки двохжильних телефонних кабелів довжиною 33 та 30 см., два одножильних проводи в пластиковій оболонці світлого кольору довжиною 34 см., пластикову пробку, 20 безформенних залишків від пластмасової пляшки, кусок ізоляційної пластмаси, довжиною 26 мм, двохжильний телефонний кабель чорного кольору в пластиковій оболонці довжиною 28 м. (т. 1 а. с 8-12, 16).

Протоколом додаткового огляду місця події від 2 жовтня 1998 року з якого вбачається, що на сходовій площадці 5 поверху будинку АДРЕСА_1 виявлено на вилучено сліди кіптяви у вигляді вкраплень, штукатурка на стелі загального коридору 5 та 4 поверху пошкоджена, потребує ремонту. Пошкоджені вхідні двері квартир НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , а характер їх пошкодження вказує на результати вибуху. ( т. 1 а.с. 13-15)

Висновками судово хімічної експертизи, з яких вбачається, що у слідах кіптяви, вилученої з місця події – будинку, АДРЕСА_1 виявлено сліди бризантної вибухової речовини – тротилу, аміачної селітри та сполук класу нітроефірів. (т. 1 а.с. НОМЕР_4 - НОМЕР_6 )

Висновками вибухо - технічної експертизи, з яких вбачається, що надані на дослідження вилучені з місця події біля квартири НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 в м. Тернополі речові докази є залишками саморобного вибухового пристрою з електричним способом підриву. Для вибуху використана вибухова речовина типу тротил (стандартні тротилові шашки 400 г., 200 г.), виготовлена промисловим виробництвом. Принцип дії такого вибухового пристрою наступний: - електродетонатор вставляється в отвір вибухового пристрою, який знаходиться на боковій поверхні корпусу; - мідний двожильний провід довжиною 30 м виводиться на безпечну відстань і під’єднується до кінців проводів електродетонатору; - на кінцівки 2-х жильного мідного проводу з допомогою мініакумулятора подається напруга, яка по проводам попадає на електродетонатор, який вибухає і детонує заряд тротилу 200 г., що знаходиться в пластмасовій пляшці. (т. 1 а. с. 68-73)

Протоколом явки з повинною підсудного ОСОБА_3 . від 4 лютого 2009 року, де він повідомляє, що осінню 1998 року у будинку, де розміщена ІНФОРМАЦІЯ_5 він вчинив замах на вбивство потерпілого ОСОБА_12 . на прізвисько « ІНФОРМАЦІЯ_4 » з використанням вибухового пристрою. ( т. 2 а.с. 9)

Протоколом пред’явлення осіб для впізнання по фотознімках, з якого вбачається, що підсудний ОСОБА_3 . впевнено вказав на фотознімок потерпілого ОСОБА_12 . і заявив, що саме вбивство даної особи він намагався вчинити в кінці вересня 1998 року з застосуванням саморобного вибухового пристрою. ( т. 2 а.с.183-184)

Протоколом відтворення обстановки та обставин події злочину, відповідно до якого, підсудний ОСОБА_3 . розповів про обставини виготовлення вибухового пристрою, відтворив на місці події обставини вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_12 ., зокрема показав розташування дверей квартири потерпілого ОСОБА_12 ., вікно, через яке провів телефонний кабель, місце приєднання елементу живлення, обставини втечі з місця події, а також розташування будівель по дорозі до залишеного ним автомобіля саме на час події у 1998 році. (т. 2 а.с. 43 - 64)

Колегія суддів вважає, що підсудний ОСОБА_3 . під час відтворення обстановки та обставин події злочину повідомив про такі факти вчинення замаху на умисне вбивство ОСОБА_12 ., які могли бути відомі лише безпосередньому виконавцю даного злочину. Зокрема і те, що від вул. Руської до місця вчиненні злочину у вересні 1998 року він пройшов між двома житловими будинками, а на даний час обстановка змінилася – побудована нова будівля філії "Укрсиббанку" і даного проходу уже немає.

В исновками амбулаторної судово-психіатричної експертизи, відповідно до яких підсудний ОСОБА_3 . в період інкримінованих діянь тимчасовими розладами психіки не страждав і міг давати звіт своїм діям та керувати ними. Враховуючи його індивідуально-психологічні особливості, динаміку розгортання подій, під час скоєння злочину в стані фізіологічного афекту не перебував (т.1 а.с. 86-87).

Висновки всіх проведених у даній справі експертиз науково обґрунтовані, переконливі, зроблені висококваліфікованими спеціалістами і сумнівів у колегії суддів не викликають.

Колегія суддів також приймає до уваги, що кримінальна справа за ч.2 ст. 17, п. «е»,»ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року по факту замаху на вбивство потерпілого ОСОБА_12 . порушена лише після того як про це у своїй явці з повинною повідомив підсудний ОСОБА_3 . і вважає, що показання підсудного ОСОБА_3 ., які він дав у судовому засіданні та під час досудового слідства є логічні, послідовні, об'єктивно підтверджуються іншими доказами та відповідають фактичним обставинам справи.

Аналізуючи здобуті у справі докази в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання про доведеність вини підсудного ОСОБА_3 . і кваліфікує вчинені ним злочини за ч. 2 ст. 17, п. «е»,»ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року як замах на умисне вбивство особою, яка раніше вчинила умисне вбивство способом, небезпечним для життя багатьох осіб з метою приховати інший злочин; - за ч.1 ст.263 КК України 2001 року як носіння, зберігання, придбання виготовлення вибухових речовин та вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу; - за ч. 2 ст. 194 КК України в редакції 2001 року як умисне знищення або пошкодження чужого майна, вчинене шляхом вибуху.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 . колегія суддів у відповідності до вимог ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані щодо особи винного, а саме те, що раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Разом з тим колегія суддів враховує, що ОСОБА_3 . з'явився з зізнанням, щиро розкаявся у вчиненому та сприяв розкриттю злочину, позитивно характеризується за місцем відбування покарання за попереднім вироком і вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі на певний строк.

Враховуючи те, що підсудний ОСОБА_3 . засуджується за злочини, які вчинив до постановлення вироку апеляційного суду Тернопільської області від 21 квітня 2008 року, йому слід призначити остаточне покарання за правилами ч.3 ст.42 КК України 1960 року, шляхом поглинення менш суворого покарання за новим вироком більш суворим покаранням за вказаним вироком і остаточно призначити довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_2 . на суму 600 грн., ОСОБА_14 . на суму 150 грн., ОСОБА_15 . на суму 504 грн., ОСОБА_16 . на суму 120 грн., ОСОБА_17 . на суму 620 грн. доведені дослідженими колегією суддів доказами і підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3 .

Судові витрати на проведення судових експертиз в загальній сумі 474 грн. 71 коп., що стверджуються розрахунками вартості проведених експертиз, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_3 .

Речові докази: банки зі змивами кіптяви, уривки телефонних кабелів, одножильні проводи, пластмасова пробку, залишки від пластмасової пляшки, резинову прокладку, кусок ізоляційної пластмаси, двожильний мідний телефонний кабель підлягають знищенню, а диск з записом слідчих дій зберіганню при справі.

На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324, 328, 331 КПК України колегія суддів ,-

з а с у д и л а :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 17, п.п. «е»,»ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 194 КК України в редакції 2001 року та призначити йому покарання:

- за ч. 2 ст. 17, п.п. «е»,»ж», «з» ст. 93 КК України в редакції 1960 року 10 (десять) років позбавлення волі.

- за ч. 2 ст. 194 КК України 5 (п’ять) років позбавлення волі;

- за ч. 1 ст. 263 КК України 4 (чотири) роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.42 КК України 1960 року за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 . 10 (десять) років позбавлення волі.

Відповідно до ч.3 ст.42 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання за даним вироком більш суворим покаранням за вироком апеляційного суду Тернопільської області від 21 квітня 2008 року остаточно призначити ОСОБА_3 . довічне позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 . до вступу вироку в законну силу залишити попередній – тримання під вартою. Строк відбування йому покарання рахувати з 2 серпня 1999 року.

Цивільні позови задовольнити. Стягнути з засудженого ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 600 (шістсот) грн., ОСОБА_14 150 (сто п’ятдесят) грн., ОСОБА_15 504 (п’ятсот чотири) грн., ОСОБА_16 120 (сто двадцять) грн., ОСОБА_17 620 (шістсот двадцять) грн..

Стягнути з засудженого ОСОБА_3 судові витрати у справі в загальній сумі 474 грн. 71 коп., з яких : - 155 грн. 20 коп. отримувач платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Львівській області ЗКПО: 08592247 на рахунок 35301308613 ОПЕРУ НБУ м. Львів, МФО 325622 з відміткою «За судово-хімічну експертизу»; - 236 грн. 89 коп. отримувач платежу НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопiльськiй областi КОД: 24524727 БАНК одержувавча - УДК в Тернопiльськiй областi МФО - 838012 р\р 35221003000215 з вiдмiткою "За проведення судових дактилоскопічних експертиз "; - 82 грн. 62 коп. отримувач платежу - НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопiльськiй областi КОД: 21142075 БАНК одержувавча - УДК в Тернопiльськiй областi МФО - 338415 р\р 35300308703 з вiдмiткою "За проведення вибухо-технічної експертизи».

Речові докази: три скляні банки зі змивами кіптяви з місця вибуху, два уривки телефонних кабелів, два одножильних проводи, пластмасова пробка, залишки від пластмасової пляшки, резинова прокладка, кусок ізоляційної пластмаси, двожильний мідний телефонний кабель, що зберігаються у камері зберігання речових доказів Тернопільського МВ УМВСУ в Тернопільській області, знищити.

Диск з записом слідчих дій зберігати у справі.

Вирок може бути оскаржений і на нього може бути внесене подання до Верховного Суду України через апеляційний суд Тернопільської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим, що утримується під вартою, в той же строк з часу вручення копії вироку.

Головуючий : ( підпис)

суддя : (підпис)

народні засідателі : ( три підписи)

З оригіналом вірно.

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області О.Б.Стадник.