Ухвала суду № 6635447, 29.10.2009, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

" _29 " _жовтня__ 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого Фащевської Н.Є.,

Суддів Дикун С.І., Жолудько Л.Д.

при секретарі Стопник О.С.

з участю ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., представника інституту Лукащука В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кременецького районного суду від 23 червня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2008 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до Кременецького обласного гуманітарно-педагогічного інституту ім. Т.Шевченка про поновлення на посаді асистента кафедри теорії та методики фізичного виховання з 1-го вересня 2008 року та укладення контракту на новий строк, посилаючись на незаконне звільнення його із займаної посади і необґрунтовану відмову від укладення контракту на новий строк.

Позивач вказував,що після попередження його про закінчення терміну контракту,за три місяці він подав заяву про бажання прийняти учать у конкурсі на заміщення вакантних посад з метою укладення з ним контракту на новий строк. Через травму не зміг прийняти участь у конкурсі. Однак, відповідач не взяв це до уваги та звільнив його із займаної посади 22 листопада 2008 року у зв'язку із закінчення терміну дії контракту.

Рішенням Кременецького районного суду від 23 червня 2009 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд зібраним доказам дав неправильну оцінку, зокрема, не врахував, що він подав заяву на участь у конкурсі своєчасно, у липні 2008 року, однак, унаслідок нещасного випадку, не мав змоги прийняти участь у конкурсі. Крім того, апелянт вважає, що він, як працюючий працівник, мав переважне право на укладення контракту на новий строк.

Посилаючись на наведене, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.

У судовому засіданні ОСОБА_1. і його представника ОСОБА_2. апеляційну скаргу підтримали, зіславшись на доводи, викладені в ній.

Представник відповідача апеляційної скарги не визнав і пояснив, що судом повно і обєктивно були встановлені обставини справи і ухвалено законне та обґрунтоване рішення.

Судом установлено, що 1 вересня 2007 року між Кременецьким обласним гуманітарно-педагогічним інститутом ім.Т. Шевченка та ОСОБА_1. було укладено контракт про призначення ОСОБА_1. на посаду асистента кафедри теорії та методики фізичного виховання на строк з 1 вересня 2007 року по 31 серпня 2008 року.

Із пункту 6.2. розділу VI цього контракту вбачається, що підставою для розірвання контракту є закінчення строку його дії. При цьому ректор та працівник закладу освіти повинні за угодою сторін не пізніше як за три місяці визначитися у такому: контракт припиняє дію, контракт продовжується або укладається на новий термін. Контракт не може переходити в договір на невизначений строк відповідно до вимог п. 2 ст. 36 КЗпП України, коли кожна із сторін не поставила питання про його припинення. Якщо у цей термін сторони не визначилися, то контракт продовжується на новий термін.

Наказом ректора № 66-К від 5 травня 2008 року, тобто за три місяці до закінчення строку дії контракту, ОСОБА_1. був повідомлений про закінчення строку дії контракту 31 серпня 2008 року.

Протоколом за №12 засідання кафедри теоретичних основ і методики фізичного виховання від 09.04.2008 року підтверджено рішення кафедри про визнання незадовільним стану наукової роботи ОСОБА_1. та зобов'язання останнього до червня 2008 року подати звіт, відгук наукового керівника про стан виконання наукового дослідження.

В установленому порядку відповідно до умов конкурсу позивач не подав заяви з необхідними документами про участь у конкурсі, не подав звіту про наукову роботу та не зявився на кафедру на попереднє обговорення його кандидатури. Участі в конкурсному відборі на зайняття посади, на яку він претендує, не брав.

Наказом за № 147-К від 29.08.2008р. ОСОБА_1. було звільнено з посади асистента кафедри теорії та методики фізичного виховання з 31 серпня 2008 року у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контракту), згідно з вимогами п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Як вбачається з листків непрацездатності, виданих Кременецькою поліклінікою, серії ААУ № 655857 від 17.08.2008р., серії ААУ № 655590 від 18.07.2008р. та відповіді Кременецької ЦРКЛ за №119 від 13.02.2009 року, ОСОБА_1. у період з 18 липня 2008 року по 5 вересня 2008 року, з 8 вересня 2008 року по 29 вересня 2008 року, та з 5 жовтня 2008 по 14 жовтня 2008 року перебував на амбулаторному лікуванні.

Про тимчасову непрацездатність, яка настала у період щорічної відпустки, позивач повідомив керівництво інституту лише 26 вересня 2008 року.

У звязку з цим наказом за №176-К від 13.10.2008р. щорічна відпустка ОСОБА_1. була продовжена з 15 жовтня 2008 по 22 листопада 2008 року та перенесено дату звільнення на 22 листопада 2008 року-останній день відпустки( наказ за № 194-К від 21.11.2008 р.).

Розглянувши справу, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1. до задоволення не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд виходив з того, що порушень закону відповідачем при звільненні позивача в звязку із закінченням строку контракту та відмові від укладення його між сторонами на наступний строк допущено не було.

Колегія вважає, що з таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає встановленим обставинам і вимогам закону.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 21 КЗпП контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (зокрема, матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 54 Закону "Про освіту", п.3 ст.48 ЗУ “ Про вищу освіту” педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, у тому числі за контрактом. Прийняття на роботу науково-педагогічних працівників здійснюється на основі конкурсного відбору. Як правило, на ці посади обираються особи, які мають наукові ступені або вчені звання, а також випускники магістратури, аспірантури та докторантури.

З урахуванням установлених судом обставин та наведених вимог закону суд мотивовано дійшов до висновку, що трудовий договір із позивачем був правомірно припинений у звязку із закінченням строку дії контракту.

Підстав для укладення контракту з позивачем на новий строк у відповідача не було, оскільки у порушення наведених вимог закону позивач в установленому порядку не прийняв участь у конкурсному відборі.

Само по собі перебування позивача на амбулаторному лікуванні не може бути поважною причиною для неприйняття ним участі в конкурсному відборі та підставою для укладення з ним контракту на новий строк без участі в конкурсі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.3 ЗУ “ Про відпустки” за бажанням працівника у разі його звільнення ( крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Виходячи з наведених вимог закону, суд мотивовано дійшов до висновку про правомірність звільнення позивача після закінчення невикористаної відпустки, наданої йому в звязку з тимчасовою непрацездатністю, а тому його доводи про фактичне продовження трудових відносин на новий строк є безпідставними.

Таким чином, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права. і підстав для його скасування колегія не вбачає.

Відповідно до вимог ст.81,ч.3,п.1 ЦПК України, п.3.пп.6 Розмірів з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. за № 1258 ( у ред. постанови від 5.08.2009 р. за № 825) на позивача слід покласти витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 37 грн.

. Керуючись ст.ст. 81,ч.3,п.1; 307,ч.1,п.1; 308; 313; 314; 317; 319; 324; 325 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Кременецького районного суду від 23 червня 2009 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 37 гривень витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів за такими реквізитами рахунку: р/р 31214259700002, одержувач УДК у м.Тернополі, 22050000, банк отримувача-ГУДКУ у Тернопільській області, код платежу 23588119, МФО 838012.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді