Вирок № 64488079, 26.01.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кп/428/261/2016

Справа № 428/3015/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2017 року м.Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Горбатенко О.М.,

при секретарі: Волковій О.М.,

за участю прокурорів: Лещинської О.Я., Лисициної О.Б.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

захисника: ОСОБА_2,

потерпілої: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015130370000771 та № 12016131370000010 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, Луганської області, українця, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, який мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, п. Воронове, провулок Горького, буд. 2, раніше засудженого: 1) 29.09.2010 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст.309 КК України, до 1 року 5 місяців позбавлення волі, звільнений 15.04.2011 року з Нікітівської ВК-87 Донецької області по відбуттю строку покарання; 2) 30.11.2011 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі вироку від 23.02.2012 року Попаснянським районним судом Луганської області за ч.3 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки 3 місяці, згідно ст.70 ч.4 КК України приєднано покарання Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 30.11.2011 року у вигляді 3 місяців, до остаточного покарання 3 роки 6 місяців; 3) 27.11.2012 року Перевальським районним за ч.1 ст.309 КК України, до 2 років 4 місяців позбавлення волі, звільнений 16.02.2015 року з Личаковської ВК № 30 у Львівської області по відбуттю міри покарання, 4) 25.01.2017 року був повідомлений про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2, 3 ст. 185 КК України та слідчим суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області до нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч. 2 ст. 185 КК України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Епізод № 1.

ОСОБА_1, будучі раніше судимим за умисні кримінальні правопорушення належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став і знову вчинив кримінальне правопорушення проти правосуддя при наступних обставинах:

Так, ухвалою Шевченківського районного суду м. Львова від 04.02.2015 року за поданням адміністрації Личаківської ВК № 30 у Львівської області, на підставі ст. 3 п. «Г» Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 року, щодо засудженого ОСОБА_1 встановлено адміністративний нагляд строком на 1 рік з застосуванням обмежень: а) заборона виходу з будинку (квартири) з 22.00 годин до 06.00 годин; б) з'являтися в органи внутрішніх справ за місцем свого проживання для реєстрації. 16.02.2015 року при звільненні з Лічаківської ВК № 30 у Львівській області ОСОБА_1 під особистий підпис повідомлено про встановлення щодо нього адміністративного нагляду та про обмеження, які він повинен дотримуватись протягом строку дії адміністративного нагляду. Також йому роз'яснено, що в разі самовільного залишення свого місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за ст.395 КК України.

Наприкінці лютого 2015 року, більш точної дати в ході досудового розслідування встановити не виявилося можливим, ОСОБА_1 прибув до місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, та будучі попередженим про кримінальну відповідальність, навмисно, з метою ухилення від адміністративного нагляду, не став на облік до Сєвєродонецького MB ГУМВС України у Луганській області, самовільно без поважних причин залишив місце свого мешкання, почавши переховуватися від працівників правоохоронних органів, які здійснювали відносно нього адміністративний нагляд, чим навмисно порушив встановлені у відношенні нього обмеження адміністративного нагляду.

Крім того, ОСОБА_1, у період перебування під адміністративним наглядом, 19.03.2015 року скоїв нове умисне кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

26.04.2015 року ОСОБА_1, навмисно, продовжуючи реалізацію мети на ухилення від адміністративного нагляду, здійснив перетин державного кордону України, виїхавши самовільно до Російської Федерації, не повідомивши про це правоохоронні органи, які здійснювали адміністративний нагляд за ним.

Епізод № 2.

19.03.2015 року приблизно в 07 годин 00 хвилин, більш точного часу в ході досудового слідства встановити не виявилось можливим, ОСОБА_1, маючи злочинний намір на скоєння таємного викрадання чужого майна, з корисливих мотивів, повторно, знаходячись у приміщенні літньої кухні за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, с. Воронове, провул. Горького, буд. 2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, вирішив вчинити крадіжку чужого майна, яке належить його сестрі ОСОБА_3. Реалізуючи свій злочинний умисел, перебуваючи у вищезазначеній літній кухні, ОСОБА_1 шляхом вільного доступу, таємно викрав, два електричних водяних насосів, які належать ОСОБА_3 та раніше були у використанні, а саме електричний насос моделі БЦ-1,1-20-У1.1, вартість якого, на момент скоєння правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи №163/7 від 25.03.2015 року складає 931,20 гривні та електричний насос моделі БЦ-1,1-20-У1.1, вартість якого, на момент скоєння правопорушення, згідно висновку товарознавчої експертизи №163/7 від 25.03.2015 року складає 1515,20 гривні. Після скоєння кримінального правопорушення ОСОБА_1 з місця події зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, завдавши таким чином потерпілій ОСОБА_3, матеріальну шкоду на загальну суму 2446,40 гривень, яку потерпілій відшкодовано в повному обсязі, шляхом повернення викраденого майна.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.395, ч.2 ст.185 КК України визнав повністю та суду показав, що повністю підтверджує обставини, викладені у обвинувальних актах. У скоєних кримінальних правопорушеннях він розкаюється, просить суд суворо його не наказувати та не позбавляти волі.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні, використовуючи своє право, надане ст. 63 Конституції України, від дачі пояснень відносно рідного брата відмовилася, між тим суду показала, що претензій до обвинуваченого ОСОБА_1 вона не має, матеріальна шкода їй відшкодована. Просить суд ОСОБА_1 суворо не наказувати та не позбавляти волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінальних правопорушень при обставинах, викладених у обвинувальному акті та вироку суду, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, розяснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті та вироку суду, доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 по епізоду № 1 за ст.395 КК України, як самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, а по епізоду № 2 за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), скоєне повторно, кваліфіковані вірно.

При призначенні ОСОБА_1 покарання, суд враховує тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, передбачених ст. 395, ч.2 ст.185 КК України, які відповідно до вимог ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої та середньої тяжкості, обставини вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, суспільно-корисною працею не займається, а також враховує думку потерпілої, яка просила обвинуваченого суворо не наказувати.

Обставинами, які помякшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів, відшкодування матеріальної шкоди у повному обсязі шляхом повернення майна.

Обставиною, яка обтяжує покарання, згідно ст. 67 КК України, по епізоду № 2 суд визнає вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного спяніння.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що обвинуваченому повинно бути призначене покарання, необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових правопорушень у вигляді арешту.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено. Речових доказів немає. Доля процесуальних витрат підлягає вирішенню в порядку ст. 124 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 395, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:

- за ст.395 КК України у вигляді арешту строком на 4 (чотири) місяці;

- за ч.2 ст.185 КК України у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю скоєних злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 26.01.2017 року.

Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання період тримання під вартою, який складає один день, а саме 25.01.2017 року.

Процесуальні витрати:

- за проведення товарознавчої експертизи № 163/7 від 25.03.2015 року у розмірі 429,66 грн. стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі УДКСУ у м. Сєвєродонецьку/м. Сєвєродонецьк/24060300, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31111115700080, код 37944909.

Вирок набирає законної сили через 30 днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений.

Вирок суду може бути оскаржений до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з моменту проголошення.

Згідно ст.376 ч.6 КПК України копія вироку вручається негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Крім того, обвинуваченому розяснено вимоги ст.376 ч.3 КПК України.

Суддя: О. М. Горбатенко