Рішення № 64472392, 25.01.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/23861/16-ц

Провадження № 2/127/333/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

(заочне)

25 січня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Гриневича В.С.,

при секретарі: Задерей І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу №127/23861/16-ц за позовом ПАТ «Альфа-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 24318,33 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що між сторонами 27.02.2015 року був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит у сумі 15000,00 грн., а відповідач зобовязалася в порядку та на умовах, що визначені договором повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

Позивач свій обовязок по кредитному договору щодо надання відповідачу кредиту виконав. Однак, відповідач не виконує належним чином взятих на себе зобов'язань, а тому станом на 26.10.2016 року у відповідача утворилась прострочена заборгованість за кредитом у розмірі 24318,33 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 8393,73 грн., просрочка по тілу 13149,17 грн., заборгованість за відсотками 189,38 грн., неустойка 2586,05 грн.

Позивачем, на виконання умов договору, відповідачу була направлена вимога про досудове врегулювання спору, але на дату подання позовної заяви вимога виконана не була.

В звязку з тим, що відповідач відмовляється добровільно повернути кошти, ухиляється від виконання взятих на себе зобовязань щодо повернення боргу, позивач звернувся з позовом до суду для захисту своїх прав та інтересів та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 27.02.2015 року у розмірі 24318,33 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, однак звернувся до суду з клопотанням, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розгляд справи провести за його відсутності та не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач в судові засідання, призначені на 11.01.2017р. та 25.01.2017р. не зявилася, хоча про час, дату, місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача м. Вінниця, вул. Олега Антонова, 16а/20, однак конверти з повістками про виклик в судове засідання повернувся до суду з відміткою відділення поштового звязку «за закінченням терміну зберігання», що розцінюється судом як належне повідомлення особи про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Таким чином, з урахуванням приписів ст.ст. 169, 224 ЦПК України суд дійшов висновку про розгляд справи у відсутність відповідача в порядку заочного провадження, оскільки в справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін і представник позивача не заперечував проти такого порядку розгляду справи.

Згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось у звязку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали справи та надавши їм юридичну оцінку суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Судом встановлено, що 27.02.2015 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1було укладено договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, відповідно до умов якого банк відкрив відповідачу рахунок №26250002893388 у валюті гривня та випустив міжнародну платіжну картку DMC Gold строком дії 2 (два) роки з моменту її випуску, встановивши ліміт відновлюваної кредитної лінії 75 000,00 UAH. Сума кредиту, що була доступною ОСОБА_1 на момент видачі їй карти та підписання Договору складає 15000,00 грн. (а.с. 5-17)

Відповідно до п. 2.2. Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (далі Договору) та Тарифів на видачу та обслуговування картки «Максимум-готівка» для фізичних осіб-нових клієнтів - процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії складає 26% річних на торгові операції та операції зняття коштів.

ПАТ «Альфа-Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку №26250002893388, відповідно до якої, згідно кредитного договору, відповідачу встановлено ліміт відновлюваної кредитної лінії у розмірі 15000,00 грн.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 зобовязалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, сплатити неустойку та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.

Відповідно до п. 3 Договору, повернення заборгованості за кредитом та сплати відсотків за користування відновлювальною кредитною лінією та/або інших платежів за цим Договором, в тому числі у випадку застосування умов Програми «Моментальні розстрочка на карту», здійснюється Клієнтом відповідно до Договору.

Так, п. 4.2.9.1 Договору визначено, що клієнт зобов'язаний в разі виникнення Несанкціонованої кредитної заборгованості за Рахунком ЕПЗ повертати Банку таку заборгованість наступним чином: Сплачувати нараховані проценти за Несанкціонованою кредитною заборгованістю, що виникла в поточному календарному місяці в останній робочий день поточному календарному місяці в останній робочий день поточного календарного місяця; сплачувати заборгованість за сумою основного боргу Несанкціонованої кредитної заборгованості, що обліковується Банком на останній робочий день поточного календарного місяця, не пізніше строку, зазначеного у відповідному Додатку до цього Договору, що визначає умови користування Продуктами Банку. Сума заборгованості зі Несанкціонованою кредитною заборгованістю, що не повернена у зазначений строк, вважається Банком простроченою заборгованістю (п.4.2.9.2 Договору).

Однак, відповідач свої зобовязання згідно кредитного договору в частині погашення заборгованості за кредитним договором не виконує належним чином.

Відповідно до п.4.2.9.3 Договору, у разі прострочення строку погашення заборгованості за Несанкціонованою кредитною заборгованістю, зазначеною п.4.2.9.2 Договору, Банк зупиняє нарахування відсотків за Несанкціонованою кредитною заборгованістю на таку прострочену суму та починає нараховувати пеню на суму простроченої Несанкціонованої кредитної заборгованості у розмірі, що зазначається з Тарифах до Договору, яку Держатель зобов'язаний сплатити Банку. В день сплати Держателем простроченої заборгованості за Несанкціонованою кредитною заборгованістю в повному обсязі, Банк припиняє нарахування пені.

Разом з тим, згідно п. 4.3.16 Договору, Банк має право вимагати дострокового виконання зобовязань Держателя за договором у випадку та у порядку передбаченому договором.

ПАТ «Альфа-Банк» надіслав на адресу ОСОБА_1 вимогу про досудове врегулювання спору, в якій зазначено, що станом на 26 жовтня 2016 року прострочення платежу складає 219 днів, загальна сума заборгованості останньої становить 24318,33 грн., у звязку з чим банк вимагає у строк до 30 днів з дати відправлення цієї вимоги сплатити заборгованість по кредиту, сплатити нараховані відсотки за користування кредитом і нараховані штраф/пеню. Однак на даний час вимога не виконана, кредит не повернутий.

Згідно ст.ст. 526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Отже, зважаючи на невиконання відповідачем умов договору та беручи до уваги розрахунок заборгованості за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 27.02.2015 року, заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Альфа-Банк» станом на 26.10.2016 року становить 21732,28 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 8393,73 грн., просрочка по тілу 13149,17 грн., заборгованість за відсотками 189,38 грн.

Разом з тим, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 2586,05 грн. пені слід відмовити з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм слідує висновок, що такий вид забезпечення виконання зобовязання, як пеня за прострочку платежу може бути застосовано за умови, що правочин щодо такого забезпечення виконання зобов'язання вчинено сторонами у письмовій формі.

Посилання представника позивача на п. 4.2.9.3 Договору, як на підставу стягнення з відповідача пені, суд вважає безпідставними, оскільки у вищевказаному пункті договору не визначено розміру пені, яка буде нараховуватись на суму простроченої Несанкціонованої кредитної заборгованості. В той же час, Тарифи до Договору, у яких зазначено розмір пені, позивачем не надано.

З огляду на вказане, позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вказане, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення 8393,73 грн. заборгованості по тілу кредиту, 13149,17 грн. просрочки по тілу кредиту та 189,38 грн. заборгованості за відсотками обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню. В решті позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1231,46 грн. витрат повязаних зі сплатою судового збору.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 526, 530, 536, 546, 549, 610-611, 625, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, МФО 300346, код ЄДРПОУ 23494714, п/р № 37396000000004) заборгованість за кредитним договором від 27.02.2015 року у розмірі 21732,28 грн. (двадцять одна тисяча сімсот тридцять дві гривні двадцять вісім копійок), з яких: 8393,73 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 13149,17 грн. просрочка по тілу, 189,38 грн. - заборгованість за відсотками, а також 1231,46 грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: