Рішення № 64437811, 30.01.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №467/1050/16-ц 30.01.2017 30.01.2017 30.01.2017

Справа №467/1050/16-ц Головуючий першої інстанції Франчук О.Д.

Провадження №22-ц/784/232/17 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Категорія 59

РІШЕННЯ

Іменем України

30 січня 2017 року місто ОСОБА_2

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого - Серебрякової Т.В.,

суддів: Лисенка П.П., Самчишиної Н.В.,

із секретарем судового засідання Тищенком Л.С.,

за участі:

позивача - ОСОБА_3,

представників відповідача - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

переглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року, ухваленого у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (далі ПАТ «Миколаївобленерго») про визнання дій протиправними та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він проживає у житловому будинку №96, що розташований по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області та є споживачем електричної енергії, яку йому постачало ПАТ «Миколаївобленерго».

25 серпня 2015 року представники відповідача здійснили відключення його житлового будинку від мережі електропостачання у звязку з тим, що він нібито мав заборгованість за спожиту електричну енергію в загальному розмірі 134 грн. 77 коп.

Вважаючи такі дії працівників ПАТ «Миколаївобленерго» незаконними, він оскаржив їх у судовому порядку та 28 березня 2016 року Апеляційним судом Миколаївської області ухвалено рішення, яким визнано незаконними дії ПАТ «Миколаївобленерго» по відключенню 25 серпня 2015 року від електричної мережі житлового будинку №96, що розташований по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області та зобовязано ПАТ «Миколаївобленерго» протягом місяця за власний рахунок відновити електропостачання до житлового будинку за вищевказаною адресою.

Проте, в порушення вимог законодавства ПАТ «Миколаївобленерго» не виконало судове рішення та не відновило електропостачання до його житлового будинку у строки встановлені судом, чим збільшило рівень його страждань та переживань, що призвело до порушення нормальних життєвих завязків.

Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_3 просив визнати дії ПАТ «Миколаївобленерго» щодо невиконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року незаконними та протиправними та стягнути на його користь 10000 грн. на відшкодування спричиненої йому моральної шкоди.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували. Зазначали, що ТОВ «Миколаївобленерго» діяло у відповідності до вимог закону та рішення апеляційного суду ними виконано у встановлений державним виконавцем термін.

Рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_3 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням суду позивач та відповідач, кожен окремо, подали на судове рішення апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи та порушення норм процесуального права, просив вказане рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про визнання незаконними дій ПАТ «Миколаївобленерго» щодо невиконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

В апеляційній скарзі ПАТ «Миколаївобленерго» посилаючись невідповідність висновків суду першої інстанції дійсним обставинам справи та порушення норм чинного законодавства, просило вказане рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову ОСОБА_3 у відшкодуванні моральної шкоди.

Дослідивши надані докази та перевіривши законність і обґрунтованість рішення міського суду в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам оскаржуване судове рішення не відповідає.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що в результаті незаконних та неправомірних дій ПАТ «Миколаївобленерго» щодо відключення будинку позивача від постачання електроенергії, останньому була завдана моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню у визначеному судом розмірі.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, ст.1 Першого протоколу до Конвенції кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.1,3-4,10-11,303 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у встановлених законом випадках, органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За ст.11 ЦК України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обовязковими до виконання на всій території України.

Пунктом 9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обовязковість рішень суду.

Так, судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

При цьому, рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У звязку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (ч.1 ст.213 ЦПК України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що особовий рахунок №140347 у звязку зі споживанням електричної енергії за адресою: село Любоіванівка, Арбузинський район, Миколаївська область, вулиця 70 Років Жовтня, №96 відкрито на імя споживача ОСОБА_3

Між ОСОБА_3 та ПАТ «Миколаївобленерго» у простій письмовій формі укладено договір про користування електричною енергією, за умовами якого енергопостачальник взяв на себе зобовязання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності енергоустановок споживача, а споживач зобовязався сплачувати одержану електричну енергію за діючими тарифами у терміни, передбачені договором.

25 серпня 2015 року будинок позивача було відключено від електромережі відповідно до відомості від 24 серпня 2015 року на проведення робіт по відключенню споживачів, що мають заборгованість за спожиту електроенергію.

Рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року визнано незаконними дії ПАТ «Миколаївобленерго» по відключенню 25 серпня 2015 року від електричної мережі житлового будинку №96, що розташований по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області та зобовязано ПАТ «Миколаївобленерго» протягом місяця за власний рахунок відновити електропостачання до житлового будинку №96, що розташований по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області (а.с.7-11).

Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області від 10 травня 2016 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №467/1880/15-ц, виданого 27 квітня 2016 року Арбузинським районним судом Миколаївської області на підставі зазначеного вище рішення.

Цією ж постановою ПАТ «Миколаївобленерго» надано строк до 17 травня 2016 року для самостійного виконання рішення (а.с.43-44).

17 травня 2016 року відповідачем відновлено енергопостачання житлового будинку №96 по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області та складено акт про пломбування і встановлення індикаторів та акт технічної перевірки (а.с.45-47).

08 липня 2016 року головним державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_2 територіального управління юстиції у Миколаївській області винесена постанова про закінчення виконавчого провадження у звязку із фактичним виконанням в повному обсязі вищезазначеного судового рішення.

Отже, з огляду на зазначені вимоги закону та встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що підключення споживача до електричної мережі було здійснено з порушенням строків, встановлених судовим рішенням від 28 березня 2016 року, а тому дії ПАТ «Миколаївобленерго» щодо невиконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року в частині відновлення протягом місяця за власний рахунок електропостачання до житлового будинку №96, що розташований по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області слід визнати незаконними.

Оскільки, суд першої інстанції був іншої думки і відмовив в цій частині, то зазначений висновок слід привести в дію рішенням апеляційної інстанції.

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди колегія суддів враховує розяснення Пленуму Верховного Суду України, викладені у п.9 постанови від 31 березня 1995 року за №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» про те, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Проаналізувавши всі надані позивачем докази, колегія суддів дійшла висновку, що позивачу було спричинено моральну шкоду, оскільки судове рішення не було виконано у строки встановлені в ньому саме з вини відповідача. Тому спричинену позивачу моральну шкоду колегія суддів, з урахуванням вимог розумності і справедливості, характеру і тривалості правопорушення, глибини душевних страждань, вважає за можливо визначити в розмірі 500 грн.

Разом з тим, оскільки суд першої інстанції поклав обовязок на відповідача відшкодувати ОСОБА_3 моральну шкоду з інших підстав (припинення постачання електричної енергії до будинку останнього), то з урахуванням викладеного та положень п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України колегія суддів вважає, що рішення суду необхідно скасувати та ухвалити у справі нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_3 до

ПАТ «Миколаївобленерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди.

Також, в силу положень ст.88 ЦПК України на користь позивача ОСОБА_3 з відповідача ПАТ «Миколаївобленерго» необхідно стягнути понесені позивачем судові витрати: за розгляд справи в суді першої інстанції та за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в загальному розмірі 305 грн. 96 коп.

Керуючись ст.ст.303,309,316 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_3 та Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» - задовольнити частково.

Рішення Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 01 грудня 2016 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про визнання дій незаконними та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» щодо невиконання рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 28 березня 2016 року в частині відновлення протягом місяця за власний рахунок електропостачання до житлового будинку №96, що розташований по вулиці 70 років Жовтня в селі Любоіванівка Арбузинського району Миколаївської області.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_3 500 (пятсот) грн. на відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 305 (триста пять) грн. 96 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Т.В. Серебрякова

Судді: П.П. Лисенко

ОСОБА_6