Ухвала суду № 64432753, 30.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 754/3594/16-ц Головуючий в І ін.: Ярошенко С.В.

Апеляц. провадження № 22-ц/796/1733/2017 Доповідач: Слободянюк С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Лапчевської О.Ф., Кравець В.А.,

при секретарі - Гоін В.С.,

розглянувши у відкритому судовому в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3, треті особи: Болградська районна державна нотаріальна контора Одеської області, 15 Київська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернулась в суд з наведеним позовом і просила суд визнати за нею право власності на АДРЕСА_1 в порядку спадкування трансмісії за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 28 липня 2016 року ( т.1 а.с.242-245) позов задоволено.

Визнано за ОСОБА_4 право власності на АДРЕСА_1 в порядку спадкової трансмісії після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 (а.с.242-245).

На рішення суду першої інстанції ОСОБА_2, діючи в інтересах ОСОБА_3 (довіреність т.2 а.с.77), подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, ухвалення нового рішення про відмову у позові.

Апелянт посилається на не відповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи. Зокрема, апелянт зазначає, що ОСОБА_4 ввела суд в оману, вказуючи, що вона є єдиним спадкоємцем; суд безпідставно не закрив провадження у справі за наявності іншого рішення між тим сторонами і з тим же предметом позову; позивачем не надано суду даних щодо звернення позивача до нотаріусами з правовстановлюючими документами; суд не зазначає який правовстановлюючий документ вимагав нотаріус «невідомої нотаріальної контори.

В судовому засіданні представники ОСОБА_3 - ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (довіреність Т.1, а.с.26), апеляційну скаргу підтримали, представник ОСОБА_4 - ОСОБА_7 (довіреність Т.2, а.с.88) скаргу не визнала.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішенням, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_8 Після його смерті, за заявою дружини ОСОБА_9, заведена спадкова справа Кілійською районною державною нотаріальною конторою Одеської області 23 березня 2011 року за №100/2011. ОСОБА_9 своєю заявою відмовилась від належної їй частки спадкового майна за законом, яке залишилось після смерті її чоловіка ОСОБА_8

04 листопада 2011 року ОСОБА_4 подала до Кілійської районної державної нотаріальної контори Одеської області заяву про прийняття спадщини після свого померлого батька - ОСОБА_8 та як єдиний спадкоємець за законом першої черги на підставі ст. 1261 ЦК України отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на частину будинку та земельної ділянки.

Батько позивачки - ОСОБА_8 мав рідного брата - ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3. До складу спадщини після померлого ОСОБА_10 входила частина спірної АДРЕСА_1.

Дружиною померлого ОСОБА_11 07 лютого 2000 року отримано свідоцтво про право власності на 1/2 частину цієї квартири як в спільному майні, набутому подружжям за час шлюбу.

Цього ж дня П'ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою видано свідоцтво про право на спадщину за законом ОСОБА_11 та дочці померлого ОСОБА_5 в рівних долях 1/2 частини спірної квартири, по 1/4 частині кожній.

ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла, спадкова справа після її смерті не заводилась, свідоцтва про право на спадщину не видавались.

Відповідно до довідки ЖЕК № 311 від 11 грудня 2009 року ОСОБА_11 була зареєстрована у спірній квартирі з 08 вересня 1987 року та знята з реєстрації у зв'язку із смертю. ОСОБА_5 також була зареєстрована за даною адресою з 22 квітня 1993 року. На час смерті ОСОБА_5 проживала разом із матір'ю, а тому вважається такою, що прийняла спадщину після її смерті.

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

За заявою ОСОБА_8 (батько позивачки) від 19 жовтня 2009 року П'ятнадцятою Київською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа за №1769/2009 після смерті ОСОБА_5, спадкове майно якої складалось з АДРЕСА_1 (Т.1, а.с.138-150).

26 листопада 2009 року із заявою про прийняття спадщини звернулася також відповідачка - ОСОБА_3 яка є двоюрідною бабусею померлої ОСОБА_5 (Т.1, а.с.121).

Рішенням Деснянського районного суду м.Києва від 06 серпня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м.Києва від 15 вересня 2015 року (а.с.11-14), було відмовлено у позові ОСОБА_4 до Київської міської ради щодо визнання право власності за нею на АДРЕСА_1 з підстав відсутності правовстановлюючий документів.

Постановою Белградської районної державної нотаріальної контори Одеської області від 02 березня 2016 року відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру (а.с.17).

Відповідно до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 ст. 1268 ЦК України).

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Так, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги.

Спадкування за законом здійснюється почергово. За відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття всіма спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують спадкоємці відповідної черги.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

У третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця. У четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення, (ст.ст. 1261 - 1265 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження (пункт 23 Постанови).

Відповідно до ч. З та ч. 5 ст. 1268 ЦПК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що померлий батько позивача ОСОБА_8 прийняв спадщину після своєї племінниці ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 1269 ЦК України - спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини, заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Отже ОСОБА_8 прийняв спадщину, подавши заяву про прийняття спадщини після смерті своєї племінниці як спадкоємець третьої черги в установлений законом строк, але не встиг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірну квартиру, оскільки помер.

Єдиним спадкоємцем після ОСОБА_8, який прийняв спадщину, є його донька - позивач по справі.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.

Спадкова трансмісія це - перехід права на прийняття спадщини до спадкоємців особи, яка мала право на спадщину і не прийняла її у зв'язку зі смертю. Спадкова трансмісія можлива за наявності двох умов: якщо спадщину відкрито (спадкодавець помер) та слідом за спадкодавцем помирає спадкоємець, не встигнувши у встановлений законом строк прийняти спадщину або відмовитися від неї.

Отже, позивачка, як спадкоємець четвертої черги, набула право спадкоємця та стала правонаступником після смерті первісного спадкодавця - ОСОБА_8, а також набула право спадкування спірної квартири.

ОСОБА_3, як двоюрідна баба померлої ОСОБА_5, відноситься до п'ятої черги спадкоємців четвертого ступеня споріднення побічної лінії.

Родичі спадкодавця, віднесені законом до п'ятої черги спадкування за законом, закликаються до спадкування у тому випадку, коли відсутні - не прийняли спадщину, усунені від права на спадкування, спадкоємці перших чотирьох черг. Родичі ближчого ступеня споріднення усуваються від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 24 лютого 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 04 червня 2015 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про усунення від права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_12 відмовлено (а.с.7-12).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що нотаріальною конторою відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом щодо спірної квартири, оскільки позивач не має правовстановлюючих документів.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не було враховано набуття право власності і за відповідачкою, як спадкоємець після померлої ОСОБА_5

Як зазначено вище, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги. За матеріалами справи позивачка відповідно до закону відноситься до четвертої черги спадкоємців. У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Отже, відповідачка відноситься до п`ятої черги спадкоємців, а відтак у даному випадку не має право на спадкування після померлої ОСОБА_5, оскільки є спадкоємці попередньої черги.

За таких обставин, є безпідставними доводи представника апелянта стосовного того, що відповідачка має право на спадкування, вона фактично проживає у спірній квартирі, зробила там ремонт.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання за ОСОБА_4 право власності на спірну квартиру в порядку спадкової трансмісії за померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, про відхилення апеляційної скарги, залишення без змін оскаржуваного рішення, правильність висновку якого доводами апеляційної скарги не спростовуються.

Керуючись ст..ст.303,307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 28 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: