Постанова № 6442526, 03.09.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2009 р.                                                                       справа № 2а-2а-13155/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді Ісаєнко Ю.А.

при секретарі                                                  Токмаковій Є.А.

за участю

представників позивача Шойлице М.С.

представників відповідача Ткаченко Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними, а рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені недійсними,

встановив:

Державне підприємство «Селидіввугілля» звернулось до суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове про визнання дій щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеного платником страхових внесків, неправомірними, а рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені від 21.05.2008 року № 180,160, від 25.06.2008 року № 220, від 23.09.2008 року № 351, від 22.10.2008 року № 382, від 24.11.2008 року № 416, від 23.12.2008 року № 471, від 19.01.2009 року № 21, 22, від 24.02.2009 року № 88, 89,138, від 30.04.2009 року № 169, 173 недійсними.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем спірними рішеннями до Відокремленого підрозділу «Виробниче управління теплофікації» ДП «Селидіввугілля» застосовано фінансові санкцій та нараховано пеню за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальником або органом Пенсійного фонду. Вважає зазначені рішення Управління Пенсійного фонду незаконним, оскільки відповідач неправомірно відніс поточні платежі підприємства зі страхових внесків у погашення недоїмки попередніх періодів.

Відповідач позов не визнав, надав суду заперечення, у яких вказує на те, що відповідно до частини 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” поточні платежі позивача були зараховані у рахунок погашення недоїмки підприємства на підставі картки особового рахунку. Просив відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у запереченні. При цьому пояснив, що вважає правомірним зарахування поточних страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій. Щодо оскарження рішень № 166, № 180 від 21.05.2008 року, № 220 від 25.06.2008 року зазначив, що позивачем пропущено строк звернення до суду із позовом. З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Державне підприємство „Селидіввугілля” є юридичною особою, зареєстровано виконкомом Селідівської міької ради 06.06.2005 року, включено до ЄДРПОУ за № 33426253, має у своєму складі Відокремлений підрозділ «Виробниче управління теплофікації» ДП «Селидіввугілля» ( без статусу юридичної особи, який перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Селидове.

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”, суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Судом встановлено, що рішеннями керівника Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове від 21.05.2008 року № 180,160, від 25.06.2008 року № 220 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, до ВП «Виробниче управління теплофікації» ДП «Селидіввугілля» застосовано штраф та нараховано пеню; зазначені рішення отримано позивачем у день їх винесення, про свідчить підпис уповноваженої особи підприємства наприкінці бланку рішення.

Із даним позовом позивач звернувся до суду 12.08.2009 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції Донецького окружного адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше,обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, що на цьому наполягає одна із сторін.

Таким чином, оскаржуючи зазначені рішення, позивач, достовірно знав про своє порушене право, але порушив строк звернення до суду із позовом у цій частині, не навів поважності причин пропуску цього строку та не клопотав про його поновлення.

Враховуючи наведене, а також наполягання представника відповідача, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову щодо визнання недійсними рішень керівника Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове від 21.05.2008 року № 180,160, від 25.06.2008 року № 220 у зв»язку із пропуском строку звернення до суду.

Також судом встановлено, що рішеннями керівника Управління Пенсійного фонду України у м.Селидове від 23.09.2008 року № 351, від 22.10.2008 року № 382, від 24.11.2008 року № 416, від 23.12.2008 року № 471, від 19.01.2009 року № 21, 22, від 24.02.2009 року № 88, 89,138, від 30.04.2009 року № 169, 173 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальником страхових внесків, до ВП «Виробниче управління теплофікації» ДП «Селидіввугілля» застосовано штраф та нараховано пеню; зазначені рішення отримано позивачем.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Правлінням пенсійного Фонду України затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року ( зі змінами, далі – Інструкція), яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за № 64/8663.

Пунктом 9.3. Інструкції передбачено порядок накладення фінансових санкцій за порушення чинного законодавства страхувальниками.

Відповідно до підпункту 9.3.2. у разі коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів - 50 відсотків зазначених сум.

При цьому складається рішення за формою згідно з додатком 14.

Рішення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) страхових внесків:

1) при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі десяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

2) при затримці сплати страхових внесків до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі двадцяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки.

Тобто, рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період;

3) при затримці сплати страхових внесків, що є більшою 90 календарних днів, рішення виноситься у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки.

Рішення приймається одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.

Типова форма, за якою повинно бути складено рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом пенсійного фонду, встановлена додатком 14 до підпункту 9.3.2 пункту 9.3. Інструкції ( у редакції постанови правління пенсійного фонду України від 31.01.2005 року № 3-1).

Із картки особового рахунку, наданому представником відповідача у судовому засіданні вбачається, як станом на момент прийняття спірних рішень, так і на момент розгляду справи ВП «Виробниче управління теплофікації» ДП «Селидіввугілля» має заборгованість зі страхових внесків, але де-які із спірних рішень не відповідають вимогам закону.

Із розрахунків штрафної санкції та пені, наданих у судове засідання представником відповідача на вимогу суду, вбачається наступне.

Рішенням № 351 від 23.09.2008 року (по особовому рахунку 1-5%) до підприємства відповідача застосовано штраф у сумі 205,36 грн. ( 20 %) та пеня у сумі 120,35 грн. за період з 21.07.2008 року по 28.08.2008 року:

-          у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.07.2008 року у сумі 2183,6 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 28.08.2008 року у сумі 2035,88 грн. (38 днів затримки), що суд вважає правомірним.

Відповідно до ч.8. ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до положень частини 9 статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників фінансові санкції, а саме: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу; в розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум у разі затримки їх сплати у строк більше 30 днів, та 50 відсотків – більше 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Але, рішенням №382 від 22.10.2008 року( по особовому рахунку 1-5%) застосовано штраф у сумі 487,48 грн. ( 20 %) та пеня у сумі 101,93 грн. за період з 21.07.2008 року по 28.09.2008 року:

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.07.2008 року у сумі 2183,6 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 29.09.2008 року у сумі 147,72 грн. (70 дні затримки),

- у погашення частини недоїмки станом на 20.08.2008 року у сумі 2612,43 грн. відповідачем була спрямована частина платежу позивача від 29.09.2008 року у сумі 2289,71 грн. (40 днів затримки).

Таким чином, судом встановлено, що зазначене рішення не відповідає вимогам Закону та Інструкції, оскільки визначений цим рішенням період, за який застосовано фінансову санкцію та пеню, з 21.07.2008 року по 28.09.2008 року, за умови однакової відсоткової ставки штрафу – 20%- включає в себе і період, за який застосовано фінансову санкцію та пеню попереднім оскаржуваним рішенням № 351 від 23.09.2008 року (з 21.07.2008 року по 28.08.2008 року).

Тобто судом встановлено подвійне застосування фінансової санкції у вигляді 20% штрафу та пені за один і той же період, що є неприпустимим та ставить під сумнів правомірність зарахування поточних платежів підприємства і у іншій частині цього рішення.

Враховуючи наведене суд вважає за необхідне визнати рішення №382 від 22.10.2008 року протиправним, та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача повністю скасувати його .

Також судом встановлено, що рішенням №416 від 24 листопада 2008 року до підприємства застосовано штраф у сумі 13222,85 грн. та пеня у сумі 9427,74 грн. за період з 21.01.2008 року по 31.10.2008 року. Розрахунки до рішення складаються із двох частин:

1.по особовому рахунку 4%,32%,42%) застосовано штраф у сумі 13148,85 грн. (50%) та пеня у сумі 9403,6 грн.

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.01.2008 року у сумі 37411,86 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 29.09.2008 року у сумі 5217,57 грн. (252 дня затримки), від 3.10.2008 року у сумі 21080,12 грн.(256 днів затримки);

Але у порушення вимог вищезазначеної вище Інструкції, дане рішення у частині нарахування пені включає ще й на період виникнення заборгованості станом на 05.02.2008 року у сумі 19678,73 грн., у рахунок якої відповідачем була спрямована частина платежу позивача від 03.10.2008 року у сумі 9080,52 грн. (241 день затримки), від 30.10.2008 року у сумі 73,94 грн.(268 днів затримки), від 31.10.2008 року у сумі 1799,36 грн. ( 269 днів затримки).

Суд вважає, що нарахування пені з 05.02.2008 року ( без застосування штрафу) здійснено відповідачем неправомірно, оскільки відповідно до положень статті 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування» пеня в розмірі 0,1 відсотка на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується одночасно із застосування штрафу , застосованого відповідно до ч. 9 цієї статті.

2.( по особовому рахунку 1-5%) застосовано штраф у сумі 1322,85 грн.(20 %) та пені у сумі 9427 грн.

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.08.2008 року у сумі 2612,43 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 03.10.2008 року у сумі 20 грн.(44 дні затримки), від 30.10.2008 року у сумі 50 грн. (71 день затримки), від 31.10.2008 року у сумі 252,72 грн. (72 дні затримки);

-у погашення частини суми недоїмки станом на 29.09.2008 року у сумі 2437,64 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 31.10.2008 року у сумі 47,28 грн.(32 дні затримки).

Таким чином, судом встановлено, що у порушення п.9.3.2. Інструкції спірне рішення поєднує в собі різні періоди прострочення сплати страхових внесків, за які Законом № 1058 встановлено різні відсоткові ставки штрафної санкції - 20 та 50 відсотків, що не припустимо.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне визнати рішенням №416 від 24 листопада 2008 року протиправним, та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту порушеного права позивача повністю скасувати його .

Рішення № 471 від 23.12.2008 року( по особовому рахунку 1-2%) застосовано штраф у сумі 478,07 грн. (20 %) та пеня у сумі 158,64 грн. за період з 20.09.2008 року по 03.12.2008 року:

-у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 29.09.2008 року у сумі 2437,64 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 06.11.2008 року у сумі 180,92 грн. (38 днів затримки), від 03.12.2008 року у сумі 2209,44 грн. (65 днів затримки).

Але у порушення вимог Закону № 1058 та Інструкції із розрахунку вбачається, що пеня нарахована за даним рішенням на інші суми недоїмки та за іншу кількість днів затримки – 65 та 55 днів відповідно (у сумі 158,64 грн.)

За таких обставин суд вважає, що спірним рішенням правомірно нарахована фінансова санкція у вигляді штрафу, але неправомірно нарахована пеня.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного поновлення порушеного права визнати протиправним та скасувати рішення № 471 від 23.12.2008 року у частині нарахування пені у сумі 158,64 грн.

Рішенням №21 від 19.01.2009 року( по особовому рахунку 1-2%) застосовано штраф у сумі 484,36 грн. ( 20 %) та пеня у сумі 132,59 грн. за період з 09.10.2008 року по 15.12.2008 року:

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 28.10.2008 року у сумі 2173,41 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 10.12.2008 року у сумі 57,35 грн. (43 дні затримки); від 15.12.2008 року у сумі 2116,06 грн.(48 днів затримки); за ці періоди правомірно застосовано штраф та нараховано пеня у розмірі 0,1 відсотка.

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 28.11.2008 року у сумі 2828,65 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 15.12.2008 року у сумі 496,83 грн. (17 днів затримки), за що застосовано штраф у сумі 49,68 грн. та нараховано пеню у сумі 8,45 грн., але , відповідно до вимог ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду зі строком затримки до 30 днів накладається штраф 10 %

Таким чином, у порушення п.9.3.2. Інструкції спірне рішення поєднує в собі різні періоди прострочення сплати страхових внесків, за які Законом № 1058 встановлено різні відсоткові ставки штрафної санкції -10 та 20 відсотків, що не припустимо.

Але у порушення вимог Закону № 1058 цим же рішення нараховано пеню без застосування штрафу за 62 дні затримки у сумі 3,53 грн., та за 17 днів затримки у сумі 8,45 грн., разом у сумі (3,53 грн.+ 8,45 грн.) = 11,98 грн., що суд вважає неправомірним.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного поновлення порушеного права визнати протиправним та скасувати рішення №21 від 19.01.2009 року повністю.

Рішенням №22 від 19.01.2009 року застосовано штраф у сумі 22619,90 грн. (50%) та пеня у сумі 44578,53 грн. за період з 21.01.2008 року по 30.12.2008 року:

- у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.02.2008 року у сумі 43715,69 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 15.12.2008 року у сумі 40395,3 грн. (299 днів затримки); від 30.12.2008 року у сумі 3320,39 грн. (314 днів затримки);

- у погашення частини недоїмки станом на 20.03.2008 року у сумі 42727,66 грн. відповідачем була спрямована частина платежу позивача від 30.12.2008 року у сумі 34267,11 грн. (285 днів затримки).

За ці періоди також нарахована пеня у розмірі 0,1 відсотка, що суд вважає правомірним.

Але у порушення вимог Закону № 1058 цим же рішення нараховано пеню без застосування штрафу за 220 днів затримки у сумі 522,80 грн., за 252 дні затримки у сумі 1314,83 грн., за 256 днів затримки у сумі 5396,51 грн., за 241 день затримки у сумі 2188,41 грн., за 268 днів затримки у сумі 19,82 грн., за 269 днів затримки у сумі 484,03 грн., за 275 днів затримки у сумі 203,33 грн., за 302 дні затримки у сумі 915,58 грн., за 309 днів затримки у сумі 60,9 грн., за 314 днів затримки у сумі 1493,61 грн., за 306 днів затримки у сумі 9091,79 грн., що разом дорівнює 21691,61 грн., що суд вважає неправомірним.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного поновлення порушеного права визнати протиправним та скасувати рішення №22 від 19.01.2009 року у частині нарахування пені у сумі 21691,61 грн.

Рішенням №89 від 24.02.2009 року ( по особовому рахунку 1-2%) застосовано штраф у сумі 501,9 грн. ( 20 %) та пеня у сумі 164,04 грн. за період з 28.11.2008 року по 02.02.2009 року:

У погашення частини суми недоїмки позивача станом на 28.11.2008 року у сумі 2828,65 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 02.02.2009 року у сумі 2331,82 грн. (66 днів затримки) та нараховано штраф у сумі 466,36 грн., пеню – 153,9 грн..

Також від цієї ж дати - 02.02.2009 року у розрахунку зазначено зараховану суму платежу позивача у розмірі 177,7 грн., але з невідомих причин неправомірно визначена інша кількість днів затримки - 35 днів, у зв»язку із чим нараховано штраф у сумі 35,54 грн. та пеню у сумі 6,22 грн., що суд вважає неправомірним.

Крім того, у порушення вимог Закону № 1058 цим же рішення нараховано пеню без застосування штрафу за 53 дні затримки у сумі 3,92 грн., що також, на думку суду, є безпідставним.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного поновлення порушеного права визнати протиправним та скасувати рішення №89 від 24.02.2009 року у частині застосування штрафу у сумі 35,54 грн. та нарахування пені у сумі ( 6,22 грн.+ 3,92 грн.) = 10,14 грн.

Рішення №88 від 24.02.2009 року ( по особовому рахунку 4,32,42%) застосовано штраф у сумі 4387,30 грн. ( 50 %) та пеня у сумі 2789,05 грн. за період з 20.03.2008 року по 02.02.2009 року:

-          у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 20.03.2009 року у сумі 42727,66 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 02.02.09 року у сумі 8460,55грн. (319 днів затримки);

-           у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.04.2008 року у сумі 44831,53 грн. відповідачем зараховано частину платежу позивача у сумі 314, 03 грн. (287 днів затримки).

Загальна сума застосованого штрафу та пені відповідає сумам, зазначеним у спірному рішенні.

Із розрахунків вбачається, що фінансова санкція у вигляді штрафу та пеня розрахована відповідачем відповідно до положень ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону, тобто з урахуванням кількості днів затримки платежу та відповідної відсоткової ставки (50%), тому будь-які підстави для визнання протиправним (скасування ) рішення відсутні.

Рішення №138 від 24.03.2009 року ( по особовому рахунку 4,32,42%) застосовано пеню у сумі 13926,51 грн. за період з 21.04.2008 року по 02.03.2009 року без застосування штрафу, що суд вважає неправомірним, у зв»язку із чим рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Рішення №169 від 30.04.2009 року застосовано штраф у сумі 4387,30 грн. (50%) за період з 21.04.2008 року по 02.03.2009 року:

-          у погашення частини суми недоїмки позивача станом на 21.04.2008 року у сумі 44831,53 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 16.02.2009 року у сумі 3750грн. (301 день затримки),від 19.02.2009 року у сумі 4000 грн. ( 304 дні затримки), від 02.03.2009 року у сумі 36767,5 грн. у сумі 36767,5 грн. ( 315 днів затримки).

Загальна сума застосованого штрафу та пені відповідає сумі, зазначеній у спірному рішенні, тому будь-які підстави для визнання протиправним ( скасування) рішення відсутні.

Рішенням №173 від 30.04.2009 року ( по особовому рахунку 1-2%) застосовано штраф у сумі 544,93 грн. ( 20 %) та пеня у сумі 227,24 грн. за період з 29.12.2008 року по 25.02.2009 року:

У погашення частини суми недоїмки позивача станом на 29.12.2008 року у сумі 2902,36 грн. відповідачем спрямовано частину платежу позивача від 16.02.02.2009 року у сумі 150 грн. (49 днів затримки), від 19.02.2009 року у сумі 776 грн. ( 52 дні затримки), від 02.03.2009 року у сумі 540,79 грн. (63 дні затримки), від 25.03.2009 року у сумі 1257,86 грн. (86 днів затримки); за цей період застосовано штраф та пеню.

Разом з тим, на думку суду, відповідачем неправомірно нараховано цим же рішення пеню без застосування штрафу на дату виникнення боргу від 06.01.2009 року за 78 днів затримки у сумі 37,29 грн., у зв»язку із чим рішення у цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного поновлення порушеного права визнати протиправним та скасувати рішення №173 від 30.04.2009 року у частині застосування пені у сумі 37,29 грн.

Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у частині визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове щодо застосування фінансових санкцій та нарахування пені без врахування призначення платежу, визначеного платником страхових внесків у платіжних дорученнях з огляду на наступне.

Відповідно до ч.5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, суд не приймає до уваги посилання позивача на неправомірність зарахування відповідачем поточних страхових внесків у рахунок погашення недоїмки, та нарахування у зв»язку із цим штрафу та пені, оскільки законом прямо передбачено вчинення таких дій органами Пенсійного фонду у разі виникнення недоїмки у платника страхових внесків.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач як суб”єкт владних повноважень, зараховуючи поточні платежі підприємства у рахунок недоїмки , діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом, у зв”язку із чим у задоволенні позову необхідно відмовити як у безпідставному.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,          

постановив:

Позов Державного підприємства «Селидіввугілля» до Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове Донецької області про визнання дій неправомірними, а рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені недійсними - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове № 416 від 24.11.2008 року, № 382 від 22.10.2008 року, №21 від 19.01.2009 року про застосування штрафу та пені до Відокремленого підрозділу «Учбово-курсовий комбінат» Державного підприємства «Селидіввугілля».

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове № 471 від 23.12.2008 року у частині нарахування пені у сумі 158,64 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове рішення №22 від 19.01.2009 року у частині нарахування пені у сумі 21691,61 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове рішення №89 від 24.02.2009 року у частині застосування штрафу у сумі 35,54 грн. та нарахування пені у сумі 10,14 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове рішення №138 від 24.03.2009 року про нарахування пені у сумі 13926,51 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м.Селидове рішення №173 від 30.04.2009 року у частині нарахування пені у сумі 37,29 грн.

У задоволенні решти позову відмовити.

Присудити на користь Державного підприємства «Селидіввугілля» з Державного бюджету витрати по сплаті судового збору у сумі 1,70 грн.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 3 вересня 2009 року у присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 7 вересня 2009 року.

          Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсяі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаєнко Ю.А.