Ухвала суду № 64365884, 25.01.2017, Апеляційний суд Хмельницької області

Копія

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 676/9092/13-ц

Провадження № 22-ц/792/192/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2017 року м. Хмельницький

Колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Хмельницької області

в складі: головуючого судді Ярмолюка О.І.,

суддів Пастощука М.М., Янчук Т.О.,

секретар Лапко Ю.В.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Кам'янець-Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області, Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк», приватного нотаріуса Кахній Людмили Іванівни, третя особа - Кам'янець-Подільська міська рада Хмельницької області в особі Управління державної реєстрації, про визнання прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, актів державного виконавця про проведення аукціону по реалізації описаного майна та передачу майна стягувачу, свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними і скасування державної реєстрації цього права за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року,

встановила:

В листопаді 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з уточненим і доповненим у подальшому позовом до Кам'янець-Подільського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області (далі - відділ ДВС), Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» (далі - ПП «СП «Юстиція»), Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» (далі - ПАТ «АБ «Експрес-Банк») про визнання прилюдних торгів з реалізації предмета іпотеки, актів державного виконавця про проведення аукціону по реалізації описаного майна та передачу майна стягувачу, свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними і скасування державної реєстрації цього права.

ОСОБА_2 зазначила, що в порядку примусового виконання виконавчого листа Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2012 року № 2-3297/11 відділ ДВС звернув стягнення на належні їй житловий будинок і земельну ділянку по АДРЕСА_1. Прилюдні торги з реалізації вказаного нерухомого майна, які були організовані ПП «СП «Юстиція», не відбулися через відсутність покупців, у зв'язку з чим державний виконавець за актами від 16 серпня 2013 року та 12 вересня 2013 року передав житловий будинок і земельну ділянку стягувачу, ПАТ «АБ «Експрес-Банк», в рахунок погашення боргу. 12 вересня 2013 року приватний нотаріус Кахній Л.І. видала ПАТ «АБ «Експрес-Банк» свідоцтва про право власності на нерухоме майно та здійснила державну реєстрацію цього права. Відповідачі порушили процедуру підготовки та проведення прилюдних торгів і не дотрималися порядку оформлення їх результатів. Так, ПП «СП «Юстиція» проводило прилюдні торги не за місцем знаходження нерухомого майна та не повідомило позивачку про їх проведення, при цьому за результатами прилюдних торгів, які не відбулися, організатор не склав відповідний протокол. Державний виконавець склав акт проведення аукціону по реалізації описаного майна від 16 серпня 2013 року, що за формою та змістом не відповідає вимогам закону, а на час складання ним цього акту сплив строк чинності звіту про оцінку майна. Приватний нотаріус Кахній Л.І. оформила свідоцтва про право власності на нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу, а не на підставі акта державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки, тому державна реєстрація права власності ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на житловий будинок і земельну ділянку проведена нею незаконно. Натомість, ПАТ «АБ «Експрес-Банк» не внесло на депозитний рахунок відділу ДВС 8 999 грн. 31 коп. різниці між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь за виконавчим документом. Реалізація іпотечного майна відбулася з порушенням вимог діючого законодавства, тому оспорюваний правочин, за яким ПАТ «АБ «Експрес-Банк» набуло права власності на житловий будинок і земельну ділянку, є недійсним в силу ст.ст. 203, 215 ЦК України. Відтак, підлягають визнанню недійсними нотаріальні свідоцтва про право власності ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на нерухоме майно, а державна реєстрація цього права має бути скасована.

ОСОБА_2 просила суд:

-визнати прилюдні торги з реалізації житлового будинку загальною площею 402,7 кв.м. по АДРЕСА_1, та земельної ділянки площею 0,1230 га за тією ж адресою, які проведені 7 серпня 2013 року ПП «СП «Юстиція», недійсними;

-визнати акт проведення аукціону по реалізації описаного майна від 16 серпня 2013 року, складений державним виконавцем відділу ДВС Горгульком І.А., недійсним;

-визнати акт державного виконавця відділу ДВС Горгулька І.А. від 12 вересня 2013 року про передачу житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, стягувачу, ПАТ «АБ «Експрес-Банк», в рахунок погашення боргу, недійсним;

-визнати свідоцтва про право власності ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на житловий будинок загальною площею 402,7 кв.м. та земельну ділянку площею 0,1230 га (кадастровий номер НОМЕР_1) по АДРЕСА_1, які видані 12 вересня 2013 року приватним нотаріусом Кахній Л.І. (реєстраційні №№ 1014,1016), недійсними;

-скасувати рішення приватного нотаріуса Кахній Л.І. від 12 вересня 2013 року № 5833606 і № 5834048 про державну реєстрацію права власності ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на вказані житловий будинок і земельну ділянку.

Суд залучив до участі у справі приватного нотаріуса Кахній Л.І. як співвідповідача, Кам'янець-Подільську міську раду Хмельницької області в особі Управління державної реєстрації як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в позові відмовлено.

Суд виходив з того, що прилюдні торги з продажу житлового будинку та земельної ділянки не відбулися через відсутність покупців, унаслідок чого ПАТ «АБ «Експрес-Банк» правомірно набуло права власності на предмет іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, отже відсутні підстави для визнання прилюдних торгів і свідоцтв про право власності на нерухоме майно недійсними.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши учасника процесу та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 цього Кодексу.

Пунктами 1 і 7 частини 1 статті 205 ЦПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

В силу ч. 1 ст. 29, ст. 30 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку про те, що підприємство, установа, організація, які не являються юридичними особами, не наділені цивільною процесуальною дієздатністю та не можуть виступати сторонами у цивільному процесі. Отже, справи за позовами, у яких відповідачем зазначено особу, що не має цивільної процесуальної дієздатності, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Закриття провадження у справі в зв'язку з ліквідацією юридичної особи, яка була однією із сторін у справі, допускається лише за наявності наступних підстав, а саме: 1) юридичну особу, що є стороною у справі, було припинено, і про це в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців вчинено відповідний запис; 2) юридичну особу, що є стороною у справі, припинено у формі ліквідації.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т. 2 а.с. 208, т. 3 а.с. 53-61) убачається, що 4 липня 2014 року зареєстровано припинення ПП «СП «Юстиція» за рішенням засновників без правонаступництва.

Суд першої інстанції не врахував указаних обставин і помилково розглянув позов ОСОБА_2 до ПП «СП «Юстиція» по суті заявлених вимог. В цій частині рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, оскільки має місце порушення норм процесуального права, яке є обов'язковою підставою для скасування рішення (ч. 3 ст. 303 ЦПК України).

В решті висновки суду першої інстанції є правильними та ґрунтуються на нормах діючого законодавства.

Встановлено, що рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 1 червня 2012 року задоволено позов ПАТ «АБ «Експрес-Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 23 вересня 2008 року в розмірі 72 011 доларів 87 центів США, що еквівалентно 574 438 грн. 69 коп., судом звернуто стягнення на житловий будинок загальною площею 402,7 кв.м. і земельну ділянку площею 0,1230 га по АДРЕСА_1, шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів будь-якій особі - покупцеві за ціною, визначеною експертною оцінкою, проведеною суб'єктом оціночної діяльності.

На підставі цього рішення 11 грудня 2012 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області видав виконавчий лист, який був прийнятий відділом ДВС до примусового виконання.

Згідно висновків оцінювача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційно-консалтингова фірма «Реноме» від 13 лютого 2013 року ринкова вартість іпотечного майна склала 583 438 грн.

16 травня 2013 року відділ ДВС і ПП «СП «Юстиція» уклали договір про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна - житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, за стартовою (початковою) ціною 583 438 грн.

Прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки призначались організатором на 10 червня 2013 року та 7 серпня 2013 року, однак вони не відбулися через відсутність покупців.

16 серпня 2013 року державний виконавець склав акт проведення аукціону по реалізації описаного майна, в якому зазначено, що повторні прилюдні торги не відбулися.

ПАТ «АБ «Експрес-Банк» заявило про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно, внаслідок чого 29 серпня 2013 року державний виконавець виніс постанову про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу, а 12 вересня 2013 року державний виконавець склав відповідний акт про передачу ПАТ «АБ «Експрес-Банк» житлового будинку та земельної ділянки по АДРЕСА_1, за початковою ціною.

12 вересня 2013 року приватний нотаріус Кахній Л.І. на підставі постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу видала ПАТ «АБ «Експрес-Банк» два окремих свідоцтва про право власності на житловий будинок і земельну ділянку. Тоді ж приватний нотаріус Кахній Л.І. провела державну реєстрацію права власності ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на вказане нерухоме майно.

Ці обставини визнані сторонами та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено ч.ч. 4, 5 ст. 656 ЦК України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

В силу ст. 1 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-ІV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-ІV; тут і у подальшому - у відповідній редакції) іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом.

Підстави звернення стягнення на предмет іпотеки встановлені статтями 12 і 33 Закону № 898-ІV. Відповідно до ч. 3 ст. 33 цього Закону звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХІV; був чинним на час виникнення спірних правовідносин), визначалися загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, права і обов'язки учасників виконавчого провадження, порядок здійснення виконавчого провадження та загальні правила вчинення виконавчих дій, у тому числі порядок звернення стягнення на майно боржника.

Разом із тим, цей Закон не встановлював порядку та правил проведення прилюдних торгів.

Такі правила визначалися Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 року за № 745/4038; далі - Тимчасове положення), які були чинними на час виникнення спірних правовідносин, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна) (розділ 3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4), і, по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

У відповідності до ч.ч. 1, 5 ст. 58 Закону № 606-ХІV визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня йог підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Згідно з ч. 8 ст. 54 Закону № 606-ХІV примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».

Порядок реалізації предмета іпотеки встановлений нормами статей 41-49 Закону № 898-ІV.

З положень ч. 1 ст. 41 Закону № 898-ІV слідує, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Реалізація предмета іпотеки здійснюється в населеному пункті за місцем його розташування, а якщо предмет іпотеки перебуває за межами населеного пункту, його реалізація здійснюється у найближчому населеному пункті або районному центрі на території, на яку поширюються повноваження відділу державної виконавчої служби, на виконанні якого перебуває рішення суду, або виконавчий напис нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Організатор прилюдних торгів не пізніше ніж за 15 днів до дня початку прилюдних торгів публікує за місцезнаходженням предмета іпотеки принаймні в двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів. У повідомленні зазначається інформація про день, час, місце проведення прилюдних торгів, опис предмета іпотеки, що підлягає продажу, місце, де можна отримати додаткову інформацію про умови проведення прилюдних торгів та іншу необхідну інформацію. Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення прилюдних торгів у засобах масової інформації організатор прилюдних торгів письмово сповіщає державного виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день, час і місце проведення прилюдних торгів та про початкову ціну продажу майна (ч.ч. 3, 5 ст. 43 Закону № 898-ІV).

Аналогічні норми містяться у п.п. 3.5, 3.11 Тимчасового положення.

Разом із тим, у п. 3.5 Тимчасового положення визначено, що спеціалізована організація, яка проводить прилюдні торги, не пізніше ніж за 30 днів до дня проведення прилюдних торгів публікує в порядку, визначеному Положенням про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 20 травня 2003 року № 43/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 травня 2003 року за № 388/7709 (зі змінами), на відповідному веб-сайті та не менше ніж на трьох загальнодоступних веб-сайтах на вибір спеціалізованої організації інформацію про нерухоме майно, що реалізується. Відповідна інформація розміщується на загальнодоступних веб-сайтах на термін не менше, ніж до дати проведення прилюдних торгів.

Як передбачено ч.ч. 3, 4, 5 ст. 45 Закону № 898-ІV, прилюдні торги проводяться принаймні за умови присутності одного учасника. У разі участі у прилюдних торгах одного покупця майно може бути придбане ним за початковою ціною. Якщо жоден учасник не зареєструвався або у разі якщо предмет іпотеки не був проданий, прилюдні торги визнаються такими, що не відбулися. За результатами проведення прилюдних торгів і продажу предмета іпотеки складається протокол, який підписується уповноваженим представником організатора прилюдних торгів та покупцем предмета іпотеки.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3, 5 ст. 47 Закону № 898-ІV організатор прилюдних торгів протягом трьох днів з дня підписання переможцем прилюдних торгів протоколу надсилає відповідний протокол державному виконавцю, а також інші документи, що підтверджують реалізацію предмета іпотеки відповідно до цього Закону. Протягом п'яти робочих днів з дня надходження коштів від реалізації предмета іпотеки державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки, в якому зазначаються: назва виконавчого документа, на підставі якого здійснено реалізацію предмета іпотеки, його номер та дата видачі, найменування органу (посадової особи), який видав документ; відомості про іпотекодержателя та іпотекодавця; стисла характеристика та місцезнаходження предмета іпотеки; назва організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги, дата та місце їх проведення; відомості про покупця; початкова ціна предмета іпотеки та ціна продажу; сума коштів, перерахована за придбаний предмет іпотеки, включаючи гарантійних платіж, та дати їх перерахування; відомості про те, що прилюдні торги відбулися з дотриманням вимог цього Закону. Акт про реалізацію предмета іпотеки підписується державним виконавцем, затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, скріплюється печаткою цього органу та не пізніше наступного дня надсилається до організатора прилюдних торгів, яка проводила прилюдні торги. На підставі акта про реалізацію предмета іпотеки нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів.

Аналогічні норми містяться у п.п. 6.1, 6.4 Тимчасового положення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 898-ІV протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право придбати предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку придбання предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленому статтею 47 цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Із положень ст. 72 Закону України від 2 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат» вбачається, що придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням будинку (квартири) шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири). Якщо торги не відбулися, свідоцтво про придбання жилого будинку (квартири) видається стягувачеві. Придбання нерухомого майна, яке було предметом застави (іпотеки), оформлюється нотаріусом за місцезнаходженням цього нерухомого майна шляхом видачі набувачу свідоцтва про придбання нерухомого майна. Свідоцтва про придбання жилого будинку (квартири) з прилюдних торгів видаються на підставі акта про продаж будинку (квартири) з прилюдних торгів чи акта про те, що будинок (квартира) залишено за стягувачам у зв'язку з тим, що торги не відбулися. Свідоцтва про придбання нерухомого майна видаються на підставі акта про придбання нерухомого майна або реалізацію предмета іпотеки.

Як установлено ч. 1 ст. 19 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону.

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, на підставі якого нотаріус видає покупцю свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів, є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, а відтак є правочином.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України та ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

В силу ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватися недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені ч.ч. 1-3 та 6 ст. 203 ЦК України (ч. 1 ст. 215 цього Кодексу).

Оскільки з урахуванням змісту ч. 1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів, визначених саме Тимчасовим положенням.

Таку правову позицію висловив Верховний Суд України в постановах від 24 жовтня 2012 року (справа № 6-116цс12) і 13 лютого 2013 року (справа № 6-174цс12), яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або держави та суспільні інтереси. При цьому суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, порушення встановлених законодавством правил проведення прилюдних торгів з реалізації майна є підставою для визнання цих торгів недійсними за умови порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Саме до цього зводяться праві висновки, висловлені Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2015 року (справа № 6-1884цс15), 13 квітня 2016 року (справа № 6-2988цс15), 29 червня 2016 року (справа № 6-370цс16), 6 липня 2016 року (справа № 6-3174цс15), 12 жовтня 2016 року (справа № 6-1981цс16).

З матеріалів справи, зокрема, із повідомлень ПП «СП «Юстиція» (т. 1 а.с. 93, 96) та оголошення у газеті «Є» (т. 2 а.с. 220) вбачається, що прилюдні торги з реалізації предмета іпотеки проводилися не в населеному пункті за місцем його розташування, а у м. Кам'янець-Подільському, Хмельницької області, тобто у населеному пункті, на який поширюються повноваження відділу ДВС (ч. 1 ст. 41 Закону № 898-ІV).

Також матеріали справи не мітять даних, що організатор прилюдних торгів у визначений законом строк опублікував у двох місцевих друкованих засобах масової інформації повідомлення про проведення прилюдних торгів та повідомив іпотекодавця, ОСОБА_2, про їх проведення (ч.ч. 3, 5 ст. 43 Закону № 898-ІV).

Однак, ПП «СП «Юстиція» розмістило на відповідному веб-сайті Міністерства юстиції України інформацію про нерухоме майно, що реалізується (т. 2 а.с. 221-223).

Всупереч положень ч. 5 ст. 45 Закону № 898-ІV за результатами проведення прилюдних торгів ПП «СП «Юстиція» не склало відповідний протокол, разом із тим, організатор торгів направив державному виконавцю повідомлення про те, що повторні прилюдні торги не відбулися.

На підставі цього повідомлення 16 серпня 2008 року державний виконавець склав акт проведення аукціону по реалізації описаного майна. Державний виконавець не назвав цей документ актом по реалізації предмета іпотеки, натомість, його зміст відповідає вимогам ч. 2 ст. 47 Закону № 898-ІV.

Посилання ОСОБА_2 на незаконність указаного акта не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

На час проведення прилюдних торгів звіт про оцінку предмета іпотеки був чинним, а тому посилання ОСОБА_2 про незаконність передачі майна стягувачу за початковою ціною не заслуговує на увагу.

ПП «СП «Юстиція» допустило вказані порушення правил проведення прилюдних торгів, однак ОСОБА_2 не довела, що ці порушення вплинули на результати цих торгів.

Те, що приватний нотаріус Кахній Л.І. оформила свідоцтва про право власності на нерухоме майно на підставі постанови державного виконавця про передачу майна стягувачу, не спростовує факт набуття ПАТ «АБ «Експрес-Банк» права власності на це майно та не призвело до порушення прав і законних інтересів позивачки.

Невнесення ПАТ «АБ «Експрес-Банк» на депозитний рахунок відділу ДВС коштів як різницю між початковою вартістю нереалізованого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, не тягне за собою недійсність прилюдних торгів і скасування вказаних свідоцтв.

Дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, разом із тим, у справі відсутні підстави для визнання акта державного виконавця від 12 вересня 2013 року про передачу майна стягувачу недійсним.

За таких обставин суд першої інстанції правомірно виходив з того, ПАТ «АБ «Експрес-Банк» правомірно набув права власності на предмет іпотеки шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна, а позов ОСОБА_2 є безпідставним і необґрунтованим.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даних висновків суду.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Незазначення судом у рішенні про порушення ПП «СП «Юстиція» правил проведення прилюдних торгів не вплинуло на правильність рішення суду, тому в силу ч. 2 ст. 308 ЦПК України воно не може бути скасоване апеляційним судом.

Керуючись ст.ст. 205, 206, 303, 307, 308, 310, 314, 315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 листопада 2015 року в частині відмови в позові ОСОБА_2 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція» скасувати та провадження у справі в цій частині вимог закрити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/ О.І. Ярмолюк

Судді: /підпис/ М.М. Пастощук

/підпис/ Т.О. Янчук

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду О.І. Ярмолюк

Головуючий у першій інстанції - Бондар О.О.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 20