Постанова № 64346840, 25.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2017 р. Справа № 490/4315/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Черенкова Н.П.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Градовського Ю.М.

- Кравченка К.В.,

при секретарі - Діденко К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2016 р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання рішення неправомірним та зобов'язанні здійснити призначення пенсії за вислугою років,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання рішення неправомірним та зобов'язанні здійснити призначення пенсії за вислугою років, просив визнати протиправними та незаконними дії управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва при прийнятті рішення від 22.04.2016 №28/1 про відмову у призначенні йому пенсії за вислугою років згідно ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та зобов'язати Управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва провести обчислення йому пенсії за вислугою років згідно ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» з 14.04.2016, виходячи з розміру пенсії 90 відсотків від суми щомісячного заробітку.

Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня .2016 року позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України Центральному районі м. Миколаєва № 28/1 від 22 квітня 2016 року про відмову ОСОБА_2 в призначенні пенсії за вислугу років.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Центральному районі м. Миколаєа призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 р. - з моменту його звернення із заявою з 14 квітня 2016 р.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянтом ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судом першої інстанції не було досліджено обставини справи, що мають значення для справи, наслідком чого стало постановлення необґрунтованого та неправомірного рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14 квітня 2016 року позивач звернувся до Управління ПФУ із заявою №1241 про призначення пенсії за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року№1789-ХІІ.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Центральному районі міста Миколаєва №28/1 від 22.04.2016 у призначенні зазначеного виду пенсії ОСОБА_2 відмовлено - з посланням на те, що на підставі пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015р. № 213-УІП, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до законів України «Про держави) службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний Банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу». Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з протиправності спірного рішення, оскільки у позивача наявний стаж, що відповідає вимогам ст. 50-1 Закон України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-Х11 (в редакції до внесення змін Законом № 3668-УІ) для призначення пенсії за вислугу років. Водночас, в частині вимог про зобов'язання провести обчислення пенсії за вислугу років, виходячи з розміру пенс 90 відсотків від суми щомісячного заробітку, суд першої інстанції відмовив, оскільки вимоги є передчасними.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, виходячи з наступного.

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих передбачено ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.91р. № 1789-XII.

У відповідності до ч.1 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції від 05.11.1991) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугою років незалежно від віку. Пенсія призначається у розмірі 80 % від суми їхньої місячної заробітної плати, до котрої включається всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 % місячного заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсії проводиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Відповідно до ч.2 ст.50-1 Закону України "Про прокуратуру" розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі

Дана редакція Закону № 1789-ХІІ була чинною на момент призначення позивача на роботу в органах прокуратури України.

На момент звернення позивача до органів Пенсійного фонду, тобто на 14.04.2016 року, діяла вже інша норма, а саме Закон № 1697-VII, частиною першою статті 86 якого встановлено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше:

- по 30 вересня 2011 року - 20 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років;

- з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року - 20 років 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 10 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року - 21 рік, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років;

- з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року - 21 рік 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 11 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року - 22 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років;

- з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року - 22 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 12 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років;

- з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року - 23 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року - 24 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років;

- з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року - 24 роки 6 місяців, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 14 років 6 місяців;

- з 1 жовтня 2020 року і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Таким чином, статтею 86 Закону № 1697-VII збільшено стаж роботи позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ .

Оскільки, позивач звернувся до УПФ 14.04.2016 року, то відповідно для призначення пенсії йому необхідно було мати 22 роки 6 місяців стажу роботи.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначено позивачем у позові, на 14 квітня 2016 року згідно з наданою завіреною копією трудової книжки, наданою прокуратурою Миколаївської області довідкою від 13.04.2016 року № 11/1-468 вих-16, довідкою від 05.04.2016 року, відповідно до послужного списку архівної особової справи№2492, вислуга років, яка дає право на призначення пенсії - складає 20 років 7 місяців 7 днів, у тому числі на прокурорсько -слідчих посадах 16 років 7 місяців 7 днів.

Отже позивач має стаж роботи менше ніж 22 роки 6 місяців, а тому підстав для призначення пенсії не було.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, які втратили чинність на час виникнення спірних правовідносин та не врахував норми діючого законодавства яке безпосередньо регулює спірні правовідносини.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що статтею 86 Закону № 1697-VII збільшено стаж роботи позивача, що дає йому право на пенсію за вислугу років, у порівнянні зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ (в редакції від 12.07.2001), що є звуженням прав позивача в розумінні Конституції України.

Однак, при цьому суд не врахував, що вказані норми статі 86 Закону № 1697-VII не визнанні не конституційними, вони є діючими та підлягають до застосування.

Разом з цим, статтею 7 Закону №1788-ХІІ передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Пунктом 2.4 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 , встановлено, що пенсії за вислугу років призначаються у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.

Тобто, призначення і виплата пенсії за вислугу років можливі виключно за умови залишення особою роботи, яка дає право на таку пенсію.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та не заперечується позивачем, на момент звернення з заявою про призначення пенсії за вислугу років та по теперішній час позивач працює на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Миколаївської області

Зазначені порушення судом першої інстанції норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п.4 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва - задовольнити, а постанову Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 жовтня 2016року- скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про визнання рішення неправомірним та зобов'язання призначити пенсію відмовити у повному обсязі.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення , але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук

Суддя: Ю.М. Градовський

Суддя: К.В. Кравченко