Рішення № 64319121, 19.01.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/145/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.2017 Справа № 908/3133/16

За позовом: Комунального підприємства Градпроект (69037 м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3)

до: Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт (69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87)

про стягнення 6 767 грн. 47 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. № 434 від 24.10.2016 р.

від відповідача: не зявився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Комунального підприємства Градпроект, м. Запоріжжя до Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт, м. Запоріжжя про стягнення 3 539 грн. 14 коп. основного боргу, 92 грн. 84 коп. штрафу, 3 135 грн. 49 коп. втрат від інфляції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.11.2016р., справу № 908/3133/16 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 28.11.2016р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3133/16, присвоєно справі номер провадження 27/145/16 та призначено судове засідання на 13.12.2016р.

Розгляд справи по суті розпочато 13.12.2016р.

Ухвалою суду від 13.12.2016р. розгляд справи відкладався на 19.01.2017р., на підставі ст. 77 ГПК України, у звязку з неявкою у судове засідання представника відповідача, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, обєктивного розгляду спору.

19.01.2017р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3133/16.

19.01.2017р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та розяснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 19.01.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги на підставах, викладених у позовній заяві. Просить суд стягнути з відповідача 3 539 грн. 14 коп. основного боргу, 92 грн. 84 коп. штрафу, 3 135 грн. 49 коп. втрат від інфляції.

Відповідач у судові засідання 13.12.2016р. та 19.01.2017р. не зявився. Про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Поважні причини своєї неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Письмового відзиву до суду не надіслав.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 Про деякі питання практики застосування ГПК України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням відповідача у справі Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт є: 69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 13.12.2016р., ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 19.01.2017р. надіслано на адресу відповідача: 69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обовязок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно розяснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть зявитися в судове засідання та представляти інтереси Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт, м. Запоріжжя, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобовязання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представника позивача, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Господарським судом встановлено, 01.08.2013р. між Комунальним підприємством Градпроект (орендодавець) та Приватним підприємством Запорізьке експертне агентство Укрконсалт (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна № 01/13.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець, на підставі наказу департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради від 03.06.2013 р. № 274р передає, а орендар приймає в строкове платне . користування комунальне майно-гараж № 1 у дворі будинку по вул. Генераторній, 7 загальною площею 22,20 кв.м., яке знаходиться на балансі комунального підприємства «Градпроект», вартість якого визначена у звіті про незалежну оцінку і становить за висновком про його вартість (Додаток № 2) до договору 16013,00 (Шістнадцять тисяч тринадцять гривень 00 коп.) станом на 30.06.2013 року.

Згідно п. 1.2 договору майно використовується орендарем на правах оренди під гараж.

Відповідно до п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування комунальним майном з моменту підписання сторонами договору та акту прийому-передачі майна до договору.

Факт передачі майна підтверджується актом прийому-передачі майна від 01.08.2013р.

Розділом 3 договору передбачено та узгоджено сторонами, що орендна плата визначається на підставі рішень виконавчого комітету Запорізької

міської ради від 28.02.2006р. № 63 та Запорізької міської ради від 06.04.2011р. № 47, Постанови Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 складає - 2401,95 грн. (дві тисячі чотириста одна грн. 95 коп.) на рік, окрім того ПДВ - 480,39 грн., всього з урахуванням ПДВ - 2882,34 грн. (дві тисячі вісімсот вісімдесят дві грн. 34 коп.) згідно з розрахунком орендної плати (Додаток № 1).

За перший місяць оренди майна орендна плата з урахуванням індексу інфляції за липень 2013 р. складає - 199,96 грн. (сто дев'яносто дев'ять грн. 96 коп.), окрім того ПДВ 20% - 39,99 грн., всього з урахуванням ПДВ - 239,95 грн. (двісті тридцять дев'ять грн. 95 коп.) - далі з урахуванням щомісячного індексу інфляції,

Орендна плата за кожний наступний місяць розраховується орендарем самостійно і визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлені основні обов'язки орендаря, зокрема, обов'язок своєчасно вносити орендну плату.

Відповідно до п. 5.2 договору та ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плану з урахуванням її індексації незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та згідно п. 3.4 договору орендна плата перераховується орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» на 2016 рік зупинено дію норми статті 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в частині індексації орендної плати.

В період з серпня 2013р. по жовтень 2015р., орендарем сплачувалась орендна плата з урахуванням індексу інфляції.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено позивачем, з листопада 2015 року відповідач не виконує свого обов'язку зі сплати орендної плати.

Сума заборгованості за період з листопада 2015р. по червень 2016р. становить 3 539 грн. 14 коп.

Відповідно до п. 10.1 договору, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців і діє з 01.08.2013р. по 01.07.2016р.

Згідно п. 10.7 договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Відповідно до п. 10.9 договору дія цього договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди; достроково за згодою сторін або за рішенням господарського суду; банкрутства (смерті) орендаря; загибелі об'єкта оренди; у разі ліквідації юридичної особи, яка була орендодавцем або орендарем.

Договірні відносини припинено 01.07.2016р. через перебіг строку дії договору та на підставі п.п. 10.7, 10.9 договору та ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», про що також свідчить заява про припинення договору оренди від 05.07.2016р. № 273, направлена відповідачу цінним листом з описом вкладення 05.07.2016р.

Станом на день розгляду справи комунальне майно, передане згідно договору № 01/13 від 01.08.2013р. продовжує знаходитись в користуванні відповідача.

Позивача свої зобовязання в період з 01.08.2013р. по 01.07.2016р. за договором виконав в повному обсязі.

Відповідачу надавались нарочним рахунки-фактури для сплати. Починаючи з листопада 2015 року відповідач рахунків не отримував та відповідно не сплачував орендну плату.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 3 Закону України Про оренду державного та комунального майна визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобовязання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобовязана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку. Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Частиною 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, відповідний обов'язок встановлений і пунктом 5.3 договору.

Згідно із ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 539 грн. 14 коп. суми боргу заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 92 грн. 84 коп. штрафу.

Відповідно до п. 3.7 договору у випадку порушення строків оплати та обсягу платежу, орендар зобов'язаний сплатити штраф у розмірі трьох відсотків від місячного розміру орендного платежу щодо якого було допущене відповідне порушення. Обов'язок щодо нарахування вказаних платежів покладається на орендаря. В разі нездійснення орендарем сплати платежів, нарахування та стягнення штрафу виконує орендодавець у встановленому нормативно-правовими актами порядку.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено ст. 230 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню) у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до ст. 231 ГК України, законом може бути визначений розмір штрафних санкцій також за інші порушення окремих видів господарських зобовязань, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно з ст. 549 цього Кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем позивачу штрафу за порушення умов договору щодо сплати орендної плати, позивачем доведений суду факт порушення з боку відповідача своїх зобовязань за договором, а саме неналежне виконання останнім зобовязання зі сплати орендних платежів, а отже вимога позивача про стягнення з відповідача 92 грн. 84 коп. штрафу заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 135 грн. 49 коп. втрат від інфляції.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобовязання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться індекс інфляції та 3 % річних.

Зокрема, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення з Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт, м. Запоріжжя 3 135 грн. 49 коп. втрат від інфляції обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

З метою виконання умов договору та досудового врегулювання спору, позивач надаілав на адресу відповідачу претензію № 359 від 06.09.2016р. про сплату суми боргу, штрафу та інфляційних витрат.

Претензія відповідача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Частиною 1 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями усім належним їй майном.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобовязання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобовязань. Якщо учасники зобовязання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобовязання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обовязки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обовязків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобовязання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобовязання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобовязання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч.1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Сторони досягли істотних його умов договору, щодо предмету, ціни, строку його дії, відповідальності.

Позивач прийняті на себе зобовязання виконав належним чином.

Відповідач порушив умови договору № 01/13 від 01.08.2013.

На підставі викладеного вище, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, зясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спору, господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог та стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 3 539 грн. 14 коп. основного боргу, 92 грн. 84 коп. штрафу, 3 135 грн. 49 коп. втрат від інфляції.

У судовому засіданні 19.01.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 1 378 грн. 00 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір», суд звертає увагу позивача на те, що зайво сплачена сума судового збору у розмірі 72 грн. 00 коп. буде повернута ухвалою суду, після звернення позивача з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комунального підприємства Градпроект, м. Запоріжжя до Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт, м. Запоріжжя задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства Запорізьке експертне агентство Укрконсалт (69050 м. Запоріжжя, вул. Космічна, 87, код ЄДРПОУ 34948366) на користь Комунального підприємства Градпроект (69037 м. Запоріжжя, вул. Зелінського, 3, код ЄДРПОУ 20504731) 3 539 (три тисячі пятсот тридцять девять) грн. 14 коп. основного боргу, 92 (девяносто дві) грн. 84 коп. штрафу, 3 135 (три тисячі сто тридцять пять) грн. 49 коп. втрат від інфляції, 1 378 (дна тисяча триста сімдесят всім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 25.01.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.