Рішення № 64316222, 17.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/1594/2017 Головуючий у 1-й інстанції - Козленко Г.О.

Доповідач - Рубан С.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Іванченко М.М.

при секретарі Перетятько А.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - КочінаГеннадія Івановича на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі матері ОСОБА_5, та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки, договору іпотеки припиненими,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки, договору іпотеки припиненими - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки, договору іпотеки припиненими - задоволено.

Визнано припиненим договір поруки №222330 від 07.08.2008 року, укладений між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк».

Визнано припиненим договір іпотеки №91699 від 07.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_6 та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. за реєстровим №3130.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Кочін Геннадій Іванович подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 (шляхом стягнення заборгованості з його правонаступників) та ОСОБА_5 заборгованість, заявлену у первісному позові.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки та договору іпотеки припиненими - відмовити.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечила.

Інші учасники процесу в судове засідання не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

У травні 2013 року ПАТ «УкрСиббанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості та просило стягнути на його користь солідарно 119 002,77 доларів США заборгованості по кредиту та пеню у розмірі 57 614 грн. 35 коп.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 07.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», з 11.12.2009 року - ПАТ «Уксиббанк», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11381312000, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 72 600 доларів США, а позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредит в обсязі та порядку, встановленому графіком погашення кредиту згідно додатку №l до договору, але у будь-якому випадку повернути кредит та проценти у повному обсязі не пізніше 07.08.2015 року.

05.02.2009 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було підписано додаток №1 Графік платежів, визначення сукупності вартості кредиту, що є невід'ємною частиною договору.

05.09.2009 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11381312000 від 07.08.2008 року щодо зміни схеми погашення кредиту та сплати процентів шляхом щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 960 доларів США.

За порушення відповідачем термінів погашення будь - яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договорами, зокрема, термінів повернення кредитів та/або термінів сплати процентів та/або комісій, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми прострочення платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ на день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором 07.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки №222330, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитних коштів, штрафних санкцій.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, передбачених кредитним договором.

Станом на 15.05.2013 року заборгованість ОСОБА_2 становить 119 002,77 доларів СІІІА - заборгованість по кредиту, та 57 614 грн. 35 коп. - пені.

Оскільки в добровільному порядку відповідач умов кредитного договору не виконує, позивач звернувся з позовом до суду.

Відповідач ОСОБА_5 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки, договору іпотеки припиненими.

Свої вимоги мотивує тим, що у зв'язку із смертю ОСОБА_2, боржника за основним договором, зобов'язання за договором поруки припинились, оскільки умовами договору поруки не передбачено згоди поручителя відповідати за будь - якого нового боржника.

Крім того, зазначає, що вона не отримувала у спадщину рухоме майно, право на яке підлягає державній реєстрації, а тому фактично звернення стягнення на майно не може відбуватись.

З підстав вищевикладеного, просила суд визнати договір поруки №222330 від 07.08.2008 року, укладений між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_5, договір іпотеки №91699 від 07.08.2008 року укладений між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_6 - припиненими.

Вивчивши докази у справі в частині розгляду первісного позову колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішеннясуд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказамивони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонамисудові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанціїі ухвалення нового рішенняабо зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанціїобґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу, а відповідно до ч.3 ст. 309 ЦПК України Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні первісного позову суд першої інстанції виходив з наступного.

Судом встановлено, що 07.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк», з 21.12.2009 року - ПАТ «УкрСиббанк», та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11381312000, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит у розмірі 72 600 доларів США, а позичальник зобов'язався щомісячно повертати кредит в обсязі та порядку, встановленому графіком погашення кредиту згідно додатку №1 до договору, але у будь-якому випадку - повернути кредит та проценти у повному обсязі не пізніше 07.08.2015 року.

Відповідно до п.1.3.1 договору за користування кредитними коштами протягом перших 30 календарних днів, рахуючи з дати видачі кредиту, процентна ставка встановлюється у розмірі 15% річних. Після закінчення цього строку та кожного наступного місяця кредитування процента ставка підлягає перегляду відповідно до умов договору.

Пунктом 1.3.4 Договору визначено, що строк сплати процентів: з 01 по 25 число (виключно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані Банком такі проценти. При цьому сторони погодили, що в разі повернення до банку всієї суми кредиту: банк в день такої повної сплати суми кредиту здійснює нарахування процентів за його користування протягом календарного місяця (в якому здійснюється повне повернення кредиту), починаючи з першого календарного дня такого місяця по день, що передує даті повернення всієї суми кредиту, а позичальник не пізніше дати повного повернення кредиту зобов'язується сплатити банку суму нарахованих процентів.

Відповідно п. 1.4 договору кредит надається позичальнику для його особистих потреб, а саме: на споживчі потреби.

За порушення відповідачем термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених договорами, зокрема, термінів повернення кредитів та/або термінів сплати процентів та/або комісій, відповідач сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від гривневого еквіваленту суми прострочення платежу, сума якого розраховується за офіційним курсом НБУ на день прострочення, включаючи день погашення заборгованості, але в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України на момент нарахування.

05.02.2009 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було підписано додаток №1 Графік платежів, визначення сукупності вартості кредиту, що є невід'ємною частиною договору.

05.09.2009 року між АКІБ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1 до Договору про надання споживчого кредиту №11381312000 від 07.08.2008 року щодо зміни схеми погашення кредиту та сплати процентів шляхом щомісячного ануїтетного платежу у розмірі 360 доларів США.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором 07.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та відповідачем ОСОБА_5 було укладено договір поруки №222330, відповідно до умов якого поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання позичальником усіх його зобов'язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитних коштів, штрафних санкцій.

В якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором 07.08.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_6 було укладено договір іпотеки №91699, відповідно до умов якого іпотекодавець передає в іпотеку іпотекодержателю наступне майно: двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокудіною Л.Д. за реєстровим №3130.

Однак, відповідачі свої зобов'язання щодо щомісячного повернення частини кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитом, передбачених кредитним договором, порушили.

Станом на 15.05.2013 року у ОСОБА_2 виникла заборгованість перед ПАТ «УкрСиббанк», що становить - 119 002,77 доларів США - заборгованості по кредиту, та 57 614 грн. 35 коп. - пені.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаївділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договоромбанкабо інша фінансова установа(кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно статей 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 523 ЦК України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язанняновим боржником.

Відповідно до ч. 3 ст. 559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації смерті м. Києва, актовий запис №19920.

Порядок прийняття спадщини визначений Главою 87 ЦК України.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язанняприпиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строкувимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Отже, при умові прийняття спадщини спадкоємці боржника стають новими боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину, відбувається заміна боржника у зобов'язанні (ст.520 ЦК України).

З підстав вищевикладеного, у разі смерті фізичної особи, боржника за зобов'язанням у правовідносинах, що допускають правонаступництво в порядку спадкування, обов'язки померлої особи (боржника) за загальним правилом переходять до іншої особи - її спадкоємця, тобто відбувається передбачена законом заміна боржника в зобов'язанні.

Тобто, в разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

У п. 32 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зазначено, що при вирішенні спорів щодо виконання зобов'язань за кредитним договором у випадку смерті боржника/позичальника за наявності поручителя чи спадкоємців суди мають враховувати, що поручитель приймає на себе зобов'язання відповідати за виконання кредитного договору за боржника, а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті боржника, якщо таке зазначено у договорі поруки.

Відповідно до ч.3 ст.559 ЦК України порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.

Відповідно до ч. 1 ст.523 ЦK України порука або застава, встановлена іншою особою, припиняється після заміни боржника, якщо поручитель або заставодавець не погодився забезпечувати виконання зобов'язанняновим боржником, а згідно ст. 607 ЦК України зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Таким чином, на поручителя може бути покладено відповідальність за порушення боржником обов'язку щодо виконання зобов'язання за кредитним договором у випадку смерті позичальника лише за наявності у позичальника правонаступника, який прийняв спадщину, та згоди поручителя відповідати за будь-якого нового боржника, зафіксоване, в тому числі, у договорі поруки.

У договорі поруки між позивачем та поручителем ОСОБА_5 відсутня умова про згоду поручителя відповідати за нових боржників, оскільки відповідно до п.1.1 договору поручитель зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_2 усіх його зобов'язань перед кредитором.

Як встановлено із відповіді Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори від 22.07.2015 pоку №2390/01-16, після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, заведено спадкову справу №44 за 2015 рік, свідоцтва про право на спадщину на даний час не видавались.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що оскільки після смерті боржника ОСОБА_2 у останнього наявні правонаступники, які звернулись до нотаріальної контори з заявою про відкриття спадщини, проте на теперішній час свідоцтва про право на спадщину не отримали, а ОСОБА_5, поручитель за договором, своєї згоди відповідати за будь-якого нового боржника не надавала, що також не зафіксовано у договорі поруки, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність законних підстав для задоволення первісних позовних вимог позивача до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.

Крім того, судом встановлено, що постановою старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві від 11.09.2009 року ОСОБА_2 визнано потерпілим в кримінальній справі, порушеній 28.08.2009 року прокуратурою міста Києва ч.4 за ст. 190 КК України відносно ОСОБА_8

Як вбачається з листа старшого слідчого Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві 09.03.2011 року, відповідно до висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києва №90/ від 12.04.2010 року рукописний текст та підпис в графі «підпис» від імені ОСОБА_2 в заявці-анкеті позичальника на отримання кредиту в ПАТ «УкрСиббанк» виконано не ОСОБА_2, підпис в графі «підпис» анкеті поручителя виконано не ОСОБА_5, рукописний текст та підпис в графі «підпис» від імені позичальника на отримання кредиту ОСОБА_2 виконано не ОСОБА_5

З підстав вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 119 002,77 доларів США та пені у розмірі 57 614 грн. 35 коп.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду в частині первісного позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що станом на день ухвалення рішення суду боржник ОСОБА_2 помер, день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_3.

Судом допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та не встановлено правонаступників померлого відповідача ОСОБА_2, які звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Як встановлено з матеріалів спадкової справи, спадкоємцями померлого ОСОБА_2 являються його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4, законним представником яких є їх мати ОСОБА_5.

Відповідно до ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторониабо третьої особина будь-якій стадії цивільного процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.

Суд першої інстанції на вказані вимоги закону уваги не звернув, тим самим допустивши порушення норм процесуального права, та це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2016 року залучено до участі у справі за позовом ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості правонаступників відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в особі їх законного представника матері ОСОБА_5.

В апеляційному суді представник позивача виходячи з того, що апеляційним судом задоволено клопотання банку про залучення до участі у справі спадкоємців померлого ОСОБА_2 - дочки ОСОБА_3 та сина ОСОБА_4 в особі законного представника ОСОБА_5 просить стягнути із спадкоємців на користь банку заборгованість за кредитним договором, що визначена станом на 15.05.2013 року у розмірі, що відповідає їх частинам у спадщині.

Загальний розмір заборгованості за договором становить 119 002,77 дол. США.

Сума заборгованості вірно встановлена судом першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у стягненні заборгованості із правонаступників померлого ОСОБА_2 виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2, 16 червня 2015 року АТ «Укрсиббанк» звернувся з претензією про пред'явлення вимог до спадкоємців. Тобто після спливу 6 місяців, що визначено ст.1281 ЦК України.

Така правова позиція закріплена у справі № 6-33 цс15 від 8 квітня 2015 року.

Хоча про смерть позичальника письмово було повідомлено банк заявою у відділенні відповідачем ОСОБА_5

Оскільки за смертю боржника зобов'язання по поверненню кредиту включаються до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281,1282 ЦК України кредитор заявив вимоги до спадкоємців.

Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Разом з тим, положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором статті 1281 ЦК України щодо строків пред'явлення ним вимог до спадкоємців. Недотримання цих строків, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців.

Отже, встановлені статтею 1281 ЦК України строки - це строки у межах яких кредитор, здійснюючи власні активні дії, може реалізувати своє суб'єктивне право, а не є строком позовної давності.

Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Колегією суддів встановлено, що 27.11.2014 року ОСОБА_5 звернулася до ПАТ «Укрсиббанк» з заявою, в якій повідомила банк, що ІНФОРМАЦІЯ_3 позичальник за кредитним договором ОСОБА_2 помер.

Вказана заява досліджена в апеляційному суді, з якої вбачається про отримання заяви банком 27.11.2014 року (т.3 а.с.59).

16 червня 2015 року ПАТ «Укрсиббанк» звернувся з претензією про пред'явлення вимог до спадкоємців, тобто після спливу 6 місяців (т.2 а.с.161).

Таким чином, виходячи з положень статті 1281 ЦК України у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» до спадкоємців померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі матері ОСОБА_5 належить відмовити.

З висновком суду про відмову у задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості з поручителя за кредитним договором ОСОБА_5 колегія суддів погоджується, оскільки судом вірно встановлено, що у договорі поруки, укладеному між позивачем та поручителем ОСОБА_5 відсутня умова про згоду поручителя відповідати за нових боржників, та відповідає приписам статті 523 ЦК України.

З підстав вищевикладеного, рішення суду в частині вирішення вимог первісного позову підлягає скасуванню, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_5 до ПАТ «УкрСиббанк» про визнання договору поруки та договору іпотеки припиненими, суд першої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 607 ЦК України зобов'язанняприпиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає, а згідно ст. 608 ЦК України зобов'язанняприпиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.

У постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а згідно ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Таким чином, виходячи з однорідної юридичної природи поруки та іпотеки як засобів забезпечення виконання зобов'язань, а також того факту, що як порука, так і іпотека припиняються у разі припинення основного зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України, ч. 1 ст. 608 ЦК України, ч. 1ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється в разі припинення основного зобов'язання (кредитного договору).

З підстав вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що смерть боржника, зобов'язання якого є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою, є підставою припинення зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту №11381312000 від 07.08.2008 року, а тому припинились також договори поруки та іпотеки, укладені в якості забезпечення виконання основного зобов'язання.

З підстав вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» про визнання договору поруки та договору іпотеки припиненими.

Колегія суддів погоджується з висновком суду в частині припинення договору поруки виходячи з положень ч.3 ст.559 ЦК України, статей 523 ЦК України та 607 ЦК України.

Щодо задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про визнання припиненим договору іпотеки № 91699 від 07.08.2008 року, укладеного між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_2, ОСОБА_6, колегія суддів вважає вимоги не підлягаючими задоволенню, оскільки судом не залучено до участі у справі іпотекодавців за договором іпотеки ОСОБА_6 та ОСОБА_2, як власників по Ѕ частини майна, переданого в іпотеку та сторін договору іпотеки, чим порушено вимоги процесуального закону.

Позивач за заявленим позовом ОСОБА_5 не являється ні стороною договору іпотеки, ні власником чи спадкоємцем переданого в іпотеку майна.

Таким чином, рішення суду в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки припиненим підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 309, 313-315, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» - Кочіна Геннадія Івановича - задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 лютого 2016 року - скасувати в частині позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» про стягнення заборгованості та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_2, правонаступниками якого є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в особі матері ОСОБА_5, та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_5 про визнання договору іпотеки припиненим - скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий: Судді: