Ухвала суду № 64315954, 19.01.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД м. КИЄВА

МСП-03680, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-А

Справа № 22-ц/796/836/2017 Головуючий в 1 інстанції -Юзькова О.Л.

Ун.№761/25839/15-ц Доповідач - Заришняк Г.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року колегія суддів судової палати з розглядуцивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Андрієнко А.М., Мараєвої Н.Є.

при секретарі - Гарматюк О.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючого в інтересах Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А :

ПАТ «Укрсиббанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 06.10.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 11052974000 за умовами якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 100 000,0 доларів США строком до 06.10.2027 року та взяв на себе зобов'язання сплачувати відсотки за користування кредитом у розмірі 10,3% річних. В подальшому між сторонами укладалась додаткова угода, якою сторони змінювали порядок сплати процентів. З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором з боку позичальника 06.10.2006 р. між банком та ОСОБА_3 було укладено договір поруки, за умовами якого поручитель взяла на себе зобов'язання відповідати у повному обсязі за виконання умов кредитного договору перед позивачем. Посилаючись на те, що боржник неналежним чином не виконував взяті на себе зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість, Банк просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідачів солідарно суму боргу за договором, нараховані проценти за користування кредитом в розмірі 66 219,34 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 29 182,83 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 12 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11052974000 від 06.10.2006 р. у розмірі 66 219,34 доларів США, пеню за несвоєчасне погашення процентів у розмірі 29 182 грн. 83 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСиббанк» судовий збір у розмірі 3 654 грн. 00 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, діючий в інтересах ПАТ «УкрСиббанк», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального та матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача підтримав апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 с. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

У відповідності з вимогами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (ч.1 ст. 553 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що 06.10.2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11052974000 за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 100 000,00 доларів та взяв на себе зобов'язання повернути грошові кошти не пізніше 06.10.2027 року та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 10,3% річних.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов»язань за кредитним договором 06.10.2006 р. між банком та ОСОБА_2 і ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 47531, за умовами якого поручитель ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання відповідати перед банком за виконання позичальником умов кредитного договору, як солідарний боржник.

Згідно з умовами договору ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання здійснювати погашення кредиту та процентів відповідно до графіку погашення, затвердженого сторонами.

Судом встановлено, що внаслідок неналежного виконання позичальником взятих не себе зобов'язань виникла заборгованість, яка, відповідно до розрахунку, наданого представником позивача, станом на 26.08.2015 р. становить 66 219,34 доларів США з яких 61 642,78 доларів США - кредитна заборгованість, в тому числі прострочена заборгованість з грудня 2014 р. - 3 706 доларів США; 4 576,56 доларів США заборгованість по процентам; заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів, яка станом на 26.08.2015 року складає 29 182,83 грн., з них 14 119,71 грн. пеня а прострочення сплати кредиту, 15 063,12 грн. пеня за прострочення сплати процентів.

Вказана сума заборгованості, розмір пені та правомірність нарахувань відповідачами сумнівів у колегії суддів не викликає, оскільки відповідачами не спростована.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині солідарного стягнення суми заборгованості з поручителя ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до ч.4 ст.559 ЦК України порука є припиненою.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Поняття поруки закріплено у ст.553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Пунктом 24 постанови №5 Пленуму ВСС України від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають з кредитних правовідносин» роз'яснено, що відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу.

Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

При цьому сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Відповідно до п. 3.2. Договору поруки, укладеного між сторонами, порука припиняється з припиненням всіх зобов'язань позичальника по вищевказаному кредитному договору.

Оскільки договором поруки не встановлено конкретного строку його дії, тому застосуванню підлягає ч. 4 ст. 599 ЦК України - у разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду України у справі № 6- 53цс14, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів, виходячи з положень другого речення частини четвертої статті 559 ЦК України слід дійти висновку про те, що вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов'язання за договором повинно бути пред'явлено в судовому порядку в межах строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобов'язанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами) або з дня, встановленого кредитором для дострокового погашення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобов'язання (у разі якщо кредит повинен бути погашений одноразовим платежем).

Таким чином, закінчення строку, установленого договором поруки, так само сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання або одного року від дня укладення договору поруки, якщо строк повного зобов'язання не встановлений, припиняє поруку за умови, що кредитор протягом строку дії поруки не звернувся з позовом до поручителя.

Відповідно до умов кредитного договору № 11052974000 від 06.10 2006 р., і це не оспорювалось учасниками судового процесу, погашення кредиту має здійснюватись певними платежами та у період, визначений сторонами умовами договору.

Пунктом 5.3. кредитного договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку, встановленому розділом 11 договору.

Згідно розрахунку, наданого Банком, прострочення у боржника по сплаті чергового платежу виникло з грудня 2014 року, і з цього часу припинилися будь-які погашення кредитної заборгованості.

На адресу відповідачів Банком направлялися попередження, які за своїм змістом є вимогами про сплату заборгованості за кредитним договором.

Така вимога-попередження за №253275-ЗК від 30.12.2014 року була правлена і поручителю ОСОБА_3, в якій позивач вимагав погасити прострочену заборгованість протягом 3-х календарних днів від дати отримання даного листа (а.с. 149). Вказану вимогу отримано відповідачкою 12.01.2015 р.(а.с. 150).

Отже, строк дії договору поруки закінчився через 6 місяців після отримання поручителем зазначеної вимоги, тобто 12.07.2015 року, однак до суду з позовом ПАТ «УкрСиббанк» звернувся 31.08.2015 р., здавши на пошту позовну заяву, пропустивши при цьому строк на звернення до суду з позовом до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку й прийшов до правильного висновку про те, що порука є припиненою, а тому обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги «УкрСиббанк», стягнувши заборгованість за кредитом з боржника ОСОБА_2 та відмовивши у задоволенні позовних вимог Банку до поручителя ОСОБА_3

В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не впливають на правильність постановленого рішення.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючого в інтересах Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 квітня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: