Ухвала суду № 64313438, 23.01.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4310/16

УХВАЛА

23 січня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Андрухіва В.В.

судді Вовченко О.А.

судді Левчук О.А.

при секретарі Рижук В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі заяву позивача про забезпечення доказів по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра закордонних справ України - керівника аппарату ОСОБА_2 про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до заступника Міністра закордонних справ України - керівника аппарату ОСОБА_2, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надання інформації, яка стосується її сина в РК, прав сина, її прав, що не відповідає дійсності, створю неповне і передчасне уявлення про ситуацію;

- визнати протиправною бездіяльність щодо відсутності перевірки обґрунтованості поданої інформації та ненадання доказів тверджень, пояснень, тощо;

- зобов'язати надати підтвердження щодо викладеного, спростування невідповідності тверджень фактичної ситуації, правову обґрунтованість вимогам щодо поховання її сина без доказів та документів.

23.01.2016 року позивач в судовому засіданні подала клопотання про забезпечення доказів у зв'язку з тим, що відповідачем - заступником Міністра закордонних справ України - керівником апарату ОСОБА_2 всупереч ст..71 КАС України не надано всі документи, що є в його розпорядженні, проте безпосередньо стосуються даної справи, а також з огляду на твердження посадовця МЗС ОСОБА_3 без будь-якого підтвердження про те, що ОСОБА_2 відомо про розгляд даної справи, що він поділяє думки підлеглого ОСОБА_3, що надано до Одеського окружного адміністративного суду у вигляді листів МЗС, погодження ОСОБА_2 з представництвом його інтересів у суді по даній справі підлеглим ОСОБА_3

В даному клопотанні позивач просить суд витребувати:

1) наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника Міністра закордонних справ України, накази про внесення змін, доповнень до наказу, якщо такі були, разом з посадовою інструкцією, інших документів, що регламентують права та обов'язки посадовця, оскільки з поданих документів таке не вбачається (наказ МЗС України № 382 від 08.12.2015 року).

2) доказ ознайомлення ОСОБА_2 про розгляд даної справи, в якій ОСОБА_2 є відповідачем, погодження ОСОБА_2 на представлення його інтересів в Одеському окружному адміністративному суді по даній справі посадовцем МЗС України ОСОБА_3, його підлеглим, оскільки з наданої суду Інструкції з діловодства не вбачається порядок опрацювання процесуальних документів, ухвал, інших судових документів; та витребувати Порядок опрацювання документів, що надходять з суду, інший документ, яким регламентовано такі дії.

3) доказ того, що за розподілом повноважень саме Міністр закордонних справ України є повноваженою особою, що підписує довіреність такого зразка, який ОСОБА_3 представлено до суду, відповідно до якої ОСОБА_3 правомочний представляти інтереси ОСОБА_2, який не обізнаний про дану справу, в якій він є відповідачем, оскільки з вищевказаних документів таке не вбачається (довіреність на ім'я ОСОБА_3 від 15.07.2016 року).

4) вичерпний перелік документів по даній справі з наданням копій, засвідчених належним чином, оскільки позивачу не надано відомості про таке в повному обсязі і вона вимушена дізнаватися про наявність документів лише з матеріалів судових справ.

5) наказ про розподіл повноважень, посадову інструкцію ОСОБА_2, якщо відбулися зміни в порівнянні з наказом № 382 МЗС України від 08.12.2015 року.

6) доказ наявності повноважень ОСОБА_2 щодо підпису відповіді УВР України з прав людини на лист Уповноваженого на ім'я Міністра закордонних справ України (Клімкіна П.А.) від 13.04.2016 року.

6.1) доказ того, що свідоцтво про смерть сина позивача дійсно було оформлене (датоване) 24.11.2015 року, оскільки зі свідоцтва про смерть таке не вбачається.

6.2) доказ правомірності отримання українськими дипломатами свідоцтва про смерть сина позивача з помилками та недоліками, які не зважаючи на скаргу позивача до Міністра від 22.03.2016 року не були виправлені, а оригінал свідоцтва, за яким неможливо ідентифікувати ОСОБА_7 як сина позивача і громадянина України позивачу передано 26.07.2016 року через Представництво МЗС України в м. Одесі.

6.3) доказ обґрунтованості за національним законодавством видачі свідоцтва про смерть сина позивача не їй, а невідомій «зацікавленій стороні» без роз'яснення, яке позивач не може домогтися майже рік, якій саме стороні, на яких підставах, підтвердження про те, що таке дійсно відбулося.

6.4) доказ на підтвердження дати поховання сина позивача, якщо поховано саме її сина в м. Гавана (РК), оскільки в свідоцтві про смерть вже вказано місце поховання, а свідоцтво оформлене не пізніше 24.11.2015 року, про що свідчить дата « 24.11.2015 року», за якою свідоцтво передано невідомій «зацікавленій» стороні, а листом МЗС України від 04.03.2016 року повідомлено, що нібито сина позивача поховано 10.02.2016 року в м. Гавана без будь-якого підтвердження, що поховано її сина, без її згоди, участі, попередження про поховання, без участі ПУРК в м. Гавана (РК) всупереч запевненням з боку ОСОБА_2 про контрольованість ситуації (лист до Б.І. Тарасюка, народного депутата України).

6.5) докази отримання від Кубинської сторони відповіді щодо заходів українських дипломатів про з'ясування обставин, які призвели до поховання нібито сина позивача (лист від 04.03.2016 року).

6.6.) доказ обґрунтованості дій ПУРК щодо отримання лише частково особистих речей сина позивача без витребування в повному обсязі, оскільки її син перебував в РК півтора роки.

6.7) докази на підтвердження вказаного в аркушах 2-3 листа МЗС від 13.05.2016 року на адресу УВР України з прав людини від ОСОБА_2.

6.8) доказ обґрунтованості витребування від позивача з боку ПУРК та МЗС України нотаріально завіреного волевиявлення щодо поховання її сина без доказів (фото/відео), що загинув її син, без документів, що підтверджують загибель її сина.

6.9) обґрунтованість посилання на Порядок поховання на території України громадянина, померлого на території іноземної держави (Постанова КМУ від 17.12.2003 року № 1963).

6.10) доказ наявності майна (якого саме) у сина позивача в РК та які заходи вживалися українськими дипломатами для охорони майна, місцезнаходження майна в теперішній час, чому позивачу не передано його дотепер (арк. 2 листа від 13.05.2016 року на адресу УВР з прав людини за підписом ОСОБА_2). ПУРК стверджує, що у сина позивача нібито не було коштів на життя в РК, у зв'язку з чим позивач просить витребувати докази про правовий спосіб заволодіння майном її сина з боку посадовців МЗС України/ПУРК.

6.11) докази обґрунтованості невжиття паритетних заходів до РК з боку українських дипломатів та заступника Міністра закордонних справ України ОСОБА_2 щодо отримання офіційних документів (медичного висновку, протоколу розтину тіла, акту реєстрації смерті, свідоцтва про смерть, оформленого належним чином), доказів (фото/відео) на підтвердження/спростування факту загибелі її сина.

6.12) докази щодо обґрунтованості внесення в оригінали паспортів сина позивача помітки «власник помер», з огляду на вищезазначене, із зазначенням якою посадовою особою, на підставі яких документів внесено таку помітку і коли саме.

Згідно ст.70 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з ч.3 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази.

Частиною 1 ст.73 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.

Відповідно до ст.74 КАС України, суд забезпечує докази допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням та оглядом письмових або речових доказів, у тому числі за місцем їх знаходження.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вжити заходи забезпечення доказів шляхом витребування від Міністерства закордонних справ України усіх матеріалів та документів, якими підтверджуються всі обставини, викладені у листі заступника Міністра закордонних справ України - керівника аппарату ОСОБА_2 від 13.05.2016 року № 71/ОР/12-547-1133, адресованному Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Лутковській В.В. на її звернення до Міністра закордонних справ України від 13.04.2016 року № 1/8-Ш260723.16-3/15-171, оскільки вказані докази стосуються предмету доказування по справі, виходячи з заявлених позивачем вимог.

Пункти 6.4 та 6.7 заяви позивача фактично охоплені тими доказами, які вирішив витребувати суд, оскільки в цих пунктах йдеться про підтвердження обставин, викладених у листі відповідача від 13.05.2016 року.

Щодо решти доказів, які просить витребувати позивач, суд зазначає наступне.

Наказ про призначення ОСОБА_2 на посаду заступника Міністра закордонних справ України наявний у відкритому доступі на урядовому інтернет-ресурсі.

Посадова інструкція відповідача та наказ про розподіл обов'язків серед керівного складу МЗС України вже витребовувалися судом.

Докази ознайомлення відповідача про розгляд даної справи, погодження його на представництво інтересів ОСОБА_3, питання належного оформлення довіреності на представництво інтересів відповідача - стосуються суто процесуальних питань, які суд вирішує відповідно до норм КАС України та ці докази не стосуються предмету доказування по справі, а тому в їх витребуванні належить відмовити.

Наявність чи відсутність у відповідача повноважень на підписання листа від 13.05.2016 року не є підставою позовних вимог ОСОБА_1, тому суд не вбачає підстав для витребування цього доказу.

Решта доказів щодо обґрунтованості дій ПУРК, інших українських дипломатів, по суті не є доказами, а є правовим обґрунтуванням заперечень на позов, подання яких є процесуальним правом відповідача. Тому в задоволенні решти заяви позивача належить відмовити.

Таким чином, заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.14 КАС України ухвали суду є обов'язковими для виконання на всій території України усіма підприємствами, установами та організаціями, їхніми посадовими та службовими особами.

З огляду на викладене, враховуючи необхідність надіслання даної ухвали Міністерству закордонних справ України та надання останнім витребуваних доказів суду, що потребує значного часу, з огляду на встановлені ч.1 ст.122 КАС України процесуальні строки розгляду справи, суд вважає можливим зупинити провадження у справі на час, встановлений судом, відповідно до п.4 ч.2 ст.156 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 71, 73-75, 79, 133, п.4 ч.2 ст.156, ст.165 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів - задовольнити частково.

Витребувати від Міністерства закордонних справ України усі матеріали та документи, якими підтверджуються всі обставини, викладені у листі заступника Міністра закордонних справ України - керівника аппарату ОСОБА_2 від 13.05.2016 року № 71/ОР/12-547-1133, адресованному Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Лутковській В.В. на її звернення до Міністра закордонних справ України від 13.04.2016 року № 1/8-Ш260723.16-3/15-171.

В решті заяви ОСОБА_1 - відмовити.

Витребувані докази надати суду в семиденний строк з дня отримання копії ухвали суду.

Провадження у справі № 815/4310/16 - зупинити до 15.02.2017 року.

Викликати сторони у наступне судове засідання на 15 лютого 2017 року на 09 год. 30 хв.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасною подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Головуючий суддя В.В. Андрухів

Суддя О.А. Вовченко

Суддя О.А. Левчук

23 січня 2017 року