Рішення № 64306281, 24.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄУН № 336/8742/15 Головуючий у 1-й інстанції Кляшторний В.С.

№22ц/778/98/17 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року у справі за позовом ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» до ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди завданої в результаті ДТП в порядку регресу,

В С Т А Н О В И Л А:

ПрАТ «Страхова компанія «Уніка» звернулось до суду з вищевказаним позовом в якому зазначається, що між ПрАТ "СК "УНІКА" та ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 001800/4002/0000018 від 13.05. 2013 р., згідно якого ПрАТ "СК "УНІКА" взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

28.05.2013 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних «Volkswagen» , д/н НОМЕР_2, та «Renault», д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СК "УНІКА", транспортний засіб «Volkswagen», д/н НОМЕР_2, який належить ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" на праві приватної власності.

Згідно висновку експерта, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження в ДТП склала 76 677, 90 грн. Згідно з умовами Договору, на підставі страхового акту № 00117329, рахунку зі станції технічного обслуговування та зібраних документів розмір виплати за пошкоджений транспортний засіб складає 90 493, 80 грн.

В звязку з викладеним і відповідно до умов договору страхування ПрАТ СК "УНІКА" відшкодувало ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" витрати на ремонт автомобіля в сумі 90 493, 80 грн., що була перерахована позивачем на відповідний рахунок.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст 124 КУпАП, постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя визнано відповідача по справі, під керуванням якого перебував автомобіль НОМЕР_5.

Крім того, в довідці також зазначено, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_5 вимог ПДР України. На виконання вимог ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до страхової компанії відповідача, а саме ПрАТ «СК «АХА Страхування», яка відповідно до ліміту полісу АВ/3549024 відшкодувала шкоду завдану майну в результаті ДТП за вирахуванням франшизи (1000,00 грн.), в розмірі 49 000 грн. Відповідно до зазначеного вище позивач отримав право вимоги на залишок суми, що становить 41493,80 грн.

На підставі вищевикладеного позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 41493, 80 грн. по відшкодуванню шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу, а також понесені судові витрати.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5, на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» 41493, 80 грн. по відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регресу, а також понесені судові витрати у розмірі 1218 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду представник ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити у задоволенні позову.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно ч. 1 п. 4, ч. 2 ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини.

Судом першої інстанції встановлено, що між ПрАТ "СК "УНІКА" та ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 001800/4002/0000018 від 13.05. 2013 р., згідно якого ПрАТ "СК "УНІКА" взяло на себе зобов'язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля НОМЕР_1, його окремих частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

28.05.2013 р. сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних «Volkswagen» , д/н НОМЕР_2, та «Renault», д/н НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_5

У результаті даної ДТП було пошкоджено застрахований у ПрАТ "СК "УНІКА", транспортний засіб «Volkswagen», д/н НОМЕР_2, який належить ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" на праві приватної власності.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, постановою Шевченківського районного суду міста Запоріжжя визнано відповідача по справі, під керуванням якого перебував автомобіль НОМЕР_5.

На виконання вимог ЗУ «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач звернувся до страхової компанії відповідача, а саме ПрАТ «СК «АХА Страхування», яка відповідно до ліміту полісу АВ/3549024 відшкодувала шкоду завдану майну в результаті ДТП за вирахуванням франшизи (1000,00 грн.), в розмірі 49 000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Ч. 1 ст. 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно із загальними вимогами , встановленими ст.1191 ЦК України , особа , яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України Про страхування, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до рахунку фактури № 354 від 17.06.2013 р. та страхового акту № 00117329 від 21.06.2013 р. вартість ремонту автомобіля «Volkswagen» склала 90493,80 грн.

ПрАТ СК "УНІКА" відшкодувало ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" витрати на ремонт автомобіля в сумі 90 493, 80 грн., що була перерахована позивачем на відповідний рахунок.

Факт сплати позивачем страхового відшкодування в розмірі 90493, 80 грн., підтверджується копією платіжного доручення № 022627 від 01.07.2013 року.

Суд попередньої інстанції, виходячи з викладеного вважав, що вимоги позивача законні та обґрунтовані, та підлягають задоволенню саме в зазначеному розмірі.

Дійсно, у справі на а.с. 52 міститься розрахунок фактура № 354 від 17.06.2013 року відповідно до якої ФОП ОСОБА_7 отримав від ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" за ремонт вказаного автомобіля 90493,80 грн.

Однак матеріали справи не містять даних щодо обсягу робіт виконаних ФОП ОСОБА_7 в ході проведення вказаного ремонту, чи всі роботи були звязані з усуненням пошкоджень автомобіля в результат даного ДТП, на вказане є і посилання в апеляційній скарзі.

З огляду на вказане колегія суддів ухвалою від 25 жовтня 2016 року, колегія суддів витребувала як у позивача ОСОБА_8 «Страхова компанія «Уніка» так і у ОСОБА_7 калькуляцію до розрахунку фактури № 354 від 17.06.2013 року, акт виконаних робіт відповідно до розрахунку фактури № 354 від 17.06.2013 року чи інші наявні документи, з яких можливо визначити обсяг, час і вартість робіт, проведених в звязку з ремонтом після ДТП транспортного засобу «Volkswagen», д/н НОМЕР_2, який належить ПАТ "ОСОБА_6 АВАЛЬ" на праві приватної власності.

Вказана ухвала адресатам направлялась декілька раз і ними отримувалась, однак колегії суддів жодних доказів в цій частині надано не було.

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази, відповідно до яких можливо було б перевірити вірність розміру витрачених коштів на ремонт автомобіля, та обсяг вказаного ремонту, і чи в результаті вказаного ремонту усувались пошкодження автомобіля завдані в результаті ДТП чи і інші.

Таким чином, на думку колегії суддів, не є доведеним, що вказані кошти які витрачені на ремонт автомобіля «Volkswagen», повязані з ремонтом пошкоджень отриманих в результаті вказаного ДТП,

Згідно висновку експерта від 11.06.2013 року, вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля НОМЕР_4, в результаті його пошкодження в ДТП з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу склала 76 677, 90 грн. (а.с. 32-40).

З врахуванням того, що ПрАТ «СК «АХА Страхування», відповідно до ліміту страхівання відшкодувала шкоду завдану майну в результаті ДТП за вирахуванням франшизи (1000,00 грн.), в розмірі 49 000 грн., то на користь позивача підлягає стягненню 27677,90 грн. (76 677, 90 49000).

Таким чином, заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року у цій справі необхідно змінити в частині визначення розміру стягнутої з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» шкоди зменшивши його з 41493,80 грн. до 27677,90 грн.

На підставі викиданого, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 лютого 2016 року у цій справі змінити в частині визначення розміру стягнутої з ОСОБА_5 на користь ПАТ «Страхова компанія «Уніка» шкоди зменшивши його з 41493,80 грн. до 27677,90 грн.

Решту рішення залишити без змін.

Рішення законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: