Рішення № 64306407, 24.01.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

ЄУН 331/3006/16Головуючий у 1-й інстанції Антоненко М.В.№22-ц/778/179/17Суддя-доповідач ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 січня 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі

головуючого судді Гончар М.С.

суддів Кухаря С.В., Маловічко С.В.

при секретарі Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (надалі ТОВ «ЛК « ВАШ АВТО») про захист прав споживачів, визнання договору фінансового лізингу недійсним та застосування наслідків недійсності правочину

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила визнати недійсним договір № 003727 фінансового лізингу, укладений між ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» та нею; стягнути з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» на її користь 20200,00 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову позивач зазначала, що 31.03.2016 року між ТОВ «ЛК «Ваш Авто» та нею було укладено договір фінансового лізингу № 003727, предметом якого є транспортний засіб автомобіль Geely CK-2, вартістю 7515,04 доларів США (в гривневому еквіваленті 199900,00 грн.). За п. 2.1 договір вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 78 календарних місяців, але у будь-якому випадку до повного виконання зобовязань сторонами за договором. Згідно п. 2.2 строк лізингу починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці оплати лізингового платежу. Згідно із п. 9.1 договору авансовий платіж за передачу предмета лізингу складає частину від вартості предмету лізингу в розмірі 50 відсотків від вартості предмета лізингу. Відповідно до п. 4.1 договору лізингодавець передає у користування предмет лізингу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок наступних платежів: адміністративного платежу; комісії за передачу предмета лізингу, у разі наявності. Згідно із п. 10.1 договору лізинговий платіж сплачується кожного місяця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. Кожний лізинговий платіж включає: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування в розмірі 21 відсотків річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно); частина від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); комісія за супроводження Договору в розмірі 7 відсотків. Попередній розмір щомісячного лізингового платежу становить 116,99 доларів США (3111, 93 грн.). Згідно із квитанцією 0.0.529784293.1 Центрального відділення Запорізького РУ КБ «Приватбанк» від 01.04.2016 р. вона - ОСОБА_2 перерахувала на рахунок ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» 20000,00 грн. П. 5 ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою. Ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» окреслено, що виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 34 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання фінансових послуг» діяльність з надання буд-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» будь-яких ліцензій на право здійснення фінансових послуг, зокрема щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, немає. З доданого до позову тексту договору фінансового лізингу від 31.03.2016 р. та додаткам до нього, вбачається, що його стороною є фізична особа, а предметом транспортний засіб. Проте, вказаний договір, усупереч ст. 799 ЦК України не був нотаріально посвідчений. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією з сторін, вимог закону. За ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину, кожна сторона повинна повернути іншій усе що отримано в натурі. За ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення щодо найм (оренду). За ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2016 року (а.с. 39-41) позов позивача у цій справі задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» (код ЄДРПОУ 39733392) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) грошові кошти в розмірі 20000,00 грн., які отримані за наслідками нікчемного правочину: договору фінансового лізингу №003727 від 31.03.2016 р., укладеного між ОСОБА_2 та ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО».

Стягнуто з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» на користь держави судовий збір в розмірі 551, 20 грн.

В іншій частині позовувідмовлено.

Позивач ОСОБА_2 зазначене заочне рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувала.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16 вересня 2016 року (а.с. 68-70) у задоволенні заяви відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» про перегляд зазначеного заочного рішення суду першої інстанції відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» у своїй апеляційній скарзі (а.с. 76-89) просив заочне рішення суду першої інстанції скасувати, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» про захист прав споживачів, визнання недійсним договору фінансового лізингу та застосування наслідків недійсності правочину; стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» сплачений судовий збір.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (а.с. 118), справу призначено до апеляційного розгляду (а.с. 120).

У судове засідання 24 січня 2017 року представник відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» не зявився, при цьому, встановлено, що відповідач ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» повідомлявся апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи належним чином (а.с. а.с. 122), про причини неявки свого представника відповідач ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» апеляційний суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.

В силу вимог ст. 305 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.

При вищевикладених обставинах, колегія суддів апеляційного суду визнала неповажною причину неявки представника відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» у дане судове засідання та на підставі ст. 305 ч. 2 ЦПК України ухвалила розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутністю останнього за присутністю позивача ОСОБА_2

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_2, яка у тому числі на запитання колегії суддів апеляційного суду зазначала, що у розгляді апеляційної скарги відповідача вона полагається на розсуд суду, вона просила суд першої інстанції визнати договір недійсним, повернути їй сплачені нею кошти 20200,00 грн.,із яких 200,00 грн. це комісія банку, суд першої інстанції визнав договір нікчемним, але при цьому, все одно стягнув з відповідача на її користь кошти 20000,00 грн., тому вона рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не оскаржувала, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно із п. 2 ч.1 ст. 307 ЦПК за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право його скасувати і ухвалити нове рішення по суті.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: неповне зясування обставин, що мають значення для вирішення справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Встановлено, що задовольняючи позов позивача у цій справі частково, суд першої інстанції керувався ст.ст. 203, 215, 799 ЦК України, ст. 7, 8, 10, 88, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України та виходив із того, що з доданого до позову тексту договору фінансового лізингу сторін від 31.03.2016 р. та додаткам до нього, вбачається, що його стороною є фізична особа, а предметом транспортний засіб; проте, вказаний договір, усупереч ст. 799 ЦК України не був нотаріально посвідчений, то ж за ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і жодна з сторін не зверталась до суду за визнанням його дійсним; таким чином він не підлягає визнанню судом недійсним за законом; позивач, не розуміючи нікчемності договору, виконав його частину та сплатив платіж в сумі 20000,00 грн. на користь ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» за таким договором; дійсно, за ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», якщо стає очевидним невиконання договору, то на вимогу споживача, його може бути розірвано. Окрім того, більшість його положень, вочевидь є несправедливими згідно ст. 18 вказаного Закону, та можуть бути визнані недійсними; проте, суд вважає, що такий спосіб як розірвання договору, або визнання його недійсним, не є належним, так як суд дійшов висновку, що правочин між сторонами не є оспорюваним, а є нікчемним за законом; до таких обставин застосовуються норми ст. 216 ЦК України; тому в частині повернення сплачених позивачем сум на користь відповідача, позов підлягає задоволенню, так як право позивача на мирне володіння майном грошовими коштами в сумі 20000,00 грн. порушено і підлягає захисту, а відповідач отримав їх безпідставно, по нікчемному правочину.

Проте з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини,якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Рішення суду першої інстанції у цій справі вказаним вимогам не відповідає.

Хоча судом першої інстанції у цій справі було правильно встановлено, що 31.03.2016 року між ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» та ОСОБА_2 укладений договір фінансового лізингу № 003727 (а.с. 7-12), предметом якого є транспортний засіб автомобіль Geely CK-2, вартістю 7515,04 доларів США (в гривневому еквіваленті 199900,00 грн.).

За п. 2.1 вказаного договору сторін він вступає в силу з моменту його підписання та діє протягом 78 календарних місяців, але у будь-якому випадку до повного виконання зобовязань сторонами за Договором.

Згідно із п. 2.2 вказаного договору сторін строк лізингу починається з моменту передачі предмета лізингу та підписання акту приймання-передачі предмета лізингу, та закінчується через 60 календарних місяців з моменту підписання акту приймання-передачі предмета лізингу та в останньому місяці оплати лізингового платежу.

Відповідно до п. 9.1 вказаного договору сторін авансовий платіж за передачу предмета лізингу складає частину від вартості предмету лізингу в розмірі 50 відсотків від вартості предмета лізингу.

В силу вимог п. 4.1 вказаного договору сторін лізингодавець передає у користування предмет лізингу не пізніше 120 робочих днів з дати отримання на поточний рахунок наступних платежів: адміністративного платежу; комісії за передачу предмета лізингу, у разі наявності.

Згідно із п. 10.1 вказаного договору лізинговий платіж сплачується кожного місяця відповідно до графіку покриття витрат та виплати лізингових платежів. Кожний лізинговий платіж включає: відсотки (проценти) за користування обсягом фінансування в розмірі 21 відсотків річних на залишок частини від обсягу фінансування (винагорода лізингодавця за отримане у лізинг майно); частина від обсягу фінансування (сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу); комісія за супроводження Договору в розмірі 7 відсотків.

Попередній розмір щомісячного лізингового платежу становить 116,99 доларів США (3111, 93 грн.).

Згідно із квитанцією 0.0.529784293.1 Центрального відділення Запорізького РУ КБ «Приватбанк» від 01.04.2016 р. ОСОБА_2 перерахувала на рахунок відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» 20000,00 грн. (а.с.13).

П. 5 частини 1 ст. 4 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що фінансовий лізинг вважається фінансовою послугою.

Ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» окреслено, що виключне право або інші обмеження щодо надання окремих фінансових послуг встановлюються законами про діяльність відповідної фінансової установи та нормативно-правовими актами державних органів, що здійснюють регулювання ринків фінансових послуг.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами або однією з сторін, вимог закону.

За ст. 216 ЦК України у разі недійсності правочину, кожна сторона повинна повернути іншій усе що отримано в натурі.

За ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення щодо найм (оренду).

За ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участі фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

З доданого до позову тексту договору фінансового лізингу від 31.03.2016 р. та додаткам до нього, судом першої інстанції також було правильно встановлено, що його стороною є фізична особа, а предметом транспортний засіб.

Вказаний договір всупереч вимогам ст. 799 ЦК України не був нотаріально посвідчений.

Однак, суд першої інстанції при ухваленні оскаржуємого рішення у цій справі порушив вимоги ст. 11 ч.1 ЦПК України.

Так, в силу вимог ст. 11 ч. 1 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних … осіб в межах заявлених ними вимог…

Відповідно до п. 5 постанови ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може предявлятися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину.

Проте, встановлено, що позивач ОСОБА_2 у своєму вищезазначеному позові у цій справі до відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» просила (а.с.5) визнати недійсним договір № 003727 фінансового лізингу, укладений між ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО», з декількох підстав (в порядку захисту прав споживачів; відсутність у відповідача ліцензії щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб; недотримання нотаріальної форми договору), тобто недотримання форми договору не було заявлено у цій справі позивачем як єдина підстава для визнання недійсним вищезазначеного договору сторін.

В силу вимог ст. ст. 16, 20 ЦК України, ст. 3 ЦПК України саме позивачеві належить право здійснювати захист свого порушеного права та обирати спосіб захисту цього права на свій власний розсуд.

Позивач у своєму позові у цій справі також взагалі не просила суд розривати вищезазначений договір сторін, тому висновки суду першої інстанції в оскаржуємому рішенні у цій справі, викладені у мотивувальній частині останнього, є суперечливими, не узгоджуються із фактичними обставинами цієї справи.

Не ґрунтуються на законі також висновки суду першої інстанції у цій справі про те, що вищезазначений договір не є оспорюваним.

Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 60 ч. 4 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» містить самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною. За змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим, може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Визначення поняття «несправедливі умови договору» закріплено в частині другій ст. 18 цього Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

Аналізуючи норму ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» можна дійти висновку, що для кваліфікації умов договору несправедливими необхідна наявність одночасно таких ознак: по-перше, умови договору порушують принцип добросовісності (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України); по-друге, умови договору призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обовязків сторін; по-третє, умови договору завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобовязань, включаючи умови про взаємозалік, зобовязання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обовязків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; (п.п. 2,3 ч. 3 ст. 18 Закону «Про захист прав споживачів); надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у звязку з розірванням або невиконанням ним договору (п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, повязаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Також, виходячи з аналізу норм чинного законодавства за своєю правовою природою, є змішаним договір та містить елементи договору оренди (найму) та договору купівлі-продажу транспортного засобу, що випливає зі змісту договору відповідно до ст. 628 ЦК України.

Згідно із ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі; договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2766цс15, яка відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою до застосування усіма судами.

Крім того, встановлено, що позивач не отримав інформацію щодо істотних умов договору, які передують укладенню договору, зокрема, відносно предмету лізингу та відносно відповідальності за договором, які є несправедливими для нього, як споживача фінансових послуг, адже лізингодавець відповідно до умов договору може не виконувати свої зобов'язання щодо передачі предмету лізингу та при цьому ніякої матеріальної відповідальності за це не несе, а лізингоодержувач при розірванні договору фінансового лізингу за умови невиконання своїх зобов'язань лізингодавцем не має права на отримання всієї суми, яку сплатив на користь лізингодавця, і в цьому разі всупереч принципу добросовісності договору наслідком якого є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Також п. 1.1 договору сторін не містить таких індивідуальних ознак автомобіля як колір, комплектація, рік випуску, не зазначено, новим є автомобіль чи перебував у вжитку, тому цей пункт договору суперечить вимогам ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 682, ч. 1 ст. 767 ЦК України, оскільки не містить суттєвих умов договору та надає можливість ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» в односторонньому порядку змінювати комплектність автомобіля, що є несправедливим відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Окрім цього, відсутність у відповідача ліцензії щодо залучення фінансових активів від фізичних осіб, суперечить вимогам законодавства.

При вищевикладених обставинах, позовні вимоги позивача про визнання недійсним вищезазначеного договору фінансового лізингу сторін у цій справі слід вважати належним способом захисту прав споживача у цій справі, останні є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у цій справі.

В силу вимог ст. 216 ЦК України у разі визнання недійсним правочину з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» слід стягнути на користь ОСОБА_2 20000,00 грн., які воно отримало від неї на виконання вищезазначеного договору.

Разом із тим, вимоги позивача ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» 200,00 грн. сплачених на користь банку в якості комісії при проведенні платежу на виконання вищезазначеного договору сторін, не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню у цій справі.

В силу вимог ст. 303 ч. 1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді в першій інстанції.

Проте, доводи апеляційної скарги відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, є такими, що не спростовують фактичних обставин цієї справи, встановлених судом, а лише відображають позицію відповідача, висловлену ним у цій справі та яку він та його представники вважають такою, що є єдино вірною та єдино можливою.

Однак, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушенням норм процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування рішення (ст. 303 ч. 3 ЦПК України).

При вищевикладених обставинах, заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2016 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити частково; визнати недійсним договір № 003727 фінансового лізингу, укладений 31.03.2016 року між ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» та ОСОБА_2; стягнути з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» на користь ОСОБА_2 20000,00 грн., в решті позову відмовити.

Крім того, в силу вимог ст. 88 ЦПК України у разі часткового задоволення апеляційної скарги відповідача ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» при вищевикладених обставинах останній не має права на компенсацію судових витрат у вигляді судового збору (а.с. 90, 113), понесених ним при подачі вищезазначеної апеляційної скарги до апеляційного суду.

Також в силу вимог ст. 88 ч.ч. 1, 5 ЦПК України з ТОВ «ЛК «ВАШ АВТО» слід стягнути у дохід держави судовий збір у розмірі 1102,40 грн. (розрахунок: 551,20 грн. * 2 (дві) позовні вимоги немайнового та майнового характеру; розрахунок: 0,4 розміру мінімальної заробітної плати 1378,0 грн. станом на 01.01.2016 року з урахуванням дати подачі позову позивачем у цій справі у квітні 2016 року, підстава: ст. 4 ч. 2 п.п.1.1 та п.п. 1.2 Закону України «Про судовий збір»), від сплати якого позивач ОСОБА_2 була звільнена судом першої інстанції на момент подачі вищезазначеного позову до суду першої інстанції в силу вимог Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 6 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02 червня 2016 року № 1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 - 317 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» задовольнити частково.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 27 липня 2016 року у цій справі скасувати.

Ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати недійсним договір № 003727 фінансового лізингу, укладений 31.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» та ОСОБА_2.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (ЄДРПОУ 39733392) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) 20000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «ВАШ АВТО» (ЄДРПОУ 39733392) у дохід держави судовий збір 1102,40 грн. (одна тисяча сто дві гривні сорок копійок).

Судове рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_1ОСОБА_3ОСОБА_4