Ухвала суду № 64295795, 18.01.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/6457/15-ц Головуючий у І інстанції Оладько С. І.Провадження № 22-ц/780/388/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 18.01.2017

УХВАЛА

Іменем України

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі :

Головуючого Мережко М.В.

Суддів - Данілова О.М., Суханової Є.М.

Секретар Тимошевська С.І.

Розглянула в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 жовтня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки .

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду із зізначеним позовом.

Свої вимоги обгрунтовував тим, що 16 жовтня 2006 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 49.28/256/С-П-06, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 3О 000 доларів США зі сплатою відсотків за ставкою, визначеною умовами кредитного договору на строк з

16 жовтня 2006 до 16 жовтня 2027 року.

В частині надання кредитних коштів АТ «Кредитпромбанк» свої зобовязання виконав в повному обсязі .

Між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» 26 червня 2013 року було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Кредитпромбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним Договором про надання споживчого кредиту № 49.28/256/С-П-06 від 16 жовтня 2006 року іпотекодавець ОСОБА_2 за договором іпотеки № 33/256/П/3-06 від 16 жовтня 2006 року передала в іпотеку наступне нерухоме майно:

квартиру № 6 що знаходиться за адресою: Київська область ., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 39, загальною площею 74,0 кв.м., житловою площею 40.60 кв.м.

Предмет іпотеки належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири., посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий номер № 2242 від 29 квітня 2005 року та зареєстрований Ірпінським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 20 травня 2005 року за номером 92, записано в книзі 5-368.

Позивач зазначає,що позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобовязань згідно умов кредитного договору. Однак зобовязання не виконані, у звязку з чим, станом на 28 липня 2015 року виникла заборгованість у сумі 654 089,18 грн., з яких:- тіло кредиту 578 419,54 грн.- відсотки- 75 669,64 грн.

В рахунок виконання основного зобов'язання позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття (передачі) предмету іпотеки у власність згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя. що міститься в іпотечному договорі у порядку, передбаченому ст.ст. 36, 37 ЗУ «Про іпотеку».

Враховуючи невизнання та порушення прав Іпотекодержателя, існують всі підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі предмету іпотеки у власність Іпотекодержателю.

Позивач просить в рахунок погашення заборгованості в сумі 654 089,18 грн., з яких:

- тіло кредиту 578 419,54 грн.;

- відсотки 75 669.64 грн.;

- пеня - 0 грн.;

- сума за ставкою 3% від простр. заборг. по тілу - 0 грн.;

- сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по процентам - 0 грн. за кредитним договором № 49.28/256/С-П-06 від 16 жовтня 2006 року звернути стягнення на предмет іпотеки , а саме:

- квартиру № 6 що знаходиться за адресою: Київська область ., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 39, загальною площею 74,0 кв. м., житловою площею 40,60 кв.м., належну на праві власності ОСОБА_2.

Визнати за Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (код ЄДРПОУ 34047020) право власності на:

- квартиру № 6 що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 39, загальною площею 74,0 кв.м., житловою площею 40,60 кв.м.

Всі судові витрати по справі покласти на відповідача.

Представник відповідача заперечуючи проти позову просила у позові відмовити, посилаючись на ті обставини, що позивач не надав детального розрахунку заборгованості за кредитним договором, поданий позивачем розрахунок не відповідає дійсності.Також позивач не повідомив відповідача про відступлення права вимоги за кредитним договором, відсутній акт прийому-передачі права вимоги. У спірній квартирі зареєстрована неповнолітня дитина,Також зазначила,що на даний час діє Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України,наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті » .Спірна квартира є єдиним житлом відповідача .

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 27 січня 2016 року(протокольною т.2 а.с. 9-10) до участі у справі в якості 3-ї особи було залучено ОСОБА_3 України.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 26 жовтня 2016 року позову задоволено .

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед Публічним акціонерним товариством «Дельта БАНК» у сумі 654 089 ,18 грн за кредитним договором №49.28/256/С-П-06 від 16 жовтня 2006 року звернуто стягнення на предмет іпотеки,а саме квартиру №6 що знаходиться за адресою Київська область, м.Ірпінь, смт.Коцюбинсьтке, вул..Доківська 39,загальною площею 74 кв.м,житловою площею 40,60 кв.м. та визнано за публічним акціонерним товариством «Дельта БАНК» право власності на квартиру №6 що знаходиться за адресою Київська область,м.Ірпінь,смт.Коцюбинсьтке,вул. Доківська 39,загальною площею 74 кв.м,житловою площею 40,60 кв.м.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у суммі 3654 грн.

На час дії Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України,наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» заборонено виконання даного рішення суду.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні вимог .

В апеляційній скарзі посилається на те , що судом неповно з»ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи , суд не взяв до уваги,що відсутній акт прийому передачі до договору купівлі- продажу прав вимоги між банками , суду наданий лише договір підписаний одною стороною,що є порушенням вимог ст..ст. 207,208 ЦК України , а відтак позивач не підтвердив факт передачі права вимоги, не надано детального розрахунку заборгованості .

Відповідно до ст. 27 ЦПК України, особи , які беруть участь у справі зобов»язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов»язки.

Відповідно до ст.ст.74,76,77 ЦПК України сторони були повідомлені про день та час розгляду справи за адресами , які були зазначені в матеріалах справи, заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило,

Розгляд справи в апеляційному суді призначено на 18 січня 2017 року , жодних заяв від позивача про відкладення розгляду справи , або зміну адреси листування до апеляційного суду не надходило. Підстави ,вважати причини неявки відповідача до суду поважними в матеріалах справи відсутні.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повного і всебічно зясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Як видно із матеріалів справи , 16 жовтня 2006 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 49.28/256/С-П-06, згідно з умовами якого ОСОБА_3 надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 3О 000 доларів США зі сплатою відсотків за ставкою, визначеною умовами кредитного договору на строк з 16 жовтня 2006 року до 16 жовтня 2027 року.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за Договором про надання споживчого кредиту № 49.28/256/С-П-06 від 16 жовтня 2006 року , ОСОБА_2 уклала договір іпотеки № 33/256/П/3-06 від 16 жовтня 2006 року і передала в іпотеку нерухоме майно, а саме : квартиру № 6 що знаходиться за адресою: Київська область., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Доківська, буд. 39, загальною площею 74,0 кв.м., житловою площею 40.60 кв.м.

Предмет іпотеки належить Іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу квартири., посвідченого приватним нотаріусом Ірпінського міського нотаріального округу ОСОБА_4 реєстровий номер № 2242 від 29 квітня 2005 року та зареєстрований Ірпінським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна 20 травня 2005 року за номером 92, записано в книзі 5-368 (т.1 а с.12-14).

В частині надання кредитних коштів АТ «Кредитпромбанк» свої зобовязання виконав в повному обсязі ( т.1 а.с. 96) .

Судом першої інстанції встановлено ,що 26 червня 2013 року між ПАТ «Кредитпромбанк» та ПАТ «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги . Відповідно до умов договору в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами. (т.1 а.с.24-27).

З наданого позивачем розрахунку , видно що у відповідача утворилась заборгованість станом на 28 липня 2015 року у сумі 654 089,18 грн., з яких:- тіло кредиту 578 419,54 грн

відсотки 75 669,64 грн. ( т.1 а.с.97-98).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України У разі порушення зобовязання настають правові наслідки,встановлені договором або законом,зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання,якщо це встановлено договором або законом. Або розірвання договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України"Боржник,який прострочив виконання грошового зобов"язання,на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення,а також три проценти річних від простроченої суми,якщо інший процент не встновлений договором або законом".

Відповідно до ст. 590 ЦК України « звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобовязання не буде виконано у встановлений строк.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій сумі, у строк та порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України, згідно якої, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами(з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині.

Відповідно ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про іпотеку», сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати: передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення основного зобов'язання іпотекодержатель надсилає письмову вимогу про усунення порушення. Положення цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку.

Відповідно до п.39 Постанови пленуму , Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ N 5, від 30 березня .2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» суди мають виходити з того, що не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду. В разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі, іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Судом першої інстанції встановлено ,що 21 серпня 2015 року позивач направляв відповідачу письмове попередження про необхідність сплати заборгованості за кредитним договором,а також було роз»яснено ,що відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку» дані вимоги відповідач зобов»язана виконати в тридцяти денний строк,і у разі невиконання вимог у вказаний строк банк розпочне звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с.18-23).

Дана вимога позивача у встановлений строк виконана не була.

Письмові заперечення відповідача на позов ,які приєднані до матеріалів справи та заперечення представника у судовому засіданні суд не приймає до уваги при вирішенні даного спору по суті,поскільки вони спростовуються наданими позивачем по справі доказами.

З огляду на встановлені обставини , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Відповідно до Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України , наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року № 1304 У11 протягом дії цього Закону не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України "Про заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що:

таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно;

загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житлового будинку;

Застосування даного Закону можливе за наявності сукупності умов надання споживчого кредиту в іноземній валюті, житлове майно використовується як місце постійного проживання , загальна площа не перевищує 140 кв.м.. За відсутності однієї із умов , застосування Закону є неможливим.

Як видно із договору , кредит надавався в іноземній валюті, загальна площа квартири , як зазначено в договорі іпотеки , не перевищує 140 кв.м. , відповідно до Закону України « Про мораторій на стягнення майна громадян України , наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» від 03 червня 2014 року , це майно є місцем постійного проживання, і позичальник не має іншого нерухомого майна., за таких обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про застосування Закону України

« Про « Про мораторій на стягнення майна громадян України , наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» .

Посилання в апеляційній скарзі на відсутність доказів , які свідчать про відступлення права вимоги , детального розрахунку є безпідставними, спростовуються наявними в матеріалах справи належним чином завірених копій документів про відступлення права вимоги між банками , та розрахунку заборгованості .

Постановляючи рішення, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, дійшов правильного висновку про задоволення позову , тому колегія суддів , відповідно до ст. 303 ЦПК України , перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог , заявлених у суді першої не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ,313 315,317, 319 ЦПК України ,колегія суддів ,

У х в а л и л а ;

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 26 жовтня 2016 рок - залишити без змін

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів .

Головуючий

Суддя