Постанова № 64291166, 25.01.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2017 р.Справа № 916/3223/15Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Лисенко В.А., Колоколова С.І.

секретар судового засідання - Бендерук Є.О.

за участю представників учасників судового процесу:

від Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Одеса - Байрамов О.В. - за довіреністю від 22.12.2015 року №800/15;

від Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС", м. Одеса - Кириленко А.В. - за довіреністю від 26.12.2016 року №678;

від ОСОБА_4, м. Одеса - ОСОБА_5. - за довіреністю від 16.12.2015 року № 580;

від Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - Носенко С.Б. - за довіреностями від 11.01.2017 року № 128, від 24.01.2017 року;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС", м. Одеса

на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року

по справі № 916/3223/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Одеса

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС", м. Одеса

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, м. Одеса

за участю Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області

про звернення стягнення на предмет іпотеки

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС", м. Одеса, в якій просило суд в рахунок погашення заборгованості, за кредитним договором від 19.06.2007 року №010/15-29/07-337, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Одеса та ОСОБА_4, м. Одеса у сумі 296477,53 дол. США звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 19.06.2007 року №2519, згідно якого банку надано в іпотеку нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, , які в цілому складаються з нежитлових будівель літ. "П", "О", загальною площею 1743 кв.м., розташовані на земельній ділянці розміром 9240 кв.м., яке належать ТОВ „РАФ-ПЛЮС" на підставі свідоцтва на право власності. Крім того, позивач просив суд визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 41 Закону України „Про іпотеку", а саме: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження", за стартовою ціною, встановленою висновком судово-оціночної експертизи у цьому провадженні.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.08.2015 року у справі №916/3223/15 позовну заяву прийнято до провадження та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, м.Одеса.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.01.2016 року у справі №916/3223/15 (суддя Демешин О.А.) позов задоволено в повному обсязі, в рахунок погашення заборгованості, за кредитним договором від 19.06.2007 року №010/15-29/07-337, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_4, на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції AT „Райффайзен Банк Аваль", м.Одеса звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" „Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса, а саме: на нерухоме майно - нежитлові будівлі, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, які в цілому складаються з нежитлових будівель літ. "П", "О", загальною площею 1743 кв.м., розташовані на земельній ділянці розміром 9240 кв.м., яке належать Товариству з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса, на підставі свідоцтва на право власності; визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 41 Закону України „Про іпотеку", а саме: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження" за стартовою ціною 4 320 000 гривень, а також відшкодовано позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

В порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України видано накази про примусове виконання рішення суду від 26.01.2016 року №916/3223/15.

У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса звернулось до господарського суду Одеської області зі скаргою у порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України на бездіяльність державного виконавця, в якій просило суд визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції щодо нездійснення оцінки майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке в цілому складається з нежитлових будівель літ. "П", "О", загальною площею 1743 кв.м., що є предметом реалізації у межах проведення електронних торгів та належать на підставі свідоцтва на право власності Товариству з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року у справі №916/3223/15 (суддя Демешин О.А.) в задоволенні скарги відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року у справі №916/3223/15 скасувати і прийняти нове рішення, яким скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса про визнання протиправною бездіяльності державного виконавця щодо нездійснення оцінки майна Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса та зобов'язання провести оцінку задовольнити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Представником Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Одеса 25.01.2017 року подано заперечення на апеляційну скаргу, які судовою колегією долучено до матеріалів справи.

Представником Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області надано 25.01.2017 року відзив на апеляційну скаргу, який судовою колегією також долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники учасників судового процесу підтримали свої доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, викладених письмово.

Згідно з частиною 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Апеляційний господарський суд, у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин повторно розглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм процесуального права, що мають значення для справи, при цьому суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала господарського суду від 23.12.2016 року відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Відділу примусового виконання рішення виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 03.03.2016 року відкрито провадження №50388582 про примусове виконання наказу від 26.01.2016 року №916/3223/15. Предметом виконавчого провадження була реалізація предмету іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої статтею 41 Закону України «Про іпотеку» за договором іпотеки, укладеним між Публічним акціонерним товариством „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" „Райффайзен Банк Аваль" та Товариством з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса, а саме: нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке в цілому складається з нежитлових будівель літ. "П", "О", загальною площею 1743 кв. м. та належить на праві приватної власності Товариству з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса.

З роздруківок з офіційного веб-порталу Державного підприємства «Сетам» датою та часом проведення електронних торгів, предметом яких є реалізація предмету іпотеки майна боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса, було - 07.09.2016 року 9:00, дата закінчення торгів - 09.09.2016 року, стартова ціна продажу - 4 320 000 грн. 00 коп.

Проте, 09.09.2016 року електронні торги не відбулись у зв'язку із відсутністю учасників, про що складено відповідний протокол проведення електронних торгів № 192472.

Для проведення наступних електронних торгів майно Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м. Одеса було уцінено, електронні торги призначені на 28.10.2016 року о 9:00, датою закінчення торгів визначено 30.10.2016 року, стартова ціна майна визначена у сумі 3 499 200 грн. 00 коп.

На думку скаржника, бездіяльність державного виконавця проявилась у непроведенні оцінки майна для повторних електронних торгів та при проведенні електронних торгів за стартовою ціною у 3 499 200 грн. 00 коп., що і стало підставою для звернення до суду із заявою в порядку статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Судова колегія вважає висновок місцевого господарського суду про відмову у задоволенні скарги правомірним та таким, що відповідає нормам права і обставинам справи, виходячи з наступного.

Реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів (втратив чинність 05.10.2016 року), Порядку реалізації арештованого майна з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про іпотеку".

Відповідно до частин 1, 3 статті 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Відповідно до частини 3 статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

Наведене вище свідчить про те, що у разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на підставі статті 37 Закону України "Про іпотеку" в резолютивній частині рішення має бути обов'язково зазначена вартість іпотечного майна, на яке звертається стягнення та яке набувається іпотекодержателем у власність, визначена на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності.

За висновком Верховного Суду України, який є обов'язковим для всіх судів України в силу приписів статті 111-28 Господарського процесуального кодексу України, початкова ціна предмету іпотеки у грошовому вираженні обов'язково повинна бути зазначена у рішенні суду (Постанова від 27.05.2015 року у справі № 6-61цс15).

Виходячи зі змісту поняття "ціна", як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, аналізу норм статей 38, 39 Закону "Про іпотеку", судові палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України дійшли правового висновку, що у розумінні норми статті 39 Закону "Про іпотеку" встановлення початкової ціни предмету іпотеки у грошовому вираженні визначається за процедурою, передбаченою частиною шостою статті 38 цього Закону.

Задовольняючи позовні вимоги у даній справі, господарський суд Одеської області дотримався приписів законодавства та правової позиції Верховного Суду України та визначив у резолютивній частині рішення господарського суду Одеської області від 05.01.2016 року у справі №916/3223/15 спосіб реалізації та вартість майна, на яке звертається стягнення, а саме: шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України „Про виконавче провадження" за стартовою ціною 4 320 000 гривень 00 коп.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписами частини 1 статті 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

В наказі про примусове виконання рішення від 26.01.2016 року №916/3223/15 також зазначено стартову ціну майна, на яке звертається стягнення, у розмірі 4 320 000 гривень 00 коп.

Реалізація майна здійснюється після визначення його вартості (оцінки) відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла проведення торгів). При цьому, якщо вартість майна боржника визначено в рішенні суду, виконавець передає майно на реалізацію за ціною, визначеною судовим рішенням, без проведення визначення вартості чи оцінки такого майна, крім рішень про конфіскацію майна.

Посилання Товариства з обмеженою відповідальністю „РАФ-ПЛЮС", м.Одеса на норми законодавства про проведення повторної оцінки розглянуті судовою колегією та відхилені, оскільки такі норми застосовуються при визначенні вартості майна в межах процедури виконавчого провадження, а не у випадку, коли початкова ціна продажу майна, на яке звертається стягнення встановлена у рішенні суду.

В матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до суду в порядку норм чинного процесуального законодавства України для внесення змін до виконавчого документу в зв'язку із зміною вартості майна на момент відкриття виконавчого провадження.

Щодо дій державного виконавця при проведення електронних торгів, судова колегія зазначає наступне.

Електронні торги - продаж майна за принципом аукціону засобами системи електронних торгів через Веб-сайт, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Електронні торги розпочинаються у визначений в інформаційному повідомленні про електронні торги день. Електронні торги проводяться протягом одного робочого дня з 9-ї до 18-ї години.

Усі учасники, що були зареєстровані Організатором, мають он-лайн доступ до перебігу електронних торгів. Учасники висувають свої цінові пропозиції щодо лота. Цінова пропозиція подається через Веб-сайт електронних торгів з кроком підвищення ставки, зазначеним у повідомленні про електронні торги. Перша цінова пропозиція повинна бути рівною стартовій ціні лота. Кожна наступна цінова пропозиція може бути подана учасником лише після перевищення його цінової пропозиції іншим учасником та повинна містити ціну, що на встановлений Організатором крок вища за попередню. Моментом подання цінової пропозиції вважається зафіксований Системою момент отримання цінової пропозиції. Зареєстрований учасник може у будь-який момент електронних торгів зробити відповідну цінову пропозицію.

Якщо до часу завершення електронних торгів не надійшло жодної цінової пропозиції, електронні торги вважаються такими, що не відбулися.

Реалізація майна за фіксованою ціною здійснюється за стартовою ціною лота, що фіксується на період реалізації, та не передбачає підвищення ціни під час торгів. Якщо протягом цього строку майно не реалізовано, воно виставляється на повторні торги за ціною, що становить 75 відсотків його вартості, визначеної в порядку, встановленому статтею 57 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом частини 2 статті 49 Закону України "Про іпотеку", якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною 1 цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів призначається проведення на тих же умовах других прилюдних торгів, які мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах може бути зменшеною не більше, ніж на 25 відсотків.

З огляду на те, що зменшення початкової ціни майна до 3 499 200 грн. 00 коп. не суперечить вимогам законодавства, судова колегія доходить висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «РАФ-ПЛЮС», м. Одеса не доведено належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України порушення виконавчою службою процедури проведення електронних торгів.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що початкова ціна продажу предмета іпотеки була встановлена рішенням суду та оцінка такого майна у процесі виконавчого провадження відповідно до статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, що діяла проведення торгів) не проводилась і правильність цих висновків доводами апеляційної скарги не спростована.

Судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо того, що посилання скаржника на постанову Верховного Суду України від 22.04.2015 року по справі № 6-85цс15 є безпідставним, оскільки у зазначеній постанові експертну оцінку, строк якої сплив, було визначено експертом на підставі постанови державного виконавця у процесі виконання рішення суду, а не рішенням суду, що підлягало виконанню державним виконавцем.

Одеський апеляційний господарський суд зазначає, що в даному випадку оцінка майна була здійснена судовим експертом в процесі розгляду справи господарським судом Одеської області, висновок якої не було оскаржено відповідачем, тому строк дії оцінки, яка проводиться в рамках виконавчого провадження, на дію судової експертизи не розповсюджується.

До того ж, по даній справі заявник фактично оскаржив як бездіяльність органу ДВС, так і його дії, тоді як формально в заяві було оскаржена лише бездіяльність, що є порушенням норм ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України.

Інші доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність винесеної господарським судом ухвали.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року у справі №916/3223/15, відповідає нормам процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірного висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статями 105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ-ПЛЮС", м. Одеса на ухвалу господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року у справі № 916/3223/15 - залишити без задоволення, ухвалу господарського суду Одеської області від 23.12.2016 року у справі №916/3223/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Одеський апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя Г.І. ДіброваСудді С.І. Колоколов В.А. Лисенко