Ухвала суду № 64260530, 24.01.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2017 рокусправа № 808/3743/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Кязимової Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області

на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року по справі №808/3743/16 за позовом Головного управління Держпраці у Запорізькій області до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про застосування заходів реагування,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпраці у Запорізькій області звернулося до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк до 15 січня 2017 року для усунення недоліків, а саме для надання: документу про сплату судового збору у розмірі 79 924,00 грн.; доказів на підтвердження повноважень Головного управління Держпраці у Запорізькій області діяти від імені посадової особи центрального органу виконавчої влади та звертатися до суду з відповідним позовом; доказів на підтвердження повноважень першого заступника Головного управління Держпраці у Запорізькій області ОСОБА_1 підписувати дану позовну заяву; доказів зарахування сплаченого відповідно до платіжного доручення від 05.12.2016 № 694 судового збору у розмірі 1 378,00 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, в частині визначення розміру судового збору, який підлягав сплаті за подання позовної заяви, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати в цій частині, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції невірно визначено розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні адміністративного позову. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що поданий позов містить одну вимогу немайнового характеру - застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, виходячи із чого позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1378,0грн.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно ч.1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Як вбачається з матеріалів справи, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції зазначив про необхідність подання документа про сплату судового збору у розмірі 79924,00 грн. Здійснюючи розрахунок суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання позовної заяви, суд першої інстанції виходив з того, що при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір як за одну вимогу немайнового характеру, проте поданий позов містить 59 позовних вимог немайнового

характеру, у зв`язку з чим судовий збір, згідно ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» та з урахуванням часткової сплати, повинен складати 79924,00 грн.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром судового збору, який підлягає сплаті при поданні адміністративного позову, з огляду на наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. № 3674-VI "Про судовий збір", який набрав чинності з 1 листопада 2011 року.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на час подання позову) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата становить 1378,00 грн.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою ставка судового збору складає 1 розмір мінімальної заробітної плати, тобто 1378,00 грн.

Приписами частини 3 статті 6 Закону України « Про судовий збір» визначено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав про те, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В той же час, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що заявлений позов містить 59 вимог немайнового характеру.

Предметом позову у даній справі є застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно до ч.7 ст. 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У спірному випадку позивач, як орган державного нагляду (контролю), за результатами проведеної перевірки, звернувся до суду з позовом про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони експлуатації обладнання, яке відповідач використовує у власній господарській діяльності.

Тобто, вимогою органу державного нагляду (контролю) у позові визначено застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді заборони експлуатації обладнання. Отже, поданий позов містить одну вимогу немайнового характеру. Те, що вжиття заходів реагування у вигляді заборони стосується 59 одиниць видів обладнання, не змінює по суті заявлений позов та не свідчить про те, що позивачем заявлено 59 окремих вимог немайнового характеру.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про необхідність сплати позивачем судового збору, розмір якого слід розраховувати виходячи із 59 вимог немайнового характеру.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в частині визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання позову, у зв'язку з чим оскаржена ухвала, в цій частині, підлягає скасуванню.

В той же час, оскільки підставою для залишення позовної заяви без руху було визначено не лише несплату судового збору у повному обсязі, а й інші недоліки позовної заяви, на які вказав суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі та наявність яких, з огляду на доводи апеляційної скарги, не заперечується позивачем, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги в частині направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись п.6 ч.1 ст.199, 202, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Запорізькій області - задовольнити частково.

Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року по справі №808/3743/16, в частині визначення розміру судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви - скасувати.

В іншій частині ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року по справі №808/3743/16 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Повний текст ухвали виготовлено 25.01.2017р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк