Рішення № 64212401, 16.01.2017, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6623/16-ц

Провадження № 2/369/82/17

РІШЕННЯ

Іменем України

16.01.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді: Дубас Т.В.,

при секретарях Прикмета І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю та визнання права власності на спільне сумісне майно, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним позовом, мотивуючи його тим, що в період з лютого 2006 року і по 11 листопада 2011 року вона та відповідач ОСОБА_2 проживали як чоловік та дружина однією сім'єю без реєстрації шлюбу, а з 11.11.2011 року в офіційно зареєстрованому шлюбі по травень 2014 року.

За період проживання позивачки та відповідача однією сім'єю між сторонами склалися відносини, притаманні подружжю: вони проживали разом, були пов'язані спільним побутом, вели спільне господарство, мали спільний бюджет, мали по відношенню один до одного взаємні обов'язки..

09 серпня 2009 року відповідач та позивачка здійснили обряд вінчання в Українській Православній Свято-Покровській церкві а 11 листопада 2011 року - офіційно зареєстрували шлюб.

Однак, після реєстрації шлюбу спільне життя не склалося, в сім'ї почали виникати непорозуміння, що стало причиною припинення сімейних відносин.

Рішенням Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 16.02.2015 року, яке набрало законної сили 27.02.2015 року шлюб між позивачкою та відповідачем розірвано.

Фактично шлюбні відносини між Сторонами було припинено в травні 2014 року.

Сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з лютого 2006 року по 11 листопада 2011 року, а в зареєстрованому шлюбі - фактично з 11.11.2011 року по травень 2014 року.

Так, за період спільного проживання сторін однією сім'єю, ними було придбано цінне майно, а саме, земельна ділянка площею 0,12 га, яка розташована в с. Лісне, Києво-Святошинського району, Київської області.

Крім того, сторонами на вказаній земельній ділянці було облаштовано допоміжну споруду у вигляді тимчасового помешкання, яка не являється будівлею та не підлягає державній реєстрації, також сторонами було облаштовано колодязь.

Дана земельна ділянка придбавалась Сторонами приблизно в вересні-жовтні 2011 року за спільні кошти в сумі 7 500,00 доларів США, набуті під час проживання однією сім'єю. На даний час, приблизна вартість 1/2 частини вказаної земельної ділянки становить 100 000,00 гривень.

При цьому, ця земельна ділянка була зареєстрована на Відповідача, хоча вона і вважається спільною сумісною власністю сторін.

Позивачка неодноразово зверталась до Відповідача з проханням надати копії документів підтверджуючих право власності на земельну ділянку, однак останній надавати їх категорично відмовляється.

З наведеного вище та керуючись положеннями Сімейного кодексу України позивач просила суд встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період: з лютого 2006 року по 11 листопада 2011 року.Визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована в с. Лісне Києво-Святошинського району, Київської області та зареєстрована за гр. ОСОБА_2. В порядку поділу майна визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в с. Лісне Києво-Святошинського району, Київської області та зареєстрована за гр. ОСОБА_2. В порядку поділу майна визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею0,12 га, яка розташована в с. Лісне Києво-Святошинського району, Київської області та зареєстрована за гр. ОСОБА_2. Стягнути судові витрати з відповідача.

В подальшому позивач уточнила позовні вимоги та просила суд Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з лютого 2006 року по 11 листопада 2011 року. Визнати об'єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,1001 га. кадастровий номер НОМЕР_1 та земельну ділянку площею 0,0199 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне Києво-Святошинського району, Київської області. В порядку поділу майна визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1001 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне Києво-Святошинського району, Київської області. В порядку поділу майна визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1001 га, кадастровий номер: НОМЕР_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне Києво-Святошинського району. Київської області. Стягнути з відповідача судові витрати. Вирішити питання про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат, понесених нею під час розгляду даної справи.

В судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала та просила позов задоволити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 вимоги позову визнав частково, згідно письмових заперечень та наданих в судових засіданнях пояснень, останній просив відмовити у позовній заяві частково, а саме про встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю визнати, в частині визнання права спільної сумісної власності на майно відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення сторін по справі, перевіривши матеріали справи та зібрані в ній письмові докази, приходить до висновку що позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 в період часу з лютого 2006 року по 11 листопада 2011 року, проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу, що було визнаного сторонами у судовому засіданні.

11 листопада 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Володарсько-Волинського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 59, було зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Рішенням Володарськ-Волинського районного суду Житомирської області від 16.02.2015 року, шлюб між позивачкою та відповідачем було розірвано.

23 вересня 2011 року відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки, ОСОБА_2 придбав у ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,1200 га (рілля), що знаходиться на території Шпитьківської сільської ради в селі Лісне, Києво-Святошинського району Київської області, б/н (без номера), надану для ведення особистого селянського господарства. Кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3.

В подальшому відповідачем здійснено поділ даної земельної ділянки на дві земельні ділянки, що підтверджується договорами на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо зміни цільового призначення земельних ділянок та щодо поділу земельних ділянок, та відповідно отримано два свідоцтва про право власності, на земельну ділянку площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та на земельну ділянку площею 0,0199 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне, Києво-Святошинського району, Київської області.

Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України сім"ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства

Норми СК України у статтях 57, 60, 61, на підставі частини першої статті 7 цього Кодексу встановлюють принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно набуте подружжям за час шлюбу належить їм на праві спільної сумісної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу є особистою приватною власністю кожного з них.

Згідно з частиною другою статті 60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина 1 статті 70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно ст. 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11, при застосуванні ст. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Пунктом 6 Рішення Конституційного суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 встановлено, що до членів сім'ї належать особи, що постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, але й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв'язках. Обов'язковою умовою для визнання їх членами сім'ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т.п.

Згідно з вимогами частин 1,4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 61 ЦПК України визначено що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідачем ОСОБА_2 визнано вимоги позову в частині що стосуються встановлення факту проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, а отже дана обставина не підлягає доказуванню.

Враховуючи, що відповідачем в судовому засіданні визнано та підтверджено факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з лютого 2006 року по 11 листопада 2011 року, суд приходить до висновку що земельна ділянка площею 0,1200 га (рілля), що знаходиться на території Шпитьківської сільської ради в селі Лісне, Києво-Святошинського району Київської області, б/н (без номера), надану для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер земельної ділянки - НОМЕР_3, що була набута відповідачем 23 вересня 2011 р., в силу ст. 74 СК України, належить сторонам на праві спільної сумісної власності.

Оскільки земельна ділянка що є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, була розподілена на дві земельні ділянки, суд, в порядку ст. 70 СК України, вважає за необхідне визнати за позивачем та відповідачем право власності по 1/2 частині земельної ділянки площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне, Києво-Святошинського району, Київської області.

В силу ст. 88 ЦПК України, судові витрати суд покладає на відповідача.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що відповідно до ст.1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.

На підставі ст. ст. 3, 59, 60, 61, 70, 74 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити.

Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з лютого 2006 року по 11 листопада 2011 року.

Визнати право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне, Києво-Святошинського району, Київської області.

Визнати право власності за ОСОБА_2 на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,1001 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0199 га, кадастровий номер НОМЕР_2, які розташовані в с. Лісне, Києво-Святошинського району, Київської області.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 775 грн. 61 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя: Дубас Т.В.