Рішення № 6420839, 14.09.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.09 Справа № 19/161/09

Суддя

За позовом Закритого акціонерного товариства “Василівкатепломережа” (Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченко, 85-А)

до Приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2)

про стягнення 6322,78 грн.

Суддя Даценко Л.І.

Представники:

Від позивача Работа О.О., дов. № б/н від 09.02.09

Від відповідача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1 від 23.06.98р.

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 6322,78 грн., а саме: 4881,20 грн. заборгованість за спожиту теплову енергію, пеню у розмірі 837,68 грн., відсотки за користування грошима 274,25 грн., штраф у сумі 329,65 грн., на підставі договору № 8 відпущення теплової енергії від 15.10.2006р.

Ухвалою суду від 11.08.2009р. порушено провадження у справі № 19/161/09, судове засідання призначено на 31.08.2009 р. В порядку ст.. 77 Господарського процесуального кодексу України засідання суду відкладалося на 14.09.2009р.

У судовому засіданні 14.09.2009 р. розгляд справи закінчено, відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін суддею оголошено вступну та резолютивну частини рішення .

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивач у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги, обґрунтовує їх ст.ст. 526, 530 ЦК України, ст. 193 ГК України, умовами договору № 8 відпущення теплової енергії від 15.10.2006р. Позивач вказує, що відповідачу було поставлено теплову енергію за період з липня 2008 р. по липень 2009 р. на загальну суму 4881,20 грн.. Відповідач не виконав свої зобовязання щодо оплати спожитої теплової енергії за Договором (п.п.26,27) і на час подання позовної заяви сума боргу залишається непогашеною. Позивач запропонував відповідачу встановити лічильники теплової енергії, відповідно до технічних умов, які дадуть можливість вимикати теплову енергію від централізованого постачання.

Відповідач визнав вимоги у повному обсязі, та зазначив, що у звязку з неможливістю оплачувати теплову енергію, він звертався 01.07.2008р. та 23.07.2008р. до позивача з проханням розірвати договір № 8 від 15.10.2006р. в односторонньому порядку, однак листами від 04.07.08р. № 651 та від 31.07.2008р. № 721 позивач повідомив, що відключення приміщення відповідача, яке знаходиться в багатоповерховому будинку, від мережі централізованого опалення можливо лише при відмови від опалення усіх споживачів житлового будинку. На звернення до Василівської міської ради, остання листом від 11.09.2009р. № 05-17/1856 повідомила, що питання відключення від мережі централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої та холодної води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2007р. № 1268 та Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої види при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, який затверджений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005р. № 4 (із змінами, зареєстрованими у Мінюсті 06.11.07р. № 1478/11758).

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд,

ВСТАНОВИВ:

15.10.2006 року між закритим акціонерним товариством “Василівкатепломережа” (надалі позивач) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) був укладений договір № 8 на відпуск теплової енергії (далі договір).

Відповідно до умов договору, позивач відпустив відповідачу теплову енергію за період з липня 2008 р. по липень 2009 р.

Згідно пунктами 26, 27 Договору, сплата за теплову енергію здійснюється в наступному порядку: передплата до 15 числа поточного місяця вартості запланованих місячних обсягів споживання теплової енергії, відповідно до п. 4 договору; кінцевий розрахунок здійснюється на підставі рахунків до 10 числа наступного за звітним місяця. Відпуск теплової енергії вважається прийнятим, якщо протягом 10 днів з моменту отримання акту виконаних робіт, від споживача не надходять письмові заперечення.

Позивач на виконання умов договору виставив відповідачу акти приймання-передачі виконаних робіт за період часу з липня 2008 р. по липень 2009 р. та розрахунки вартості теплової енергії, які останнім не сплачені в передбачені договором строки.

Заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену теплову енергію за вказаний період складає 4881,20 грн.

Як свідчать матеріали справи, позивач виконав свої зобовязання за договором у повному обсязі та належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобовязань.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦКУкраїни зобовязаннямає виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічний припис містить Цивільний кодекс України, ст. 526 якого передбачає, що обовязки повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк у відповідності із вказівкою закону або договору.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не надав суду доказів виконання зобовязання і перерахування позивачу заявленої суми основного боргу. Таким чином, вимоги про стягнення 4881,20 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію є обґрунтованими, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 11.08.2008 р. по 05.08.2009 р. у сумі 837,68 грн., 274,25 грн. відсотків за користування грошима за період з 11.08.2008 р. по 05.08.2009 р. та 329,65 грн. штрафу за прострочку сплати теплової енергії більше 30 днів.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, …, сплата пені.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно із ч. 2 ст. 536 ЦК України: розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до умов договору, п. 31., 31.1., 31.2., відповідач несе відповідальність перед позивачем у випадку несплати рахунку в семиденний строк та сплачує: пеню у розмірі 0,1 % за кожен день прострочки, а за прострочку більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості несплаченої теплової енергії та відсотки за користування грошима у розмірі ставки НБУ.

Вимога позивача про стягнення з відповідача 837,68 грн. пені, 274,25 грн. відсотки за користування грошима та 329,65 грн. штрафу, підлягає задоволенню у звязку із обґрунтованістю їх нарахування.

У судовому засіданні відповідач визнав борг у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1; фактична адреса: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_2, розрахунковий рахунок не відомий) на користь закритого акціонерного товариства “Василівкатепломережа” (71600, Запорізька область, м. Василівка, вул. Шевченка, 85-А, р/р 260343011658 ТВБВ № 10007/0224 філії - Запорізьке обласне управління ВАТ “Ощадбанк”, МФО 313957, ЄДРПОУ 05541137) 4881 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 20 коп. за спожиту теплову енергію, 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 68 коп. пені, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 25 коп. відсотків за користування грошима, 329 (триста двадцять девять) грн. 65 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Л.І.Даценко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 15.09.2009р.