Рішення № 6420006, 28.08.2009, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.09 Справа № 20/221/09

Суддя

м. Запоріжжя За позовом Закритого акціонерного товариства комерційного банку “ПриватБанк” (49094, м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд., 50; адреса представника: 69002, м.Запоріжжя, вул. Глісерна,1) до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (69084, АДРЕСА_1) про стягнення суми 13683,08 грн.,

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача Якушев С.О. (довіреність № 3556 від 18.07.2008р.);

Від відповідача не зявився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ЗАТ КБ “ПриватБанк” суми 9987,17 грн. заборгованості за договором № 2 про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 19.05.2008р., 2768,45 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, суми 927,46 грн. пені, всього суми 13683,08 грн.

Ухвалою господарського суду від 23.07.2009р. порушено провадження у справі №20/221/09, судове засідання призначено на 17.08.2009р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено до 28.08.2009р.

За згодою представника позивача у судовому засіданні 28.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вимоги позивача мотивовано наступним. На виконання умов укладеного між сторонам договору №2 про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок від 19.05.2008р. відповідачеві встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн. За умовами договору відповідач зобовязаний вчасно вносити проценти за користування кредитом та своєчасно внести суму кредиту. Відповідач свої зобовязання по договору не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість у розмірі 13683,08 грн.

На підставі ст.ст. 509,526,527,530,536,553,554,555,559,610,611,612,624,625,651, 1050,1054 ЦК України, ст.ст. 20,220,229 ГК України, ст.ст. 1,12, 54, ГПК України просить позов задовольнити.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не зявився, правом надати відзив на позов не скористався. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно з п. 3.6 роз'яснень Президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду направлялись на адреси, вказані в позовній заяві та довідці з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Суд визнав можливим розглянути справу на підставі ст.75 ГПК України у відсутність відповідача, за наявними в ній матеріалами, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

19.05.2008р. між Приватбанком в особі філії Запорізьке РУ Приватбанк (у подальшому банк, позивач у справі) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (клієнт, відповідач у справі) укладено договір №2 про надання овердрафтового кредиту на картковий рахунок, за умовами якого банк зобовязався при наявності вільних грошових ресурсів здійснювати овердрафтові обслуговування клієнта на підставі заявки на встановлення овердрафтового кредиту на картковий рахунок.

Згідно Додатку 1 до договору, клієнту виділено кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн. Відповідно до п.1.5 овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і строки, встановлені відповідно до п.п.1.3,1.4 договору з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів.

Пунктами 4.1, 4.2 Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом клієнт зобовязаний сплачувати відсотки, виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом і встановлений у Додатку № 2 Кредитного договору (від 20 % до 27 %). Відповідно до ст. 212 ЦК України, при порушенні Позичальником будь-якого з зобовязань по погашенню кредиту, передбаченими п. п. 1.4, 1.5 Кредитного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 54 % річних, розрахованих від суми залишку непогашеної заборгованості по кредиту.

Відповідач (клієнт) зобовязався проводити погашення кредиту, отриманого у межах ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленому у п.15 договору (п.2.2.3).

Банк свої зобовязання по договору виконав в повному обсязі, що підтверджується, зокрема, копією меморіального ордеру від 20.10.2008р. на суму 10075грн..

Відповідач в обумовлені договором строки зобовязання щодо погашення всієї суми кредиту не виконав, у звязку з чим виникла заборгованість по кредиту в розмірі 9987,17 грн.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, пояснення представника позивача в судовому засіданні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст.525, 526 ЦКУкраїни, ст.193 Господарського кодексу України, зобовязаннямаєвиконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правовихактів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобовязанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обовязків (зобовязань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач доказів належного виконання зобовязання і сплати заборгованісті за кредитом у сумі 9987,17 грн. суду не надав. Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення зазначеної суми боргу є обґрунтованими, доведеними, відповідають вимогам чинного законодавства України, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 927,46 грн. пені за несвоєчасне виконання зобовязання, а також 2768,45 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом.

Відповідно до ст.ст.22, 33, 34 ГПК України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст.54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Обґрунтованого розрахунку стягуваної суми відсотків та пені у позовній заяві не було викладено та не було додано до неї. Ухвалами суду від 23.07.2009р. та 17.08.2009р. у позивача судом були витребувані документи, необхідні для розгляду спору, зокрема, нормативне та документальне обґрунтування заявлених вимог, обґрунтований розрахунок стягуваної суми, у тому числі відсотків за користування кредитом та пені.

Мотивуючи свої вимоги в частині стягнення відсотків за кредитом та пені, позивач зазначив, що п.п.1.5,4.1,4.2, 4.3 визначено строки сплати основного боргу та відсотків за користування кредитними коштами. Позичальник не виконує свої зобовязання за кредитним договором, своєчасно не сплачує суму основного боргу та відсотки по кредиту, чим порушує умови договору та у звязку з цим на підставі п.5.1 кредитного договору йому нараховано пеню.

Пунктом 5.1 Кредитного договору встановлено, що при порушенні позичальником будь-якого із зобовязань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачене п. п. п.2.2.2, 2.2.6, 4.1, 4.2, 4.3 Договору; строків повернення кредиту, передбачене п. п. 1.4., 1.5, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.2.6,2.3.4 Договору, Позичальник сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період, за який сплачується пеня.

Позивачем не надано обґрунтованого розрахунку розміру заявлених до стягнення пені та відсотків за користування кредитом та доказів в його обґрунтування. Жодних доказів поважності причин невиконання вимоги суду позивачем також не представлено. Суд бере до уваги, що позивач є кредитною установою, у розпорядженні якої є всі докази, витребувані судом, в тому числі щодо часткового погашення кредиту у підтвердження розміру заявленої до стягнення суми відсотків. Суд не конкретизував ці докази, оскільки згідно з ст.ст.32,34,36 ГПК України такими можуть бути не лише, зокрема, платіжні доручення відповідача, а і банківська виписка про рух коштів по позичковому рахунку позичальника. Однак, позивач двічі без поважних причин у судові засідання жодних таких доказів не надав.

Таким чином, суд не має можливості перевірити обґрунтованість розміру заявленої до стягнення суми відсотків, встановити період нарахування відсотків, дійсний розмір відсотків, які підлягають до стягнення, та перевірити правильність розрахунку, що перешкоджає розгляду справи.

До позовної заяви позивачем було додано розрахунок заборгованості (а.с.14-15). Суд не може визнати даний розрахунок відсотків та пені обґрунтованим. Із представленого розрахунку неможливо встановити строки порушення зобовязання та його розміру, а, відповідно, суд позбавлений можливості як перевірити розрахунок, так і за власною ініціативою перерахувати пеню згідно з приписами ч.6 ст.232 ГПК України. При цьому суд бере до уваги, що договір, вказаний у підставі позову, датований 19.05.2008р., а розрахунок зроблений позивачем з 07.11.2005р., тобто включає в себе нарахування за попередніми договорами. У розрахунку вказана загальна заборгованість за відсотками та загальна сума пені, однак неможливо встановити період нарахування.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, вищенаведене свідчить, що позивачем не представлено обґрунтованого, детального розрахунку стягуваної суми заборгованості по відсотках, який би відповідав фактичним обставинам, а також доказів у його підтвердження. Зважаючи на вищевикладені обставини, ненадання суду належних доказів перешкоджає вирішенню спору по суті. Суд не вважає за необхідне відкладати ще раз розгляд справи, оскільки позивач двічі не виконує ухвалу суду без поважних причин. Суд відповідно до ст.4-3 ГПК України створював сторонам, у тому числі позивачу, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, витребувавши докази у порядку підготовки справи до розгляду, надавав можливість надати витребувані судом нормативне та документальне обґрунтування позовних вимог і заперечень, відклавши розгляд справи і цього часу було достатньо.

Згідно з п.5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не зявився на виклик у засідання господарського суду і його незявлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, вимоги про стягнення відсотків за користування кредитом та пені на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Згідно зі ст.49 ГПК України судові витрати суд вважає за необхідне покласти повністю на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильний дій. Так як при предявленні позову позивачем зайво сплачене державне мито у розмірі 3,87грн. необхідно видати довідку на повернення зайво сплаченого державного мита із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.47, 49, 75, ч. 5 ст. 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69084 АДРЕСА_2, юридична адреса: АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Запорізькому РУ ПриватБанка, МФО 313399, код ІНН НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) суму 9 987 грн. 45 коп. основного боргу.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (69084 АДРЕСА_2, юридична адреса: АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Запорізькому РУ ПриватБанка, МФО 313399, код ІНН НОМЕР_1) на користь Закритого акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 64993919400001, МФО 305299) суму 136грн. 83коп. витрат на державне мито, суму 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Вимоги в частині стягнення 2 768,45 грн. відсотків за користування кредитом та 927,46 грн. пені залишити без розгляду.

Видати Закритому акціонерному товариству Комерційний банк “ПриватБанк” (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) довідку на повернення із Державного бюджету України суму 3грн. 87 коп. зайво сплаченого державного мита.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання. Рішення оформлено і підписано у повному обсязі 04 .09.2009р.