Рішення № 64185995, 18.01.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/743/17

Головуючий у першій інстанції Прохоров П. А.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2, представника виконавчого комітету Одеської міської ради - Поповської Інни Петрівни на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2016 року по справі за позовом Виконавчого комітету Одеської міської ради до ОСОБА_4, треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про знесення об'єкта самочинного будівництва,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2016 року Виконавчий комітет ОМР звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про знесення об'єкта самочинного будівництва посилаючись на те, що відповідачем на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1, без затвердженої у встановленому законом порядку проектної документації та без необхідного дозволу проводяться роботи з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну, тому посилаючись на норми законодавства просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Окрім цього позивач зазначив, що у певний період часу відповідачу було видано дозвільні документи - містобудівні умови та зареєстровано його декларацію про початок виконання будівельних робіт, однак у наступному було виявлено відхилення відповідачем від проекту, та зазначені документи були скасовані, тому на теперішній час немає жодних дозвільних документів для ведення спірного будівництва, з чого, за переконанням представника позивача слідує, що будівництво є самочинним.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2016 року накладено арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1.

Заборонено органам державної реєстрації прав на нерухоме майно Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно ОМУЮ вчиняти будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно, що розташоване за адресою АДРЕСА_1. Заборонено ОСОБА_4 вчиняти будь-які дії щодо проведення будівництва за адресою АДРЕСА_1. Заборонено Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області вчиняти будь-які дії щодо видачі декларації про початок будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 11 серпня 2016 року у задоволенні заяви представника відповідача про скасування заходів забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 10 жовтня 2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_7 відхилено, ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 26 квітня 2016 року залишено без змін.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2016 року позовні вимоги Виконавчого комітету ОМР залишено без задоволення.

Вважаючи рішення суду незаконним ОСОБА_2 та представник виконавчого комітету ОМР - Поповська І.П. звернулися до апеляційного суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2016 року та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити, судові витрати стягнути з відповідача.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційних скарг, колегія суддів вважає за необхідне апеляційні скарги задовольнити.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1,3 ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Залишаючи позов Виконавчого комітету ОМР без задоволення суд помилково дійшов зазначеного висновку.

В обґрунтування своїх висновків суд виходив з того, що ОСОБА_4 на підставі Договору купівлі-продажу № 562 від 17 липня 2014 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Коваль Н.В., належить на праві власності земельна ділянка під АДРЕСА_1, загальною площею 0,0799 га..

27 листопада 2014 року Управлінням архітектури та містобудування ОМР за № 01-13/329ог відповідачу ОСОБА_4 надано Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, з намірами забудови - будівництво індивідуального житлового будинку та відкритого басейну зі знесенням існуючих на ділянці будівель та споруд.

19 грудня 2014 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєстровано Декларацію № ОД 082143520681 про початок виконання будівельних робіт за адресою АДРЕСА_1. В якості замовника будівництва в Декларації визначено ОСОБА_4.

У наступному вказану Декларацію було скасовано Наказом Департаменту ДАБІ в Одеській області від 10 серпня 2015 року № 55 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

12 серпня 2015 року Департаментом ДАБІ в Одеській області було зареєстровано нову Декларацію № ОД 082152230729 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою АДРЕСА_1, замовник будівництва - ОСОБА_4.

Наказом Департаменту ДАБІ в Одеській області від 04 вересня 2015 року № 64 «СК» скасовано реєстрацію Декларації від 12 серпня 2015 року № ОД 0821552230728 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою АДРЕСА_1

Наказом Департаменту ДАБІ в Одеській області №153 від 16 червня 2016 року «Про скасування наказу Департаменту Державної архітектурно- будівельної інспекції в Одеській області від 04.09.2015 № 64 «СК» на підставі Постанови Одеського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2016 року по справі №815/611/16, та постановленої 08 червня 2016 року Одеським апеляційним адміністративним судом Ухвали №815/611/16 які на час вирішення цієї справи є такими, що набули законної сили, та копії яких долучено до матеріалів справи, Декларація № ОД 082152230729 від 12 серпня 2015 року відновлена, тобто є діючою, та ніким не скасована.

Враховуючи викладені обставини суд дійшов до висновку, що будівельні роботи за адресою АДРЕСА_1, проводяться на підставі зареєстрованої належним чином Декларації про початок виконання будівельних робіт, право на проведення яких передбачено ч.1 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Посилаючись на розяснення Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїй постанові № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (правовий режим самочинного будівництва)» який в п.22 зауважив, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та спонукання винної особи до належного виконання її обов'язків, суд вважав, що вимоги позову Виконавчого комітету Одеської міської ради задоволенню не підлягають з підстав необгрунтованості.

Проте з таким висновком суду колегія суддів не погоджується виходячи з наступного.

Рішення суду аргументовано тим, що будівництво будівлі по АДРЕСА_1 ведеться на підставі належним чином зареєстрованої декларації та проекту на будівництво. Рішення ОМР від 24.09.2015 № 328 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 27.11.2014 суперечить судовій практиці, в зв'язку з чим, не взяв його до уваги.

Суд зазначив, що відповідачем оскаржується в Приморському районному суді м. Одеси рішення ОМР від 24.09.2015 № 328, що дає підстави суду вважати містобудівні умови від 27.11.2014 чинними. Оскільки містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є підставою для розроблення проекту будівництва, проект будівництва вже розроблено, містобудівні умови забудови земельної ділянки від 27.11.2014 вичерпали свою дію.

В якості, ще однієї підстави для відмови у задоволенні позову суд зазначив, що позивачем та третіми особами не надано доказів порушення їх прав, також, третіми особами не надано доказів порушення норм ДБН, норм інсоляції під час здійснення відповідачем будівництва.

12.08.2015 Департаментом ДАБІ в Одеській області за № ОД 082152230729 зареєстровано декларацію про початок виконання ОСОБА_4 будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку з відкритим басейном по АДРЕСА_1.

Проте, вказана декларація містить низку неповних, недостовірних та суперечливих відомостей.

В декларацію внесені недостовірні відомості щодо категорії складності об'єкту будівництва, а саме зазначено категорію II замість III категорії складності.

Згідно з п. 4.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», прийнятого наказом Мінрегіону України від 14.05.2013 року № 195, категорію складності об'єкта будівництва на підставі класу наслідків (відповідальності) визначають відповідно до таблиці А.1 Додатку А, якщо об'єктом будівництва є окрема будівля, будинок, споруда, лінійний об'єкт інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до п.4.4 клас наслідків (відповідальності) об'єкту будівництва визначають незалежно за кожною з наведених у таблиці 1 характеристикою можливих наслідків від відмови об'єкту:- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які постійно перебувають на об'єкті;- можлива небезпека для здоров'я і життя людей, які періодично перебувають на об'єкті; - можлива небезпека для життєдіяльності людей, які перебувають зовні об'єкта; - обсяг можливого економічного збитку; - можливість втрати об'єктів культурної спадщини - можливість припинення функціонування об'єктів інженерно- транспортної інфраструктури.

Згідно з п.5.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва», прийнятого наказом Мінрегіону України від 14.05.2013 року № 195, для об'єктів будівництва невиробничого призначення кількість осіб, для яких враховується можлива небезпека, визначається таким чином у житлових будинках - кількість осіб, які постійно перебувають на об'єкті(ЇЧ1), визначається за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника(наймача) та кожного члена його сім'ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім'ю (зазначена норма не застосовується при проектуванні гуртожитків та житла соціального призначення).

Враховуючи, площу об'єкта будівництва 1305,4 кв.м. та вищевказані вимоги законодавства категорія складності об'єкта повинна бути - III.

Наведене свідчить про те, що проект індивідуального житлового будинку було розроблено з порушенням норм ДБН, пожарних та санітарних норм, оскільки під час його розробки не враховано складність об'єкту будівництва та наявність сусідніх будівель.

Також, в спірній декларації містяться недостовірні відомості щодо відповідальної особи, під керівництвом якої розроблено проектну документацію на будівництво.

Додатком 1 до Регламенту Атестаційної архітектурно-будівельної комісії, затвердженого рішенням Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.11.2011, затверджено види та назви робіт, які можуть виконувати певні категорій професій, зокрема, архітектор - архітектурне об'ємне проектування, розроблення містобудівної документації; інженер-проектувальник - інженерно-будівельне проектування у частині забезпечення механічного опору та стійкості; дотримання вимог пожежної безпеки; забезпечення безпеки життя і здоров'я людини, захисту навколишнього природного середовища; забезпечення безпеки експлуатації, забезпечення захисту від шуму; забезпечення економії енергії; виконання інженерних вишукувань; технології будівельного виробництва; кошторисної документації.

Таким чином, виконувати роботи із створення об'єктів архітектури має особа, яка має відповідний кваліфікаційний сертифікат архітектора.

Замість цього, в спірній Декларації безпідставно внесено дані ОСОБА_9, в якості головного інженеру цього проекту, який, відповідно до вимог закону, не має відповідного кваліфікаційного сертифікату архітектора для виконання робіт (послуг) з архітектурно-об'ємного проектування, а має лише право на виконання робіт (послуг) з інженерно-будівельного проектування (у розумінні абзацу 5 частини 1 Наказу №45).

Згідно декларації про початок виконання будівельних робіт ОСОБА_9 призначено відповідальною за будівництво особою на підставі трудового договору від 08.12.2012, разом з тим, містобудівні умови було отримано тільки 27.11.2014.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно ч. 5 ст. 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок в такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт, тощо.

Отже,, призначення ОСОБА_9 відповідальною за будівництво особою за два роки до одержання вихідних даних та навіть придбання земельної ділянки для містобудівних потреб є явним порушенням порядку визначеного ст. 26 Закону.

Окрім того, в декларації від 12.08.2015 особу, яка здійснює авторський нагляд зазначено - ОСОБА_10. Разом з тим, згідно листа Одеської обласної організації Національної спілки архітекторів України від 29.02.2016 ОСОБА_10 ніякого відношення до будівництва будівлі по АДРЕСА_1 не має.

Декларація містить також недостовірні відомості щодо особи, яка здійснює технічний нагляд.

Таким чином, декларація про початок виконання будівельних робіт містить недостовірні дані щодо складності об'єкта будівництва, особи, під керівництвом якої розроблено проект та відповідальної за будівництво особи однак, вказані доводи було залишено поза увагою суду.

Відповідно до листа Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради від 30.03.2015 будь-які дозвільні документи за заявою ОСОБА_4 на здійснення інженерних вишукувань за адресою АДРЕСА_1 не надавались.

Згідно листа Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради від 17.09.2015 технічні умови на проектування житлового будинку по АДРЕСА_1 Управлінням не видавались.

Таким чином, проектування об'єкту містобудування з вказаною адресою було здійснено без отримання технічних умов на проведення інженерних вишукувань, які є обов'язковою частиною вихідних даних на проектування

Пунктом 6 містобудівних умов та обмежень та обмеженнями забудови земельної ділянки № 01-13/329 від 27.11.2014 забудовник зобов'язаний додержуватись мінімально допустимої відстані від об'єкту який проектується, до існуючих будинків та споруд згідно з п.3.13 та додатком 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міськіх і сільских поселень".

Забудовником ці відстані порушуються, відстань до деяких господарських будівель сусідніх домоволодінь становить не більше 1 метрів, внаслідок чого, природне освітлення в сусідні будинки не попадає цілодобово, порушуються протипожежні норми.

Внаслідок здійснення замовником будівництва будівельних робіт по вул. Костанді, 127, які не відповідають вихідним даним на проектування, рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради від 24.09.2015 № 328 скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 27.11.2014.

Здійснення ОСОБА_4 будівництва за вищевказаною адресою без належним чином розробленої проектної документації, з відхиленням від наявного проекту та з порушенням містобудівних умов та обмежень, будівельних норм, протипожежних та санітарних норм свідчить про здійснення ОСОБА_4 самочинного будівництва, що встановлено також і Одеським окружним адміністративним судом у справі № 815/6834/15. Постановою якого від 29.02.2016 задоволено позов Державної архітектурно-будівельної інспекції України до ОСОБА_4 про зобов'язання знести за власний рахунок самочинно збудований будинок по АДРЕСА_1.

Проект будівництва по вул. Костанді, 127 було розроблено без одержання технічних умов, які є обов'язковою складовою вихідних даних на проектування. Проектна документація розроблена з порушенням містобудівного законодавства не може вважатись належною, а отже відомості про наявність належним чином затвердженого проекту в декларації від 12.08.2015 також не відповідають дійсності.

Згідно із частиною другою статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

При цьому, відповідно до п. 4 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляді цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)», будівництвом, яке здійснюється з істотним порушенням будівельних норм і правил, вважається у тому числі будівництво, яке хоча і здійснюється за наявності проекту, але з порушенням державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини у разі невиконання приписів інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тощо.

Згідно п. 24 вказаної Постанови Пленуму, знесення нерухомості, збудованої з істотним відхиленням від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотним порушенням будівельних норм і правил (у тому числі за відсутності проекту), можливе лише за умови, що неможлива перебудова нерухомості відповідно до проекту або відповідно до норм і правил, визначених державними правилами та санітарними нормами, або якщо особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від такої перебудови.

Якщо технічна можливість перебудови об'єкта нерухомості відсутня або забудовник відмовляється від такої перебудови, суд, незалежно від поважності причин відмови, за позовом зазначених органів або особи, права чи інтереси якої порушено таким будівництвом, ухвалює рішення про знесення житлового будинку або іншого нерухомого майна.

При таких обставинах, будівництво без належним чином розробленого проекту вже призвело до порушення будівельних, протипожежних та санітарних норм, що вже становить суттєву загрозу життю та здоров'ю мешканців сусідніх будинків та їх майну, а отже безумовно порушує їхні права.

Як вже зазначено вище, жоден припис Департаменту ДАБІ в Одеській області про усунення порушень містобудівного законодавства відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 103 ЗК України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Цільове призначення земельної ділянки, на якій здійснюється будівництво, також, визначено для здійснення індивідуальної житлової забудови. Отже, будівництво багатоповерхового житлового будинку на 59 квартир явно суперечить як цільовому призначенню земельної ділянки та і Генеральному плану міста.

Будівництво ОСОБА_4 багатоквартирного житлового будинку без дозволу на будівництво, за відсутності належним чином розробленого проекту, з відхиленням від проекту будівництва, з порушенням будівельних норм та правил, протипожежних та санітарних норм суттєво порушує права як суміжних землевласників, створює загрозу життю та майну.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд неповно з'ясував викладені обставини, висновок суду не відповідає встановленим обставинам, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового по суті позовних вимог.

Позовні вимоги за викладених обставин колегія суддів вважає обґрунтованими, такими що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційних скарг є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.1, 3 ч.1, п.1 ст.309, ст. 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та представника виконавчого комітету Одеської міської ради - Поповської Інни Петрівни - задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2016 року - скасувати. Ухвалити нове рішення яким позов Виконавчого комітету Одеської міської ради - задовольнити.

Зобовязати ОСОБА_4 власними силами і за рахунок власних коштів знести самочинно збудований індивідуальний житловий будинок за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Одеської міської ради судовий збір у розмірі 1515 грн. 80 коп. та 1378 грн. 00 коп..

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький