Ухвала суду № 6418319, 28.07.2009, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"28" липня 2009 р.Справа № 17/57-1166(9/20-317)

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

За позовом Комунального підприємства «Кіномережа спецдитячих кінотеатрів», м.Тернопіль

до відповідача Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1.Управління культури та туризму Тернопільської міської ради, м. Тернопіль;

2. Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль;

про перегляд рішення господарського суду від 11.03.06р. за нововиявленими обставинами

За участю представників сторін:

Позивача: не зявився

Відповідача: не з»явився

Третьої особи: 1. Коковська І.А., довіреність № 2217/01 від 16.10.08 р., представник виконавчого комітету Тернопільської міської ради

2. Коковська І.А., довіреність№ 422/04-2 від 25.06.09 р. , представник управління культури та туризму;

Хоміцька Т.Я., довіреність від 28.07.09р., представник КП "Кінотеатр сімейного відпочинку"

Суть справи:

Позивач Комунальне підприємство «Кіномережа спецдитячих кінотеатрів», м. Тернопіль звернувся до господарського суду Тернопільської області 03.02.06р. з позовом до Суб»єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль, про примусове виселення з орендованого приміщення з підстав припинення терміну дії договору оренди.

Рішенням господарського суду Тернопільської області від 11.03.2006 року, залишеним без змін апеляційною та касаційною інстанціями, позовні вимоги задоволено та виселено підприємця ОСОБА_2 з нежитлового приміщення, площею 195,2 кв.м. що знаходиться за адресою: м. Тернопіль, вул. І.Франка, 8.

За результатами розгляду заяви субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 11.03.2006р. за нововиявленими обставинами, місцевим господарським судом 27.06.2008 року прийнято рішення, згідно якого заяву підприємця задоволено, а позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Дане рішення місцевого господарського суду залишено без змін постановою від 24.09.08р. Львівського апеляційного господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.09р. касаційну скаргу Управління культури та туризму Тернопільської міської ради задоволено частково, а рішення господарського суду Тернопільської області від 27 червня 2008р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24 вересня 2008р. у справі №9/20-317 скасовано, справу передано на новий розгляд.

У відповідності до розпорядження в.о. голови господарського суду Тернопільської області Андрушків Г.З. від 11.06.2009р. матеріали судової справи № 9/20-317 передано на розгляд судді Андрусик Н.О.

Відповідно до ухвали від 16.06.2009 р. справу прийнято до провадження з присвоєнням № 17/57-1166(9/20-317). Судове засідання, призначене вперше на 07.07.2009 р. було відкладено в порядку ст. 77 ГПК України з урахуванням заявленого заявником клопотання про неможливість зявитися в судове засідання та необхідністю витребування додаткових документів.

Позивач не забезпечив явки свого повноважного представника в судове засідання 28.07.2009 р.

В судове засідання 07.07.2009 р. та 28.07.2009 р. субєкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 не зявився. До початку судового засідання надала клопотання про перенесення судового засідання по причині хвороби.

Разом з тим, суд вважає, що подане клопотання не підлягає до задоволення, оскільки клопотання не підтверджено належними документами щодо факту перебування заявника на лікуванні, а також з урахуванням строку, встановленого частиною 3 статті 114 ГПК України, у відповідності з якою заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. За таких обставин, враховуючи, що судом розгляд заяви відкладався за клопотанням підприємця ОСОБА_2 та у звязку з спливом строку, наданого законом для розгляду заяви, суд відхиляє клопотання останнього про відкладення судового засідання.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління культури та туризму Тернопільської міської ради, м. Тернопіль та Виконавчого комітету Тернопільської міської ради, м. Тернопіль в судовому засіданні заперечив проти задоволення заяви про перегляд рішення суду від 11.03.2006 року за нововиявленими обставинами. Зазначив, що згідно рішення Тернопільської міської ради № 4/4/62 від 15.08.2002 року «Про розмежування повноважень по управлінню майном, що належить до комунальної власності м. Тернополя»повноваження по управлінню будівлею, що знаходиться по вул. І. Франка, 8 покладено на комунальне підприємство «Кіномережа спец дитячих кінотеатрів», а повноваження щодо укладення договорів оренди підприємств комунальної власності та комунальних підприємств, бюджетних установ, організацій, на балансі яких перебуває комунальне майно, заснованих на майні комунальної власності відображені в п.п. 4.2, 4.3. додатку № 1 рішення міської ради від 12.01.2000 року «Про методику розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя».

На даний час, позивач КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів” ліквідовано як юридична особа за рішенням Тернопільської міської ради від 07.03.2007 р. № 5/7/10, та вилучено з 13.01.2009 року з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а майно підприємства передано на баланс КП “Кінотеатр сімейного відпочинку “Перемога” згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 31.05.2007 р. № 521 та згідно передавального акту, про що свідчать надані суду додатково документи.

В судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено їх права та обовязки у відповідності до ст.ст. 22, 27 ГПК України.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2, м. Тернопіль, у поданій заяві (вх. № 19002 від 10.08.2007 р.) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду від 11.03.2006 року у справі № 9/20-317, та з урахуванням уточнень до заяви від 26.05.2008 р. (а.с. 57 том ІІІ), зазначає про наявність обставин, які спростовують факти, що були покладені судом в основу рішення, оскільки судом не було зясовано чи погоджувало КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів” припинення дії договору оренди з органом, уповноваженим управляти майном, і чи є Комунальне підприємство належним позивачем у даному спорі.

Заявник вказує на те, що відповідно до ст. 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів належать функції з управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до Статуту КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів”, підприємство не наділено функціями управління майном територіальної громади, не є виконавчим органом місцевого самоврядування і лише здійснює контроль за додержанням умов договорів оренди.

Як зазначає в заяві підприємець, позивач формально ухилився від продовження дії договору оренди з підстав, не передбачених законом, а фактично приймав орендні платежі від Відповідача за нежитлове приміщення, площею 195,2 кв. м. по вул. І.Франка, 8, в м. Тернополі, зобовязання СПД ОСОБА_2 про примусове звільнення приміщення порушує його право як Орендаря на правомірне користуванням приміщенням, що ґрунтується на договорі, може спричинити неефективне використання комунального майна протягом тривалого часу.

Одностороння відмова від продовження дії договору порушує загальні гарантії підприємців, оскільки, в силу приписів частини 1 ст. 12 Закону України “Про підприємництво”, ст. 47 ГК України держава гарантує всім підприємцям, незалежно від вибраних ними організаційних форм діяльності, рівні права та створює рівні можливості для доступу до матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Обмеження доступу підприємця ОСОБА_2 до нерухомого майна, котре є матеріальною основою місцевого самоврядування, що є у власності територіальної громади міста, зі сторони позивача є порушенням статті 142,144 Конституції України та встановлених приписів вільного та рівного підприємництва.

Окрім того підприємець стверджує, що про існування рішення Тернопільської міської ради від 12.01.2000 року, яким визначено, що орендодавцем комунального майна є виключно виконавчий комітет Тернопільської міської ради, який наділений відповідними повноваженнями щодо розірвання, внесення змін до договорів оренди комунального майна та згідно якого розроблена Методика розрахунку орендної плати, визначено порядок використання коштів таким майном, підприємець не знала на момент винесення судом рішення 11.03.2006 року, а тому дана обставина могла істотно вплинути на результат прийнятого рішення, оскільки до компетенції позивача як комунального підприємства не відносяться функції з питань припинення договорів оренди.

Однак, суд вважає, що наведені в заяві обставини не можуть розцінюватися як нововиявлені, оскільки розрахунок орендної плати за Договором оренди нежитлових приміщень (будівель) комунальної власності від 20.09.2002 р. здійснювався відповідно до рішення Тернопільської міської ради 12.01.2000 р. "Про методику розрахунку орендної плата та порядок використання майна територіальної громади міста Тернополя", про що було зазначено у Договорі.

А тому, посилання відповідача, що про існування рішення Тернопільської міської ради, згідно якого надання в оренду нерухомого майна комунальної власності здійснюється лише однією особою виконавчим комітетом Тернопільської міської ради він дізнався лише у серпні 2007 р., суд вважає таким, що не заслуговують на увагу.

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Отже, судове рішення може бути переглянуто на підставі ст.112 ГПК України за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Згідно пункту 3 Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном (додаток № 1 до рішення міської ради від 12.01.2000 р.) орендодавцями комунального майна є виконавчий комітет міської ради, а уповноваженими органами по укладанню договорів оренди є: зокрема, згідно п. 4.2. Методики підприємства комунальної власності міста, на балансі яких перебуває комунальне майно (крім ЖЕК) та комунальні підприємства, засновані на майні комунальної власності міста.

Правовий режим майна комунального підприємства надавав Позивачу, КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів” , право укладати договір оренди нежитлового приміщення, площею 195,2 кв. м з орендарем Підприємцем ОСОБА_2 і припиняти договірні відносини. Крім того, в силу ст. 5 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, орендодавцями щодо нерухомого майна комунальної власності, площею до 200 кв. м. визнаються також підприємства та установи комунальної власності.

У 2002 році рішенням Тернопільської міської ради № 4/4/62 від 15 серпня 2002 р. повноваження по управлінню майном, що є у комунальній власності міста та закріплене за комунальними підприємствами, установами та організаціями, покладено на Департаменти, управління та відділи Тернопільської міської ради.

Як встановлено судом та вбачається з додатків № 1 та 2 до рішення Тернопільської міської ради від 15.08.2002 р., підприємства, установи та організації, засновані на комунальній власності, передачу майна в оренду можуть здійснювати лише за рішенням виконавчого комітету. При цьому до повноважень департаментів, відділів та управлінь міської ради віднесена підготовка висновків для Управління обліку та контролю за використанням комунального майна для списання з балансу майна, віднесеного до основних засобів (крім будівель, споруд, приміщень), а також акумулювання з метою узагальнення та подальшого подання до Управління обліку і контролю за використанням комунального майна, квартальних, піврічних та річних звітів фінансово-господарської діяльності підприємств, установ та організацій.

Таким чином, суд погоджується з доводами заявника, що станом на день прийняття судом рішення стосовно виселення Відповідача, ні КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів”, ані Управління туризму та культури не були наділені правом розпорядження чи управління майном, адже орендодавцем залишався Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

Між тим, як вбачається з предмету заявлених позовних вимог у справі № 9/20-317 та рішення господарського суду Тернопільської області від 11.03.2006 р. останнє обґрунтовувалося тим, що Підприємець підлягає виселенню в зв'язку з закінченням строку дії договору, на який його було укладено, тобто судом не досліджувався факт правомірності чи підставності припинення договору оренди та, як наслідок, - виселення Підприємця, оскільки такі вимоги не заявлялися Позивачем.

Відповідно до правил Розділу XIІІ Господарського процесуального кодексу України не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК господарський суд має прийняти ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

За даних обставин слід дійти висновку, що заявник не обґрунтував належним чином істотність обставин, що є підставою для перегляду рішення нововиявленими обставинами, як і не навів суду обставин, які можуть, за наведеними в статті 112 ГПК України ознаками, бути віднесені до новоявлених, а його доводи та висновки стосуються лише правильності застосування судом при розгляді справи норм процесуального чи матеріального права, незважаючи на те, що рішення господарського суду Тернопільської області по справі було предметом оскарження за скаргами заявника у суді апеляційної та касаційної інстанцій.

Разом з тим, в ході розгляду заяви ОСОБА_2 про перегляд рішення суду від 11.03.2006 року за нововиявленими обставинами, Позивач КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів” ліквідовано за рішенням Тернопільської міської ради від 07.03.2007 р. № 5/7/10, а його майно передано на баланс КП “Кінотеатр сімейного відпочинку “Перемога” згідно з рішенням Виконавчого комітету міської ради від 31.05.2007 р. № 621 та згідно передавального акту.

Відповідно до довідки № 455/04-2 від 17.07.2009 року Управління культури та туризму, розпорядження міського голови № 433 від 11.07.2008 року, акту прийому-передачі приміщень, площею 340,1 кв.м. від 22.07.2008 року приміщення, площею 195,2 кв.м., яке займала відповідач згідно договору оренди, передано на баланс Управлінню культури та туризму Тернопільської міської ради і на даний час перебуває на балансі Управління.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 31-886 від 03.07.2009 року, наданого Головним управлінням статистики у Тернопільській області, Позивач КП “Кіномережа спецдитячих кінотеатрів” (ідент. код 02410216) виключено з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, про що внесено запис 13 січня 2009 року за № 16461110004002024.

Однак суд вважає, що ця обставина не може бути підставою для припинення провадження у справі з посиланням на п. 6 статті 80 ГПК України, оскільки за правилами Розділу XIІІ Господарського процесуального кодексу України господарський суд переглядає рішення та з'ясовує наявність обставин, що існували на момент його прийняття, а тому враховуючи, що станом на 11.03.2006 року Позивач у справі був зареєстрований як юридична особа у встановленому законом порядку, відповідно слід вважати, що був наділений всіма процесуальними правами та обовязками, в тому числі виступати стороною в господарському судочинстві.

З огляду на викладене, обставини, на які посилається заявник, не можна визнати нововиявленими у розумінні ст. 112 ГПК України, відтак, відсутні підстави для перегляду рішення від 11.03.2006 р. у справі № 9/20-317 за нововиявленими обставинами.

Керуючись ст.ст. 112,114 Господарського процесуального кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.1981р. № 1 "Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили", господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2, м. Тернопіль про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування рішення господарського суду Тернопільської області від 11.03.2006р. у справі № 9/20-317 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 11.03.2006р. у справі № 9/20-317 - залишити без змін.

Суддя