Ухвала суду № 64166610, 18.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 500/4862/16-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Присакар О.Я.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізмаїльського міськрайонного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі керівника Дрангой Д.О. про визнання дій неправомірними та зобов`язання повернути майно, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив визнати дії невідомої юридичної особи з назвою «Ізмаїльський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області» неправомірними; зобов`язати невідому юридичну особу з назвою «Ізмаїльський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області» в особі керівника Д.О. Дрангой повернути усе вкрадене майно.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 06.09.2016 року працівники Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області увірвалися до нього до дому та викрали майно, раніше керівник Ізмаїльського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області вимагав у нього грошові кошти, начебто за борг ОСОБА_1 перед ПАТ «Банк Фінанси та Кредит».

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2016 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить відмінити рішення суду першої інстанції та прийняти його позов, визнати дії невідомої юридичної особи з назвою «Ізмаїльський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області» неправомірними; зобов`язати невідому юридичну особу з назвою «Ізмаїльський міськрайонний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області» в особі керівника Д.О. Дрангой повернути усе вкрадене майно.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про відмову у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки даний спір необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною першою статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Інший порядок судового оскарження, у тому числі коло учасників цього оскарження, визначено розділом VII "Судовий контроль за виконанням судових рішень" ЦПК України і статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

За приписами статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ (частина друга статті 384 ЦПК України).

Справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 386 цього Кодексу, за участю державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, рішення, дії або бездіяльність якої оскаржуються.

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу (частина перша статті 387 ЦПК України).

Судом встановлено, що вилучення майна позивача відбувалося на підставі рішення суду в цивільній справі про стягнення грошових коштів з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит».

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що, коли законом установлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 24 лютого 2016 року в справі N 3077цс15.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2016 року ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній ухвалі, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 200, 205, 206, 211, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 09 вересня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні апеляційної інстанції, мають право подати касаційну скаргу протягом 20 днів з дня отримання копії ухвали.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик