Ухвала суду № 64166609, 18.01.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

18 січня 2017 р.м.ОдесаСправа № 521/18545/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Маркарова С.В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючої судді -Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Федусика А.Г.,

при секретарі Жигайлової О.Е.,

за участю апелянта - ОСОБА_1,

представника апелянта - Богомолової І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, Державної казначейської служби України в особі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідачів, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача - Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України щодо відмови у перерахунку позивачу розміру грошового забезпечення на час звільнення з органів внутрішніх справах, з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013, та відмови надати відповідну довідку про розмір вказаного грошового забезпечення; зобов'язати Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України встановити позивачу розмір грошового забезпечення на час звільнення з органів внутрішніх справ з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013 у справі № 2 -а - 1451\08\1570; зобов'язати Одеський науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України видати позивачу довідку про розмір грошового забезпечення на час звільнення з органів внутрішніх справ, з урахуванням постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013 у справі № 2 -а - 1451\08\1570, а також направити вказані відомості до пенсійного відділу ГУ НП в Одеській області з метою перерахування призначеної йому пенсії за вислугу років; зобов'язати ГУ НП в Одеській області виконати вимоги закону - направити достовірні відомості про розмір грошового забезпечення до ГУ ПФУ в Одеській області з метою перерахування пенсії за вислугу років, а саме - надати відомості до МВС України щодо перерахуванняпозивачу вказаної пенсії; зобов'язати відповідача - ГУ ПФУ в Одеській області провести позивачу з 31.12.2007 перерахунок пенсії за вислугу року в розмірі 79% відповідних сум грошового забезпечення, встановленого довідкою ОНДЕКЦ МВС України на підставі постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013 у справі № 2 - а - 1451\08\1570 з урахуванням коефіцієнту інфляції за весь час заборгованості; зобов'язати відповідача - ГУ ГІФУ в Одеській області виплатити позивачу пенсію за увесь термін проведеного перерахування на підставі вищевказаного судового рішення з урахуванням коефіцієнту інфляції за весь час заборгованості; стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України в особі Головного управління Державної казначейської служби в Одеській області шляхом списання з єдиного казначейського рахунку на користь позивача (ІПН НОМЕР_1) моральну шкоду у розмірі 100 000 грн.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду, як поданий після закінчення строків звернення до адміністративного суду, установлених законом, оскільки про порушення права позивачу стало відомо о5.05.2015 р.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно до ч. 1, ч.2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, строк звернення до суду - це період часу, в межах якого особа може звернутися до адміністративного суду з позовною вимогою про захист своїх прав, свобод та інтересів.

Дотримання строку звернення до суду є однією із умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.12.2013 р. позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області не виплачене йому грошове забезпечення з урахуванням компенсації за затримку виплати в сумі 147394,91 грн. та не виплачену йому частину грошової допомоги при звільненні з органів внутрішніх справ, з урахуванням компенсації за затримку виплати - в сумі 20992,01 грн. Судове рішення набрало законної сили і виконано у березні 2015 року. 03.02.2015 року на підставі вищевказаного судового рішення, позивач повторно звернувся до Головного управління МВС України в Одеській області із заявою про проведення відповідних перерахувань з посиланням на вказане судове рішення, проте листом від 05.05.15 р. йому відмовлено в задоволенні законних, на його думку, вимог.Копія відповідного повідомлення від 05.05.2015 року начальника ГУМВС України в Одеській області надається (а.с. 16).

З матеріалів справи вбачається, що 02.07.2016 р. Богомолова І. зверталась в інтересах ОСОБА_1 до начальника ГУ НП в Одеській області Лорткіпанідзе Г.Г. з заявою, в якій просила привести у відповідність документи щодо грошового забезпечення ОСОБА_1 на підставі судового рішення та видати йому довідку про його щомісячний розмір станом на 24.12.2013 р.

Листом Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Одеській області від 08.07.2016 року №14/1-Б-260 вищезазначену заяву було надіслано директору Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Костіну О.Ю. та зобов`язано про прийняте рішення повідомити заявника та УФЗБО ГУНП в Одеській області і вже 28.07.16 р. листом Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/116-11818 адвокату Богомоловій І.Г. було надано відповідь на її звернення (а.с. 25).

На думку колегії суддів, залишаючи без розгляду позовні вимоги позивача, суд першої інстанції помилково зазначає, що саме з 05.05.15 року слід відраховувати строк, коли особа дізналась про порушене право, оскільки Головне управління МВС України в Одеській області не є відповідачем по справі і вимог саме до них позивач не ставить. Відповідачем по справі позивач зазначив Науково-дослідний експертно-криміналістичного центр МВС України, який листом від 28.07.2016 року, на думку позивача, порушив його право, щодо приведення у відповідність документів грошового забезпечення та не видав довідку про його щомісячний розмір станом на 24.12.2013 року.

Таким чином, судова колегія вважає, що ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом 03 листопада 2016 року, тобто у межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України.

За таких підстав колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні зазначеної ухвали про залишення адміністративного позову без руху грубо порушено права позивача на звернення до суду за захистом його прав, свобод та інтересів, передбачених ст. 2 КАС України, а також ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист права людини і основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків...

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала Малиновського районного суду м. Одеси підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 04 листопада 2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 20.01.2017 року.

Головуюча суддя: О.А. Шевчук

Суддя: Л.Є. Зуєва

Суддя: А.Г. Федусик