Рішення № 6414478, 23.06.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.09 Справа№ 21/56

За позовом: ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м.Львів

до відповідача:ФОП ОСОБА_1, м.Львів

про стягнення 3246,79 грн.

Cуддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представник

від відповідача - н/з

Представникам позивача розяснено його права та обовязки відповідно до ст.ст.20, 22 ГПК України.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м.Львів до ФОП ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 3246,79 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.04.2009 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.05.2009 року.

Для всебічного, повного та обєктивного вирішення спору по суті розгляд справи відкладався ухвалами суду від 22.05.2009 року та від 09.06.2009 року.

Представник позивача в судове засідання зявився, позовні вимоги підтримав з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог.

Відповідач в судове засідання повторно не зявився, вимог ухвал суду не виконав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача, суд встановив.

ТзОВ “Регіональна аптечна база “Данфарм”, м.Львів та ФОП ОСОБА_1, м.Львів 11 листопада 2008 року уклали договір поставки №7028.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Згідно п. 1.1. цього договору постачальник зобовязався передати у власність покупця лікарські засоби та інші медичні товари в асортименті, за цінами, в кількості і на суму згідно товаро-транспортних накладних, актів передачі, специфікацій, тощо, які є додатками до даного договору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно накладних, які знаходяться в матеріалах справи на загальну суму 6664,57 грн.

Пунктом 4.1. договору встановлено, що оплата за поставлений (замовлений) за даним договором товар здійснюється на умовах та за цінами, що визначаються в товаро-транспортних накладних, актах передачі, специфікаціях тощо.

Однак, відповідач лише частково оплатив за поставлений товар, внаслідок чого перед позивачем заборгував 1230,14 грн., що підтверджується матеріалами справи, у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог.

У відповідності до п.6.1. договору у випадку порушення умов оплати товару покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми боргу станом на 10 день прострочення; пеню в розмірі 0,3% від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення; суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення; 10% річних від простроченої суми відповідно до ст.625 ЦК України та зобовязаний відшкодувати завдані цим порушенням збитки.

Позивач нарахував відповідачу у відповідності до п.6.1. пеню в сумі 527,24 грн., штраф у розмірі 241,26 грн.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних 48,15 грн.

Зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Крім того, позивач просить в порядку ст.22 ЦК України стягнути збитки у вигляді витрат на правову допомогу в сумі 1200 грн.

Згідно з вимогами ст.220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов”язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.

Частина 3 ст.216 ГК України передбачає, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того чи є застереження про це в договорі

В силу ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобовязання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб”єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобовязання або додержання правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною.

Судом встановлено, що у звязку з необхідністю звернення до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, позивач несе додаткові витрати на правову допомогу згідно укладеного договору від 02.01.2009 року, що відповідно до вимог ст.225 ГК України відноситься до збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.

Доказом понесення позивачем додаткових витрат у вигляді оплати правової допомоги є квитанція до прибуткового касового ордеру №4 від 04.04.2009 р. та акт наданих послуг від 31.03.2009 року.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування понесених останнім збитків у вигляді додаткових витрат на оплату правової допомоги в сумі 1200 грн. задоволити.

У відповідності до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку позовні вимоги задоволити повністю.

Судові витрати покласти на відповідача у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 193, 216, 220, 224, 225 ГК України, ст.ст. 11, 22, 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 33, 49, 82-84, 116, 121 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіональна аптечна база «Данфарм», м.Львів, вул.Рудненська,12 (р/р 26005049296200 в АКІБ «Укрсиббанк»м.Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 32053158) 1230,14 грн. основного боргу, 527,24 грн. пені, 48,15 грн. 3% річних, 241,26 грн. штрафу, 1200 збитків, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Масловська Л.З.