Рішення № 64136417, 15.11.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/1249/16-ц

Провадження № 2/456/1099/2016

РІШЕННЯ

іменем України

15 листопада 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Микитчина І. М. ,

при секретарі Свержинській І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

позивач публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» звернувся в суд з позовною заявою та просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за договором кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р., договором поруки 629/3-136 від 19.07.2007 р. та договором поруки №629/3-137 від 19.07.2007р., в сумі 185 657,13 доларів США (сто вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім доларів США 13 центів) та 1 922 728, 95 гривень (один мільйон дев'ятсот двадцять дві тисяч сімсот двадцять вісім гривень 95 копійок) пені та судовий збір в сумі 101 532,66 гривні (сто одна тисяча п'ятсот тридцять дві гривні 66 копійок).

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 19 липня 2007 року між акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №629/3-135, згідно якого йому надався кредит у сумі 150000,00 доларів США, зі сплатою 13,5% річних та з кінцевим терміном погашення заборгованості 19.07.2017 року. 14.06.2010 року найменування Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» змінено на ПАТ «Укрсоцбанк», який являється його правонаступником. Також 19 липня 2007 року в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено договори поруки №629/3-136 та №629/3-137 між банком та відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Умови договору позичальниками порушені, зобов'язання ними не виконуються, щомісячні платежі не вносяться у термін, передбачений кредитним договором.

Станом на 23.03.2016 р. заборгованість відповідачів згідно кредитного договору № №629/3-135 від 19 липня 2007 року становить 185 657,13 доларів США та 1 922 728, 95 гривень, з яких: заборгованість за кредитом - 129998,88 доларів США; заборгованість за відсотками - 55658,25 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1399110,52 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 523618,43 грн..

У зв'язку з тим що відповідачі не відреагували на вимогу про погашення заборгованості в добровільному порядку, тому позивач вимушений звернутись до суду для захисту своїх прав з даною позовною заявою.

Представник позивача ОСОБА_4 в судовому засідання позовні вимоги підтримав покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду, на виклик суду не з'явився, про причину неявки не повідомив, тому суд відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу заочно за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Суд, перевіривши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, вважає, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

В судовому засіданні встановлено, що 19.07.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №629/3-135, згідно умов якого останній отримав кредит у сумі 150000,00 доларів США. Кредит наданий строком по 19.07.2017 року та зі сплатою 13,5% річних.

В судовому засіданні встановлено що позивач виконав умови договору та надав відповідачу грошові кошти в розмірі 150000,00 доларів США. Відповідач не виконав свої зобов'язання по поверненню коштів, отриманих згідно кредитного договору та відсотків за користування, у зв'язку з чим станом на 23.03.2016 року утворилась заборгованість по кредитному договору №629/3-135від 19.07.2007 у розмірі 185 657,13 доларів США (сто вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім доларів США 13 центів) та 1 922 728, 95 гривень (один мільйон дев'ятсот двадцять дві тисяч сімсот двадцять вісім гривень 95 копійок) пені з них заборгованість за кредитом - 129998,88 доларів США; заборгованість за відсотками - 55658,25 доларів США; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1399110,52 грн.; пеня за несвоєчасне повернення відсотків - 523618,43.

Судом встановлено, що 05.04.2016 року на адресу відповідача ОСОБА_1, рекомендованою кореспонденцією, надсилалась вимога про усунення порушення №08.206-297/96-5833/1, яка залишилась останнім без відповіді та задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до норм ст. 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як роз'яснено в п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

В абзаці третьому п. 24 даної постанови зазначено, що пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Як роз'яснено в п. 29 згаданої постанови, при вирішенні спорів про дострокове повернення кредиту суд має враховувати положення статей 1050, 1054 ЦК і виходити з того, що якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому від суми кредиту. Передбачене статтею 1050 ЦК право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення кредитодавцем вимог про розірвання кредитного договору відповідно до положення статті 651 ЦК.

З метою забезпечення взятих ОСОБА_1 кредитних зобов'язань, цього ж дня, 19.07.2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк")та ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договори поруки №629/3-136 та №629/3-137 відповідно, відповідно до умов якого останні поручилися перед банком за належне виконання ОСОБА_1 кредитних зобов'язань за договором №629/3-135 від 19.07.2007 року.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема, у разі неподільності предмета зобов'язання.

Відповідно до ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно п. 1.1 Договору поруки Поручитель зобов'язується перед кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання позичальником зобов'язань щодо повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій.

Судом встановлено, що 05.04.2016 року на адресу відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 рекомендованою кореспонденцією, надсилались вимоги про усунення порушення №08.206-297/96-5833/2 та №08.206-297/96-5833/2, які залишились останніми без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлену додаткову(субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч.1 ст.555 ЦК України у разі одержання вимоги кредитора поручитель зобов'язаний повідомити про це боржника, а в разі пред'явлення до нього позову - подати клопотання про залучення боржника до участі у справі. Якщо поручитель не повідомить боржника про вимогу кредитора і сам виконає зобов'язання, боржник має право висунути проти вимоги поручителя всі заперечення, які він мав проти вимоги кредитора.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.5 ст. 13 ЗУ « Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду України, враховуються іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Так, суд враховує правовий висновок Верховного Суду України, який зроблений на засіданні Судової палати у цивільних справах від 29 січня 2014 року, розглянувши справу №6-155цс13, згідно якого відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Крім того, Пленум Верховного Суду України в абз. 3 п. 14 постанови від 18 грудня 2009 р. N 14 "Про судове рішення у цивільній справі" роз'яснив, що суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч. 2 ст. 192 ЦК, ч. З ст. 533 ЦК, Декрет КМУ N15- 93).

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором чи договором банківського вкладу в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у іноземній валюті.

На підставі вищенаведеного та враховуючи, що заборгованість по даний час залишається не погашеною, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі заявленому позивачем.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 208, 209, 212, 213-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 530, 536, 543, 554, 559, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за договором кредиту №629/3-135 від 19.07.2007р. в сумі 185 657,13 доларів США (сто вісімдесят п'ять тисяч шістсот п'ятдесят сім доларів США 13 центів) та 1 922 728, 95 гривень (один мільйон дев'ятсот двадцять дві тисяч сімсот двадцять вісім гривень 95 копійок) пені та судовий збір в сумі 101 532,66 гривні (сто одна тисяча п'ятсот тридцять дві гривні 66 копійок).

На заочне рішення суду може бути подано відповідачем заяву про його перегляд судом, що його ухвалив, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через міськрайонний суд.

Особи, які брали участь у справі участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий-суддя І. М. Микитчин