Вирок № 64113221, 16.01.2017, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6393/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.01.2017 р. м. Львів

Галицький районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Романюка В.Ф.,

при секретарях судових засідань Куц Н.З., Підлужному Р.А.

з участю прокурора Кулеба В.М.,

захисника ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12016140050004309 від 25.09.2016 р. відносно, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця м. Дрогобич, Львівської області, офіційно ніде не зареєстрованому, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, одружений, тимчасово непрацюючий, з середньою освітою, раніше неодноразово судимий, а зокрема вироком Дрогобицького міського суду Львівської області від 02.04.1999 за ч.2 ст.185, ч.1 ст.117, ч.1 ст. 118, ч.1 ст.177 КК України (1960 року) до 5 років позбавлення волі, вироком Дрогобицького міського суду Львівської області від 22.11.2005 р. за ч.2 ст.185, ч.1 ст.190, ст.395 КК України до 4 років і 6 місяців позбавлення волі, вироком Дрогобицького міського суду Львівської області від 26.03.2010 р. за ст.395 КК України до 2 місяців арешту, покарання відбуте, відповідно до ст.89 КК України судимість погашена, -

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15, ч..2 ст.186 КК України,-

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_4 25.09.2016, приблизно о 01 год. 30 хв., перебуваючи в «Снопківському» парку по вул. Стуса у м. Львові, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, завдав декілька ударів руками в голову потерпілій ОСОБА_5, внаслідок чого в останньої виявлено по одній підшкірній гематомі на чолі зліва та справа, синець і підшкірну гематому на правій щоці та підборідді, по одному садну на передній та задній поверхнях ділянки правого ліктьового суглоба, два синця на лівому стегні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1908/2016 від 27.09.2016 відносяться до легкого тілесного ушкодження, відкрито намагався заволодіти мобільним телефоном марки «ІРЬопе 5з», золотистого кольору вартістю 8500 грн., всередині якого була сім картка мобільного оператора «Лайф» вартістю 20 грн., на рахунку якої були грошові кошти в сумі 65 грн. та чохлом вартістю 100 грн., які на праві приватної власності належать потерпілій ОСОБА_5, завдавши потерпілій збитків на загальну суму 8685 гривень та в подальшому намагався втекти з місця події, утримуючи викрадене майно при собі, однак свій злочинний умисел не довів до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий перехожими.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.15 - ч.2 ст.186 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ч.2 ст.186 КК України, винним себе визнав частково та пояснив, що в 25 вересня 2016 року десь приблизно об 1 год 30 хв. він вночі проходив через парк «Снопківський» по вул. Стуса у м. Львові, та побачив там дівчину, яка розмовляла по телефону. Він підійшов до неї, силою забрав в потерпілої телефон. Вона почала кричати та кликати на допомогу. Після цього він почав тікати і викинув вказаний телефон. Коли його наздоганяли охоронці він віддав потерпілій телефон, а саме кинув вказаний телефон в її сторону. При цьому, стверджував, що ударів потерпілій він не наносив, насильства до потерпілої особи не застосовував. Телефон повернув, хоча міг з ним втекти. Його наздогнали охороні та затримали. Свою вину у пред»явленному йому обвинуваченні фактично заперечив.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), його вина, повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному проводжені доказами:

- показами даними у судовому засіданні під час досудового слідства 27.09.2016 р. в порядку ст. 225 КПК України, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду, потерпілою ОСОБА_5 яка показала, що 25.09.2016 року близько 01:00 год вона йшла по освітленій частині парку у м. Львові та розмовляла з подругою по телефону. Почувши, що за нею хтось йде, вона злякалась та обернулась, внаслідок чого отримала удар по обличчю від невідомсої особи, яку потім затримали, та як потім з»ясувалася це був обвинувачений ОСОБА_4 Відразу ж він її схопив за руку та почав бити по обличчі. Потім обвинуачений забрав її телефон. На її крики обвинувачений ще раз її вдарив. Потім ударів було багато. Бив її один обвинувачений. Пізніше він її тягнув в сторону «шлагбауму» за волосся. Вона просила, щоб її не бив та повернув їй телефон. У відповідь обвинувачений знову почав її бити та ображати нецензурною лайкою. При цьому, обвинувачений погрожував, сказав, що стане гірше, якщо вона не замовчить. Пізніше він її схопив з-заду, за шию та почав трусити. Згодом обвинувачений сів на неї зверху та бив по лиці. Згодом вона залишила спроби повернути телефон. Лежала на землі і він знову її вдарив в живіт ногою. Вона почула, що він починає втікати, але сил щоб піднятись в неї не було. Піднялась вона згодом, коли побачила, що на допомогу біжать два молодих чоловіка. Згодом ці молоді люди наздогнали обвинуваченого, скрутили його лицем до землі та викликали поліцію. Хлопці обвинуваченого не били, тільки тримали. Обвинувачений почав обманювати, що його даремно затримали, він нічого не робив і нікого не бив. Від нього пахло не тільки алкоголем але і запахом, схожим на ацетоном. Коли приїхали працівники поліції, вона надала пояснення, а обвинувачений почав обманювати, що нічого не робив. Викликав карету швидкої допомоги та показував вигляд, що йому погано. Також уточнила, що лиця обвинуваченого вона не пригадує, але точно пам'ятає, що це був він в цих же джинсових штанах, а людина, яку затримала в парку поліція, це був ОСОБА_7 Показала також, що ОСОБА_4 заволодів її телефоном, забрав його, але коли за ним бігли хлопці, він викинув його. Також вказала що вартість телефону становить 8500 грн, там також була сім карта вартістю 20 грн. та 65 грн. на рахунку та чохол вартістю 100 грн. Вказала, що ОСОБА_4 висловлював їй погрози насильством, та ображав її, а телефон знаходиться в неї. Пояснила також, що приїзжав слідчий, їй надавали медичну допомогу, вона вживала таблетки. Також вказала, що має тілесні ушкодження на верхніх та нижніх частинах ніг, гулі на голові, оги та руки в синцях. Ішла кров з вени. Під час побиття обличчя вона бачила погано, побачила пізніше, коли ОСОБА_4 затримали. ( звукозапис допиту потерпілого на диску а.с. 37);

- показами даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_6, який пояснив, що працює офіціантом в ресторані «Шашличний двір», який знаходиться у м. Львові в парку «Снопківький» по вул. Стуса, 47. У вересні 2016 року під час своєї зміни вона разом з його другом ОСОБА_9, який також працює в цьому ресторані затрималися на роботі допізна, вже після 12 год ночі. Раптом вони почули з темряви крики дівчини яка просила про допомогу і пішли на цей голос. Підійшовши ближче разом з ОСОБА_9 він побачив, що невідома особа починає втікати з парку від дівчини, яка кликала на допомогу. Він кинувся наздоганяти вказану особу, яка втікала від дівчини. Це був мужчина, як потім виявилося обвинувачений ОСОБА_4 Десь через 200 метрів він наздогнав його, повалив на землю та скрутив йому руку, бо той нагався вирватися та втікти. Перед тим, як він його наздогнав, невідомий, викинув на землю якийсь предмет, схожий на телефон, бо при цьому світився у темноті. Потім до них підбіг ОСОБА_9,допоміг йому утримувати обвинуваченого, що б він не втік. Потім підбігла потерпіла дівчина та вказала на затриманого ним мужчину, як на особу, яка викрала у неї мобільний телефон та побив її. Потім обвинувачений пачав удавати, що йому погано, впав на землю просив викликати швидку. Потерпіла просила викликати поліції. ОСОБА_9 викликав поліцію, вона прибула десь за 10 хв. та забрала затриманого до Галицького відділу поліції м. Львова, разом з потерпілою дівчиною та ОСОБА_4 якого він упізнає за його джинсами, які були на ньому під час затримання. Нанесення ударів потеріплій він не бачив, бо було вже темно. Телефон, який викинув затриманий ним чоловік був айфон-5 чорного кольору з чехлом.

- показами даними у судовому засіданні свідком ОСОБА_9, який пояснив, що 25.09.2016 р. працював офіціантом в ресторані «Шашличний двір», який знаходиться у м. Львові по вул. Стуса, 47, та десь приблизно після 1 год. ночі він разом з напарником ОСОБА_6 вийшли на вулицю пререкурити і почули жіночі крики про допомогу зі сторонни парку «Снопківький». Вони разом зі ОСОБА_6 пішли на жіночий крик та згодом побачили як з парку вибіг невідомий мужчина за яким бігла невідома їм жінка, яка кричала про допомогу, та переслідувала вказаного мужчину. Побачивши це, він разом зі ОСОБА_6 вирішили допомогти та кинулися наздоганяти невідомого, який втікав. Першим біг ОСОБА_6, оскілки він є футобілстом та швидко бігає, позаду нього біг ОСОБА_9, а за ними бігла жінка, яка просила про допомогу. Наздоганяли вони невідомого мужчину десь приблизно метрів 100, точно сказати не може. Коли вони вже наздоганяли вказаного невідомого, той викинув в сторону від свого руху направо мобільний телефон потерпілої, який вона потім підняла та показувала їм, вказуючи на те, що в телефоні від падіння тріснув екран. Згодом ОСОБА_6 наздогнав невідомого мужчину та повалив його на землю, захвативши його з-заду за шию. Підбігши, ОСОБА_9 схопив невідомого за руки та не давав йому втікти поки не прийшов ще охоронець стадіону «Україна». Згодом підішла потерпіла дівчина, яка повідомила їм, що особа, яку вони зі ОСОБА_6 затримаали викрала у неї мобільний телефон айфон-5, била та душила її. Він викликав поліцію, яка прибула на місце через 10-15 хв. а потім пішов в ресторан здати та закрити кассу, бо ще був на роботі. В відділ поліції він не їздив, обвинуваченого чітко впізнати не може оскільки було темно коли він його затримував, та той постійно закривав обличчя руками, імітуючи що йому погано. Наголосив, що в ту ніч було погано видно оскільки ще був туман, а затримали вони вказаного мужчину, на якого прямо вказала потірпіла особа, в темному місці між двома ліхтарями, які знаходяться на великій відстані один від одного.

- показами даними у судовому засіданні судово-медичним експертом ОСОБА_10, який пояснив, що він проводив 27.09.2016 р. на підставі постанови слідчого СВ Галицького ВП ГУ НП у Львівській області судово-медичну експертизу потерпілої ОСОБА_5, та видавав висновок експерта за № 1908/2016 від 27.09.2016 р., згідно якого у вказаної потерпілої особи ним було встановлено наявність у неї легких тілесних ушкоджень. Повінстю підтвердив всі вивсновки викладені ним у вказаному документі. Також заперечив можливість отримання вкзаних пошкоджень потерпілою в результаті падіння.

- висновком судово-медичного експерта № 1908/2016 від 27.09.2016 р. про наявність у потеріпілої ОСОБА_5 по одній підшкірній гематомі на чолі зліва та справа, синця і підшкірну гематому на правій щоці та підборідді, по одному садну на передній та задній поверхнях ділянки правого ліктьового суглоба, два синця на лівому стегні, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1908/2016 від 207.09.2016 відносяться до легкого тілесного ушкодження,;

Суд надає віри показанням потерпілої ОСОБА_5, які є послідовними, об'єктивно відображають обставини справи та стверджуються іншими безпосередньо дослідженими в судовому засіданні доказами.

Обвинувачений, заперечуючи показання потерпілої, не навів доводів та аргументів, які б ставили під сумнів їх правдивість та стверджували упередженість ОСОБА_5 по відношенні до останнього.

Суд приймає до уваги показання свідків ОСОБА_6, ОСОБА_9, експерта ОСОБА_10 як об'єктивні, оскільки вони підтверджуєються іншими доказами у кримінальному провадженні.. Зазначені показання свідків є допустимими, узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Так, вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується дослідженими в процесі судового слідства доказами: показами потерпілої ОСОБА_5 даними у судовому засіданні під час досудовго розслідування та дослідженими під час судового розгляду; показами свідків ОСОБА_6 ОСОБА_9, даними у судовому засіданні, постановою про призначення експертизи від 27.09.2016 р. потерпілої ОСОБА_5; висновком судово-медичного експерта № 1908/2016 від 27.09.2016 р.; протоколом огляду предмету від 25.09.2016 р. яким було оглянуто вилучений мобільний телефон марки «ІРЬопе 5з», та фототаблиця до нього; постановою про визнання предмету речовим доказом і прилученням його до матеріалів кримінального провадження від 25.09.2016 р., якою мобільний телефон марки «ІРЬопе 5з», визнаний речовим доказом по справі.

Зазначені докази по справі зібрані відповідно до вимог кримінального процесуального закону, є допустимими, та такими, що в їх сукупності безпосередньо вказують на вчинення обвинуваченим діяння, інкримінованого йому стороною обвинувачення, відтак за відсутності будь-яких суперечностей по справі суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 в пред»явленому обвинуваченні.

Суд відхиляє клопотання захисту про визнання недопуститми доказами висновку судово-медичного експерта № 1908/2016 від 27.09.2016 р. з мотивів його складання та проведення експертизи 27.09.2016 р., тобто через 2 дні після вказаних подій, оскільки вказаний висновок складений відповідно до вимог чинного законодавства, в проведення експертизи через 2 дні після подій , які відбулися не може свідчити про його очевидну недопустимість та невідповідність цього висновку обставинам справи. Крім того , суд приймає до уваги, що у судовому засіданні вказаний висновок повінстю підтвердив викликаний та допитаний судово-медичний експерт ОСОБА_10 Також суд відхиляє клопотання захисту щодо визнання недопустимим доказом диску з звукозаписом допиту потерпілої ОСОБА_5, оскільки такий долучався в судовому засіданні до матеріалів справи за клопотанням прокурора та досліджувався у судовому засіданні, при цьому жодних зауважень у захисту до вказаного доказу не було під час його дослідження.

Аналізуючи позицію обвинуваченого щодо заперечення своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч.2 ст. 186 КК України та його показання у суді, суд приходить до висновку, що така позиція не відповідає зібраним та дослідженим об'єктивним доказам по справі, спрямована на уникнення відповідальності за вчинене; спростовується встановленими фактичними обставинами і доказами по кримінальному провадженні, а саме послідовними та вичерпними показаннями потерпілої ОСОБА_11, та свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_12. даними ним у судовому засіданні, які підтвердили, що саме обвинувачений ОСОБА_4 вчинив замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильством.

Заперечення своєї винуватості обвинуваченим у вчиненні злочинних дій суд розцінює, як обрану ними позицію захисту; доводи обвинуваченого спростовуються об'єктивними доказами у справі, наведеними у мотивованій частині вироку. Оцінюючи показання потерпілого та свідків в частині скоєння обвинуваченим ОСОБА_4 злочину передбаченого ч. 2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються іншими доказами. Обвинувачений не навів доводів чи мотивованих аргументів, які б дали підстави вважати, що потерпіла ОСОБА_5 його оговорює.

Оцінюючи докази в їх сукупності суд визнає їх допустимими, належними, достатніми та достовірними і такими, які об»єктивно і повно доводять вину обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні злочину, предбаченого ч. 2 ст. 15 - ч.2 ст. 186 КК України. Таким чином, аналізуючи наведені докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена.

За таких обставин дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 186 КК України, тобто замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з насильстовом.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено; обставини, що пом'якшують покарання - не встановлені, обставини справи, характеристику, сімейний стан, наявності на утриманні обвинуваченого неповнолітньої дитини дружини від першого шлюбу, та вважає за необхідне призначити покарання за вказаний злочин у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального кодексу.

Щодо особи обвинуваченого, то встановлено, що ОСОБА_4 вже неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, не працював, характеризується за місцем проживання задовільно.

З врахуванням наведених обставин суд вважає, що покарання слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст.186 КК України.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту, який перейшов у заставу обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, враховуючи особу та тяжкість злочинного діяння, слід залишити без змін.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід рахувати з моменту фактичного затримання - 25.09.2016 року по 30.09.2016 р.включно, - звільнення його у зв»язку із внесенням застави.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «ІРЬопе 5з» слід залишити потерпілій ОСОБА_5

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді взяття під варту, який перейшов у заставу, обвинуваченому ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу, враховуючи особу та тяжкість злочинного діяння, слід залишити без змін.

Строк відбування покарання покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту його фактичного затримання з 25.09.2016 року по 30.09.2016 р.включно, - звільнення його у зв»язку із внесенням застави.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «ІРЬопе 5з» - залишити потерпілій ОСОБА_5

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Галицький районний суд м. Львова до Апеляційного суду Львівської області з підстав, передбачених ст.394 КПК України, а засудженим - з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя В.Ф.Романюк