Ухвала суду № 64049646, 13.01.2017, Великобурлуцький районний суд Харківської області

Провадження № 1-кп/616/24/17

Справа № 617/153/16-к

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2017 року Великобурлуцький районний суд Харківської області у складі головуючого - судді Нестайка Ю.В.

з участю: секретаря судового засідання - Капленко А.В.

прокурора - Стецюка Т.І.

потерпілих - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (до суду не з'явилися)

захисника обвинувачених - адвоката Боровського С.В.

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6

при проведенні підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15,ч.3 ст.185,ч.2 ст.185, ст.395 КК України, та відносно ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

До суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000044 від 15.01.2016 року, відносно ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.185, ст.395 КК України, та відносно ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, а також обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000327 від 10.04.2016 року, відносно ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України.

Матеріали вказаних кримінальних проваджень відповідно до ст. 334 КПК України були об'єднані в одне провадження ухвалою Вовчанського районного суду Харківської області від 04.07.2016 року.

Згідно з ухвалою апеляційного суду Харківської області від 22.12.2016 року об'єднане кримінальне провадження відповідно до ч.1 ст. 34 КПК України направлено на розгляд до Великобурлуцького районного суду.

Прокурор вважав можливим призначити справу до судового розгляду.

Потерпілі до суду не з'явилися, подали заяви з проханням розглядати справу у їх відсутність.

Захисник та обвинувачені не висловили заперечень щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Перевіривши зміст обвинувальних актів, суд дійшов висновку про необхідність повернути їх прокурору як такі, що не відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України.

Згідно з вимогами п.5 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт повинен містити відомості, які прокурор вважає встановленими, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення має містити посилання на обставини, які у відповідності до положень ст.91 КПК України входять до предмету доказування, серед інших - це подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також мотив вчинення кримінального правопорушення.

За епізодом обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні 14.01.2016 р. замаху на крадіжку майна, що належить ОСОБА_1, обвинувальний акт містить суперечності, недопустимі з точки зору належної кваліфікації дій особи.

Так, зазначається, що ОСОБА_5, проникнувши до дачного будинку, скоїв крадіжку газової плити, чотирьох балончиків газових до плити, асинхронного двигуна. Наведене формулювання свідчить про висновок щодо вчинення закінченого злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України. Однак тут же в обвинувальному акті зазначається, що злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5, так як він не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, в зв'язку з тим, що був затриманий на місці злочину. В обвинувальному акті не вказано, які саме дії не вчинив ОСОБА_5 для доведення злочину до кінця. Незрозуміло, на чому ґрунтується висновок про незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна за обставин, описаних перед цим у обвинувальному акті, якщо не зазначено, які ще дії мав намір вчинити, але не вчинив обвинувачений.

За епізодом обвинувачення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у вчиненні 13.01.2016 року таємного викрадення чужого майна з території дачного домоволодіння, що належить ОСОБА_2, обвинувальний акт також містить суперечності, недопустимі з точки зору належної кваліфікації дій особи.

Так, зазначається, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6, пройшли на територію домоволодіння через калитку, звідки вчинили крадіжку майна на суму 152,00 грн. З наведеного опису можна зробити висновок, що територія домоволодіння огороджена, а якщо це так, то майно перебувало в сховищі, виходячи з поняття «сховище», яке міститься у диспозиції ч.3 ст. 185 КК України, однак вказане діяння кваліфіковане за ч.2 ст. 185, а не за ч.3 ст. 185 КК України.

Такі ж суперечності містяться у обвинувальному акті за епізодом обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні крадіжки 18.11.2015 р. з території домоволодіння, що належить ОСОБА_3 Зазначаючи, що домоволодіння огороджене парканом, і ОСОБА_6 «заліз на територію вказаного двору», звідки таємно викрав майно на суму 807 грн., це діяння кваліфіковане за ч.1 ст. 185 КК України, а не за ч.3 ст. 185 КК України.

Також у обвинувальному акті відносно ОСОБА_5 зазначається, що він неодноразово судимий, при цьому конкретно вказується лише про одну судимість. Якщо слідчому та прокурору відомо про непогашені судимості обвинуваченого, відомості про усі ці судимості мають бути наведені у обвинувальному акті, оскільки вони мають суттєве значення з точки зору встановлення важливих даних про особу обвинуваченого.

Вказане свідчить про невідповідність обвинувальних актів вимогам КПК України, оскільки суд при судовому розгляді справи пов`язаний межами фактичних обставин, встановлених в ході досудового розслідування.

Невідповідність обвинувальних актів вимогам Кримінального процесуального кодексу України унеможливлює винесення судового рішення про призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

У відповідності до п.3 ч.3 ст.314 КПК України суд за результатами проведення підготовчого судового засідання повертає обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про необхідність повернути обвинувальні акти прокурорам, які їх затвердили.

Відносно ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді від 19.01.2016 р. був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався під час перебування судового провадження на розгляді у Вовчанському районному суді Харківської області.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Строк дії ухвали Вовчанського районного суду Харківської області від 18.11.2016р. про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого закінчується 16.01.2017 р. о 9.00 год.

Прокурор подав клопотання про продовження строку тримання під вартою, висловивши думку про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу, оскільки продовжують існувати ризики, які були підставою для обрання та продовження строку дії запобіжного заходу.

Захисник Боровський С.В. просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що обвинувачений вже майже рік утримується під вартою, внаслідок чого частково перестали існувати ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

ОСОБА_5 також просив змінити запобіжний захід на інший, не пов'язаний з триманням під вартою.

Суд, перевіривши окремі матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченого, вважає необхідним змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5

При цьому суд виходить з того, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання, доказів на підтвердження існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вказаних прокурором у клопотанні, не надано, окрім лише того, що ОСОБА_5 залишив місце свого постійного проживання, внаслідок чого йому висунуте обвинувачення за ст. 395 КК України.

Відносно цього ОСОБА_5 пояснив, що він працював на будівництві храму у м. Харкові і проживав у будинку, наданому йому настоятелем храму у користування, де він також виконував функції з охорони дитячого табору.

До того ж ОСОБА_5 вже майже рік утримується під вартою і за цей час Вовчанським районним судом навіть не розпочато розгляд справи, що свідчить про перевищення розумного строку розгляду справи та тримання обвинуваченого під вартою.

Оцінюючи сукупність обставин, передбачених ч.1 ст. 178 КПК України, а саме: тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 в разі визнання винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень; репутацію обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий - є достатні підстави для обирання йому запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2,3 ч.5 ст. 194 КПК України.

Також прокурор подав клопотання про обрання відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, посилаючись на те, що строк дії раніше обраного запобіжного заходу закінчився, а ОСОБА_6 не отримував судові повістки, не з'являвся до суду.

ОСОБА_6 пояснив, що у селі Жовтневе, де він постійно проживає, взагалі немає листоноші і поштові відправлення доставляються нерегулярно, що і стало причиною неотримання ним судової повістки. Коли йому будь-яким способом повідомляли про необхідність прибути до суду, він завжди виконував це.

Оскільки прокурором не надано доказів про існування ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, вказаних ним у клопотанні відносно ОСОБА_6, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.91,177, 179,194,291, п.3 ч.3 ст.314, ч.3 ст. 315, ст.369 КПК України, суд

у х в а л и в:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000044 від 15.01.2016 року, відносно ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 185, ст.395 КК України, та відносно ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України, а також обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220000327 від 10.04.2016 року, відносно ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст. 185, ч.2 ст. 185 КК України,- повернути прокурорам Вовчанського відділу Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області Тімоновій Л.І. та Тутовій К., які затвердили обвинувальні акти.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 змінити з тримання під вартою на запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, поклавши на нього строком на два місяці - до 12 березня 2017 року,- обов'язки, передбачені п.п. 2,3 ч.5 ст. 194 КПК України:

1)не відлучатися з населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

2)повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

ОСОБА_5 звільнити з-під варти у залі суду.

Відмовити у застосуванні запобіжного заходу відносно ОСОБА_6.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області через Великобурлуцький районний суд протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя Ю.В. Нестайко