Ухвала суду № 64008163, 10.01.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Семенюк М.М.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"10" січня 2017 р. Справа № 806/780/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Мацького Є.М.

Шидловського В.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

апелянта та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Народного дапутата Верховної Ради України Розенблата Борислава Соломоновича про зобов'язання вчинити дій та стягнення моральної шкоди ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 13.05.2016 звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог (а.с.113), просив:

- зобов'язати відповідача розглянути його звернення від 30.10.2015, 06.11.2015, 22.11.2015, 04.03.2016, 28.03.2016, 20.04.2016 неупереджено та об'єктивно, письмово вибачитись перед ним за завдану шкоду, прийняти міри для усунення недоліків в своїй роботі;

- стягнути з відповідача на його користь відшкодування моральної шкоди та шкоди завданої його здоров'ю, його честі та гідності в розмірі 200000 грн.

В обґрунтування позову зазначав, що не на одне зі звернень не отримав відповіді. Вважає це неповагою до нього, як до громадянина України та серйозно хворої людини, а бездіяльність та протизаконна діяльність відповідача нанесла серйозну шкоду його здоров'ю, честі та гідності.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 25 травня 2016 року позов задоволено частково.

Зобов'язано Народного депутата Верховної Ради України Розенблата Борислава Соломоновича розглянути звернення ОСОБА_3 від 30.10.2015, 06.11.2015, 20.04.2016 відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

В решті позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням Позивачем у справі подано до суду апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив скасувати зазначену постанову та прийняти нову - про задоволення позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення апелянта, представника Відповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 до Народного депутата Верховної Ради України Розенблата Б.С. направлялись електронні звернення, а саме:

- від 30.10.2015 року (а.с.114-115, 121 зворот) про надання допомоги дітям-сиротам, які потребують дорогої операції за кордоном та в Україні, дітям, батьки яких не можуть оплатити операції;

- від 06.11.2015 року (а.с.116-117, 121) щодо розгляду комісією МОЗ фактів корупції та зловживання службовим становищем головним лікарем 2-ї ЦМЛ ОСОБА_5 та ряду керівників охорони здоров'я міста і області;

- від 22.11.2015 року (а.с.8-9, 122 зворот) щодо розгляду парламентом законів у сфері охорони здоров'я, оплати праці, судової системи, звернень громадян, житлового та виборчого законодавства, які сприятимуть демократії та європейським цінностям;

- від 04.03.2016 року (а.с.10, 122) щодо порушення прав родини заявника на якісне та своєчасне надання медичних послуг та формального розгляду звернень з цього приводу органами влади. Просить надати правову та фінансову допомогу;

- 28.03.2016 року (а.с.11-13, 123) щодо доопрацювання Закону України "Про звернення громадян" в частині проведення особистого прийому першими особами держави, необхідності перегляду та прийняття ВРУ низки законів у судовій, медичній та соціальній сферах;

- 20.04.2016 року (а.с.118-120, 123 зворот) про бездіяльність чиновників усіх рівнів щодо вирішення нагальних питань сім'ї заявника, а саме в комунальній, медичній, соціальній та правовій сферах. Просить захистити права сім'ї.

Згідно ч.2 ст.7 Закон України від 17.11.1992 №2790-XII "Про статус народного депутата України", народний депутат відповідно до закону розглядає звернення виборців, а також від підприємств, установ, організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, вживає заходів для реалізації їх пропозицій і законних вимог, інформує виборців про свою депутатську діяльність під час особистих зустрічей з ними та через засоби масової інформації.

Ст.5 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян" передбачає:

"Звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається."

Відповідно до ст.7 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян", звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Як вбачається зі звернень ОСОБА_3 від 30.10.2015, 06.11.2015, 22.11.2015, 04.03.2016, 28.03.2016, 20.04.2016, листа відділу з питань звернень громадян апарату Верховної ради України від 06.10.2016 №09-2/2-157 та доданих до нього реєстраційно-контрольних карток і реєстрів вихідного листування (а.с.139-152), звернення позивача оформлені належним чином і передані відповідачу у встановленому порядку, відповідно, 02.11.2015, 12.11.2015, 26.11.2015, 14.03.2016, 31.03.2016, 27.04.2016.

Листом відділу з питань звернень громадян від 06.10.2016 №09-2/2-157 спростовується твердження представника відповідача, що Народний депутат Верховної Ради України Розенблат Б.С. вказані звернення не отримував.

Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями (ст.7 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян").

Під час розгляду справи, листом від 267/01-322 від 11.08.2016 року (а.с.174), Народним депутатом Верховної Ради України Розенблат Б.С. позивач був повідомлений, що порушені у зверненнях від 22.11.2015 року, 04.03.2016 року, 28.03.2016 року пропозиції не підвідомчі комітету ВРУ з питань промислової політики та підприємництва, заступником голови якого є відповідач, а тому направлено до відповідних профільних комітетів ВРУ.

Вказаний лист направлявся на адресу позивача і був вручений адресату (а.с.175-176).

Враховуючи наведене, суд дійшов правомірного висновку, що позовна вимога про зобов'язання відповідача розглянути звернення 22.11.2015 року, 04.03.2016 року, 28.03.2016 року задоволенню не підлягає у зв'язку із їх розглядом та повідомленням про це ОСОБА_3.

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду (ст.14 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян").

Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (ст.15 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян").

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги (ст.18 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян").

Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:

- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;

- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення (ст. 19 Закону України від 02.10.1996 № 393/96-ВР "Про звернення громадян").

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів (ст.20 Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР "Про звернення громадян").

Враховуючи наведене та те, що звернення ОСОБА_3 від 30.10.2015, 06.11.2015, 20.04.2016 у встановлений строк розглянуті не були, письмова відповідь про результати їх розгляду на час розгляду справи ОСОБА_3 надана не була, а була надана після прийнятого судового рішення, тому суд першої інстанції правомірно зобов'язав Народного депутата Верховної Ради України Розенблата Борислава Соломоновича розглянути звернення ОСОБА_3 від 30.10.2015, 06.11.2015, 20.04.2016 у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".

Що стосується позову в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів зазначає наступне.

Статтями 23 та 1167 Цивільного кодексу України визначено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, яка відшкодовується незалежно від майнової шкоди.

Виходячи з положень ст.23 Цивільного кодексу України слід зауважити, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; - у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із п.п.3,5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Отже, для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування моральної шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1190 Цивільного кодексу України.

Аналізуючи наведені правові норми та обставини, колегія суддів вважає, що позовна вимога про стягнення моральної шкоди та зобов'язання вибачитись за завдану шкоду, то на думку колегії суддів, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження, що саме не розглядом звернень його здоров'ю, честі та гідності була заподіяна шкода. Те що позивач перебував на стаціонарному лікуванні з 25.07.2016 по 05.08.2016 (а.с.88) у зв'язку із остеохондрозом та операцією, звертався до лікаря 17.10.2016 (а.с.159), яким встановлений діагноз "ІХС Стенокардія ... Стан після оперативного лікування", не може беззаперечно свідчити, що здоров'ю ОСОБА_3 заподіяна шкода ненаданням відповідей на його звернення.

Наявності причинного зв'язку між шкодою і оспорюваною бездіяльністю відповідача, не встановлено.

Таким чином, позивачем не надано доказів, яких втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ йому спричинено незаконними діями або бездіяльністю відповідача.

До того ж, суд вірно зазначив, що відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України, заподіяння моральної шкоди через приниження честі та гідності, може виражатися у відповідних діях і не може бути наслідком - бездіяльності. Шкода ж, завдана фізичній особі незаконною бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою (ст.1174 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення про часткове задоволення позовних вимог з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "25" жовтня 2016 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Є.М. Мацький

В.Б. Шидловський

Повний текст cудового рішення виготовлено "12" січня 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Народний дапутат Верховної Ради України Розенблат Борислав Соломонович вул. М.Грушевського, 5,м.Київ 8,01008

4 - представнику відповідача ОСОБА_6, АДРЕСА_2 - ,