Рішення № 6399912, 05.10.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

05.10.2009Справа №2-18/4230-2009 За позовом Торгівельно-господарської асоціації “Атланта”(96500, АР Крим, м. Саки, вул.. Сімферопольська, 6А)

До відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

Про стягнення 3630,00 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача Бурлак В.М. представник, довіреність від 19.01.2009 р.

Від відповідача не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Торгівельно-господарська асоціація “Атланта” (далі - позивач) звернулася до господарського суду АР Крим з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач), в якій просить стягнути 3630,00 грн. плати за користування кіоском № 16 в літері «а» павільона № 3, якій розташований у АДРЕСА_2, за період з 01.09.2008 року по 01.08.2009 року.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 526, 527 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 28 жовтня 2004 року між торгівельно-господарською асоціацією “Атланта” (виконавець) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (замовник) був укладений договір про надання послуг. Позивач належним чином виконує умови договору, проте відповідач ухиляється від своєчасного внесення орендної плати на розрахунковий рахунок позивача, у звязку із чим за період з 01.09.2009 року по 01.08.2009 року за ним склалася заборгованість у сумі 3630,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду.

05.10.2009 року у судовому засіданні представник позивача підтримав свої позовні вимоги та заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, у тому числі і копії судових рішень.

Суд задовольняє клопотання позивача та залучає до матеріалів справи документи.

05.10.2009 року представник відповідача у судове засідання не зявився, причини не зявлення суду не відомі, про день та час слухання справи був сповіщений належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Суд вважає за можливе розглянути справу у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2004 року між торгівельно-господарською асоціацією “Атланта” (виконавець) та субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_2 (замовник) був укладений договір про надання послуг.

Згідно з пунктом 1.1 договору виконавець надає замовнику послуги з будівництва кіоску для продажу промислових товарів відповідно до проектно - кошторисної документації, а також з надання в довгострокову оренду знов побудованого кіоску загальною площею 4,4 кв.м. на земельній ділянці, яка належить торгівельно-господарській асоціації „Атланта”, фактичною вартістю 4629,00 грн..

Зазначена сума перераховується замовником на рахунок виконавця згідно з пунктом 1.2 договору.

Строк дії договору визначений сторонами до 28 жовтня 2014 року.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що передання обєкта в користування не тягне передання замовнику права власності на цей обєкт. Власником майна залишається виконавець, а замовник користується ним на протязі договору без права передоручення іншим особам (окрім близьких родичів).

Плата за користування кіоском еквівалента вартості ринкових послуг, яка розрахована шляхом поділення торгової площі кіоску на кількість торгових місць на ринку (пункт 3.1).

Пунктом 3.3 договору сторони передбачили, що розрахунки проводяться у безготівковому порядку на банківський рахунок “виконавця” авансом у сумі 264грн. після здачі торгівельного центру до експлуатації.

Згідно акту державної технічної комісії про готовність закінченого будівельного обєкту до експлуатації “Зони масового відпочинку з ринком по: вул. Сімферопольська, 6а”, комплекс був прийнятий до експлуатації 26.06.1998р. Даний держакт був затверджений рішенням виконавчого комітету Сакської міської Ради №94/11 від 26.02.1999р.

Рішенням виконавчого комітету Сакської міської Ради №341 від 26.08.2005р. була змінена організаційна форма діяльності майнового комплексу з “Зони масового відпочинку” на “Торговий центр”.

Проведення реконструкції обєкту з метою зміни статусу ринку на торговий комплекс не означає, що відповідач звільнений від обовязку сплачувати орендну плату.

Той факт, що відповідач займає та користується кіоском у своєї підприємницької діяльності відповідно з договором від 28.10.2004р. убачається і з постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.08р. по справі №2-5/9660.1-07(залишеному у законної силі Вищим Господарським судом України).

Позивач посилається на те, що відповідачем, в порушення умов договору, не здійснюється оплата за користування кіоском, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розміру 3630,00грн. за період з 01.09.2008р. по 01.09.2009р.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, й при цьому виходить з наступного.

Зі змісту договору від 24.10.2004 року вбачається, що він містить елементи договорів підряду і оренди, а відповідно до вимог частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Договори підряду та оренди за своєю суттю є відплатними. Несплата орендної плати не відповідає ні загально-правовим засадам від платності договору оренди, ні принципам добросовісності та розумності.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений законом або договором.

Відповідач не представив суду доказів оплати суми заборгованості у розмірі 3630,00 грн., в той час як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

При таких обставинах, позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3630,00 грн. плати за користування кіоском № 16 в літері «а» павільона № 3, якій розташований у АДРЕСА_2, за період з 01.09.2008 року по 01.08.2009 року підлягають задоволенню, оскільки підтверджуються матеріалами справи.

Судові витрати, відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, відносяться на відповідача.

Приймаючи до уваги, що позовна заява подана до господарського суду АР Крим 05.08.2009 року (вх. № 4648) і сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повинна бути сплачена у розмірі 236,00 грн., а фактично оплачено позивачем 118,00 грн., то суд стягує з відповідача у дохід державного бюджету України у тому числі і недоплачену позивачем суму у розмірі 118,00 грн. (236,00-118,00).

05.10.2009 р. у судовому засіданні за згодою позивача було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.10.2009 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись 525, 526, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Торгівельно-господарської асоціації “Атланта”(96500, АР Крим, м. Саки, вул.. Сімферопольська, 6А, ідентифікаційний код 22248367) 3630,00 грн. основного боргу, 102,00 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в дохід державного бюджету України (Отримувач: 22050000 Державний бюджет м. Сімферополя; р/р 31218259700002 в УДК в м. Сімферополь ГУ ДКУ в АР Крим, ЗКПО 34740405, МФО 824026) 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримОсоченко І.К.