Рішення № 6392609, 18.06.2009, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" червня 2009 р. справа № 5020-5/246 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська продовольча компанія” (95022 м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6)

до субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості в розмірі 2396,95 грн.

Суддя Євдокімов І.В.

Представники :

Позивач - Кадуха Павел Валерійович - представник довіреність № ТОВ „Кримська продовольча компанія” ;

Відповідач - ОСОБА_1 паспорт серія НОМЕР_2 виданий Бахчисарайським РВ ГУ МВД України в Криму від 04.09.2002 СПД ОСОБА_1 ;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Кримська продовольча компанія”, звернувся до суду з позовом до відповідача, субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за договором поставки № 8843/8 від 06.10.2008 в розмірі 2396,95 грн., з яких: 1755,75 грн. основний борг, 213,57 грн. пеня, 175,57 грн. штрафні санкції, 221,61 грн. збитки від інфляції, 30,45 грн. 3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обовязки щодо оплати отриманого товару.

Відповідач в судовому засідання позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснені їх процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши представників сторін, дослідивши надані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.10.2007 між позивачем та відповідачем був укладений договір постачання № 8843/8.

Відповідно до умов договору, позивач зобовязався поставляти продукцію, а відповідач приймати та сплачувати вартість продукції, на умовах передбачених вказаним договором.

На виконання умов договорів позивач поставив, а відповідач отримав продукцію на загальну суму 2005,75 грн., що підтверджується витратними накладними, які долучені до матеріалів справи (а.с. 22-23).

Відповідно до п. 3.5 договору, оплата товару здійснюється протягом 6 днів з моменту отримання товару.

Зобовязання з постачання товару позивачем виконувались належним чином, та своєчасно, але оплата за отриманий товар відповідачем здійснювалась несвоєчасно та не повному обємі, у звязку з чим його заборгованість перед позивачем склала 1755,75 грн.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України, реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами договіру купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статті 546 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 виконання зобовязань може забезпечуватися пенею.

Згідно з п. 5.3 Договору в разі прострочення оплати відповідач зобовязався сплатити пеню в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Згідно розрахунку позивача сума пені складає 213,57 грн.

При простроченні платежу більш ніж 30 днів, відповідач сплачує штраф в розмірі 10% від вартості поставленого товару (п. 5.4 договору).

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно розрахунку позивача сума штрафу складає 175,57 грн.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотку річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

15.07.2005 Інформаційним листом № 3.2.-2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.

Відповідно наданому позивачем розрахунку, перевіреному судом, сума 3% річних складає 30,45 грн., збитків від інфляції 221,61 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2396,95 грн., з яких: 1755,75 грн. основний борг, 213,57 грн. пеня, 175,57 грн. штрафні санкції, 221,61 грн. збитки від інфляції, 30,45 грн. 3% річних.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 102,00 грн. і інформаційне технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська продовольча компанія” (95022 м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6, код ЄДРПОУ 31284550, п/р 26003156098100 в АКІБ „УкрСіббанк” м. Сімферополь, МФО 351005) заборгованість в сумі 2396,95 грн., з яких: 1755,75 грн. основний борг, 213,57 грн. пеня, 175,57 грн. штрафні санкції, 221,61 грн. збитки від інфляції, 30,45 грн. 3% річних, витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Євдокімов

Рішення оформлено

згідно з вимогами

ст. 84 ГПК України

та підписано

23.06.2009

Розсилка:

1.ТОВ „Кримська продовольча компанія” (95022 м. Сімферополь, вул. Жені Дерюгіної, 6)

2.СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

3.Справа