Постанова № 6389245, 29.04.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2009 № 35/481

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Лосєва А.М.

при секретарі: Царенко А.М.

За участю представників:

від позивача за первісним позовом ОСОБА_1-

від відповідачаза первісним позовом не зявився

представника від позивача за зустрічним позовом не зявився

відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Схід"

на рішення Господарського суду м.Києва від 11.02.2009

у справі № 35/481 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Суб"єкта підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1

до ВАТ "Схід"

третя особа позивача

третя особа відповідача

про стягнення 191848,77 грн.

за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Схід”

до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи

ОСОБА_1

про стягнення 86124,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Схід” про стягнення 191848,77 грн. збитків, завданих самовільним та незаконним виселенням позивача з орендованого приміщення по вул. Бориспільській, 9 в м. Києві, а саме: 141668,87 грн. - вартість втрачених (зіпсованих) товарно-матеріальних цінностей (продуктів); 10179,90 грн. неодержаного прибутку; 30000,00 грн. моральної шкоди та стягнення судових витрат.

.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/481 від 10.11.2008р. прийнято зустрічну позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Схід” до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 86124,00 грн. до розгляду разом з первісним позовом.

12.12.2008 р. від відповідача надійшла заява про уточнення підстав та збільшення позовних вимог за зустрічним позовом на суму 64584,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 р. у справі №35/481 в задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство „Схід” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 р. у справі №35/481 скасувати в частині відмови у повному обсязі у задоволенні зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства „Схід” та прийняти нове рішення, яким задовольнити зустрічний позов, стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства „Схід” 157884 грн. завданих збитків у формі упущеної вигоди, судові витрати за звернення з зустрічною позовною заявою в сумі 1578,84 грн., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, судові витрати за звернення з апеляційною скаргою в сумі 789,50 грн.

Підставою для скасування рішення суду відповідач за первісним позовом зазначив неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції 29.04.2009 р. позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 р. у справі № 35/481 без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.

В судове засідання апеляційної інстанції 29.04.2008 р. представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) не зявився.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), оскільки явка представників сторін не була визнана судом обовязковою та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату та час судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом), дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

01 березня 2003 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством „Схід” було укладено Договір оренди №13 (надалі Договір), відповідно до умов якого відповідачем за первісним позовом було передано в оренду позивачу за первісним позовом нежитлове приміщення загальною площею 71,77 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, для розміщення магазину продовольчих товарів (п. 1.1.Договору).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач за первісним позовом зазначила, що строк дії Договору оренди неодноразово продовжувався, відповідно до доповнення до Договору №13 від 01.03.2003 р., підписаного сторонами 01.03.2006 р. договір оренди пролонгований до 01 березня 2008 року.

Згідно тверджень позивача за первісним позовом, остання з 2003 року по жовтень 2006 року сплачувала вартість електроенергії, водопостачання та інші комунальні послуги згідно рахунків - фактур, що були виставлені відповідачем за первісним позовом.

01 листопада 2006 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 та ВАТ „Енергетик” було укладено Договір №278/ВЕ на використання електричної енергії, проведення поточного ремонту і технічного обслуговування енергетичного обладнання, додатком до даного Договору є Акт розмежування належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін.

Позивач за первісним позовом, зазначила, що за використану електроенергію сплачує в повному обсязі, заборгованості не має, проте, 15.11.2007 р. відповідачем за первісним позовом було відключено постачання електроенергії в орендованому позивачем за первісним позовом приміщенні.

16.11.2007 р. позивач за первісним позовом звернулась з листом до ВАТ „ЕЗ„Енергетик”, які в свою чергу повідомили, що відключення було здійснено самовільно відповідачем за первісним позовом, що підтверджується листом №332 від 20.11.2007 р.

27 листопада 2007 року ВАТ „ЕЗ„Енергетик” було направлено відповідачу за первісним позовом лист №400 з проханням відновити електропостачання.

Неодноразово направлялась комісія з ВАТ „ЕЗ „Енергетик” для проведення технічного обслуговування силового розподільчого щита, з якого здійснюється електропостачання субспоживача СПД ОСОБА_1

Доказом відмови відповідача за первісним позовом щодо допуску вищевказаної комісії є Акти від 19.11.2007 р., 26.11.2007 р.

07.12.2007 р. Прокуратурою Дарницького району міста Києва було направлено відповідачу за первісним позовом припис №2512-с про усунення порушень Закону України „Про електроенергетику”, згідно з яким приписано усунути виявлене порушення закону шляхом відновлення електропостачання магазину продукти по вул. Бориспільській, 9 у м. Києві, громадянки ОСОБА_1

Однак, відповідачем за первісним позовом вказаний вище припис було залишено без реагування.

Свою відмову у відновленні постачання електроенергії відповідач за первісним позовом обґрунтовує тим, що 14.08.2007 р. Господарським судом міста Києва було ухвалено рішення у справі №2/282, яким розірвано договір оренди №13 від 01.03.2003 р. та зобов'язано СПД - фізичну особу ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення.

14.11.2007 року позивачем за первісним позовом було подано апеляційну скару на вищевказане рішення, про що було повідомлено відповідача за первісним позовом.

Натомість 15.11.2007 р. відповідач за первісним позовом видав наказ про відключення постачання електроенергії в орендованому приміщенні.

Позивач за первісним позовом зазначила, що внаслідок відключення електропостачання, останній було завдано збитків, а саме: виведено з ладу велику побутову техніку: морозильну камеру «Еlit» №SN 08372 вартістю 2300 грн.; холодильник для зберігання м'ясо-ковбасних виробів Соld №НFG 365-227 вартістю 9000,00 грн., холодильник для зберігання риби та морепродуктів „АО „Росс” ВПХТ №ТУУ 14086152.043-96 вартістю 6000 грн.

Даний факт підтверджується актом №1 від 16.11.2007 р.

Також внаслідок відключення електроенергії знищено товарно-матеріальних цінностей (продуктів) на загальну суму 4917,81 грн., що підтверджується актом №2 від 16.11.2007 р.

23.11.2007 р. позивачем за первісним позовом було направлено відповідачу за первісним позовом претензію про відшкодування завданих збитків на загальну суму 24217,81 грн.

Проте, відповідач за первісним позовом не відреагував на вищевказану претензію.

СПД - фізична особа ОСОБА_1 стверджує, що внаслідок протиправних дій відповідача за первісним позовом їй було завдано збитків в розмірі 141668,87 грн., що становить вартість (зіпсованих) товарно-матеріальних цінностей (продуктів), 10179,90 грн. неодержаного прибутку, 30000,00 грн. моральної шкоди (розрахунок суми збитків наявний в матеріалах справи).

В ході розгляду справи місцевим господарським судом відповідач за первісним позовом звернувся до суду з зустрічними позовом про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності збитків в розмірі 86124,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач за зустрічним позовом посилається на наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 року у справі №2/282 було задоволено повністю позов ВАТ „Схід” до СПД ОСОБА_1, а саме розірвано Договір оренди №13 від 01.03.2003 р. Зобовязано СПД ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення загальною площею 71,77 кв.м., що знаходиться в м. Києві по вул. Бориспільській, 9.

27.08.2007 року на виконання вказаного рішення було видано накази.

23.08.2007 р. позивач за зустрічним позовом звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гранд Інвест Проект” з пропозицією щодо укладання договору оренди нежитлового приміщення для розміщення торгівельних площ.

Зважаючи на те, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 р. у справі №2/282 набрало законної сили 26.08.2007 р. і є обов'язковим для виконання відповідачем за зустрічним позовом, між ВАТ „Схід” та ТОВ „Гранд Інвест Проект”, 31.08.2007 р. було укладено договір оренди відповідного нерухомого майна з відкладальною умовою, якою є звільнення СПД ОСОБА_1 приміщення.

Згідно п. 9.1. Договору від 31.08.2007 р. він набуває чинності з моменту звільнення приміщення від майна попереднього орендаря, тобто СПД ОСОБА_1, на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007р. у справі №2/282. Строк дії договору встановлений з наступного дня після усунення перешкод у користуванні орендованим приміщенням СПД ОСОБА_1 та до 01 вересня 2008 року.

Згідно п. 3.1. вищевказаного Договору оренди нерухомого майна від 31.08.2007 р. орендна плата за один місяць становить 200 гривень за 1 кв.м. орендованого приміщення, що разом, враховуючи площу приміщення -71,77 кв.м., складає 14354,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідач за зустрічним позовом свої зобов'язання не виконала, орендоване приміщення не звільнила та за актом приймання-передачі не передала, що призвело до завдання позивачу за зустрічним позовом збитків, у вигляді упущеної вигоди.

В процесі розгляду справи позивачем за зустрічним позовом було збільшено розмір позовних вимог, що складає 157884,00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом проти позовних вимог заперечувала, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість останніх.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміються втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивач за первісним позовом в обґрунтування заявленої суми завданих збитків, посилався на те, що відповідачем за первісним позовом було самовільно відключено першого від електропостачання, в зв'язку з чим було пошкоджено та знищено майно, та не одержано прибутку (упущена вигода).

Колегія суддів вважає дані твердження позивача безпідставними та необґрунтованими, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як свідчать матеріали справи відповідач за первісним позовом не здійснює прямого постачання електроенергії орендарю, оскільки сам являється споживачем останньої згідно Договору №59/ВЕ від 01.11.2004 р., укладеного між ВАТ „ЕЗ „Енергетик” та відповідачем за первісним позовом, так само як і позивач за первісним позовом, який також уклав Договір №278/ВЕ від 01.11.2006 р. безпосередньо з вказаним постачальником електроенергії.

Крім того, в матеріалах справи міститься акт від 16.11.2007 р., складений представниками ВАТ „ЕЗ„Енергетик”, в якому було зафіксовано, що силовий розподільчий щит знаходиться у незадовільному стані, в ньому кубло проводів, ремонт щита не проводився, розетки побиті. Це може призвести до короткого замикання і пожежі, а також до ураження людей електричним струмом. Електропостачання на розподільчий щит можна подати тільки після капітальної реконструкції щита та зміни розбитих розеток на цілі.

Позивачем за первісним позовом не було надано суду належних та допустимих доказів, на підтвердження того, що саме з вини відповідача за первісним позовом було припинено постачання електроенергії до орендованого приміщення.

Посилання позивача за первісним позовом на листи та акти від 19.11.2007 р., 26.11.2007 р. як докази, що підтверджують самовільне відключення відповідачем за первісним позовом електропостачання, судом не може бути прийнято до уваги виходячи з наступного.

Майнова шкода, завдана особі, відшкодовується за умови, що вона завдана цивільним правопорушенням.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; шкідливий результат такої поведінки (збитків); причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками; вина особи, яка заподіяла збитки.

Відповідно до ст. 623 та ст.22 ЦК України, відшкодуванню підлягають завдані збитки, тобто збитки причиною яких є порушення зобов'язання, яке здійснила особа. Шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між протиправними діями особи, самою шкодою та наявністю вини (умислу або необережності).

Відсутність причинного зв'язку як складової цивільного правопорушення робить неможливою відповідальність відповідача.

Отже, надані позивачем за первісним позовом документи не підтверджують того, що саме відповідачем за первісним позовом було здійснено відключення електроенергії в орендованому позивачем за первісним позовом приміщенні, що в свою чергу стало причиною понесення останнім вищевказаних витрат.

Крім того, колегія суддів зазначає, що рішенням Господарського суду міста Києва від 14.08.2007 р. у справі №2/282 задоволено позов Відкритого акціонерного товариства „Схід” до СПД ОСОБА_2. про розірвання договору оренди та звільнення приміщення. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2008 р. №2/282 рішення Господарського суду міста Києва від 14.08.2007р. залишено без змін.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом про відшкодування збитків, а саме: 141668,87 грн. - вартість втрачених (зіпсованих) товарно-матеріальних цінностей (продуктів); 10179,90 грн. неодержаного прибутку; 30000,00 грн. моральної шкоди, безпідставними і необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом шкоди (упущена вигода) в розмірі 157884,00 грн. колегією суддів встановлено наступне.

Обґрунтовуючи суму упущеної вигоди позивач за зустрічним позовом посилався на Договір оренди нерухомого майна від 31.08.2007 р., укладений між ВАТ „Схід” та ТОВ „Гранд Інвест Проект”.

Відповідно до п. 9.1. вищевказаного Договору, останній набуває чинності з моменту звільнення приміщення від майна попереднього орендаря на виконання рішення господарського суду м. Києва від 14.08.2007 року, яке вступило в законну силу 27.08.2007 р. у справі №2/282 за позовом Відкритого акціонерного товариства „Схід” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та звільнення приміщення, яким позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Схід” задоволено повністю, розірвано договір оренди №13 від 01.03.2003 року та зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 звільнити орендоване приміщення загальною площею 71,77 кв.м., що знаходиться в м. Києві, вул. Бориспільська, 9.

Отже, з наведеного положення Договору вбачається, що останній набирає чинності за умови звільнення приміщення від майна попереднього орендаря.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України, не одержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.

Стягнення неодержаного доходу слугує на меті відновлення майнової сфери кредитора, порушеної боржником.

Таким чином, укладаючи вказаний Договір, позивач за зустрічним позовом був обізнаний відносно того, що вказане приміщення не може використовуватися іншим орендарем, оскільки не звільнено попереднім.

Відповідно до п. 4 ст. 623 Цивільного кодексу України, при визначенні не одержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Слід зазначити, що вжиті кредитором заходи з метою отримання доходів є критерієм визначення розміру збитків у вигляді упущеної вигоди.

Позивачем за зустрічним позовом не було надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності збитків, а також на підтвердження вжиття всіх необхідних заходів щодо отримання не одержаних доходів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом шкоди (упущена вигода) в розмірі 157884,00 грн. є необґрунтованими, документально не доведеними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доводи, викладені позивачем за зустрічним позовом в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.

Судові витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Схід” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2009 року у справі №35/481 залишити без змін.

Матеріали справи №35/481 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.

Головуючий суддяМартюк А.І.

СуддіЗубець Л.П.

Лосєв А.М.

12.05.09 (відправлено)