Постанова № 6374170, 14.07.2009, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2009 № 38/328

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Сотнікова С.В.

суддів: Суліма В.В.

Пантелієнка В.О.

при секретарі: Цюман Т.В.

За участю представників:

від позивача - ОСОБА_1. (дов. № 17154/9/10-209 від 16.12.2008р.),

від відповідача - ОСОБА_2 (дов. №10 від 15.01.2009 р.),

від третьої особи - ОСОБА_2 (дов. б/н від 14.01.2009 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, ОСОБА_4

на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2009

у справі № 38/328 (суддя Власов Ю.Л.)

за позовом ОСОБА_3

до ТОВ "Євроседіа-Пласт"

третя особа ОСОБА_4

про визнання недійсним рішення загальних зборів, статуту та визнання права

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 05.03.2009 року у справі № 38/328 позов задоволено частково. Визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ “Євроседіа-Пласт” від 14.06.2005р. прийняті по питаннях 1, 3, 4 порядку денного, які оформлені п. 1, 3, 4 протоколу № 3 від 14.06.2005р. Визнано недійсним статут ТОВ “Євроседіа-Пласт” який був прийнятий в новій редакції рішенням загальних ТОВ “Євроседіа - Пласт” від 14.06.2005р. та зареєстрованій 16.06.2005р. державним реєстратором Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації. Визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ “Євроседіа - Пласт” від 26.03.2008р., які оформлені протоколом № 01/08 від 26.03.2008р. Визнано недійсним статут ТОВ “Євроседіа-Пласт” який був прийнятий в новій редакції рішенням загальних зборів ТОВ “Євроседіа-Пласт” від 26.03.2008р. та зареєстрований 27.03.08р. державним реєстратором Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частку в розмірі 25% у статутному фонді ТОВ “Євроседіа-Пласт”. В іншій частині у позові відмовлено. Стягнуто з ТОВ “Євроседіа-Пласт” на користь ОСОБА_3 державне мито в сумі 76 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 106 грн. 20 коп.

ОСОБА_3, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд змінити рішення, а саме п. 6 резулятивної частини рішення і “визнати за ОСОБА_3 право власності на частку в розмірі 50% статутного фонду ТОВ “Євроседіа - Пласт” та п. 7 резулятивної частини “позов задовольнити повністю”. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права.

ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було неповно зясовано обставини справи, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права.

Розпорядженням заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 14.07.2009р. розгляд справи доручено здійснити колегії суддів у складі: головуючого судді Сотнікова С.В., суддів: Суліма В.В., Пантелієнка В.О.

У судовому засіданні представник третьої особи надав пояснення до апеляційної скарги в яких третя особа заперечує доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_3 та просить відмовити в її задоволенні, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2009р. у справі №38/328 скасувати.

У судовому засіданні представник позивача заперечував доводи апеляційної скарги третьої особи та просив суд залишити її без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі ОСОБА_4., просив суд її задовольнити та скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.06.2009р. у справі №38/328, прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Київський апеляційний господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення з огляджу на наступне.

З матеріалів справи вбачається, ТОВ “Євроседіа-Пласт” (далі товариство) було зареєстровано Харківською районною державною адміністрацією м. Києва 04.12.2000р. (реєстраційний номер 05403), код 31246777). засновниками якого виступили ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Відповідно до протоколу № 7 від 15.08.2003р. зі складу учасників товариства вийшов ОСОБА_5, до складу увійшли ОСОБА_3 та Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед”. Статутний фонд товариства було збільшено до 34845632,00 грн.

Відповідно до статуту товариства в редакції від 21.08.2003р. учасниками ТОВ “Євроседіа-Пласт” були ОСОБА_4, ОСОБА_3 та Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед”.

На виконання Протоколу № 7 від 15.08.2003 р. учасниками товариства було підписано Договір про продовження діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроседіа-Пласт”, який зареєстровано Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 21 серпня 2003 р за № 01576.

Відповідно до п. 3.2. вищезазначеного договору учасники визначили наступний порядок формування статутного фонду та розподілу часток:

- ОСОБА_4 вносить грошові кошти в розмірі 313500 грн. та інтелектуальну власність. яка являє собою “ноу-хау” в галузі екструзії (отримання термоформуємої плівки з ПЕТ) і є його комерційною таємницею, оцінену учасниками в 647908 грн. Загальна вартість вкладу складає 961408 грн., що становить 25 % статутного фонду товариства;

- Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед” вносить майно на загальну суму 320000 євро, оцінене учасниками в 1922816 грн., що становить 50% статутного фонду товариства;

- ОСОБА_3 вносить грошові кошти в розмірі 159951 грн. та інтелектуальну власність, яка являє собою “ноу-хау” в галузі технології підготовки сировини та основних етапів її переробки і є його комерційною таємницею, оцінену учасниками в 801457 грн. Загальна вартість вкладу складає 961408 грн., що становить 25 % статутного фонду товариства.

14.06.2005р. відбулись загальні збори учасників товариства на яких були присутні: ОСОБА_4 - 25% статутного фонду та Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед” в особі представника Біленького Р.С. - 50% статутного фонду, що становить 75% загальної кількості голосів учасників товариства. ОСОБА_3, якому належать 25% статутного фонду Товариства на збори не зявився.

На порядок денний загальних зборів були поставленні наступні питання:

1)Про виключення Позивача зі складу учасників товариства;

2)Про вихід зі складу учасників Відповідача Приватної компанії з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед”;

3)Про перерозподіл часток в статутному капіталі товариства;

4)Про внесення змін та доповнень, до установчих документів товариства відповідно до вимог чинного законодавства та підписання нової редакції статуту.

За результатами розгляду питань порядку денного було прийнято рішення, яке оформлено протоколом загальних зборів ТОВ “Євроседіа-Пласт” № 3:

1.виключити зі складу учасників товариства ОСОБА_3 на підставі ст. 64 Закону України “Про господарські товариства” у звязку з систематичним невиконанням обовязків засновника та перешкоджанням своїми діями досягненню цілей товариства;

2.вивести зі складу учасників Відповідача приватну компанію з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед” та повернути належне їй майно у статутному фонді Відповідача, а саме устаткування вартістю 320000 євро;

3.у звязку зі зміною складу учасників товариства здійснити перерозподіл часток в статутному капіталі товариства. ОСОБА_4. довнести необхідну вартість у статутний фонд. Єдина частка учасника товариства становить 100% статутного капіталу 3845632,00 гри. і належить єдиному учаснику товариства ОСОБА_4;

4.внести зміни та доповнення до установчих документів товариства відповідно до вимог чинного законодавства та підписати нову редакцію статуту.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України “Про господарські товариства” про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.

Аналогічна норма щодо порядку скликання зборів міститься у п. 6.10 статуту товариства.

Будь-яких належних та беззаперечних доказів на підтвердження повідомлення всіх учасників товариства про час та місце проведення загальних зборів учасників товариства 14.06.2005р. відповідачем ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Протокол загальних зборів від 18.04.2005р. не може вважатись беззаперечним доказом належного повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів 14.06.2005р., оскільки у ньому не було визначено порядку денного наступних загальних зборів, та протокол не був підписаний всіма учасниками товариства, зокрема позивачем.

Стосовно твердження скаржника про порушення судом першої інстанції ст. 61 Закону України “Про господарські товариства”, яке полягає в тому, що суд визнав недійсним рішення загальних зборів посилаючись на те, що відповідач не направив позивачу повідомлення про проведення зборів, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідачем не спростовується факт не направлення позивачу повідомлення про проведення зборів способом, який чітко передбачений ст. 61 Закону та п.6.10. статуту відповідача. Таким чином, апеляційний суд не вбачає порушень або неправильного застосування судом першої інстанції ст. 61 Закону.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом.

Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами (ст. 167 Господарською кодексу України).

Права учасника господарського товариства визначені у ст. 116 Цивільного кодексу України та ст. 10 Закону України “Про господарські товариства”.

Так учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом:

1)брати участь в управлінні товариством у порядку, визначеному в установчому документі, крім випадків, встановлених законом;

2)брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди);

3)вийти у встановленому порядку з товариства;

4)здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом;

5)одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом. Учасники господарського товариства можуть також мати інші права, встановлені установчим документом товариства та законом.

Апеляційна колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду, що при скликанні та проведенні загальних зборів учасників товариства було порушено ст. 61 Закону України “Про господарські товариства” шляхом неповідомлення позивача про час та місце їх проведення, що призвело до порушення його прав, встановлених законом, як учасника товариства щодо участі в управлінні товариством.

Крім того, підставою для прийняття рішення про виключення позивача зі складу учасників товариства було систематичне невиконання позивачем обовязків учасника та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Проте як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не надано будь-яких доказів на підтвердження систематичного невиконання позивачем обовязків учасника та перешкоджання своїми діями досягненню цілей товариства.

Відповідно до ст. 64 Закону України “Про господарські товариства” учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Колегія суддів погоджуючись з висновком суду першої інстанції про порушення відповідачем ст. 64 Закону України “Про господарські товариства”, зазначає, що вихід учасника з товариства зумовлює припинення корпоративних відносин між учасником і товариством. Правовим наслідком виходу учасника є виникнення у товариства обов'язків щодо здійснення з ним розрахунків на його вимогу.

Зокрема, ст. 54 Закону України “Про господарські товариства” передбачає, що при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Така виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Учаснику, який вибув, виплачується також належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу.

Загальними зборами відповідача 14.06.2005р. питання застосування зазначених вище наслідків виключення учасника з товариства вирішено не було, що також є порушенням прав позивача як учасника господарського товариства.

Колегією суддів не приймаються до уваги доводи третьої особи, що викладені в апеляційній скарзі щодо невнесення позивачем свого внеску до статутного капіталу товариства у вигляді “ноу-хау”, що є неналежним виконанням своїх обовязків як учасника і стало причиною для виключення його зі складу учасників.

З матеріалів справи вбачається, що протоколом № 7 від 15.08.03р. зборів учасників товариства було затверджено оцінку майнових вкладів та інтелектуальної власності учасників, зокрема і позивача, а саме інтелектуальна власність, яка являє собою “ноу-хау” в галузі технології підготовки сировини та основних етапів її переробки, та була оцінена учасниками в 801457 гривень.

Крім того, статутний капітал товариства був повністю сформований і внески були здійснені всіма учасниками, що підтверджується фінансовими документи товариства, зокрема балансом станом на 31.12.2004р., згідно якого заявлений в статуті статутний капітал на кінець звітного періоду у розмірі 3845,6 тис. грн. був сформований повністю, неоплачений капітал відсутній.

За таких обставин відсутні підстави вважати, що учасник товариства ОСОБА_3 не виконав вимоги ст. 11 Закону України “Про господарські товариства” щодо виконання учасником товариства своїх зобовязань перед ним, в тому числі і повязаних з майновою участю та внесенням вкладів у розмірі, порядку та засобами, передбаченими установчими документами, а отже підстави для виключення позивача із складу учасників товариства в звязку із недовнесенням ним майнової частини вкладу у статутний капітал товариства у учасників товариства були відсутні.

ОСОБА_4 в апеляційній скарзі стверджує, що судом не було враховано положення ст. 261 Цивільного кодексу України. Оскільки, на думку Відповідача, при зверненні до суду Позивач невірно зазначив строк коли він дізнався про порушення свого права тому що рішення про виключення останнього зі складу учасників товариства було прийнято 14.06.2005р.

Однак, апеляційний суд не приймає дані твердження до уваги, враховуючи наступне.

Відповідно до п.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатись про порушення свого пава або про особу, яка його порушила.

Відповідно до матеріалів, які містяться у справі №2-804/07-38/40 за позовом ОСОБА_3 до ТОВ “Євроседіа-Пласт”, позивач при зверненні до суду просив зобовязати відповідача надати йому документи, які стосуються фінансово-господарської діяльності, а саме річні звіти, баланси, протоколи зборів, копії статутних документів, але під час розгляду справи відповідачем в судовому засіданні 03.11.2006р. було надано письмові пояснення, з яких вбачається, що позивач був виключений зі складу засновників і після його ознайомлення позивачем було змінено та доповнено позовні вимоги, таким чином останній просив суд визнати протоколу загальних зборів частково недійсним, визнати недійсним статут та зобовязати здійснити перерозподіл часток та зареєструвати зміни до установчих документів.

Вищезазначеного вбачається, що позивачу стало відомо про порушення його права саме 03.11.2006 р. Таким чином, строк позовної давності тривалістю у три роки, що встановлено ст. 257 Цивільного кодексу України, на момент звернення позивача до суду з позовною заявою у справі № 38/328 (25.11.2008 дата реєстрації) не сплинув.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що спірне рішення загальних зборів учасників ТОВ “Євроседіа-Пласт”, прийняті по питаннях 1, 3, 4 порядку денного, що оформлене протоколом № 3 від 14.06.2009р. підлягає визнанню недійсним, як таке, що прийнято з порушенням ст.ст. 61, 64 Закону України “Про господарські товариства” та п. 6.10 Статуту товариства, а як наслідок підлягає визнанню недійсним Статут в новій редакції, зареєстрований 16.06.2005р. державним реєстратором Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації.

Також вірним є висновок місцевого господарського суду про те, що обставина визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ “Євроседіа-Пласт”, що оформлене протоколом № 3 від 14.06.2009р., тягне за собою поновлення в складі учасників товариства ОСОБА_3, що в свою чергу є підставою недійсності будь-яких рішень загальних зборів товариства, які прийняті після 14.06.2005р., в тому числі і рішення загальних зборів, що оформлено протоколом № 1/08 від 26.03.2008р.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовної вимоги про визнання за позивачем права власності на частку в розмірі 25 % у статутному фонді товариства з врахуванням наступного.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що суд першої інстанції приймаючи оскаржуване рішення невірно застосував ст. 148 Цивільного кодексу України та неправомірно відмовив йому у задоволенні вимоги про визнання ним права власності на частку в розмірі 50% статутного фонду ТОВ “Євроседіа-Пласт”, оскільки Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед” вийшла зі складу учасників, шляхом продажу інвестицій в натурі в обмін на корпоративні права вибувшого учасника, таким чином продаж частки іноземного підприємства було здійснено самому товариству.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 147 ЦК України та ч. 5 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства”, у разі придбання частки учасника самим товариством з обмежено відповідальністю воно зобовязане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний каптал відповідно до ст. 52 цього Закону.

Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед” подала заяву про вихід зі складу учасників товариства 14.06.2005р., а майно іноземної компанії було вивезено за межі митної території України 07.12.2005 р.

За таких обставин, на думку скаржника, 07.12.2006р. термін встановлений ч. 5 ст. 53 Закону України “Про господарські товариства” сплинув, а тому статутний фонд товариства підлягає зменшенню до фактично створеного і буде складатися із часток ОСОБА_4. в розмірі 961408 грн., що дорівнює 50% статутного фонду та частки ОСОБА_3 в розмірі 961408 грн., що дорівнює 50% статутного фонду.

Однак, апеляційний господарський суд вважає такі твердження помилковими, а вимоги апеляційної скарги позивача безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що на момент прийняття спірного рішення зборів учасників товариства щодо виключення позивача зі складу учасників товариства, позивач володів часткою у розмірі 25 % у статутному капіталі товариства.

Разом з тим, відповідно до п. 2 протоколу № 3 загальних зборів товариства від 14.06.2005р. Приватна компанія з обмеженою відповідальністю “Ларчфілд Лімітед”, якій належала частка в статутному капіталі товариства у розмірі 50%. вийшла зі складу учасників у звязку з чим у порядку, передбаченому ст. 54 Закону України “Про господарські товариства”, було прийнято рішення про повернення товариством належного їй майна (вкладу) в натуральній формі.

Відповідно до ст. 147 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. У разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку та в порядку, встановлених статутом і законом, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 144 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі ст. 53 Закону України “Про господарські товариства”.

Згідно з ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

Відповідно до ст.11 Закону України “Про режим іноземного інвестування” гарантовано іноземному інвестору у разі припинення інвестиційної діяльності право на повернення не пізніше шести місяців з дня припинення цієї діяльності своїх інвестицій у натуральній формі або у валюті інвестування в сумі фактичного внеску (з урахуванням можливого зменшення статутного фонду) без сплати мита, а також доходів з цих інвестицій у грошовій чи товарній формі за реальною ринковою вартістю на момент припинення інвестиційної діяльності.

При цьому волевиявлення інших учасників товариства щодо виходу іноземного інвестора із складу учасників товариства та повернення йому іноземної інвестиції не впливають на реалізацію такого рішення, оскільки права іноземного інвестора гарантовано державою та положення Закону України “Про господарські товариства” щодо порядку виходу учасника товариства та строків повернення йому вкладу в даному випадку не застосовуються.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що у разі виходу учасника зі складу учасників товариства йому виплачується вартість частини майна, пропорційна його частці у статутному капіталі товариства, при цьому, статутний капітал товариства має бути зменшений на виплачену учаснику частину майна. При цьому, чинне законодавство України не заперечує наступне збільшення статутного капіталу товариства шляхом внесення учасниками додаткових внесків.

Вказані норми права не передбачають, що у разі виходу учасника зі складу учасників товариства інші учасники автоматично набувають право власності на частку або частину частки учасника, що вийшов.

Таким чином, позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на частку в розмірі 50% у статутному фонді товариства є безпідставними.

Разом з тим, колегія суддів вважає безпідставним посилання позивача на Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” який прирівнює внесення основних фондів до статутного капіталу іншої особи до продажу, оскільки, зазначені норми законодавства регулюють питання податкового обліку вказаних операцій з метою їх оподаткування та згідно ст.ст. 1, 4 Цивільного кодексу України не можуть застосовуватись до цивільних правовідносин.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтами не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які вони посилаються в апеляційній скарзі.

Згідно ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009р. у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2.Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

3.Рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 року у справі № 38/328 залишити без змін.

4. Матеріали справи № 38/328 повернути Господарському суду міста Києва.

Головуючий суддяСотніков С.В.

СуддіСулім В.В.

Пантелієнко В.О.