СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 грудня 2016 р. Справа №818/1625/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/1625/16
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області
третя особа Роменська районна державна адміністрація Сумської області
про зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2А.) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Держгеокадастр у Сумській області), третя особа - Роменська районна державна адміністрація (надалі - третя особа, Роменська РДА) в якому просить:
- зобовязати відповідача розглянути звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,13 гектарів (в розмірі земельної частки (паю), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідно до Сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0284040 від 27.10.2014 року, ОСОБА_2 належить право на земельну частку (пай) розміром 4,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Позивачем було подано заяву до відповідача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,13 гектарів (в розмірі земельної частки (паю), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області. Право на земельну частку (пай) посвідчено сертифікатом на право на земельну частку (пай) серії СМ №0284040 члена КСП «Перекопівське», зареєстрованого 27 жовтня 2014 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за №709.
На зазначену вище заяву було отримано лист ГУ Держземагентства у Сумській області №П-11919/0/5-16/5910/6-16 від 08.11.2016 року яким, фактично, було відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Зокрема, відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Сумській області № П-11919/0/5-16/5910/6-16 від 08.11.2016р. (ас.15), зазначається, що повноваження щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить Роменській районній державній адміністрації, та рекомендовано звернутись до Роменської РДА з заявою про виділення земельного паю в натурі, оскільки саме Роменська РДА, у відповідності до ст.5 Закону України "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних чсток (паїв) саме районні державні адміністрації мають приймати рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток за межами неселенного пункту.
Отже, відповідач зазначив, що питання щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою про яке йдеться в заяві ОСОБА_4 не відноситься до компетенції ГУ Держгеокадастру в Сумській області.
25 серпня 2016 року позивач звернувся до Роменської РДА Сумської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, на яку отримав відповідь №2653 від 13.09.2016 року. В даній відповіді зазначається, що законодавством передбачено перелік повноваженьл районних державних адміністрацій щодо розпорядження землями державної власності, а повноваження щодо розпорядження землямисільськогосподарського призначення взагалі відсутні, відповідно до змін внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012р. №5245-УІ, що вступили в дію з 01.01.2013р.
Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом до ГУ Держгеокадастру у Сумській області, оскільки вважає, що питання щодо надання дозволу на розробку проектної документації належить саме відповідачу. Вважає, що підстави для відмови в задоволенні заяви позивача, які викладені відповідачем у листі від 08.11.2016р. не передбачені ч.7 ст. 118 Земельного кодексу України.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги позивача підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
26.12.16 до суду надійшло клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, так як 27.12.2016 о 12:00 год. представник має бути присутнім у судовому засіданні по розгляду іншої справи №818/1682/16, де відповідачем також є Управління Держгеокадастру у Сумській області.
Слід зазначити, що справа №818/1625/16 призначена до розгляду у судовому засіданні на 27.12.2016 об 11:00 год., тоді як справа №818/1682/16 (на яку в заяві про відкладення посилається відповідач) призначена до розгляду на 12-00. Отже, відсутні об"єктивні підстави вважати, що клопотання ГУ Дергеокадастр у Сумській області про відкладення розгляду даної справи є обгрунтованим.
Крім цього, судом вже було відкладено розгляд даної справи зважаючи на попереднє клопотання відповідача, будь0яких додаткових доказів відповідач не надав, доказів поважності неприбуття в судове засідання також на подано.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене, суд відхиляє дане клопотання та вважає за можливе розглядати справу без участі представника відповідача з огляду на наявне у справі заперечення, де викладена позиція відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання зявився, надіслав клопотання, в якому висловив свою позицію щодо позовних вимог ОСОБА_2 та просить розглядати справу без участі представника Роменської РДА (а.с.29-30).
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні докази у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
У судовому засіданні встановлено, що 02.11.2016 року ОСОБА_2 звернулася до ГУ Держгеокадастру у Сумській області з проханням надати дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення земельної ділянки у власність загальною, орієнтовною площею 4,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сілськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської область. (а.с.37)
Підставою такого звернення стало право на земельну частку (пай), який посвідчено дублікатом сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ №0284040 члена КСП "Перекопівське", зареєстроване 27.10.2014 у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) під № 709 (а.с.12-14).
ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.11.2016 року № П-11919/0/5-16/5910/6-16 позивачу відмовлено в наданні такого дозволу, оскільки, як зазначає відповідач, дане питання не відноситься до компетенції ОСОБА_3 управління Держгеокажастру у Сумській області. Крім того, позивачу розяснено, що позивачу для вирішення питання щодо виділення земельного паю в натурі необхідно звернутися до Роменської районної державної адміністрації Сумської області (а.с.15-16).
25.08.2016 ОСОБА_2 звернулась до Роменської РДА з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (а.с.38).
13.09.2016 Роменська РДА надала відповідь позивачу, де посилається нте, що Законом України від 06.09.2012 року № 5245-17 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» внесено зміни до деяких законодавчих актів, у тому числі і до статті 122 Земельного Кодексу України.
Частиною четвертою статті 122 Земельного Кодексу України, зміни до якої вступили в дію з 1 січня 2013 року, визначено, що Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів у власність або у користування для всіх потреб. Тобто, повноваження щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів у власність або у користування для всіх потреб належить ОСОБА_3 Управлінню Держгеокадастру у Сумській області.
А тому, Роменська РДА розяснила ОСОБА_2 про можливість вирішення даного питання у судовому порядку.
Згідно з ч.2 ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до ч.1, 2 ст.13 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 р. №973-ІV члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Водночас частина 3 статті 13 зазначеного Закону визначає, що дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).
Аналогічні норми визначені у ст.ст.31, 32 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.6, 7 ст.118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_5 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_5 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно з ч.4 ст.122 Земельного кодексу України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
На підставі п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 р. №15 Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.
Відповідно до п.7 зазначеного Положення, Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Суд наголошує на тому, що вирішуючи питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою відповідач як суб'єкт владних повноважень повинен неухильно дотримуватися принципу належного урядування.
Так, у п.70 рішення Європейського суду з прав людини «Рисовський проти України» від 20.10.2011 р. Суд підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
Складовими принципу належного урядування є ефективність та результативність сутність яких полягає у тому, щоб усі процедури спрямовувалися на досягнення результату, який задовольняє потреби суспільства.
Отже, зважаючи на принцип належного урядування, суд зазначає, що Головне управління Держгеокадастру у Сумській області зобов'язане вказати усі підстави, які обумовили прийняття рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Суд враховує, що у ч.7 ст.118 Земельного кодексу України наведено вичерпний перелік підстав з огляду на які приймається рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.
Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про надання її у власність приймають органи визначені в статті 118 ЗК України. Їхня бездіяльність не перешкоджає процесу відведення земельної ділянки, оскільки здійснення замовлення на виготовленняпроектної документаціїможливе без отримання дозволу на її виготовлення.
Надання земельної ділянки або відмова у її наданні здійснюються виключно органами, визначеними у статті 118 ЗК України.
Аналогічна позиція викладена у Постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року (копія в справі).
Як встановлено судом, у листі ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області від 08.11.2016 р. №П-11919/0/5-16/5910/6-16 не наведено жодної з підстав для відмови визначених ч.7 ст.118 Земельного кодексу України.
Натомість єдиною підставою для відмови у розгляді заяви позивача щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля), яка розташована на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області стало те, що дане питання не відноситься до компетенції ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області.
За таких умов дії ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області області, викладена у листі від 08.11.2016 р. №П-11919/0/5-16/5910/6-16 є необґрунтованою та безпідставною.
У разі відмови органі виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (частини десята, одинадцята статті 118 ЗК).
Таким чином, позовна вимога про зобовязання ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,13гектарів (в розмірі земельної частки (паю)), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України, підлягає задоволенню.
Крім того, в абз.10 п.9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 р. №3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
У постанові від 16.09.2015 р. у справі №21-1465а15 ОСОБА_5 Суд України вказав на те, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Оскільки відповідачем за наслідками реалізації своїх дискреційних повноважень відмовлено позивачу у розгляді заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, при цьому наявність підстав для відмови перевірена судом та встановлено протиправність таких дій ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області, то належним способом відновлення порушеного права ОСОБА_2 є саме зобов'язання відповідача розглянути звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,13гектарів (в розмірі земельної частки (паю)), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа - Роменська районна державна адміністрація Сумської області, про зобов'язання вчинити дії задовольнити в повному обсязі
Зобовязати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області розглянути звернення ОСОБА_2 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,13гектарів (в розмірі земельної частки (паю)), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок категорії земель сільськогосподарського призначення (рілля) державної форми власності, яка розташована за межами населеного пункту на території Перекопівської сільської ради Роменського району Сумської області та прийняти рішення у відповідності до вимог статей 118, 122 Земельного кодексу України.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 30.12.2016 року.
Суддя О.М. Кунець
Судове рішення № 63874777, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 27.12.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 818/1625/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: