Ухвала суду № 63849170, 30.12.2016, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/9624/16-к

№ провадження 1-кс/646/6000/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.16 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Корекян Н.Р.,

за участю секретаряБіляєва М.О.,

прокурораШпака Є.А.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2

підозрюваногоОСОБА_3

розглянувши клопотання cлідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4, в межах кримінального провадження №42016220000000646 від 15.07.2016, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого, одружений, утриманців не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, на даний час утримується в Харківській УВП №27 УДПтСУ в Харківській області.

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27.12.2016 до Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання cлідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4, в межах кримінального провадження №42016220000000646 від 15.07.2016, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС України та маючи спеціальне звання радника податкової та митної служби 2 рангу, будучи працівником правоохоронного органу, використовуючи своє службове становище, скоїв злочин у сфері службової діяльності та професійної діяльності, повязаної з наданням публічних послуг, за наступних обставин.

ОСОБА_3, діючи з корисливих мотивів з метою особистого збагачення протиправним шляхом, обіймаючи посаду головного державного інспектора митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС України, використовуючи своє службове становище та владні повноваження, передбачені Митним кодексом України, Положенням про митний пост «Пісочин» Харківської митниці ДФС України, затвердженого наказом начальника Харківської митниці ДФС за №297 від 31.07.2015, посадовою інструкцією головного державного інспектора митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС, затвердженою першим заступником начальника Харківської митниці ДФС 31.07.2015, зі змінами від 30.12.2015, перебуваючи на службі, в ході здійснення своїх службових повноважень, вирішив створити умови для вимагання неправомірної вигоди з фізичних осіб та митних брокерів за безперешкодне митне оформлення товарів, за не застосування безпідставних додаткових заходів контролю.

Так, ОСОБА_3, обіймаючи вказану посаду, діючи з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення протиправним шляхом, використовуючи своє службове становище, в ході здійснення своїх службових повноважень 24 березня 2016 року під час бесіди із ОСОБА_5 створив умови для вимагання неправомірної вигоди, виказавши вимоги щодо необхідності передання йому грошових коштів за безперешкодне митне оформлення товарів, за не застосування безпідставних додаткових заходів контролю, за не притягнення до адміністративної відповідальності за штучно створені порушення митних правил, а 27 липня 2016 року приблизно о 15 годині, знаходячись на першому поверсі адміністративної будівлі за адресою: м.Харків, пл.Привокзальна, 2, виказав ОСОБА_5 вимогу про передачу неправомірної йому вигоди із розрахунку 450 гривень за митне оформлення вантажу, що надходить на адресу ФО-П Шовкун міжнародними поштовими експрес відправленнями та 2500 гривень за митне оформлення вантажів ТОВ «Теміс ЛТД» в режимі «експорту», висловивши погрозу, що у разі невиконання його вимог він особисто посприяє виконанню його погроз, зокрема вжиття тривалих безпідставних заходів митного контролю.

У подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 05 серпня 2016 року приблизно о 12 годині в адміністративній будівлі за адресою: м.Харків, пл.Привокзальна, 2, в якій на другому поверсі розташований митний пост «Пісочин» Харківської митниці ДФС України, перебуваючи на сходах між першим та другим поверхом, отримав від ОСОБА_5 за безперешкодне митне оформлення брокерською фірмою ТОВ «Декларантсервіс» в липні 2016 року товарів ФО-П Шовкун та ТОВ «Теміс ЛТД» в зоні митного поста «Пісочин» неправомірну вигоду в раніше обумовленому розмірі 14500 гривень з розрахунку 4500 гривень за 10 посилок та 10000 гривень за вантажівку з товаром.

В подальшому ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір на вимагання неправомірної вигоди, 16 серпня 2016 року приблизно о 16 годині перебуваючи поблизу митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС України за адресою: м.Харків, пл.Привокзальна, 2, повідомив ОСОБА_5 в категоричній формі про збільшення розміру неправомірної вигоди за митне оформлення вантажів ТОВ «Теміс ЛТД» та ТОВ «Альттрейд» в режимі «експорту» до 5000 гривень, інакше митне оформлення вказаних вантажів буде заблоковано повністю.

Крім того, продовжуючи свою злочинну діяльність ОСОБА_3 25 серпня 2016 року близько 11 години 30 хвилин, перебуваючи в службовому кабінеті митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС України за вказаною адресою, при зустрічі з власником ТОВ «Евроінтертрейд» ОСОБА_6, реалізуючи свій злочинний намір на особисте незаконне збагачення, виказав вимогу про необхідність надання неправомірної вигоди за безперешкодне митне оформлення вантажів в зоні діяльності митного поста «Пісочин», а саме поштових відправлень, митна вартість яких коливається від 300 до 5000 доларів США неправомірна вигода становить 50 доларів США та за митне оформлення вантажу, який переміщується автомобільним транспортом неправомірна вигода становить 200 доларів США.

У подальшому, продовжуючи свою злочинну діяльність, ОСОБА_3 07 вересня 2016 року приблизно о 14 годині, перебуваючи в коридорі на другому поверсі, де розташований митний пост «Пісочин» Харківської митниці ДФС України, в адміністративній будівлі за адресою: м.Харків, пл.Привокзальна, 2, на виконання свого злочинного умислу отримав від ОСОБА_6 за безперешкодне митне оформлення в серпні 2016 року товарів ТОВ «Евроінтертрейд» неправомірну вигоду в розмірі 9000 гривень із розрахунку 5000 гривень за митне оформлення вантажу, який переміщується автомобільним транспортом, 3 750 гривень за митне оформлення 3 посилок та 250 гривень за експорт зразків домашнього текстилю.

ОСОБА_3, продовжуючи свій злочинний намір, використовуючи своє службове становище, діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, 07 вересня 2016 року приблизно о 15 годині, перебуваючи в службовому приміщенні митного посту «Пісочин» Харківської митниці ДФС України, на другому поверсі в адміністративній будівлі за адресою: м.Харків, пл.Привокзальна, 2, на виконання свого злочинного умислу отримав від ОСОБА_5 за безперешкодне митне оформлення в серпні 2016 року товарів митним брокером ТОВ «Декларантсервіс» неправомірну вигоду в розмірі 280850 гривень із розрахунку 275000 гривень за безперешкодне митне оформлення 55 поставок ТОВ «Теміс ЛТД» та ТОВ «Альттрейд», які здійснені автомобільним транспортом, та 5850 гривень за митне оформлення 13 поставок, здійснених міжнародними поштовими експрес відправленнями ФО-П Шовкун.

07.09.2016 ОСОБА_3 затримано в порядку ст.208 КПК України та того ж дня повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

02.11.2016 та 06.12.2016 ОСОБА_3 повідомлено про нову підозру з урахуванням виявлених в ході слідства 5 нових епізодів його злочинної діяльності щодо вимагання та одержання неправомірної вигоди від митних брокерів.

15.12.2016 постановою прокурора з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження №42016220000000646 від 15.07.2016 виділено матеріали досудового розслідування щодо кримінальних правопорушень за ознаками ч.3 ст.368 КК України щодо вимагання та отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у митних брокерів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які сторона обвинувачення вважає доведеними і по яким достатньо підставв для складання обвинувального акта та направлення його до суду для розгляду по суті.

У звязку з цим 19.12.2016 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.

Підозрюваний ОСОБА_3 при допитах 09.09.2016 та 28.10.2016 відмовився від надання показань, а 12.12.2016 також не надав показань по суті інкримінованих йому кримінальних правопорушень, свою вину не визнає та не погоджується на укладення з ним угоди про визнання винуватості з викриттям співучасників його злочинної діяльності, що перешкоджає швидкому встановленню органом досудового розслідування усіх обставин вчинення кримінального правопорушення.

Водночас досудовим слідством на даний час встановлено 8 епізодів злочинної діяльності ОСОБА_3 вимагання та одержання неправомірної вигоди у період з лютого по вересень 2016 року, протягом якого він отримав неправомірну вигоду в загальному розмірі майже 315 тис.грн.

З них щодо 5 епізодів вимагання та отримання ОСОБА_3 неправомірної вигоди у митних брокерів, де зібрано достатньо доказів для направлення обвинувального акту до суду, матеріали досудового розслідування виділені в окреме кримінальне провадження за №420162200000001097 від 15.12.2016 за ч.3 ст.368 КК України.

Рішення суду про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виносилася з мотивів наявності ризиків впливу підозрюваного на свідків, експертів, продовження його злочинної діяльності, з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та можливого покарання.

Вищевказані мотиви та відповідні ризики не зменшились та продовжують існувати.

Так, ОСОБА_3 є працівником правоохоронного органу та підозрюється у вчиненні злочинів, повязаних із службовою діяльністю. Злочин, вчинення якого йому інкримінується, є тяжким, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до десяти років з конфіскацією майна.

Крім того, органом досудового розслідування 19.12.2016 завершено досудове розслідування щодо виділених епізодів злочинної діяльності ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №42016220000001097, обвинувальний акт у якому планується направити для розгляду до суду найближчого часу.

Також перевіряється слідчим шляхом причетність до злочинної діяльності інших службових осіб митного поста «Пісочин» Харківської митниці ДФС, для чого проводиться велика кількість слідчих дій, зокрема допити свідків та експертні дослідження.

В той же час, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії вищевказаної ухвали неможливо, оскільки для досягнення мети досудового розслідування виникла необхідність у проведенні судово-фоноскопічної експертизи, призначеної постановою від 28.10.2016, щодо дослідження відеозаписів проведених негласних слідчих (розшукових) дій, на яких зафіксовані факти вимагання та отримання неправомірної вигоди ОСОБА_3

Незважаючи на вжиті заходи з прискорення її проведення, на даний час вказана судова експертиза не закінчена. Згідно з листом ХНДІСЕ ім.Засл.проф. ОСОБА_11 від 16.12.2016 вказана судова експертиза буде виконана позачергово, однак не раніше січня 2017 року.

Висновок за результатами проведення вказаної експертизи може слугувати одним із основних доказів вини ОСОБА_3 у вимаганні та отриманні неправомірної вигоди від ОСОБА_6 і ОСОБА_5

Необхідно також врахувати велику кількість матеріалів досудового розслідування, які на даний час вже налічують 9 томів, і значну кількість аудіо- та відеоматеріалів, що відкриватимуться стороні захисту під час виконання вимог, передбачених ст.290 КПК України, та тривалий час, необхідний для ознайомлення з ними, враховуючи поведінку підозрюваного та його захисників, які не підписують процесуальних документів, ухиляючись від виконання своїх процесуальних обовязків.

Відповідно до ст.177 КПК України підстави застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків:переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, що обґрунтовується тяжкістю вчиненого злочину, покаранням за його вчинення, а також близькістю до кордонів з Російською Федерацією та зоною проведення АТО;знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. На цей час досудове розслідування кримінального провадження триває, проводяться та заплановане проведення низки слідчих дій з метою отримання доказів, які підозрюваний може знищити, сховати або спотворити; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, у т.ч. через свої звязки у правоохоронних органах; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, вчинити підкуп свідків та експертів; перевіряється причетність інших осіб до вчинення даного кримінального провадження разом з ОСОБА_3

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням змін до КК України щодо невідворотності призначення реального покарання особам, які вчинили кримінальне правопорушення з ознаками корупції. При цьому за вчинення кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України передбачено покарання від 5 до 10 років позбавлення волі.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України, перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.

Звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_3, сторона обвинувачення звертає увагу на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, що відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів і включає такі кваліфікуючі ознаки як повторність, вимагання та отримання неправомірної вигоди у великому розмірі, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, проведення судової експертизи, яка триває, перевірка причетності до його незаконної діяльності інших осіб, а також наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою від 14.12.2016, що виправдовує подальше перебування підозрюваного під вартою.

Обґрунтовуючи наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, слід зауважити, що ОСОБА_3 неодноразово симулював свій хворобливий стан при розгляді судом 02-04.11.2016 відносно нього клопотань про продовження дії запобіжних заходів, проте його симптоми при обстеженні бригадою швидкої медичної допомоги не підтвердились.

Крім того, після продовження застосування до нього згідно з ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17.11.2016 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ОСОБА_3 одразу звернувся до Харківської міської лікарні №28 для проходження стаціонарного лікування, вказуючи на неможливість перебування в умовах ізоляції (в Харківській УВП №27) через стан здоровя.

Водночас, згідно з довідкою лікаря від 18.11.2016, ОСОБА_3 не мав протипоказань до транспортування та перебування в умовах СІЗО.

Матеріали кримінального провадження, які додаються до даного клопотання підтверджують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, а обставини ймовірного здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його причетності до інкримінованого злочину потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_3 епізодів кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який вчинив декілька епізодів інкримінованого злочину, що в цілому негативно впливає на його репутацію, з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

За викладених обставин у сукупності, сторона обвинувачення вважає, що продовження строку запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обовязків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_3 є недостатнім.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання.

Захисник ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які діють в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 вважали, що клопотання слідчого є не обґрунтованим вважаючи, що слідчим не наведено жодних ризиків, які б давали підстави для утримання під вартою ОСОБА_3

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно дост.199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених устатті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Як вбачається зіст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2)дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

З матеріалів клопотання вбачається, що 14.12.2016 року ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова відносно ОСОБА_3 продовжено строк запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою. На даний час строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3 спливає 07.01.2017.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №42016220000000646 від 15.07.2016 відповідно до вимог ст.ст.295, 296 КПК України продовжено заступником прокурора Харківської області від 26.12.2016 продовжено до шести місяців, тобто до 07.03.2017.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підозрюваному був обраний з метою запобігання переховувавання від органів досудового розслідування та/або суду;незаконно впливати на свідків, експертів у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_3 епізодів кримінального правопорушення за ч.3 ст.368 КК України свідчать про його підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

При вирішенні питання про продовження строку дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою, слідчий суддя враховує надані сторонами кримінального провадження докази, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке йому загрожує, у разі визнання його винним, а також особисті та соціальні обставини життя підозрюваного, його зв'язки з суспільством. Так, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про злочин ОСОБА_5 від 15.07.2016, протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 15.07.2016, 04.08.2016, 05.08.2016, 02.09.2016, 07.09.2016, заявою про злочин ОСОБА_6 від 10.08.2016, протоколами допиту свідка ОСОБА_6 від 10.08.2016, 11.08.2016, 26.08.2016, 02.09.2016, 07.09.2016, протоколами за результатами проведення контролю за вчиненням злочину спеціального слідчого експерименту від 05.08.2016, 07.09.2016, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії аудіо-, відеоконтроль особи з додатками від 26.08.2016, 30.08.2016, 12.09.2016, 13.09.2016, протоколами за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж з додатками від 06.10.2016, 16.10.2016, 17.10.2016, протоколами обшуку від 07.09.2016, протоколами огляду від 08.09.2016, 29.09.2016, 26.10.2016, висновком судової експертизи з дослідження речовин хімічних виробництва та спеціальних хімічних речовин №10004 від 25.10.2016, висновками судово-технічної експертизи документів №№10679-10692 від 31.10.2016-04.11.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09.11.2016, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 12.12.2016.

Крім того, враховуються заявлені стороною обвинувачення ризики, передбаченіст.177 КПК України, які не зменшились та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

За таких обставин слідчий суддя вважає що жоден із більш мяких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченимст.177 КПК України, а тому клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.177,178,183,193,194,197,199,309,369,370,372,395 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання cлідчого першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_4, в межах кримінального провадження №42016220000000646 від 15.07.2016, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3- задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 28.02.2017 з утриманням його в Харківській установі виконання покарань (№ 27) Управління державної пенітенціарної служби у Харківській області.

Ухвала слідчого суддіпідлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Н.Р. Корекян