Постанова № 6381379, 22.09.2008, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа  № 2а-248/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

22 вересня   2008 року

        Ніжинський   міськрайонний суд              Чернігівської області в складі:

  головуючої -судді  Діденко  О.П.,

  при секретарі  Микитин Т.В.,

  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ніжині      справу за адміністративним  позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення  Ніжинської міської ради про стягнення недоотриманих сум одноразової грошової допомоги на оздоровлення, 

В С Т А Н О В И В :

У позовній заяві позивач ОСОБА_1. зазначив, що він  є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом 3-ї групи по захворюванню, яке пов"язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і йому відповідно до ст. 48 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічно  повинна  виплачуватися  допомога у розмірі  чотирьох мінімальних заробітних плат. Але фактично за період з 2002 по 2007 роки йому виплачена допомога в значно меншому розмірі, ніж передбачено законом, а саме:  за 2002 рік у 2003 році йому виплачено  21 грн. 50 коп., що менше на 718 грн. 50 коп.; у 2004 році за  2003 рік - 21 грн. 50 коп., що менше на 926 грн. 50 коп;за  2004 рік -  21 грн. 50 коп., що менше на 926 грн. 50 коп; у 2006 році  за 2005 рік - 90 грн., що менше на 1310 грн.; у 2006 році - 90 грн., що менше на 1310 грн.; у 2007 році - 100 грн., що менше на 1660 грн. І так як відповідно до ст.22 Конституції України, яка має найвищу юридичну силу,  при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів  не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, то вважає, що йому за період 2002-2007 років  безпідставно  недоплачено грошову допомогу в розмірі 6851 грн.50 коп., яку просив стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_1. у  судовому засіданні позовні вимоги   підтримав, просив їх задовольнити із зазначених у позові підстав та дав пояснення по суті позову, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представники відповідача  ОСОБА_2. та ОСОБА_3. позовні вимоги не визнали, у їх задоволенні просили відмовити,  та пояснили, що головним розпорядником коштів, які направляються на компенсаційні виплати, доплати та допомоги громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 2004 року,  є Міністерство праці та соціальної політики України (далі по тексту Мінпраці), яке здійснює розподіл бюджетних  призначень  між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, яким  є відповідач - управління праці   та соціального захисту населення Ніжинської міської ради  і тому  при проведенні  виплати  допомоги на оздоровлення позивачу відповідач  керувався     постановами Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із змінами, внесеними постановою від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», якими було встановлено конкретні розміри допомоги на оздоровлення,  в яких і були проведені виплати позивачу, тобто, діями відповідача, як розпорядника  бюджетних коштів нижчого рівня, шкода позивачу не завдана. Також просили  застосувати строк позовної давності, пропущений позивачем.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

З копії  безтермінового посвідчення  серії А № 114709 с,  виданого  30.05.2007 року Чернігівською обласною державною адміністрацією, що на а.с.5, та з копії довідки МСЕК, що на а.с.6,  вбачається, що ОСОБА_1.  є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії,  має право на пільги,  встановлені  законом України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  є інвалідом третьої групи по захворюванню, яке пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, тобто має право на одержання  щорічної  разової   допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому ст.48  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка й повинна була застосовуватися  при нарахуванні  щорічної разової допомоги на оздоровлення позивачу ( в розмірі 4-х мінімальних заробітних плат),  оскільки постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є підзаконним  нормативно-правовим  актом, а у випадку колізії між нормами підзаконного нормативного акта  та нормами закону, застосуванню підлягають положення останнього.

Але,  позивач  звернувся до  суду з позовом  11 серпня 2008 року, тобто пропустив передбачений ч.2 ст.99 КАС України річний строк звернення до адміністративного суду, на його застосуванні наполягали представники  відповідача, що є у відповідності до ст.100 КАС України підставою для відмови у задоволенні позову у зв»язку з пропуском строку звернення до суду.  З огляду на встановлене суд приходить до висновку про необхідність у задоволенні позовних вимог в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги за період 2002-2006 років відмовити.

 Що стосується позовних вимог в частині стягнення недоплаченої грошової допомоги у 2007 році, то суд приймає до уваги слідуюче. Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп норми Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та від  22.05.2008 року № 10-рп   норми Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів», якими призупинялися норми Закону України «Про статус і  соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати,  визнані неконституційними, а тому  вони втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто з 09.07.2007 року. Позивач  за 2007 рік отримав допомогу у розмірі 100 грн. 10 вересня 2007 року, тобто після   визнання неконституційними  зазначених статей Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», а тому зазначена допомога повинна була виплачуватися на основі  ст.48 Закону України «Про  статус і соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі  4-х мінімальних заробітних плат, яка на час виплати становила 440 грн., тобто  у розмірі 1760 грн., а не в розмірі  100 грн., як було виплачено згідно  підзаконного нормативно-правового акту, тому  різницю в сумі 1660 грн. суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача,  а  також  з відповідача на користь  держави слід стягнути судові витрати: 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 158, 160 -163 КАС України,  ст.95 Конституції України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     Позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнити частково.

             Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради  на користь ОСОБА_1 1660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн. недоотриманої  у 2007 році разової допомоги на оздоровлення, як інваліду третьої групи по захворюванню, яке пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до управління  праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради  про стягнення недоплаченої  разової допомоги на оздоровлення за 2002-2006 роки  у сумі  5191 грн.50 коп. відмовити  у зв»язку  з пропуском строку позовної давності.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ніжинської міської ради на користь держави 51 (п»ятдесят одну) грн. судового збору  та  30 (тридцять)  грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення  судового процесу  в держбюджет м.Ніжина на р/р 31211259700005,  код 22820749, МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області.

Постанова  може бути   оскаржена  в апеляційному порядку  до Київського апеляційного  адміністративного суду  через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подачі  в  десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви  про апеляційне оскарження і  подання після цього протягом двадцяти днів  апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку  ч.5 ст.186  КАС України.

Суддя                                        Діденко О.П.