Ухвала суду № 63810191, 28.12.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/14179/12 Головуючий у 1 інстанції: Івасюта Л.В. Провадження № 22-ц/773/1700/16 Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 грудня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого судді Киці С.І.,

суддів Данилюк В.А., Подолюка В.А.,

секретар Черняк О.В.,

з участю: представників відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 27 жовтня 2016року позов публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» (далі - АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2») до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» в особі Волинської обласної дирекції кредитну заборгованість в сумі 127406грн.85коп. згідно кредитного договору № 14/1102/82/42745 від 18.06.2008 року. В задоволенні вимог позову до відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5 відмовлено.

Відповідач АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду. Вважає рішення таким, що підлягає скасуванню в звязку з недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неправильним застосуванням норм матеріального права. Просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги до ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Апеляційну скаргу відповідача слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з таких підстав.

Судом встановлено, що 18 червня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «ОСОБА_3 ОСОБА_2» (тепер АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2») та ОСОБА_4 укладено кредитний договір №014/1102/82/42745, за умовами якого останній отримав кредит в розмірі 22500доларів США, під 9,26 % річних на 120 місяців з 18.06.2008р. по 18.06.2018р.

Статтею 7 кредитного договору визначено порядок погашення кредиту, процентів та інших платежів за договором. Зокрема, п.7.1 передбачено, що позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтентними (однаковими) платежами в розмірі згідно з графіком погашення кредиту та інших платежів (Додаток 1 до цього договору). Відповідно до п.16.2 ст.16 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх обовязків згідно цього договору, кредитор має право вимагати дострокового виконання грошових зобовязань згідно умов, викладених в статті 9 цього договору. Пунктом 9.1 ст.9 кредитного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за цим договором кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту позичальником у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати відповідно до цього договору. Відповідно до п.9.3 ст.9 цього договору позичальник зобовязаний виконати вимогу кредитора про дострокове погашення грошових зобовязань за цим договором протягом не більше ніж 30 календарних днів з моменту її предявлення. У разі невиконання позичальником цієї вимоги кредитор має право звернути стягнення за будь-яким з договорів забезпечення (або предявити вимогу поручителю) або вжити інші заходи для стягнення заборгованості позичальника за цим договором, які не суперечать чинному законодавству України.

З метою забезпечення виконання зобовязань відповідачем ОСОБА_4 за кредитним договором №014/1102/82/42745 від 18.06.2008року, були укладені договори поруки №014/1102/82/42745/п1 від 18.06.2008 року між ВАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» (тепер АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2») та ОСОБА_4, ОСОБА_5, №014/1102/82/42745/п2 від 18.06.2008 року між ВАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» (тепер АТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2») та ОСОБА_4, ОСОБА_6

Згідно з п.2.2 згаданих договорів поруки поручитель на добровільних засадах бере на себе зобовязання перед банком відповідати по борговим зобовязанням боржника, які виникають з умов кредитного договору - повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штраф) в розмірі, строки та у випадку передбачених кредитним договором, а також відшкодувати можливі збитки та виконати інші умови кредитного договору в повному обсязі. Пунктом 4.1 договорів поруки визначено, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником взятих на себе зобовязань по кредитному договору, поручитель і боржник несуть солідарну відповідальність перед банком за виконання боргових зобовязань в повному обсязі у відповідності до ч.1,2 ст.554 Цивільного кодексу України.

Банк свої зобовязання за кредитним договором виконав повністю, надавши відповідачеві кредит у відповідному розмірі.

Відповідач ОСОБА_4 належним чином не виконував умови кредитного договору. Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29.11.2010р.у справі за позовом ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» до ОСОБА_6, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, звернуто стягнення на квартиру №34, загальною площею 22,5кв.м., що знаходиться за адресою м.Луцьк, пр.Молоді,10-а, яка належить ОСОБА_6 на праві приватної власності в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 в сумі 21331,57доларів США, що в еквіваленті становить 168730,58грн., за кредитним договором №014/1102/82/42745 від 18.06.2008року шляхом продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів. Станом на 15.08.2012року загальна сума боргу відповідача ОСОБА_4 по кредиту становить 127406,85 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 41650,96грн. (5210,93 доларів США), у тому числі прострочена заборгованість за тілом кредиту 3387,27грн. (423,78доларів США), заборгованість за відсотками 5539,39грн. (670,51доларів США), пеня 80396,51грн. (10058,36 доларів США).

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку та відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржника.

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Умовами договорів поруки встановлено, що договір діє до повного виконання боргових зобовязань за кредитним договором; відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобовязань в повному обсязі.

У звязку з порушенням боржником виконання зобовязання за кредитним договором банк використав право достроково стягнути з нього та поручителів заборгованість за кредитним договором. ОСОБА_4 06.08.2010 року банк направив вимогу про дострокове погашення кредитної заборгованості в 30-денний термін, яка ним отримана.

Предявивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобовязання й був зобовязаний предявити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

У разі зміни кредитором на підставі частини другої статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобовязання, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обчисленню від цієї дати. Сплив шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання припиняє поруку.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо переривання позовної давності. Порука це строкове зобовязання і його сплив припиняє субєктивне право кредитора на задоволення вимог. Строк поруки належить до преклюзивних строків, його сплив припиняє право вимоги, не може бути призупинений, перерваний чи відновлений. Непредявлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення договору поруки. Позовна давність в даному випадку не застосовується.

Та обставина, що ОСОБА_5 не була стороною у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки і їй надсилалась вимога про виконання грошових зобовязань не має значення, оскільки позивач змінив позичальнику ОСОБА_4 строк виконання основного зобовязання з 18.06.2018р. до 06.09.2010р.

06.08.2010р. позивачем відповідачу ОСОБА_6 направлялась вимога-попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки, у якій банк вимагав в 30денний термін з моменту її отримання здійснити повне погашення кредитної заборгованості. Вимога отримання ОСОБА_6 Крім того, після винесення 29 листопада 2010 року Луцьким міськрайонним судом рішення про звернення стягнення на майно іпотекодавця ОСОБА_6 в рахунок погашення заборгованості за кредитом, яка є також і поручителем у кредитному зобовязанні ОСОБА_4, банк протягом шести місяців не предявив до неї вимоги про стягнення заборгованості.

З даним позовом до суду про стягнення заборгованості з боржника ОСОБА_4 та поручителів ОСОБА_6, ОСОБА_5 банк звернувся лише 30 серпня 2012 року, а письмова вимога про повне дострокове погашення кредитної заборгованості протягом тридцяти днів була направлена позичальнику 06.08.10р. і в цей же день ним отримана. Суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про припинення поруки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 У звязку з пропущенням шестимісячного строку предявлення вимоги до поручителів, позовні вимоги до них не підлягають до задоволення і суд обґрунтовано стягнув заборгованість за кредитним договором лише з боржника ОСОБА_4

Рішення судом ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Згідно ст.79 ЦПК України до витрат, повязаних з розглядом судової справи, належать витрати, повязані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача. За публікацію в газеті «Волинь-нова» оголошення про виклик в судове засідання апеляційного суду ОСОБА_4 сплачено 150грн. згідно рахунку №2915 від 16.12.2016року. Ці судові витрати на підставі ст.88 ЦПК України підлягають до стягнення з позивача.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу позивача публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 27 жовтня 2016 року в даній справі залишити без змін.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 ОСОБА_2» в дохід державного бюджету 150 (сто пятдесят) грн. повязаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: