Рішення № 6378478, 22.09.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.09 Справа № 15/255

за позовом

відкритого акціонерного товариства «Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємства 2301», м .Черкаси

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 7285 грн. 72 коп.

Суддя Пономаренко Є.Ю.

за участю:

від позивача - Харченко Д.М., представник за довіреністю № 169 від 11.06.09;

від відповідача - представник не прибув.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у звязку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 6900 грн. 00 коп., суми 0,5 % в розмірі 379 грн. 50 коп., суми 3% річних в розмірі 6 грн. 22 коп.

Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, де виклав їх в наступній редакції: стягнути з відповідача суми основного боргу у розмірі 4900 грн. 00 коп., суми 0,5 % в розмірі 269 грн. 50 коп., суми 3% річних в розмірі 4 грн. 42 коп.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог.

Тому, вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Представник позивача підтримав позов у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, правом на участь свого представника у судовому засіданні не скористався, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялися за адресою, яка є офіційним місцем реєстрації відповідача та підтверджена довідкою Обласного адресного бюро УМВС України в Луганській області. Разом з тим, на адресу суду 03.09.09 від відповідача надійшли письмові пояснення, де він проти позову заперечив, проте зазначено, що на 27.08.09 заборгованість відповідача перед позивачем складає 4900 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

У першому з названих листів викладено й правову позицію, згідно з якою примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, у інформаційному листі Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. №01-8/482 зазначено наступне.

У разі коли фактичне місце проживання фізичної особи - учасника судового процесу невідоме, то господарський суд вправі надсилати процесуальні документи за останнім відомим йому на час такого надсилання місцем проживання фізичної особи - учасника судового процесу.

Якщо фізична особа - учасник судового процесу своєчасно не довела до відома господарського суду або інших учасників процесу про зміну свого фактичного місця проживання, то всі процесуальні наслідки такої бездіяльності покладаються на цю фізичну особу.

Жодна з ухвал суду не поверталася підприємством поштового звязку через невручення її адресату (відповідачу).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

На підставі викладеного справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом від 29.05.08.

Вартість послуг визначена договором у сумі 6 900 грн.

Виконання зобовязань позивачем підтверджується матеріалами справи, зокрема, товарно-транспортною накладною від 30.05.2008р.

Вказану накладну з рахунком №2039 від 02.06.08 та двома примірниками акту здачі-прийняття робіт позивач направив відповідачу 10.06.2008р., що підтверджується фіскальним чеком підприємства поштового звязку з описом вкладення цінного листа.

Згідно додатку №1 до договору-заявки неправильно та не у повному обсязі оформлені документи підлягають поверненню на доопрацювання.

Проте, направлені позивачем відповідачу документи не були повернуті останнім для доопрацювання. Отримавши документи в середині минулого року більше року відповідач не повідомив позивача про наявність у нього зауважень щодо оформлення документів.

У будь-якому разі відповідно до п. 4 договору сторонами визначено, що перевізник є таким, що виконав свої зобовязання по перевезенню вантажу з моменту передачі вантажу вантажоодержувачу та отримання свого примірника товарно-транспортної накладної.

Отже позивач виконав свої зобовязання, а тому відповідач має виконати свої договірні зобовязання з оплати послуг.

Позивач 08.07.2009р. предявив відповідачу письмову вимогу, оформлену претензією про сплату за надані послуги.

Відповідач надані послуги оплатив частково в сумі 2000 грн.00 коп., які були перераховані до подачі позову до суду.

Отже, такими конклюдентними діями відповідач визнав наявність у нього грошового зобовязання перед позивачем.

На час вирішення спору в суді розмір боргу становить 4900 грн. 00 коп.

Наявність боргу у вказаній сумі підтверджує і відповідач у своєму поясненні.

У звязку з невиконанням відповідачем грошового зобовязання, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення боргу.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Належним доказом перевезення вантажу є вантажна товарно-транспортна накладна.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Доводи позивача відповідачем не спростовано, належних доказів виконання у повному обсязі зобовязань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

Наявність основного боргу у заявленій сумі (4900 грн.) підтверджує і відповідач у своєму поясненні.

Тому, позовні вимоги по стягненню боргу у сумі 4 900 грн. 00 коп. підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми.

Позовні вимоги про стягнення 3% річних у сумі 4 грн. 42 коп. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позовна вимога по стягненню пені в сумі 269 грн. 50 коп. теж є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Відповідно до п. 104 Статуту автомобільного транспорту УРСР, затвердженого Постановою Ради Міністрів УРСР від 27 червня 1969 року № 401, який є чинним на даний час, передбачена відповідальність замовника перед перевізником у вигляді пені в розмірі 0,5% від простроченої суми кожний день прострочки внесення провізної плати.

Правова позиція про необхідність застосування Статуту автомобільного транспорту УРСР при вирішенні аналогічних спорів співпадає з позицією Вищого господарського суду України, наведеною, зокрема, у постанові від 06.03.2007р. по справі №10/137.

Тому, позовна вимога про стягнення пені у сумі 269 грн. 50 коп. підлягає задоволенню.

Таким чином, позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 72 грн. 43 коп. державного мита, 83 грн. 79 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (розмір судових витрат визначено з урахуванням віднесення на позивача витрат в частині зменшеного розміру позовних вимог).

Зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 00 коп., перераховані платіжним дорученням від 27.07.09 № 810 підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1на користь Відкритого акціонерного товариства «Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301», м. Черкаси, вул. Смілянська, б. 163, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03080991: борг у сумі 4 900 грн. 00 коп., пеню у сумі 269 грн. 50 коп., 3% річних у сумі 4 грн. 42 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 72 грн. 43 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 83 грн. 79 коп. Наказ видати позивачу.

3. Повернути Відкритому акціонерному товариству «Черкаське спеціалізоване автотранспортне підприємство 2301», м. Черкаси, вул. Смілянська, б. 163, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 03080991зайве сплачені за платіжним дорученням від 30.07.09 № 822 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 197 грн. 00 коп. Підставою для повернення сплаченого витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є дане рішення підписане суддею та скріплене печаткою суду.

В судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 23.09.2009 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяЄ.Ю. Пономаренко