Ухвала суду № 63780774, 20.12.2016, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа №265/7621/16-к

Провадження №1-кс/265/2101/16

У Х В А Л А

20 грудня 2016 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 А. В., за участю секретаря судового засідання Себко Г.Л., розглянувши клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про тимчасовий доступу до речей і документів по кримінальному провадженню №112016050790002639 від 09.11.2016 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2016 року до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надійшло клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2, яке погоджене з прокурором Маріупольської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3, про тимчасовий доступ до документів, з можливістю їх влучення , які стосуються банківської таємниці, зокрема інформації щодо даних про відкриття, закриття депозитного рахунку ОСОБА_4, 08.03.1993 р.н, договору обслуговування, а також документів щодо транзакцій по депозитарному рахунку.

В обґрунтування вказаного клопотання слідчий зазначила, що 22.11.2016 року приблизно о 08 год, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та невстановленою в ході досудового розслідування особою 1, керуючись корисливим мотивом, діючи умисно, переслідуючи мету відкритого викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого, попередньо розподіливши ролі, відповідно до яких невстановленою в ході досудового розслідування особою 1 повинна була здійснити дії, направлені на відчинення мешканцями дверей квартири АДРЕСА_1 в Лівобережному районі міста Маріуполя, а ОСОБА_5 почав застосовувати до потерпілого ОСОБА_6, який відкрив двері, насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що виразилось в нанесенні одного удару в область обличчя, чим спричинив фізичну біль, та усунув перешкоду для проникнення до житла, після чого ОСОБА_4, ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа 1 проникли до уже відчиненої потерпілим квартири, та своїми спільними умисними діями відкрито заволоділи грошовими коштами в сумі 60000 грн, які знаходились в наволочці подушки, що належали потерпілому, після чого з місця вчинення злочину втікли, отримавши змогу розпорядитись викраденим на власний розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вказану суму.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_5 пояснив, що 22.11.2016 його знайомий ОСОБА_4 запропонував йому заволодіти грошовими коштами його родичів. ОСОБА_4 попросив свою дівчину ОСОБА_7 допомогти відчинити двері, щоб вона постукала, та їй відчинять, на що вона погодилась. Так 22.11.2016 приблизно о 08 год 30 хв підійшли до дому родичів. Коли підійшли до під`їзду, то ОСОБА_4 повідомив, що в під `їзді мешкають одні старенькі та нам ніхто не завадить. Коли підійшли до квартири, то ОСОБА_4 сказав, що ОСОБА_7 допоможе відчинити двері, ОСОБА_5 забіжить, схватить дідуся, а сам ОСОБА_4 забере грошові кошти. Карина постукала в двері, дідусь їх відчинив. Після чого разом з ОСОБА_4 забігли до квартири, де ОСОБА_5 схватив руками дідуся за обличчя та заштовхав його в кімнату, де зробив підніжку, щоб дідусь впав на живіт, обличчям в підлогу. ОСОБА_8 заходила до квартири не бачив. Дід став кликати на допомогу. З собою був електрошокер та коли дід почав кричати зробив перед його лицем розряд, та сказав, що якщо він не замовкне, то вдарить його розрядом току та він злякався та замовчав. Після чого ОСОБА_4 вибіг з квартири і сам також вибіг за ним. Коли вибігали, то на сходах побачили жінку. Після чого викинув шокер та поїхав додому в с. Розівка Запорізьської області.

Допитаний як підозрюваний ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, свою вину визнав повністю та показав, що в квітні 2016 року він у родичів свого відчима ОСОБА_9 викрав з підвалу разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_7 грошові кошти, а саме 425000 грн, які витратив, тому знову вирішив скоїти злочин. Так як потрібні були гроші, припустив, що в квартирі, де проживають батьки вітчима, а саме № 1 будинку № 36/2 по вул. Московській можуть перебувати гроші, так як у ОСОБА_10 свій кіоск з продажу тютюнових виробів. Вирішив дані гроші викрасти, про це приблизно в перших числах листопада 2016 року повідомив ОСОБА_5. Ми вирішили прийти в квартиру, де проживають батьки вітчима, і забрати гроші, якщо вони там є. Домовилися поїхати 22.11.2016 року, також попросив свою дружину ОСОБА_7, щоб вона допомогла відкрити двері квартири, на що та погодилась. 22.11.2016 приблизно 08 год. виїхали разом з ОСОБА_7 в сторону пл. Перемоги, де в 8 год 30мін. зустрілися з ОСОБА_5 та разом пішли на адрес. Разом ми підійшли до будинку № 36/2 по вул. Московської до батьків вітчима. Приблизно в 09 г. 00 хв. прийшли до квартири. ОСОБА_5 залишився стояти на вулиці, сам став в під'їзді біля дверей до підвалу, а ОСОБА_7 пішла до квартири №1, де проживають ОСОБА_10 та ОСОБА_6. ОСОБА_7 постукала в двері, що то сказала і двері відкрили. ОСОБА_7 махнула рукою, це означало, що ОСОБА_6 в будинку один. Сказав ОСОБА_5, що двері відкриті, після цього він швидко забіг у під'їзд, в квартиру і потягнув ОСОБА_6 в зальну кімнату. При цьому Сіменіхін голосно кричав. Бив він його чи ні, не бачив. Коли ОСОБА_5 прибіг в квартиру, то пішов слідом, і разом з ним увійшли в квартиру до батьків вітчима. Коли увійшов у квартиру то бачив, як ОСОБА_5 затягнув ОСОБА_6 в зальну кімнату і став утримувати. Не дивився, що робить ОСОБА_5, а увійшли в спальну кімнату, де відкрив шафу і став висипати речі на підлогу при цьому перевіряв чи є в кишенях гроші. У квартирі перебував, як здалося, приблизно 3 хв. В наволочці подушки знайшов гроші, які знаходились в паперовому пакеті з-під сигарет, поклав їх до кишені куртки та вибіг з квартири. ОСОБА_5 залишився в квартирі. На сходовому майданчику зіткнувся з невідомою жінкою, яка стояла з лівого боку від входу в квартиру батьків вітчима. Жінка стала щось кричати, але її не слухав, а втік в сторону вул. Володимирській, де ОСОБА_7 викликала автомобіль таксі через службу або «838» або «8844».

Опитана за даним фактом неповнолітня ОСОБА_7 пояснила, що в квітні-травні 2016 року їй її співмешканець ОСОБА_4 придбав норкову шубу, золоті прикраси та пояснив, що гроші зняв з депозиту, який в нього знаходиться у відділення «Альфа-банку», розташованому біля ЦУМу. Коли саме він поклав гроші на депозитний рахунок і яку саме суму не пояснював.

Приймаючи до уваги, що інформація щодо депозитного рахунку, відкритого на імя ОСОБА_4, 08.03.1993 року в ПАТ «Альфа-Банк», а також транзакцій по депозитному рахунку, відкритому на його імя, містить суттєве значення для встановлення обставин вчинення правопорушення ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_7, враховуючи, що вищезазначені документи містять охоронювану законом таємницю, а слідству достовірно відомо, що документи перебувають у володінні ПАТ «Альфа-Банк», що розташований за адресою: 040760, м. Київ, вул.Десятинна, 4/6 (300346 ЄДРПОУ:23494714), як самі по собі так і в сукупності з іншими доказами, відобразили на собі сліди правопорушень, а також те, що іншим способом зазначені документи та інформацію, під час досудового розслідування отримати не є можливим, з метою встановлення істини по справі, слідчий просила надати тимчасовий доступ до інформації щодо даних про відкриття, закриття депозитного рахунку ОСОБА_4, 08.03.1993 р.н, договору обслуговування, а також документів щодо транзакцій по депозитарному рахунку враховуючи, з можливістю вилучення їх копії у паперовому вигляді.

Представник ПАТ«ОСОБА_10 - Банк», у володінні якого знаходяться документи з необхідною для слідства інформацією, в судове засідання не зявився, хоча про день, час та місце розгляду клопотання були повідомлені за допомогою факсимільного звязку, про причини своєї неявки слідчого суддю не повідомив. Відповідно до вимог ч.4 ст.163 КПК України, вказана обставина не є перешкодою для розгляду клопотання.

В судовому засіданні, слідчий підтримала подане клопотання та просила його задовольнити.

Ознайомившись із поданим клопотанням та доданими до нього матеріалами, слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ст.159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах, належить відомості, які можуть становити банківську таємницю;

Як вбачається з поданого клопотання, документи про надання тимчасового доступу до яких просить слідчий в ПАТ«ОСОБА_10 - Банк», відноситься до охоронюваної законом таємниці.

В силу ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

В той же час, ч.6 ст.163 КПК України передбачає, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим проводиться досудове розслідування, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.186 КК України за фактом грабіжу, поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдав значної шкоди потерпілому.

Слідчий суддя погоджується, що інформація про відкриття, закриття депозитного рахунку ОСОБА_4, 08.03.1993 р.н, а також договір обслуговування та документи щодо транзакцій по депозитарному рахунку мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а відомості, які можна отримати за допомогою цієї інформації можуть бути використанні в подальшому як доказ.

На думку слідчого судді, отримати необхідну для слідства інформацію іншим способом, в силу п.7 ч.1 ст.162 КПК України, є неможливим. Отже, клопотання слідчого є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.159, 162-164, 166 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання слідчого СВ Лівобережного ВП ЦВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_2 про тимчасовий доступ до речей і документів задовольнити.

2. Зобовязати відповідальну особу ПАТ «Альфа-Банк», що розташований за адресою: 040760, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 (код банку:300346, код ЄДРПОУ:23494714), надати слідчому СВ Лівобережного ВП Центрального ВП ГУ НП в Донецькій області майору поліції ОСОБА_2 або за її дорученням співробітнику оперативного підрозділу тимчасовий доступ до інформації щодо даних про відкриття, закриття депозитного рахунку ОСОБА_4, 08.03.1993 р.н, договору обслуговування, а також документів щодо транзакцій по депозитарному рахунку, з можливістю вилучення копії вказаних документів у паперовому вигляді.

3. Строк дії цієї ухвали з 20 грудня 2016 року по 18 січня 2017 року включно.

4. У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до документів слідчий суддя за клопотанням слідчого має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку з метою відшукання та вилучення зазначених документів.

5. Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Слідчий суддя А.В. Щербіна