Рішення № 63753858, 22.12.2016, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/754/15-ц

РІШЕННЯ

Іменем України

"22" грудня 2016 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого - Крімченко С.А.,

при секретарі - Куліковій В.В.,

за участю прокурора - Ніколаєвої В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті ОСОБА_1 справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної казначейської служби України, в якому просить за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку стягнути на його користь 1510,00 грн. матеріальної шкоди та 1500000,00 грн. моральної шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури, а всього стягнути 1501510,00 грн. (а. с. 1 2)

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в 2009 році директор агрофірми «Пятихатська» ОСОБА_2 уклав з ним угоду по демонтажу тваринницької ферми в с. Олександро-Маріївка Петрівського р-ну за 20000 грн. Робота позивачем була виконана, але директор не заплатив йому за виконану роботу, а коли він почав вимагати, щоб розрахувалися, то йому пригрозили розправою. В 2011 році, коли позивач в черговий раз почав вимагати провести з ним розрахунок, директор у відповідь заявив, що дасть вказівку правоохоронним органам Петрівського р-ну, які знаходяться на його утриманні, посадити його до вязниці.

13.09.2011 року позивач на автомобілі разом зі своїм приятелем ОСОБА_3 поїхали до лісозахисної смуги подивитися чи достигли грецькі горіхи. Ззаду до них підїхали охоронці директора ОСОБА_2 Жаров і Нечай, які побили їх, запхали до багажника та звинуватили, що вони приїхали красти труби з системи зрошення. Потім повезли в смт. Петрово, де біля прокуратури десь через дві години в присутності прокурора району випустили з багажника, а потім відпустили додому. Наступного дня позивача затримали та засудили до 15 днів адміністративного арешту, начебто за те, що він біля прокуратури словесно ображав Жарова.

19.10.2011 року Апеляційний суд Кіровоградської області своєю постановою скасував постанову Петрівського районного суду про адміністративний арешт, як незаконну, а справу провадженням закрив. На той час позивач вже відбув 15 діб арешту.

В той час, коли позивач відбував адміністративний арешт, а саме 14.09.2011 року, Жаров і Нечай схопили ОСОБА_3 у м. Жовті Води, жорстоко побили і змусили написати пояснення, що ми протягом серпня 2011 року крали труби із зрошувальної системи. Теж саме вони зробили ще з двома знайомими ОСОБА_4 і ОСОБА_5 13.10.2011 року за місцем проживання позивача та членів його сімї працівниками УБОЗ проведено обшук, під час якого на горищі домоволодіння було знайдено вибухівку.

17 грудня 2012 року вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області позивач був визнаний винним за ч. 1 ст. 185 і ч. ст. 263 КК України, в результаті чого він був підданий покаранню у вигляді 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 70 КК України. 21.03.2013 року за його апеляційною скаргою вказаний вирок був скасований Апеляційним судом Кіровоградської області, а справу направлено на додаткове розслідування.

20 березня 2014 року, після додаткового розслідування, Олександрійським міськрайонним судом було постановлено вирок, яким позивач був повністю виправданий та вказаний вирок судовою колегією з кримінальних справ Апеляційного суду Кіровоградської області був залишений в силі.

Цими незаконними діями посадові особи міліції, прокуратури та суду Петрівського району у Кіровоградській області заподіяли позивачу значної моральної шкоди, яка полягає в тривалому безпідставному переслідування позивача з боку правоохоронних органів України.

Крім того, під час затримання позивача, у нього був вилучений автомобіль, який майже три роки знаходився на подвірї ОСОБА_6 За цей час з автомобіля був викрадений акумулятор, а також в результаті тривалого знаходження автомобіля під відкритим небом прийшли в непридатність шини, внаслідок чого йому завдано матеріальну шкоду.

Позивач, його представник в судове засідання не зявилися, належно повідомлені про час, дату та місце розгляду справи. Позивач надав письмову заяву про розгляд справи без його участі та участі його адвоката .

Представник відповідача в судове засідання не зявився, направив в суд заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача надав до суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнає в повному обсязі, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог з тих підстав, що позивачем в підтвердження своїх доводів про заподіяння йому моральної шкоди, не надано належних доказів не тільки про необхідність застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих звязків, здоровя і відновлення стосунків з оточуючими людьми, а й доказів втрати чи погіршення таких звязків, наявності взаємозвязку між шкодою та діями винних осіб, і врешті-решт доказів про наявність самої моральної шкоди.

Прокурор, який діє в інтересах держави, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню лише в частині стягнення моральної шкоди в розмірі, визначеному чинним законодавством.

Заслухавши прокурора, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та заперечення, обєктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

Суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Постановою судді Петрівського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2011 року на позивача за вчинення, передбаченого ст. 173 КУпАП накладено адміністративне стягнення в вигляді адміністративного арешту строком на 15 діб, де зазначено, що строк покарання обчислювати з 14.09.2011 року 13.00 години (справа №400/321/15-ц а. с. 5).

Постановою апеляційного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2011 року скасовано постанову судді Петрівського районного суду Кіровоградської області від 14 вересня 2011 року відносно позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та закрито провадження у справі за відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення (справа №400/321/15-ц а. с. 6).

Судом встановлено, що у звязку з незаконним притягненням до адміністративної відповідальності позивач в лютому 2015 року звернувся з позовом до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

19 жовтня 2015 року рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області у цивільній справі №400/321/15-ц за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди позов задоволено частково, стягнуто на користь ОСОБА_1 5000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державної казначейської служби України. Вказане рішення набрало законної сили.

Таким чином, спір щодо відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення позивача до адміністративної відповідальності є вирішеним та позивач в своєму позові просить відшкодувати шкоду, завдану незаконними діями органів досудового слідства і прокуратури щодо притягнення його до кримінальної відповідальності.

13 вересня 2011 року у позивача вилучено автомобіль НОМЕР_1 на підставі протоколу огляду місця події (кримінальне провадження №1-кп/398/25/14 т. 1 а. с. 106 107).

20 вересня 2011 року постановою про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження порушено кримінальну справу стосовно позивача за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України (а. с. 100).

18 жовтня 2011 року постановою про порушення кримінальної справи та прийняття її до свого провадження порушено кримінальну справу стосовно позивача за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України (а. с. 101).

03 листопада 2011 року на підставі постанови про долучення до справи речових доказів автомобіль позивача марки ВАЗ 2102 д. н. з. АЕ6617СВ долучено до справи в якості речового доказу та здано на зберігання до території подвіря ОСОБА_6 РВУ МВС України в Кіровоградській області (кримінальне провадження №1-кп/398/25/14 т. 1 а. с. 246 247)

14 грудня 2011 року постановою про притягнення в якості обвинуваченого притягнуто в якості обвинуваченого позивача та предявлено йому обвинувачення у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 263 КК України (а. с. 102).

17 грудня 2012 року вироком Петрівського районного суду Кіровоградської області позивач визнаний винним у скоєні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. ст. 263 КК України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки та на підставі ст. ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 2 роки (а. с. 5 11).

21 березня 2013 року ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 17 грудня 2012 року відносно позивача скасовано, а справу відповідно до КПК України від 1960 року направлено на додаткове розслідування з вказівками про проведення конкретних дій (кримінальне провадження №1-кп/398/25/14 т. 1 а. с. 52 55).

20 травня 2013 року позивачу вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ст. 263 КК України (кримінальне провадження №1-кп/398/25/14 т. 1 а. с. 198 199).

20 березня 2014 року вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області позивача визнано невинним та виправдано за недоведеністю вчинення ним злочину. Крім того, речовий доказ автомобіль НОМЕР_1 повернуто власнику (а. с. 12 14). Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 08 липня 2014 року зазначений вирок залишено без змін (а. с. 37 43).

Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 1176 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду.

Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» громадянинові відшкодовуються (повертаються) майно вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» майно, зазначене в пункті 2 статті 3 цього Закону, повертається в натурі, а в разі неможливості повернення в натурі його вартість відшкодовується за рахунок тих підприємств, установ, організацій, яким воно передано безоплатно.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення матеріальної шкоди, оскільки протягом перебування автомобіля НОМЕР_1 на зберіганні на території подвіря ОСОБА_6 У МВС України в Кіровоградській області з нього зник акумулятор та прийшли в непридатність чотири шини. На підставі висновку з оцінки вартості транспортного засобу від 19 серпня 2014 року №08-09 вартість акумулятора становить 310,00 грн., а вартість чотирьох шин 1200,00 грн. (а. с. 24 36).

Позивачем не заперечується факт повернення йому автомобіля НОМЕР_1. Крім того, даний факт підтверджується розпискою від 18 серпня 2014 року власноруч написаною позивачем про те, що він отримав від працівників міліції автомобіль НОМЕР_1 в укомплектованому стані (кримінальне провадження №1-кп/398/25/14 т. 2 а. с. 112).

Таким чином, претензії позивача виникають у звязку з пошкодженням його автомобіля НОМЕР_1, а не з підстав неповернення майна.

Відповідно до абз. 11 п. 14 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41 у випадках, коли майно було знищене, втрачене або пошкоджене під час знаходження у розпорядженні органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури чи суду, з вимогою про відшкодування вартості майна громадянин має право звернутися до цих органів, а якщо неможливість повернення майна в натурі виникла після передачі його фінансовому органу, вимога пред'являється до цього органу.

Виходячи з заявлених вимог на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», Державна казначейська служба України, не є належним відповідачем у правовідносинах щодо стягнення матеріальної шкоди у звязку з пошкодженням майна, а тому вимоги в частині відшкодування матеріальної шкоди не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Пунктами 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» встановлено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках постановлення виправдувального вироку суду.

Відповідно до пункту пятого статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Судом встановлено, що позивач незаконно перебував під слідством та судом, щодо нього перший обвинувальний вирок скасовано, а в подальшому постановлено виправдувальний вирок. В звязку з цим позивачу завдана моральна шкода, яка полягає у порушенні його конституційних прав, переживаннях через незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, порушення у звязку з цим нормальних життєвих зв'язків, вимушених змінах в організації його життя.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди в розмірах і в порядку, передбачених Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Частиною 3 ст. 23 ЦК України визначено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» питання про відшкодування моральної шкоди за заявою громадянина вирішується судом відповідно до чинного законодавства. Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством.

Як роз'яснено у п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», що у випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

З урахуванням викладеного розмір відшкодування слід розраховувати, виходячи з установленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством та судом.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом України в постанові від 02 грудня 2015 року у справі №6-2203цс15.

Згідно зі ст. 360-7 Цивільного процесуального кодексу України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбаченихпунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, є обовязковим для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Відповідно до ст. 8 Закону України від 25.12.2015 року №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» установлено з 1 грудня 2016 року мінімальну заробітну плату на рівні 1600,00 грн.

Оскільки позивач перебував під слідством та судом з 20 вересня 2011 року (постанова про порушення кримінальної справи стосовно позивача від 20 вересня 2011 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України) по 08 липня 2014 року (ухвала апеляційного суду Кіровоградської області від 08 липня 2014 року), тобто 33 місяці, то розмір відшкодування моральної шкоди становить 52800,00 грн. (1600 грн. х 33 місяці).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» відшкодування шкоди (у тому числі моральної) здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Керуючись ст. 56 Конституції України, ст. 16, ч. 3 ст. 23, п. 2 ч. 2 ст. 1167, ч. ч. 1, 2 ст. 1176 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 2, п. 2 ч. 1 ст. 3, ст. ст. 4, 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст. 8 Закону України від 25.12.2015 року №928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік», п. 14 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції, Генеральної прокуратури та Міністерства фінансів України від 04 березня 1996 року №6/5/3/41, ст. ст. 209, 215 Цивільного процесуального кодексу України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), 52800,00 грн. (п»ятдесят дві тисячі вісімсот гривень) в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Кіровоградської області через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий :