Рішення № 63739385, 27.12.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/4664/15-ц Номер провадження 22-ц/775/2123/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2016 року

Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Курило В.П.,

суддів: Космачевської Т.В., Санікової О.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2015 року

у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

6 серпня 2015року Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» (надалі ПАТ «Дельта Банк», Банк) звернулося до суду з вказаним позовом.

Банк посилався на те, що 5 грудня 2007 року між АКБ «ТАСКомерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0403/1207/71-089, за умовами якого банк надав позичальнику кредитні кошти для споживчих потреб у розмірі 100 000 доларів США із сплатою 11,9% річних за користування кредитом, починаючи з дня надання кредиту до 5 грудня 2034р.

25 травня 2012р. між АКБ « ТАС Комерцбанк », правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір купівлі продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначеним цим договором АКБ «ТАС Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк», передав ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, у тому числі за кредитним договором, укладеним з відповідачем.

Банк свої зобовязання за кредитним договором повністю виконав, надавши відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі та строки, передбачені договором. Позичальник, який зобовязався щомісячно до 10 числа кожного календарного місяця включно, частково погашати заборгованість за кредитом та сплачувати проценти за користування кредитом, умови договору належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість станом на 09.07.2015 року в сумі 2 021 081,13 грн., з яких тіло кредиту 1 681 172, 37 грн., відсотки 254 361,14 грн., пеня 80 547, 74 грн., сума за ставкою 3% від простроченої заборгованості по тілу та процентах, відповідно, 1 445,68 грн. та 3 554,20 грн. З них прострочена заборгованість станом на 09.07.2015 року за тілом кредиту - 95 030, 94 грн., за відсотками - 233 533, 01 грн.

В день укладення договору кредиту 05.12.2007року із ОСОБА_2 був укладений договір поруки, за яким вона зобовязалась відповідати за виконання зобовязань щодо повернення коштів за кредитним договором № 0403/1207/71-089 від 5 грудня 2007року.

Тому позивач просив стягнути солідарно з боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором у вказаній сумі та покласти на відповідачів всі судові витрати.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за договором кредиту від 05 грудня 2007 року в сумі 2 373 386 грн 72 коп., що складається із заборгованості за кредитом 2 057 141 грн 60 коп., заборгованості за відсотками311 245 грн 24 коп., 3 % річних від простроченого тіла кредиту 1 445 грн 68 коп., 3 % річних від прострочених процентів 3 554 грн 20 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені та у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 5 жовтня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 16 березня 2016 року в частині позовних вимог публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі. Посилається на порушення судом вимог процесуального права. Зокрема, зазначає, що суд неправильно прийшов до висновку про те, що позивачем не надано належних доказів прав нового кредитора у зобовязанні з відповідним затвердженням повідомлення про це відповідачів, що унеможливлює визнання позивача таким, що має право на витребування від відповідачів коштів за кредитним договором. При цьому суд не дослідив матеріали справи, а саме додатки до позовної заяви, зокрема, копію договору купівлі продажу прав вимоги між ПАТ «Дельта Банк» і АКБ «ТАС Комерцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Сведбанк». Також заявник апеляційної скарги додає копію Статуту ПАТ «Сведбанк» на підтвердження того, що у звязку із зміною найменування АКБ «ТАС Комерцбанк» на ВАТ «Сведбанк» останній виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ «ТАС Комерцбанк» та виписку з рахунку, якою підтверджено факт видачі кредиту згідно договору № 0403/1207/71-089.

В засіданні апеляційного суду представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 проти скарги заперечував та просив рішення залишити без зміни.

Представник позивача та відповідачі в засідання апеляційного суду не зявились, про час та місце розгляду справи повідомлені, що підтверджено отриманням 20 грудня 2016р. представником Банку ОСОБА_4 телефонограми із зазначенням часу та місця розгляду справи, відповідач ОСОБА_1 повідомлений шляхом повідомлення під розписку його представника ОСОБА_5

Відповідач ОСОБА_2 повідомлена про час та місце розгляду справи телефонограмою.

Від представника Банку надійшла письмова заява про розгляд справи у відсутність представника позивача.

Відповідно до статті 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Тому апеляційний суд розглядає справу у відсутність представника Банку і відповідачів по справі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини 1 статті 309 ЦПК України невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні. Позивачем не надано належних та допустимих доказів прав нового кредитора у зобовязанні з відповідним затвердженням повідомлення про це відповідачів, що унеможливлює визнання останнього таким, що має право витребування від відповідача коштів за кредитним договором.

З вказаним висновком суду погодитись неможливо, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам матеріального і процесуального закону.

Судом встановлено, що 5 грудня 2007р. між АКБ «ТАС Комерцбанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0403/1207/71-089, згідно з яким банк зобовязався надати позичальнику кошти у вигляді кредиту у розмірі 100 000 доларів США, на строк з 5 грудня 2007р. по 4 грудня 2034р. та на умовах, передбачених у цьому договорі, а позичальник зобовязався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобовязання у повному обсязі у строки, передбачені цим договором. Кредитні кошти призначені на споживчі цілі, позичальник сплачує проценти за користування кредитом в розмірі 11,9 % річних за весь строк фактичного користування кредитом.

Згідно з п. п. 3.1, 3.3 вказаного договору позичальник зобовязується погасити заборгованість за кредитом шляхом внесення коштів на позичковий рахунок щомісяця через касу банку згідно додатку №1, що є невідємною частиною цього договору, проценти за користування кредитом підлягають сплаті позичальником щомісяця в період з 1 по 20 число за попередній місяць.

Пунктом 3.8 кредитного договору передбачено, що сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобовязань позичальника щодо строку виконання ним зобовязань за цим договором та відповідних прав банку вимагати від позичальника виконання зобовязань за цим договором при настанні наступних обставин, зокрема, якщо позичальник порушує строки платежів, встановлені п.3.3 договору. При настанні зазначених обставин строк виконання позичальником своїх зобовязань (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним) за взаємною згодою сторін вважається таким, що настав, на десятий календарний день з дня направлення банком позичальнику повідомлення про зміну умов цього договору. Сторони досягли угоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням звязку при відправленні листа з повідомленням про вручення. До направлення банком позичальнику зазначеного вище повідомлення про зміну умов цього договору зазначені у другому та третьому абзацах цього пункту цього договору обставини вважаються такими, що не настали.

Згідно з пунктом 6.1.4 кредитного договору банк має право при настанні подій, зазначених у п. 3.8 даного договору вимагати погашення заборгованості у повному обсязі (суму кредиту, нарахованих процентів, комісій, штрафних санкцій).

Згідно з графіком, що є додатком до договору, внесення платежів здійснюються до 20 числа кожного місяця в установі банку за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, буд. 25 за зазначеними у цьому додатку реквізитами.

05 грудня 2007року між АКБ «ТАС Комерцбанк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки № 0403/1207/71-089-Р-1, за яким ОСОБА_6 зобовязалась перед банком відповідати за виконання зобовязань щодо повернення коштів, наданих банком позичальнику у вигляді кредиту згідно з кредитним договором № 0403/1207/71-089 від 5 грудня 2007року в сумі 100 000 доларів США строком до 4 грудня 2034року з процентною ставкою 11,9 річних за їх використання. Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед банком за виконання позичальником умов основного зобовязання усім належним йому майном та грошовими коштами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Із копії статуту ПАТ «Сведбанк», затвердженого позачерговими загальними зборами акціонерів 11 серпня 2011року, протокол №49, вбачається, що рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 30 квітня 2009року відкрите акціонерне товариство «Сведбанк» змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк», яке виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях ВАТ «Сведбанк». Рішенням позачергових загальних зборів акціонерів від 15 жовтня 2007року Акціонерний комерційний банк «ТАС Комерцбанк» змінив своє найменування на відкрите акціонерне товариство «Сведбанк», який виступає правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ «ТАС Комерцбанк».

25 травня 2012р. між ПАТ «Сведбанк» ( який є правонаступником по всіх правах та зобовязаннях АКБ «ТАС Комерцбанк») та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір купівлі продажу прав вимоги, за яким ПАТ «Сведбанк» - продавець, а ПАТ «Дельта Банк» - покупець. Продавець погоджується продати (відступити) Права вимоги та передати їх ОСОБА_7, а Покупець погоджується купити Права вимоги, прийняти їх і сплатити Загальну Купівельну ціну. Відповідно до пункту 2.2 цим засвідчується намір Сторін розглядати правочин, передбачений цим Договором, як продаж та застосовувати до нього обовязкові положення чинного законодавства України, що регулюють правочини купівлі-продажу права вимоги. Сторони підтверджують, що вони цим не мають намір створювати заставу або будь-які інші забезпечувальні відносини або обтяження щодо прав вимоги.

Права вимоги переходять від Продавця до ОСОБА_7 ( відступлення), та обовязки Продавця передати Права вимоги вважаються виконаними з моменту підписання Продавцем та ОСОБА_7 приймання-передачі Прав вимоги. (пункту 2.3 Договору). (а.с.53-82 том 2).

Відповідно до пункту 1.1 Договору «Кредитний договір» у цьому Договорі має таке значення: «кожний договір про надання кредиту у будь якій формі між Позичальником та Продавцем у якості кредитора, зазначений у Додатку 1(Перелік договорів та Купівельна ціна за Право вимоги), разом із усіма доповненнями, додатковими договорами та додатками до нього.

«Купівельна ціна за Право вимоги» означає суму, що визначена як «Купівельна ціна» у Додатку 1(Перелік договорів та Купівельна ціна за Право вимоги) щодо кожного Права вимоги, і яка розраховується за відповідною формулою.

Згідно з витягом із додатку №1 до цього договору предметом цього договору є права вимоги за кредитним договором № 0403/1207/71-089, укладеним 05.12.2007р. із ОСОБА_1, а також за договором застави ( іпотеки) № 0403/1207/88 -089-Z-1, укладеним із заставодавцями (поручителями) ОСОБА_8 та ОСОБА_9 05.12.2007р.. Загальний розмір грошового зобовязання сума за договором 100 000 доларів США, строкова заборгованість за тілом станом на 25.05.2012р. - 83 623, 00 доларів США, прострочена заборгованість за тілом станом на 25.05.2012р. 0,00 доларів США. (а.с.10 том 1).

На обґрунтування своїх доводів про отримання ОСОБА_1 за кредитним договором № 0403/1207/71-089, укладеним 05.12.2007року Банком надана виписка по особовому рахунку № 22339046928701 у ПАТ «Сведбанк» на імя ОСОБА_1 за період з 05.12.2007р. по 25.05.2012р., з якої вбачається, що кредит видано 05.12.2007р. в сумі 100 000 доларів США, щомісячно відбувалось його погашення в сумі 309.00 доларів США, остання операція 25.05.2012р. списання основної суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 83 623 долара США у звязку з продажем кредитної заборгованості згідно договору від 25.05.2012р. з ПАТ «Дельта Банк». ОСОБА_1 встановлені судом факти не оспорювалась, питання про визнання Кредитного договору недійсним ним не порушувалось. Тому підстави піддавати сумнівам вказані докази по справі апеляційним судом не встановлено.

08.06.2012р. ПАТ «Дельта Банк» направлено листа на імя ОСОБА_1 з повідомленням про заміну кредитора, що підтверджено копією списку згрупованих рекомендованих відправлень.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за Кредитним договором № 0403/1207/71-089 від 05.12.2007р., укладеному із ОСОБА_1, за період з 28.05.2012р. по 30 квітня 2014р. платежі сплачені щомісячно у розмірах від 306,44 долари США до 310, 38 доларів США тіло кредиту та у розмірах від 705,94 долари США до 855,13 доларів США проценти. З 1 травня 2014р. платежі відповідачем не вносяться, прострочена заборгованість станом на 09.07.2015р. становить 4 325,14 доларів США за тілом кредиту та 10 628,78 доларів США за відсотками.

Відповідно до вимог частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

31.07.2015р. позивач направив відповідачу ОСОБА_1 листа з повідомленням про наявність заборгованості станом на 09.07.2015р. у розмірі 14 953,92 доларів США, що підтверджено копією листа та реєстром поштових відправлень. У листі також міститься попередження про те, що у випадку невиконання позичальником зобовязань, передбачених Кредитним договором, банк має право вимагати дострокового виконання зобовязань за цим договором.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 з 1 травня 2014р. припинив сплачувати платежі за кредитним договором, у звязку з чим виникла заборгованість та банк, відповідно до п.3.8 кредитного договору направив відповідачеві лист з повідомленням про можливу зміну умов договору, а саме про дострокове виконання зобовязань, у позивача виникло право вимагати дострокового погашення кредиту, та, відповідно, у ОСОБА_1 виник обовязок сплатити суму кредиту достроково та обумовлені договором платежі.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив із того, що позивач не надав доказів повідомлення відповідача про перехід до нього права вимоги за кредитним договором.

Однак, з такою підставою відмови у позові погодитись неможливо.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобовязанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обовязку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обовязку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобовязанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідач не надав доказів сплати платежів у повернення кредиту первісному кредитору, тому підстав для звільнення його від виконання обовязку, що витікає з кредитного договору, перед позивачем немає.

Саме таку правову позицію щодо застосування ст. 517 ЦК України висловив Верховний Суд України у постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15.

Заперечення представника відповідача щодо ненадання позивачем доказів видачі кредиту у вигляді меморіального ордеру не можуть бути підставою для відмови у позові.

Відповідачем кредитний договір не оспорений, у справі є докази того, що платежі за цим кредитним договором здійснювались від імені ОСОБА_1 Акціонерному комерційному банку «ТАС Комерцбанк» щомісячно з моменту його укладення до часу передачі прав вимоги ПАТ «Дельта Банк», тобто протягом 3-х років 5 місяців та на час передачі прав вимоги поточної заборгованості не було, після передачі прав вимоги щомісячні платежі сплачувались Публічному акціонерному товариству «Дельта Банк» з 28 травня 2012р. по 30 квітня 2014р., тобто протягом майже 2-х років в сумі понад 1000 доларів США щомісячно, взагалі договір виконувався понад 5 років, із заявою до правоохоронних органів про отримання кредиту на підставі підписаного відповідачем договору іншою особою відповідач не звертався, тому посилання представника відповідача на недоведеність факту отримання кредиту відповідачем є безпідставними.

У звязку з викладеним рішення суду про відмову у позові підлягає скасуванню.

Оскільки із справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав кредит у АКБ «ТАС Комерцбанк» в сумі 100 000 доларів США строком до 05.12.2034р., позивач отримав право вимоги за вказаним договором на підставі договору купівлі продажу прав вимоги, укладеного 25.05.2012р. між ним та ПАТ «Сведбанк» - правонаступником АКБ «ТАС Комерцбанк», а відповідач, який своєчасно сплачував кредит первісному кредитору та після передачі прав вимоги позивачу протягом майже двох років своєчасно сплачував кредит новому кредитору, з 1 травня 2014р. припинив виконувати зобовязання за кредитним договором, у звязку з чим виникла заборгованість, позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» про стягнення достроково заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню в сумі 76 515, 14 доларів США за тілом кредиту та 11 576, 73 доларів США за відсотками, а також підлягає стягненню сума 3% річних від простроченої суми заборгованості за кредитом та відсотками.

У задоволенні вимог про стягнення пені слід відмовити з наступних підстав.

Статтею 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобовязані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідач зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2015 р. N 1275-р. «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» м. Костянтинівка віднесене до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Тому банк був зобовязаний скасувати пеню, нараховану на основну суму заборгованості із зобовязань за кредитним договором з 14 квітня 2014р.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, пеня в сумі 80 547, 74 грн. нарахована з 3 лютого 2015р., тому стягненню не підлягає.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення заборгованості солідарно із ОСОБА_2, оскільки позивач просить стягнути з неї заборгованість на підставі договору поруки №0403/1207/71-089-Р-1 від 05 грудня 2007р., копію якого додав до позовної заяви, у той час, як із витягу з додатку №1 до договору купівлі продажу прав вимоги за кредитами (перелік прав вимоги за кредитами) між ПАТ «Сведбанк» та ПАТ «Дельта Банк» від 25 травня 2012р. вбачається, що передані права вимоги за договором застави (іпотеки) №0403/1207/88-089-Z-1 від 05 грудня 2007р.

Із копії кредитного договору вбачається, що забезпеченням виконання його зобовязання виступає іпотека квартири у м. Костянтинівка та будівлі колишньої котельної лазно прального комбінату, а також договір поруки з фізичною особою ОСОБА_2.

Доказів про те, що позивачу передані права вимоги за договором поруки не надано.

Кредит був виданий у іноземній валюті у доларах США. На час укладення кредитного договору Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачав заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті. Розрахунок заборгованості проведено позивачем у доларах США, у позовній заяві позивач просить стягнути заборгованість у гривнях.

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, якщо саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. У позовній заяві у даній справі позивач просить стягнути суму заборгованості у гривні.

Офіційний курс гривні до долара США на 27 грудня 2016 року, встановлений Національним Банком України, становить 26.37 грн. за 100 доларів США.

Отже, розмір заборгованості відповідача перед Банком за кредитом дорівнює в гривневому еквіваленті:

76 515, 14 доларів США х 26. 37 грн. : 100 = 1 991334.24 грн.

Заборгованість за відсотками дорівнює: 11 576, 73 доларів США х 26. 37 грн. : 100 = 305278.37 грн.,

з якої прострочено станом на 09.07.2015р. тіло кредиту - 4 325,14 доларів США чи 114053.94 грн., відсотки 10 628,78 доларів США чи 280260.36 грн.

Позивач також просив стягнути 3% річних від простроченого тіла кредиту в сумі 1 445, 68 грн. та 3% річних від прострочених процентів в сумі 3 554, 20 грн.

Згідно із ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором інший розмір процентів не встановлений, тому позовні вимоги в частині стягнення 3% річних від прострочених сум тіла кредиту та процентів підлягають задоволенню у межах позовних вимог.

Всього підлягає стягненню 1 991334.24 грн. + 305278.37 грн. + 1 445, 68 грн. + 3 554, 20 грн. = 2695926.79 грн.

Банк з урахуванням пені в сумі 80547.74 грн., у стягненні якої Банку апеляційним судом відмовлено, просив стягнути 2 021 081.13 грн.

Відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Тому апеляційний суд відповідно до частини 1 статті 11 ЦПК України стягує на користь позивача в межах заявлених вимог заборгованість за кредитом в сумі: тіло кредиту -1 681 172.37 грн., відсотки за користування кредитом 254 361.14 грн., 3 % річних від простроченої заборгованості по тілу та процентах відповідно 1445.68 і 3554.20 грн., а загалом 1 940 533. 39 грн.

Саме цю суму апеляційний суд стягує з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України та статті 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідача ОСОБА_1 на користь Банку підлягають компенсації витрати на оплату судового збору в сумі 4 019,40 грн. і на користь держави - судовий збір в сумі 3654 грн.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 316 ЦПК України, апеляційний суд,

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» заборгованість за договором кредиту № 0403/1207/71-089 від 5 грудня 2007р. в сумі 1 940 533. 39 грн. ( один мільйон девятсот сорок тисяч пятсот тридцять три гривні 39 копійок), що складається із заборгованості за кредитом в сумі 1681172.37 грн., заборгованості за відсотками в сумі 254361.14 грн., 3% річних від простроченого тіла кредиту в сумі 1 445, 68 грн., 3% річних від прострочених процентів в сумі 3 554, 20 грн.

У задоволенні позовних вимог про стягнення пені та у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «ДельтаБанк» судові витрати в сумі 4 019,40 грн. і на користь держави судовий збір в сумі 3654 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: